![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Компьютеры, Программирование
Компьютерные сети
Компоненти та функції сучасних транспортно-навігаційних глобальних інформаційних систем ГІС. Супутникові радіонавігаційні системи СРНС для менеджменту |
ЗмістВступ 1. Компоненти та функції сучасних транспортно-навігаційних глобальних інформаційних систем ГІС 2. Супутникові радіонавігаційні системи СРНС для менеджменту Висновки Список використаної літератури Вступ У сучасній інфраструктурі дорожнього руху дедалі важливішу роль відіграють геоінформаційні та GPS технології, які уже сьогодні дають можливість забезпечити безпосередніх учасників дорожнього руху та всі ланки керування транспортними системами необхідною оперативною і якісною просторово-часовою інформацією. Глобальна супутникова система позиціювання &quo ;Навстар&quo ; ( AVS AR – aviga io Sa elli e Providi g ime A d Ra ge) або коротко – GPS (Global Posi io i g Sys em) дозволяє оперативно визначати координати місцеположення рухомих об'єктів практично в будь-якій точці земної кулі та в будь-який час, а геоінформаційні системи (ГІС) забезпечують відображення місцезнаходження об'єктів на електронних картах, моделювання та планування транспортних потоків, моніторинг стану транспортних систем в просторі та часі. На основі GPS, ГІС, сучасних засобів зв'язку і телекомунікацій у розвинених країнах світу уже протягом декількох десятків років створюються та розвиваються інтелектуальні транспортні системи (ІТС) . Вони використовуються як засоби контролю і впливу на систему наземного транспорту, наприклад, менеджерів шляхом прямого керування (сигналами регулювання трафіку або опосередковано через оперативні повідомлення учасників руху про стан транспортних шляхів та їх завантаженість, у тому числі з використанням засобів мобільного зв'язку та Інтернет). Компоненти та функції сучасних транспортно-навігаційних глобальних інформаційних систем ГІС Бортові навігаційні комплекси призначені для GPS-навігації наземних транспортних засобів та комплектуються різними компонентами: GPS-приймач або інтегрована платформа (GPS-приймач та інерціальна система) для визначення координат місцезнаходження транспортного засобу, напрямку та швидкості його руху; бортовий мікрокомп'ютер з ГІС для програмування маршруту та інформаційного супроводження водія під час руху транспортного засобу за вибраним маршрутом; мобільні засоби зв'язку (мобільний телефон або мінірадіостанція та радіомодем) для обміну даними з диспетчерським центром або іншими сервісними службами транспортної системи тощо. У найпростішому застосуванні засобів GPS-навігації водій міжміського вантажного трейлера чи автомашина менеджеру, може, маючи мініатюрну антену та GPS приймач з цифровим дисплеєм навігаційного приладу розміром записничка, визначати координати свого місцезнаходження з точністю до 15 м. Інтегрування GPS-приймачів з бортовим комп'ютером, оснащеним програмними засобами геоінформаційної системи, дає можливість відображати місцезнаходження рухомих об'єктів на електронній карті, прокладати маршрут руху, постійно слідкувати за координатами рухомого об'єкта та видавати на екран дисплея або голосом рекомендації щодо можливих маневрів для оптимального руху по вибраному маршруту. На електронні карти країн Європейського Союзу, США та Канади занесено 99 % усіх вулиць і провулків, адреси, об'єкти дорожньої інфраструктури та соціально-побутового обслуговування.
Автомобільні ГІС пропонують для вибору мови інтерфейсу – серед них зазвичай дві англійські (британська і США), угорська, польська (російської та української, на жаль, поки що не пропонують). Можна також вибрати голосовий супровід як на різних мовах, так і різним голосом (чоловічим або жіночим – на вибір). Електронні карти на дисплеї бортового комп'ютера формуються як у класичному, так і в 3D-вигляді (рис. 1.1), що дуже зручно при русі на транспортних розв'язках. Рис. 1.1. Типові види електронних навігаційних карт на дисплеї автомобільної ГІС Перемальовування і масштабування карт відбувається досить швидко. Доступні різнокольорові схеми дорожньої інфраструктури. Це дуже важливо, тому що в різних країнах прийняті різні системи дорожніх позначень, отже можна встановити ту схему, яка є звичною для водія, або яка найбільш оптимальна для даної країни. ГІС автоматизує прокладання маршруту, для цього достатньо вказати кінцеву точку подорожі і ГІС негайно розрахує оптимальний шлях. При відхиленнях від маршруту (наприклад, менеджер проскочив поворот або розв'язку) система досить швидко перерахує маршрут і почне супроводжувати рух по новому маршруту. При цьому вона &quo ;не забуває&quo ; завчасно попереджати про необхідні маневри, світлофори, повороти і т. ін. Велика база геопросторових даних дає змогу шукати об'єкти як за адресою, так і за їх функціональною приналежністю. У будь-який момент можна дати команду &quo ; aviga e o&quo ; &g ; &quo ;Poi of I eres &quo ; &g ; та вибрати потрібну адресу або один з кількох десятків категорій об'єктів, таких, як заправні станції, пункти автосервісу, готелі, лікарні, аптеки, магазини тощо. Після цього потрібно вибрати із списку пропонованих конкретний об'єкт (точку) інтересу, а ГІС виведе водія безпосередньо на потрібне місце. Програма також дає можливість отримувати з Інтернет в режимі o li e інформацію про погоду, про пробки і затори на дорогах. В цілому ж можна сказати, що навігаційні ГІС є незамінними помічниками менеджерів-автомобілістів (якщо вони подорожують по Західній Європі, США або Канаді). Інтелектуальні транспортні системи з'явилися не так давно, але розвиток їх концепцій можна прослідкувати починаючи з 70-х років минулого століття, на які припадає період розвитку перших ІТС в Японії. У США термін &quo ;інтелектуальні транспортні магістральні системи&quo ; (I ellige Vehicle Highway Sys em – IVHS), який використовувався у 1980 рр., починаючи з 1994 р. був замінений на &quo ;інтелектуальні транспортні системи&quo ; (I ellige ra spor a io Sys ems – I S). У країнах Західної Європи ця предметна сфера з 1980-х років відома як &quo ;дорожньо-транспортна інформатика&quo ; (Road ra spor I forma ics – R I). Згодом з'явилося поняття &quo ;прогресивна транспортна телематика&quo ; (Adva ced ra spor elema ics – A ) (телематика – інтегровані засоби передавання та оброблення інформації для транспортних систем). У 90 х роках минулого століття вирішення проблеми ІТС набуває комплексного програмного характеру з організацією спеціальних національних та міжнародних структур, таких, як &quo ;Товариство інформації транспортних засобів, шляхів і дорожнього руху&quo ; (Vehicle, Road a d raffic I forma io Socie y – VER IS) в Японії, програма &quo ;ІТС Америка&quo ; в США та Європейська організація з координації впровадження дорожньої телематики (Europea Road elema ics Impleme a io Coordi a io Orga iza io – ER ICO) у Європі.
Міністерство транспорту США спонсорувало сотні проектів, спрямованих на дослідження, розробку, тестування та впровадження новітніх технологій у національній ІТС. Товариство &quo ;ІТС-Америка&quo ; об'єднує державні й місцеві органи влади, громадські спілки, університети і науково-дослідні інститути, виробників і комерційних реалізаторів автомобілів, консалтингові фірми, тощо. Міністерство спонсорує симпозіуми і конференції з питань ІТС для обміну новими ідеями і досвідом. Значна увага приділяється стандартизації засобів та протоколів обміну даними для забезпечення інтегрування всіх компонентів системи. Незважаючи на певні відмінності в стратегіях розвитку інформаційних транспортних систем Японії, країн Західної Європи та США в їх архітектурі та функціях є багато спільного. До типової можна віднести архітектуру &quo ;ІТС США&quo ;, в якій виділено чотири підсистеми: перевізник, транспортний засіб, дорога та центр управління. Функціонально система забезпечує задачі планування, диспетчеризацію вантажоперевезень наземним транспортом, управління парком автомобілів, організацію руху транспорту, охорону вантажів і водіїв, захист від викрадення і повернення викрадених автомобілів, моніторинг рухомих об'єктів, тощо. Вона зорієнтована на інформаційне забезпечення усіх суб'єктів сучасних транспортних комунікацій: власники вантажу (вантажовідправники), автотранспортні підприємства, водії, менеджери страхових компаній, екологічні та санітарні інспекції тощо. Базовою компонентою більшості систем диспетчеризації транспортом є система &quo ;автоматизованого місцезнаходження транспортного засобу – АМТЗ&quo ; (Au oma ic Vehicle Loca io – AVL). Система АМТЗ надає можливість диспетчерському центру у реальному масштабі часу слідкувати за місцезнаходженням та графіком руху транспортних засобів, оперативно контролювати виконання завдання та при необхідності перерозподіляти їх на різних маршрутах і напрямах, надавати при необхідності технічну, медичну або іншу допомогу. Супутникові радіонавігаційні системи СРНС для менеджменту Інтерес до СРНС викликаний їх універсальністю. У рамках однієї системи можливе рішення великого комплексу різних задач. Найбільш перспективними є СРНС &quo ; AVS AR&quo ; (США) і &quo ;ГЛОНАСС&quo ; (Росія). На сучасному етапі інтенсивно обговорюються перспективи створення інших супутникових систем типу GPS: Глобальна європейська геостаціонарна система (EG OSS) та GALILEO. Асоціація європейських авіакомпаній (АЕА) виправдали користь останньої системи, рахуючи EG OSS занадто дорогою у порівнянні з її характеристиками . На навколоземних орбітах знаходиться 24 штучних супутників Землі (ІСЗ) системи &quo ; AVS AR&quo ;. Це дозволяє на протязі доби вести безперервні навігаційні визначення транспортних об’єктів, наприклад, менеджерів. У системі &quo ;ГЛОНАСС&quo ; на навколоземних орбітах в робочому стані зі 18 ІСЗ знаходяться (за різними джерелами) від 12 до 14 ІСЗ. В Україні, як і в країнах членах НАТО, Японії, РФ інтенсивно ведуться роботи щодо створення апаратури користувачів (АК), яка приймає сигнали СРНС &quo ; AVS AR&quo ; і &quo ;ГЛОНАСС&quo ; геодезичної і навігаційної точності.
Эти критерии с разных сторон (а именно с точки зрения морфологии, физиологии, энергетики, экологии и кибернетики) характеризуют совершенство живого и только взятые в комплексе могут дать правильное представление о высоте организации живых систем (Миклин А. М, Подольский В. А. "Категория развития в марксистской диалектике". М., 1980. С. 136 - 146). Несмотря на то, что степень прогресса в органической природе наиболее точно может быть установлена посредством целой совокупности критериев, все же в их составе имеется признак (в некоторые из критериев он входит в качестве их компонента), который оказывается доминирующим среди них. Он характеризует развертывание функциональных возможностей систем, а потому его можно обозначить термином "функциональный" (или "системно-функциональный"). Другие критерии, хотя и самостоятельны, в чем-то дополняют, корректируют его, но не способны претендовать на ведущую роль в этом комплексе. Прогресс применительно к живой природе определяется как такое повышение степени системной организации объекта, которое позволяет новой системе (измененному объекту) выполнять функции, недоступные старой (исходной) системе
1. Класифікація нервової системи та її будова
2. Отруйні речовини та їх класифікація
4. Види комерційних банків, крітерії їх класифікації та особливості побудови і функціонування
5. Поняття, ознаки, класифікація правочинів та їх місце в системі юридичних фактів
9. Класифікація персоналу та форми його наймання
10. Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
11. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
12. Газові мережі: класифікація та їх трасування
14. Класифікаційні суспільства та їх роль у забезпеченні безпеки мореплавства
15. Сутність та класифікація грошових потоків підприємства
16. Джерела антропогенного забруднення та класифікація забруднень
18. Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку
19. Класифікація надзвичайних ситуацій
20. Класифікація основних засобів
21. Критерії класифікації відпусток на види
25. Етіологія, топічна діагностика та лікування інфекцій сечової системи
26. Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу
27. Мета і напрямки класифікація витрат
28. Сутність, види та канали комунікацій
29. Методи навчання: їх класифікація і характеристика
30. Акцентуація рис характеру. Класифікація типології особистості
31. Класифікація важковиховуваних дітей
32. Класифікація закладів ресторанного господарства
33. Экспериментальная проверка помехозащищенности американской спутниковой навигационной системы GPS.
35. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
36. Сучасні форми та системи оплати праці
42. Сучасна банківська система України та її роль у сучасній економіці країни
43. Формування та розвиток банківської системи України
44. Банківська система та пропозиція грошей
45. Популяції та популяційні системи
46. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
47. Кваліфікаційні та етичні вимоги до облікових працівників
48. Система та процес бухгалтерського обліку
49. Системи стрілецької зброї та засобів ближнього бою Збройних Сил та НГУ
50. Засади судочинства та судова система
51. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
52. Поняття та система принципів трудового права
53. Поняття, система та принципи адміністративно-територіального устрою України
58. Автоматизована система обліку праці та зарплати
59. Інформаційні системи в економіці та підприємництві
60. Основи реєстрації інтернет ресурсів в пошукових системах та каталогах
62. Розробка системи керування та актуалізації інформації web-сайту національного оператора енергоринку
63. Управлінські інформаційні системи в аналізі та аудиті
64. Електронні словники та системи перекладу в Інтернеті
66. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
67. Перебудова в СРСР та її наслідки для України (1985–1991 рр.)
68. Проведення Польщею політики асиміляції та фальсифікації щодо українців
69. Соцiально-економiчний розвиток СРСР та УРСР
73. Система сертифікації аптечного бізнесу
74. Захист прав споживачів в Україні та система розподілу товарів
75. Анатомо-фізіологічні особливості імунної та серцево-судинної системи системи в дітей
79. Особливості дихальної та серцево-судинної системи у дитини
81. Вплив алкоголю на окремі органи та системи організму
82. Глобальні та регіональні системи безпеки: перспективна роль України
83. Поняття та основні завдання системи валютного регулювання і валютного контролю
84. Система стимулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави та регіонів
85. Наскрізна програма практики студентів системи управління виробництвом та розподілом електроенергії
89. Система педагогічних наук їх та зв’язок з іншими науками
90. Система вищої освіти в Італії та Іспанії
91. Форма правління, політична система, політичний режим та опозиція Ізраїлю
92. Класіфікація та асортимент скляних товарів
93. Соціальна система та її структура
94. Енергохолодильні системи вагонів та їх технічне обслуговування
95. Давньоіндійська та давньокитайська філософські системи
96. Валютна система та валютний ринок, особливості їх формування