![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
География, Экономическая география
Атомна енергетика України і РПС |
Курсова робота здисципліни “Розміщення продуктивних сил” Вступ Значення і місце атомної енергетики України Атомна енергетика(АЕ) – енергетика, зв’язана з проблемами виробітку та використання атомної енергії. АЕ стала окремою галуззю енергетики після Другої світової війни. Сьогодні вона відіграє важливу роль в електроенергетиці України. Це зумовлено тим, що Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власним енергоресурсом. Окремими видами палива країна забезпечена лише на 20-30% і тільки вугіллям на 100%. Водночас Україна має найбільш енергомістьку економіку: споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т. Тоді як у США, Японії та країн західної Європи тільки 4,2-5,5 т. Запаси горючих копалин в Україні обмежені, вони здатні задовольнити потреби на протязі всього 100-150 років, тоді як атомні енергоносії (уран, торій, літій), та використання реакторів нового покоління сприяють тому, що запаси атомної енергетики стануть безмежними. Протягом останніх років Україна зазнає великої енергетичної кризи, викликаної прискореним розвитком енергомісткіх галузей господарського комплексу безплатним і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвіданих покладів вугілля, нафти і газу, через що, наприклад, відбуток нафти став знижуватись з 1970р., газу і вугілля з 1975р. Тільки роботу атомних електростанцій в Україні визначено як задовільну. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС Найбільш системно до осінню – зимового періоду готуються саме атомні електростанції. Використання транспортабельного палива дає змогу розташовувати АЕС незалежно вид паливно – енергетичного фактора та орієнтувати на споживача у районах з напруженим паливно – енергетичним балансом. Приклад. Виплавляння алюмінію завдяки Запорізький АЄС. Велика перевага атомної енергетики перед енергетикою інших видив вища енергоємність ядерного палива (в 2 млн. разів більша ніж нафти, в 3 млн. разів ніж вугілля). кращі економічні показники; не потребує кисню, якого на енергетичні потреби використовується в 5 разів більше, ніж цього потребують усі живі істоти; запаси ядерного палива в 20 разів більше, ніж палива інших видів. Відсоток ядерної енергетики і у виробництві енергії в Україні в 2000 році становив 19% від загального виробітку По даних експертів зараз на 40% електростанції (ТЕС,ГЕС) України використовуються морально-застаріле обладнання, що в 2010 році призведе до різкого зниження виробництва електроенергії. Атомна енергетика України працює і над тим, щоб збільшити виробництво рідкого палива: вилучені з обробітку надмірно забруднені радіонуклідами землі використовуються для вирощування ріпаку, зерна, картоплі та інших культур і виробництва з них спирту які можна додавати до бензину. Калорійність такого палива набагато вища, ніж одного бензину. Економічна комісія ООН зробила важливий висновок: існує пряма залежність рівня економічного розвитку енергетики. Якщо через 100 років відбудеться збільшення народонаселення в Україні навіть в 5 разів, то практично задовольнити потреби людей в їжі можливо буде тільки тоді, коли енергопостачання дасть можливість довести урожаї до високого рівня, тобто не їжа, а енергія може бути гальмом усунення голоду із життя людства.
В цих умовах постає питання: який вид енергії самий економічний, безпечний і самий чистий? На розвиток якої галузі направити основні засоби. Виробіток електроенергії не єдина область застосування ядерно-енергетичних установок. Не менше важлива й інша їхня спеціалізація - для виробництва промислового і побутового тепла. Нагадаємо, що, наприклад, в Україні на ці потреби витрачається ? що добуваються пальних копальневих. Таким чином, електроенергетика є лише одним із багатьох, але не головним споживачем копальневого палива. Серед інших у першу чергу необхідно назвати енергоємні процеси в металургійної, нафтової, хімічної промисловості. На металургійних заводах опукло виявляється екологічна перевага атомної енергії. Зникають тисячотонні викиди вуглекислого газу і сірчистого ангідриду, неминуче традиційним властивим засобам виплавки чавуна і стали. У тисячу разом зменшується надходження шкідливих відходів у воду, у повітря, у землю. Перспективно застосування ядерної енергії в інших областях - для виробництва цинку, алюмінію, у підземній газифікації, при видобутку крекінга і риформінгу нафти, у хімічній індустрії (виробництво хром звинувачувала, етилену, аміаку), одержання ароматних вуглеводів. Немає сумніви, що в області мирного використання атомної енергії в найближчі роки будуть включені нові галузі, техніки і виробництво. Сучасні темпи енергоспоживання складають приблизно 0,5 Q у рік, проте вони ростуть у геометричній прогресії. Так, у першій чверті такого тисячоріччя енергоспоживання, за прогнозами, складе 1 Q у рік. Отже, якщо навіть врахувати, що темпи росту споживання електроенергії декілька скоротяться через удосконалювання енергозберігаючих технологій, запасів енергетичної сировини вистачить, як було вже зазначено, максимум на 100 років. Проте положення збільшується ще і невідповідністю структури запасів і споживання органічної сировини. Так, 80% запасів органічного палива припадає на вугілля і лигниты і лише 20% на нафту і газ, у той час як 8/10 сучасного енергоспоживання припадає на нафту і газ. Отже, тимчасові рамки ще більш звужуються. Альтернативою органічному паливу і поновлюваному джерелу енергії є гідроенергетика. Проте і тут джерело енергії достатньо сильно обмежений. Це пов'язано з тим, що значні ріки, як правило, сильно віддалені від промислових центрів або їхніх потужностей практично цілком використані. Таким чином, гідроенергетика, у дійсний момент забезпечивающая біля 10% виробництва енергії у світі, не зможе істотно збільшити цю цифру. Величезний потенціал енергії Сонця (порядку 10 Q у середньому в добу) міг би теоретично забезпечити усі світові потреби енергетики. Але якщо віднести цю енергію на один квадратний метр поверхні Землі, то середня теплова потужність утвориться не більш 200 Вт/м, або біля 20 Вт/м електричної потужності при КПР перетворення в електроенергію 10%. Це, очевидно, обмежує можливості сонячної енергетики при створенні електростанцій великої потужності (для станції потужністю 1 млн. кВт площа сонячних перетворювачів повинна бути біля 100 км ). Принципові трудності виникають і при аналізі можливостей створення генераторів великої потужності, що використовують енергію вітру, припливи і відливи в океані, геотермальну енергію, біогаз, рослинне паливо і т.д
. Все це призводить до висновку про обмеженість можливостей розглянутих так називаних “відтворених” і щодо екологічно чистих ресурсів енергетики, принаймні, у щодо близькому майбутньому. Хоча ефект від їхнього використання при рішенні окремих приватних проблем енергозабезпечення може бути вже зараз дуже вражаюча, сумарна частка відтворених ресурсів у найближчі 40 50 років не перевищить 15 20%. Звичайно, існує оптимізм із приводу можливостей термоядерної енергії й інших ефективних засобів одержання енергії, інтенсивно досліджуваних наукою, але при сучасних масштабах енерговиробництва, при практичному освоєнні цих можливих джерела буде потрібно декілька десятків років через високої капіталоємності (до 30% усіх капітальних витрат у промисловості потребує енергетика) і відповідної інерційності в реалізації проектів. Так що в перспективі до середини такого сторіччя можна орієнтуватися на істотний внесок у світову енергетику лише тих нових джерел, для котрих уже сьогодні вирішені принципові проблеми масового використання і створена технічна база для промислового освоєння. Єдиним тут конкурентом традиційному органічному паливу може бути тільки ядерна енергетика, що забезпечує вже зараз біля 20% світового виробництва електроенергії з розвитою сировинною і виробничою базою для подальшого розвитку галузі. Розділ I. Особливості і фактори розміщення атомної енергетики України На усе більш конкурентному і багатонаціональному глобальному енергетичному ринку ряд найважливіших чинників буде впливати не тільки на вибір виду енергії, але також і на ступінь і характер використання різних джерел енергії. Ці чинники містять у собі: оптимальне використання наявних ресурсів; скорочення сумарних витрат; зведення до мінімуму екологічних наслідків; переконливу демонстрацію безпеки; задоволення потреб національної і міжнародної політики. Для ядерної енергії ці п'ять чинників визначають майбутні стратегії в області паливного циклу і реакторів. Ціль полягає в тому, щоб оптимізувати ці чинники. Хоча досягнення визнання з боку громадськості не завжди включалося в якості найважливішого чинника, у дійсності цей чинник є життєво важливим для ядерної енергії. Необхідно відкрито і вірогідно ознайомити громадськість і осіб, що приймають рішення, із реальними вигодами ядерної енергетики. У такому нижче обговоренні утримуються елементи переконливої аргументації. Небажання громадськості , що росте, особливо в промислово розвитих країнах, погоджуватися з запровадженням нових промислових установок позначається на політику в усім енергетичному секторі і впливає на здійснення всіх проектів енергетичних установок. Максимальне використання ресурсів Відомі і ймовірні запаси урану і цирконію в Україні повинні забезпечити достатнє постачання ядерним паливом у короткостроковому і середньостроковому плані, навіть якщо реактори будуть працювати головною уявою з однократними циклами, що передбачають поховання палива, що відпрацював. Проблеми в паливозабезпеченні атомної енергетики можуть виникнути лише до 2030 року за умови розвитки і збільшення до цього часу атомних энергопотужності.
Спрашивается, если он проделывал такие штучки, то чего же до сих пор стонет, что КГБ дохнуть ему не давал: и следил, и подслушивал, и фотографировал, и любимую жену завербовал и убить хотел ядовитым уколом в задницу? Дальше: «Володин, герой романа „В круге первом“, пытается предупредить военного атташе о том, что сов. агенты украли у США атомную бомбу — он не хочет, чтобы ею завладел Сталин и укрепил т.о. коммунистический режим. Герой жертвует своей жизнью ради России, ради порабощенного тоталитаризмом отечества». Прекрасно, но надо было добавить: «Во-первых, Володин ничего не добился: бомбу Сталин получил. Во-вторых, этот герой не одинок. Также пожертвовали жизнью ради России генералы Корнилов, Краснов, Власов, атаман Шкуро, Троцкий и кое-кто еще». Дальше: «Для писателя характерен новаторский подход к языку, тончайшее чувство слова». Какое новаторство, коли он употребляет слова, смысла коих не понимает. Например, прославился тем, что вместо «навзничь» пишет «ничком» и наоборот. И «тончайшее чувство» тут ему не мешает
1. Проблеми ядерної енергетики
2. Місце правової системи України серед правових систем світу
4. Центристські партії в політичній системі сучасної України
5. Економічна стратегія розвитку соціально-економічних систем України
9. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
10. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
12. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
13. Історія України
14. Історія соборності України
15. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
16. Господарство України періоду утвердження капіталізму
17. Походження людини та її поява на території України
18. Історія держави та права України
19. Культура України в 30-х рока
21. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
25. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України
26. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
27. Поняття, форма та функції Конституції України
28. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
31. Бюджет України: актуальні проблеми
33. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
34. Управління фінансами України
35. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
36. Організаційна система управління природокористуванням України
37. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
41. Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки
42. Особливості перехідної економіки України
43. Роль і значення АПК для господарства України
44. Авіаційний транспорт України
46. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
47. Банківська система України
48. Механізм кредитування банками України
50. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
52. Створення пiдприємств в Українi за Законом України
53. шпори з цивільного права України
57. Сільське господарство i харчова промисловість України
59. Регіональний розвиток харчової промисловості України
60. Зародження партійно-радянської преси України
61. Проблеми золотоносності надр України
62. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
63. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
65. М.О. Скрипник - видатний діяч України
67. Аналіз журналістських розслідувань на матерілах газети "Голос України"
68. Ліквідність банківської системи України
73. Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу
74. Структура страхового законодавства України
75. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
77. Формування та розвиток банківської системи України
78. Банки на валютному ринку України
79. Банківська система України
80. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
81. Законодавча база України про охорону праці
83. Чинники процесу антропогенезу на території України
84. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
85. Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку
91. Організація обліку власного капіталу підприємства України
92. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
94. Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України
95. Законодавство України про цивільну оборону
97. Характеристика головних рекреаційних районів України в 2004-2008 рр.