|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Інформаційна політика України |
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ручка "Помада". УКООПСПІЛКА ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯКафедра міжнародних економічних відносинРеферат НА ТЕМУ ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Виконала: Студентка факультету МЕВ 281 групи Данкова Н. О. Перевірила: Боднар І. Р.ЛЬВІВ – 2002 План: Характеристика сучасного стану процесу інформатизації в Україні (розвиток електронної галузі, розвиток інформаційних технологій). Державна інформаційна політика. Характеристика законодавства України щодо захисту інформаційного простору. Перспективи створення системи захисту інформації в Україні. У 1998 р. Україна стає на новий шлях в розвитку економіки. Після довгих років закритої командної економіки нелегко пристосуватись до ринкової , яка тісно пов’язана із світовим ринком. Входження у світові економічні відносини пов’язане для України з безліччю проблем, однією з яких є невідповідність рівня розвитку ринку інформації в Україні світовому. Світовий ринок насичений найсучаснішими технологіями, тому надзвичайно швидко реагує на будь-які економічні процеси. Отже, держави, які через свою слабку інформаційну базу не в змозі миттєво відреагувати на ті, чи інші процеси, несуть значні втрати, які іноді настільки відчутні, що можуть призводити до різних кризових ситуацій в країні (інфляція, криза виробництва і т. д.). Саме тому Україні сьогодні необхідно проводити державну політику у сфері інформації. Процес інформатизації надзвичайно дорогий навіть для розвинутих країн, але цілком зрозуміло, що якщо не зробити це “сьогодні”, то “завтра” втрати можуть бути надзвичайно великими. В першу чергу я б хотіла зробити наголос на розвитку телекомунікаційної галузі в Україні. Після проголошення в серпні 1991 р. незалежності України мережа електрозв’язку колишнього СРСР на українській території повністю перейшла під юрисдикцію Міністерства зв’язку України. На той час до його складу ввійшли лише сім підприємств та організацій, а саме: українське підприємство міжнародного та міжміського зв’язку та телебачення “Укртек”, “Київський телеграф”, Київська міська радіотрансляційна мережа, Центр інформаційних технологій, державний інститут розвідування та проектування засобів і споруд зв’язку “Укрзв’язокпроект”, державний інститут розвідування та проектування засобів і споруд зв’язку “Діпрозв’язок”, а також “Закарпаттелеком”. З кожним роком телефонний зв’язок України набуває все більшого розповсюдження. Так порівнюючи з 1991 р., коли в Україні налічувалося 7630 тис. номерів телефонів, що становило 14,6 номера на 100 осіб населення, в 2001 р. телефонна щільність досягла понад 19,8 телефонних номерів. У Києві цей показник дорівнює 44,7. На телефонній мережі загального користування працюють 46 АМТС, у тому числі 19 аналогових та 27 цифрових. Цифрові АМТС встановлено в усіх обласних центрах України, а також в Кривому Розі та Севастополі. Цифрова АМТС у Києві виконує функції міжнародної. Для раціональнішого використання міжнародних каналів та підвищення надійності міжнародної мережі України у Львові введено в експлуатацію другий міжнародний центр комутації (МКЦ).
Є ряд підприємств, що функціонують на телекомунікаційному ринку України: Інфоком – створення, технічне обслуговування мереж та надання послуг документального електрозв’язку. Утел – надання послуг міжнародного та міжміського телефонного зв’язку. Український мобільний зв’язок – будівництво, технічне обслуговування та надання послуг стільникового радіозв’язку. Елсаком-Україна – надання послуг в системі мобільного супутникового зв’язку “Глобалстар”. Телесистеми України – впровадження і технічне обслуговування засобів фіксованого абонентського радіодоступу. Телекомінвест – залучення коштів населення та господарчих об’єктів для розвитку місцевих телефонних мереж. Географічне розташування України – надто вигідне з точки зору організації транзитних маршрутів на шляху з Європи в Азію. Цим зумовлена участь України в багатьох міжнародних телекомунікаційних проектах, а саме: ІТУР, EL, AE, BSFOCS. ІТУР (Італія, Туреччина, Україна, Росія) – це перша міжнародна морська підводна волоконно-оптична лінія зв’язку, співвласником якої стала Україна як суверенна держава. Систему здано до експлуатації в жовтні 1996 р. Волоконно-оптичний кабель зв’язку прокладено у Середземному та Чорному морях по трасі Палермо-Стамбул-Одеса-Новоросійськ. Систему ІТУР в інтеграції з іншими міжнародними проектами ( EL, AE, BSFOCS, FLAG) забезпечує Україні вихід на цифрові телекомунікаційні мережі країн Європи, Близького Сходу, Середньоазіатського регіону, Індокитаю. EL (Транс’європейські лінії) реалізується з метою створення єдиної загальноєвропейської наземної волоконно-оптичної цифрової системи зв’язку загальною довжиною понад 14 тис. км., яка з’єднає національні телекомунікаційні мережі 18 країн Європи. Українськими національними сегментами EL є: Львів – Краків (Польща), Ужгород – Кішварда (Угорщина), Ужгород – Михайловце (Словаччина), Київ – Львів (“Захід”), Чернівці – державний кордон Молдови, Чернівці – державний кордон Румунії. AE (Трансазійсько-европейська волоконно-оптична лінія зв’язку) загальною довжиною близько 27 тис. км проходить по маршруту Великого шовкового шляху від Шанхаю (Китай) через всю Центральну та Середню Азію, країни Закавказзя та Європи до Франкфурта-на-Майні (Німеччина). Українські національні сегменти становлять понад 2,3 тис. км загальної траси ТАЕ. BSFOCS (Black Sea Fiber Op ic Cable Sys em – підводна морська волоконно-оптична кабельна система “Чорне море”) це проект передбачає будівництво та експлуатацію підводної кабельної системи загальною довжиною 1500 км, яка пройде по акваторії Чорного моря від Варни (Болгарія) через Одесу (Україна) до Новоросійська (Росія). Завдяки існуючій мережі ВОЛЗ на національних маршрутах та міждержавних ділянках з Польщею, Білоруссю, Росією, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Італією, Туреччиною Україна вже сьогодні пропускає на Європу значну частину транзитного трафіку, що надходить з інших країн.Основні тенденції розвитку ринку послуг електрозв’язку Темпи розвитку мобільного наземного зв’язку України досить динамічні.
За відносним приростом кількості користувачів мобільним зв’язком Україна стала лідером серед східноєвропейських країн. До складу системи мобільного радіозв’язку належать: Стільникові системи – територія обслуговування покривається мережею базових станцій, що забезпечують безперервним зв’язком абонентів, котрі переміщуються по всій цій території; Транкінгові системи – передавання інформації передусім відомчого або технічного характеру (мають радіальну або радіально-зональну структуру); Системи персонального радіовиклику – передавання сигналів виклику та різноманітних повідомлень; Супутникові системи рухомого зв’язку самостійного призначення, які можуть бути доповненням до стільникових систем радіотелефонного зв’язку. Розвиток телекомунікаційної галузі найкраще проявився в 2001 році у сегменті мобільного зв’язку. На початок січня 2002 року чисельність власників мобільних телефонів досягла 2 млн 200 тис. Таким чином, за рік кількість клієнтів операторів мобільного зв’язку в Україні збільшилася майже втроє (наприкінці 2000 р. було 800 тис. користувачів). Сьогодні вже майже 4,5% жителів України мають мобільні телефони. Звичайно, до середньосвітового показника забезпеченості мобільним зв’язком (15%) нам ще далеко. Однак характерно, що за питомою вагою послуговувачів мобільним зв’язком Україна вже наздогнала Росію, де абонентами стільникових операторів є близько 6,5 млн чоловік (з них 5 млн – у Москві, та 1 млн – в Сан-Петербурзі). Але для розвинутих країн вважається нормальним, коли мобільним телефоном користується кожний другий житель країни. Отже зазначимо, що перспективи зростання в українських операторів мобільного зв’язку досить значні. На ринку GSM-зв’язку України лишаються поки що ті ж самі гравці, однак їхні позиції змінилися. Лідером (не за обсягами доходів, а за чисельністю абонентів) стала компанія “Київстар GSM”, що за рік спромоглася збільшити кількість своїх клієнтів майже в четверо. Наведемо деякі дані, які показують розповсюдженість операторів в Україні (табл. 1) Табл. 1 Показники системи мобільного стільникового електрозв’язку в 2001 р. Оператор Стандарт Виділена номерна ємкість за 2001 р. Трафік міжнародного зв’язку, тис. тар. хв. За 2001 р. UMC GSM-900 M -450 EWSD DX-200-M X 20000 11234,7 Київстар GSM-900 AXE-10 4500 12038,1 DCC D-AMPS-800 AXE-10 16500 660,0 Голден Телеком GSM-1800 (DCS-1800) EWSD 62000 12325,6 УРС (Українські радіосистеми) GSM-900 20 939,0 Як свідчать дані таблиці, існуючий етап застосування сучасної абонентської системи радіодоступу навіть для мобільного зв’язку в Україні можна охарактеризувати як початковий, а кількість абонентів як мізерну. Діаграма 1 показує яку частку на ринку (задіяна ємкість) займають кожний з операторів мобільного зв’язку: UMC Київстар DCC Голден Телеком УРС (Українські радіосистеми) Для України вже тривалий час (а в нинішніх умовах особливо) суттєвою причиною низької щільності забезпечення населення телефонним зв’язком (20 телефонів на 100 осіб), порівнюючи із західноєвропейським рівнем (40-50 телефонів на 100 осіб), є проблема “останньої милі”, важливим засобом вирішення якої може бути створення достатньо розгалуженої мережі абонентського радіодоступу.
У червні більшовики вдалися до контрнаступу, який зрештою привів до польсько-радянських мирних переговорів і розриву поляків із Петлюрою. Східноукраїнська армія, що зросла до 35 тис., продовжувала сама воювати з більшовиками до 10 листопада 1920 р., доки її змусили лишити свій невеликий клапоть землі на Волині та інтернуватися на території, зайняті, поляками. За винятком кількох невдалих партизанських операцій, проведених у Радянській Україні через рік, війна за незалежність України нарешті скінчилася. Перемога більшовиків Зазнавши наприкінці літа 1919 р. другої поразки на Україні, більшовики переглянули свою політику. Українці в партії на чолі з Юрієм Лапчинським виступили з гострою критикою тих, хто був схильний нехтувати властивою Україні специфікою. Вони доводили, що не можна прийняти як щось готове форми життя, котрі розвинулися в Росії за півтора роки радянського будівництва. Керівництво партії неохоче визнало що реквізиції збіжжя викликали гостру ворожість селянства добіль-шовиків і що самі більшовики грубо помилялися, недооцінюючи націоналізм, у попередніх експедиціях на Україну
3. Регіональна економічна політика України й особливості регіонального розвитку
4. Сучасна мовна політика України
5. Особливості зовнішньої політики України у Центральній Європі та країнах Балтії
9. Грошово-кредитна політика України: проблеми становлення і тенденції розвитку
10. Інвестиційна політика банків в Україні
12. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
15. Економіко- і політико-географічне положення України
16. Інформаційна (автоматизована) система в Держказначействі України
Логическая игра "Динозавры.Таинственные острова", арт. SG 282 RU. 
Подарочное махровое полотенце "23 февраля. Щит". 
Пазл средний "Малышарики", 4 в 1. 17. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
18. Вплив елементів фіскальної політики на формування бюджету України
19. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
20. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
21. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
25. Предмет та методологія інформаційного права України
26. Вивчення новітньої історії України через призму поняття "політична культура"
27. Громадянська війна і поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)
28. Історія України. Соціально-політичні аспекти
29. Національні і політичні проблеми України у творчості М. Костомарова
31. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
32. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
Сковорода гриль-газ, мраморное антипригарное покрытие. 
Копилка "Металлический сейф с ключом", красная. 
Карандаши цветные "Evolution", 24 цвета. 33. Суспільно-політичне та культурне життя України
35. Геополітика та геостратегія України
36. Політичне співробітництво України та Болгарії у 1991-2006 роках
37. Вибори та їх роль у політичному житті України
41. Аналіз стану соціальної політики в Україні
42. Організаційна структура митної системи України
43. Автоматизована інформаційно-аналітична система Міністерства фінансів України
44. Політико-правове середовище МЕВ в Україні
45. Атомна енергетика України і РПС
46. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
47. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
48. Кримінальний кодекс України (Проект криминального кодекса Украины, варианты 1998-2001гг.)
Сушилка для белья "Ника" напольная складная, 20 метров. 
Карандаши художественные "Polycolor", 36 цветов, 36 штук, деревянная коробка. 
Багетная рама " Violetta", 30x40 см, цвет: золотой. 49. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
50. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
51. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
53. Історія України
57. Період гетьманщини України
59. Історія держави та права України
60. Культура України в 30-х рока
62. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
63. Олігополія. Антимонопольне законодавство України
64. Загальна характеристика конституції України
Гель для укрепления зубов R.O.C.S. "Medical Minerals" для детей и подростков, со вкусом клубники, 45. 
Кино-хлопушка. 
Папка для тетрадей "Чемпионат мира по футболу 2018. Талисман", красная, А4. 65. Господарське право України
66. Конституційний суд України
68. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
73. Управління фінансами України
74. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
77. Вплив російської кризи на економіку України
78. Місце України в глобалізаційних процесах
79. Машинобудівний комплекс України
80. Ринок праці, політика зайнятості, відтворення робочої сили
Микроскоп для смартфона "Kakadu". 
Деревянная игрушка "Набор для обучения". 
Интеллектуальная игра "Кубики для всех". 81. Роль і значення АПК для господарства України
82. Центральний банк і монетарна політика
83. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
85. Органи внутрішніх справ України
89. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
90. Конституційні засади виконавчої влади України
93. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
94. Дохристиянські вірування слов’ян на теренах України
95. Хімічна промисловість України
96. Сільське господарство i харчова промисловість України
Штамп самонаборный 3-х строчный, 1 касса, 38x14 мм. 
Развивающая настольная игра "Читай-Хватай English", новая версия. 
Стенд "Наши работы". 98. Регіональний розвиток харчової промисловості України
99. Законодавство України про військову службу
Совок большой. 
