|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Прагнення до влади, як одна з характерних форм вияву людської агресивностi |
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. ПРАГНЕННЯ ДО ВЛАДИ ЯК ОДНА З ХАРАКТЕРНИХ ФОРМ ВИЯВУ ЛЮДСЬКОЇ АГРЕСИВНОСТІ Вступ Робота присвячена аналізу такого загадкового феномену людської психіки як прагнення до влади. Автор спирається на праці відомих австрійських психоаналітиків А. Адлера і К. Хорні, які є фундаторами даного напрямку досліджень. Але на відміну від останніх він пов’язує його виникнення не з соціальними, а з біологічними (генетичними) факторами. Автор доводить, що прагнення до влади є одним з характерних виявів інстинкту агресії, успадкованого людиною від її тваринних предків. Прагнення до влади, переваги над іншими є, як свідчить історія людства, вічною і невід’ємною рисою людської натури. І це не випадково. З того самого моменту, коли сформувалось первісне суспільство, виникає і влада, що становить основу його структури і функціонування. Вона наявна в усіх сферах людської життєдіяльності. Навіть релігійні стосунки не є винятком з цього правила. Більшості релігійних конфесій притаманна владна церковна ієрархія, що суперечить основному догмату церкви, який проголошує, що “перед Богом усі рівні”. Владні настанови властиві не тільки суспільству, але й окремим індивідам. У одних вони виражені більш яскраво, у інших менш. Це залежить від ступеня амбіційності і честолюбства особистості. Деякі обмежуються цілковитою владою у своєму маленькому “світі” – сім’ї, трудовому колективі, церковній спільноті і т.п. Іншим же, подібно Олександру Македонському, Наполеону Бонапарту, Йосипу Сталіну та Адольфу Гітлеру, для здійснення їх честолюбних намірів було б недостатньо влади і над усім світом. Ця всеохоплююча жага до влади і переваги набуває у деяких особистостей подекуди характеру хвороби – манії величі. Вона стає всією суттю життя, відсуваючи на задній план інші потреби та інтереси. У багатьох суспільних лідерів манія величі доходила до того, що вони проголошували себе якщо не самими богами, то нащадками богів і робили це, як свідчить історія, доволі часто. Як зазначає в цьому зв’язку французький філософ А.Бергсон, “відомо, що фараони самі мали божественне походження. З найдавніших часів вони величали себе “синами Ра”. І єгипетська традиція ставитися до правителя як до Бога продовжувалася при Птолемеях. Вона не обмежувалася Єгиптом. Ми виявляємо її також і в Сирії при Селевкідах, у Китаї і Японії, де імператор приймає божественні почесті за життя і стає богом після смерті, нарешті, в Римі, де сенат обожнює Юлія Цезаря, поки Август, Клавдій, Віспасіан, Тит, Нерва, – всі імператори врешті-решт не перейдуть в ранг богів” . Ці самозвані “боги” або “сини богів” прагнули, як правило, не тільки увічнити своє ім’я, але й на практиці підтвердити своє “божественне” право панувати над усім світом. Так зароджувалися і втілювалися в життя маніакальні ідеї “великої еллінської імперії” О. Македонського, “великого Каганату” Чингізхана, “третього рейху” А. Гітлера, “світової комуністичної системи” Й. Сталіна і багато інших.
Те, що при цьому приносилися в жертву десятки і навіть сотні мільйонів людських життів, до уваги не бралося. Маси були лише простим “матеріалом”, що слугував задоволенню честолюбних прагнень їх ватажків. На жаль, подібні випадки наявні і в наш час, на початку ХХІ століття. Досить типовим прикладом є агресивна зовнішня політика США, що відповідає, на наш погляд, не стільки інтересам американського народу, скільки інтересам самого президента Дж.Буша та його найближчого оточення – представників ТНК. Намагаючись за будь-яку ціну залишитися при владі, цей останній дуже часто використовує т.зв. “силові” методи, що є популярними у певних верств населення. Він, так само як і його знамениті попередники, прагне створити і майже створив нову світову імперію. Як зазначає щодо цього відомий американський політолог Зб. Бжезінський: “Крах суперника залишив Сполучені Штати в унікальній ситуації. Вони стали єдиною і дійсно глобальною владою. Глобальне верховенство Америки дещо нагадує попередні імперії, попри їхній обмеженіший регіональний засяг” . Не відстають від Дж. Буша і лідери ісламського фундаменталізму. Вони теж прагнуть, шляхом міжнародного терору, встановити свою гегемонію у всьому світі. До чого це може призвести, враховуючи широку розповсюдженість і фактичну доступність зброї масового знищення, неважко передбачити. Як показує життєвий досвід, надмірна жага влади з її атрибутами самовихваляння, завищеної самооцінки і таке інше, притаманна не тільки високопосадовим особам – полководцям, імператорам, президентам, але й “вождям” рангом нижче, що також прагнуть необмежено панувати у підпорядкованій їм соціальній “ніші” (районі, місті, області) і т.д. Звичайно, можливостей для реалізації своїх честолюбних планів у них набагато менше. Їм залишається тільки мріяти про “подвиги” Чингізхана, Гітлера або Сталіна. Існує й інша категорія людей, які теж мають непомірні амбіції, але не мають реальних можливостей для їх втілення. Вони, як правило, стають пацієнтами психіатричних клінік. Саме тут ми можемо зустріти “двійників” Наполеона, Гітлера, Сталіна та інших відомих історичних персонажів. Цікаво, що ця своєрідна хвороба не обминула й звичайних громадян. Хоча тут ми можемо і не побачити яскраво вираженого, як у наведених вище випадках, потягу до влади, разом з тим, ми постійно стикаємося з його так званими “побічними” проявами. До них належать марнославство, улесливість, лицемірство, кар’єризм та багато інших потворних рис характеру та поведінки, з якими ми зустрічаємося практично кожного дня. Чого коштує лише людська заздрість, яка є “невід’ємною складовою” чужого успіху у тій чи іншій царині. Характерно, що це має місце не тільки у сфері політики, економіки, але й у таких високоінтелектуальних галузях як наука, мистецтво, література тощо. Подібні явища спостерігаються навіть в міжрелігійних стосунках. Різні конфесії упродовж тисячоліть ревниво конкурують одна з одною, використовуючи різноманітні, в тому числі аморальні, засоби.
Їх представники чомусь забувають про те, що існує один Бог, якому вони повинні служити. Наведені вище факти свідчать про те, що прагнення до влади, навіть якщо не брати до уваги його крайні прояви, є актуальною соціальною та психологічною проблемою. Вона, на наш погляд, заслуговує на серйозний науковий аналіз. Причому не тільки з боку психології, але й етології, етики, політології, соціології, філософії та інших наук, оскільки прагнення до влади охоплює різноманітні сфери дійсності. Багато відомих мислителів людства вже з давніх часів замислювались над тим: що ж являє собою це нав’язливе прагнення людини до влади? Але своє перше втілення воно отримало, на наш погляд, лише в працях видатних німецьких філософів ХIХ століття А. Шопенгауера та Ф. Ніцше. У першого з них цей феномен виступає у вигляді “волі до життя”. У другого - вже безпосередньо як “прагнення до влади”. Однак слід зазначити, що їх роботам бракує належного теоретичного та наукового обґрунтування. Вони так і не змогли вийти за межі декларативних заяв . Тому першою спробою дійсно наукової інтерпретації цього феномена можна вважати праці відомих австрійських психоаналітиків Альфреда Адлера (1870-1937) і Карен Хорні (1885-1952). На жаль, ідеї названих учених так і не здобули належного визнання і підтримки у науковому світі, навіть серед психоаналітиків. Так, характеризуючи концепцію Адлера, засновник психоаналізу З.Фрейд зазначає, що “індивідуальна психологія Адлера в сучасний період складає одну з численних психологічних течій, які є ворожими психоаналізу, подальший розвиток яких лежить поза колом його інтересів” . Тому не випадково, що протягом останніх п’ятдесяти років імена Адлера і Хорні були відомі лише історикам психології . Тим часом, як зазначає один з небагатьох прихильників Адлера і Хорні, відомий російський психолог О.І. Розов, “ігнорувати досить могутній потяг – значить, не просто закрити шлях до розуміння великої кількості істотних явищ, а – що важливо – знехтувати сферою психічної діяльності, яка багато в чому визначає поведінку і характер людей, їх взаємини” . Саме цим пояснюється наш інтерес до аналізу даної проблематики, що є головною метою нашої статті, і, зокрема, до праць Адлера і Хорні, які були піонерами цієї галузі наукових досліджень. Ідеї названих психоаналітиків приваблюють нас також з тієї причини, що їх концепції – індивідуальна психологія Адлера та самоаналіз Хорні – цілком базуються на принципі “прагнення до влади”. Критичний аналіз названих концепцій, що ми відносимо до сфери головних завдань, надасть можливість відповісти на ті складні питання, які пов’язані з прагненням до влади. Приступаючи до реалізації зазначеної мети, зауважимо, що в прагненні до влади Адлер та Хорні вбачають ключ до розуміння багатьох (якщо не всіх) явищ людської психіки та поведінки. “Нам дуже легко зрозуміти різні порухи душі, - зазначає Адлер в роботі “Пізнати природу людини”, - визнавши як загальну передумову те, що вони мають за мету досягнення переваги” .
Однако гиперболизированный образ отца имеет еще одну характерную особенность - это функция супер-эго мальчика, отрока и подростка, условно-идеальный образ себя в будущем или, чаще, в мире фантазий. Ребенок-аутсайдер, пережив очередное унижение со стороны сверстников (иногда - родителей), конструирует подробные красочные сцены "отмщения", в которых он, физически слабый или неспособный к борьбе, приобретает чудесным образом (ср. фильм "Маска") столь необходимые ему качества, а то и вовсе в форме волшебного существа ("Супермен", "Бэтмен") расправляется с обидчиками. Суперпопулярный Супермен из одноименного фильма (киновариант популярных детских комиксов) существо, словно бы напрямую перенесенное из мира фантазий маленького мальчика, которого одноклассники не принимают в футбольную команду, отнимают мелочь, дразнят и пинают. Этим же объясняется невероятная популярность Гарри Поттера: типичный аутсайдер в трогательных круглых очечках, живший под гнетом жестокого отчима, поступает в школу волшебников (!) и приобретает магические умения
1. Класне самоврядування як одна із форм виховної роботи
2. Лизинг - одна из форм кредита
3. Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України
4. Ненадлежащая реклама как одна из форм недобросовестной конкуренции
9. Форми вияву психіки, психічні процеси, стани і властивості
10. Влада як феномен екзистенції
11. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
12. Предметная детализация художественных образов как одна из основных форм повествования
13. Агресія як форма поведінки підлітків
15. Застосування права як особлива форма його реалізації
16. Фольклор, як форма існування духовної культури
Конструктор металлический для уроков труда №3 в деревянной упаковке. 
Компактные развивающие игры в дорогу "Логозавры", арт. ВВ2099. 
Конструктор "Mechanical Kangaroo". 18. Бесіда, як форма організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами
19. Лабораторне заняття як форма організації навчання
21. Бесіда як форма ділового спілкування
25. Корпорація як форма організації сучасної фірми
26. Фірма як організаційна форма підприємництва
27. Архитектурные формы Месопотамского искусства
28. Форма, размеры и движения Земли и их геофизические следствия. Гравитационное поле Земли
29. Гибридные формы промысловых рыб
30. Патологические формы простейших и их биология
31. Экономическая география одной из стран зарубежной Европы. Финляндия
32. Геологическаа форма движения материи
Подгузники Huggies Elite Soft, (1), до 5 кг, 27 штук. 
Палатка игровая "Учим азбуку с Пеппой". 
Набор ковриков "Kamalak Tekstil" для ванной, 50х50 см и 50x80 см (бежевый). 33. Инфляция: сущность и формы проявления
34. Разгосударствление и приватизация: пути и формы. Опыт России и зарубежных стран
35. Формы пользования и владения землей в России. Плата за землю
36. Формы государственного регулирования экономики
37. Монархическая форма правления
41. Правовое регулирование и формы воспитания детей, оставшихся без родителей
43. Принципы и формы налогообложения на Украине
44. Выборы как форма непосредственной демократии
45. Корпорация BBC. Формы и методы государственного контроля вещания
48. Статус депутатов местных Советов и формы их работы
Набор игрушек для ванны "Мимимишки". 
Беговел "Funny Wheels Basic" (цвет: желтый). 
Фоторамка на 4 фотографии С34-009 "Alparaisa", 55,5x18 см (белый). 49. Формы и методы выхода предприятий на внешний рынок
50. Понятие договора. Виды и формы договоров
51. Формы воспитания детей, оставшихся без попечения родителей
52. Формы и порядок проведения таможенного контроля
59. Формы государственного устройства
60. Форма (устройство) государства
62. Форма государства (форма правления, форма государственного устройства, политический режим)
63. Форма правления и формы государственного устройства
64. Республика как форма правления
Папка для рисунков и нот, на молнии "Ласпи", А2. 
Мотоцикл-каталка Pilsan "Mini Moto" (цвет: красный, с музыкой). 
Карандаши цветные BIC "Evolution", 18 цветов. 65. Форма государственного устройства
66. Форма государств
67. Контрактная форма регулирования социально-трудовых отношений
73. Первобытные формы религии. Миф
76. Мартин Иден как автобиографический роман (Твір Джека Лондона «Мартін Іден» як роман-автобіографія)
77. Типы грамматических форм слова
78. Формы обращения в английском языке
79. В чём смысл финала романа Салтыкова-Щедрина "История одного города"
80. Методы изучения музыкальных произведений крупной формы в старших классах общеобразовательной школы
Пазл "Обитатели фермы", 15 деталей. 
Карандаши цветные автоматические "Inspira", 12 цветов. 
Пенал, 1 отделение, 20x14x4 см, серый/зеленый. 81. Анализ формы и средств выразительности хора № 19 "Гроза" из оратории Йозефа Гайдна "Времена года"
82. Об одном дипломатическом казусе во время Второй Мировой войны
83. Основные формы операций по прорыву позиционного фронта в годы первой мировой войны
85. Синтез и анализ пространственных конструкций сложной формы
90. Сахарный диабет тип 2, тяжелая форма, субкомпенсация, синдром диабетической стопы
91. Синдром кардиалгии при различных формах ИБС
92. Боковой амиотрофический склероз, шейно-грудная форма
93. Понятие предварительного расследования и его формы
94. Формы соучастия
95. Ответственность за хищения в форме мошенничества
96. Распространение и формы кислорода в природе
Дождевик Bambola, ПВХ. 
Карандаши цветные "Jumbo", двухсторонние, 24 цвета. 
Набор ручек гелевых с блестками "Debut", 24 цвета. 98. Компьютерные технологии как фактор эволюции форм и методов обучения
99. Содержание и формы педагогического просвещения родителей дошкольников
Совок большой. 
