|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Жесты: попытка обобщения и классификации |
Ручка "Шприц", желтая. 
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). Правова організація працевлаштування громадян Курсова робота з дисципліни : Трудове право Виконала студентка IV курсу групи ПД-4.1 Кіяніцина О. С. Міжгалузевий інститут управління Київ – 2006 Вступ Життя людини в суспільстві тісно пов’язане з її трудовою діяльністю , спрямованою на отримання й використання матеріальних благ . Праця людини , її результати завжди цінувалися суспільством , визначали в ньому становище людини . Тому таке важливе право , як право на працю знаходить своє формулювання у Конституції України . Зокрема статтею 43 Конституції України визначено , що кожен громадянин України має право на працю. Це означає наявність можливості для кожного заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, можливості вільно обирати вид діяльності, професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей і бажань. «Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.» Це положення Конституції в загальних рисах визначає державну політику в сфері забезпечення зайнятості і гарантій реалізації права громадян на працю. Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року зі змінами і доповненнями, інші законодавчі акти, прийняті відповідно до цього закону, а також глава ІП-А Кодексу законів про працю «Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників». I. Поняття та організаційні форми працевлаштування Поняття працевлаштування розрізняється в широкому і вузькому значеннях . Працевлаштування – це система організаційних, економічних, та правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення . У широкому значенні працевлаштування об’єднує всі форми трудової діяльності , що не суперечать законодавству , включаючи самостійне забезпечення себе роботою , в тому числі індивідуальну трудову діяльність, підприємство, фермерство . У вузькому значенні під працевлаштуванням розуміють такі форми трудової діяльності , які встановлюються при сприянні органів держави або недержавних організацій на основі ліцензування . Громадяни України вільно обирають види діяльності, які не заборонені законодавством, у тому числі і не пов'язані з виконанням оплачуваної роботи, а також професію, місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушування до праці в будь-якій формі не допускається . Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проживають на її території на законних підставах : працюють за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, які беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в державних органах та об'єднаннях громадяни; проходять службу в Збройних Силах, Службі безпеки, Прикордонних військах, військах внутрішніх справ і цивільної оборони, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, альтернативну (невійськову) службу; направлені на виконання оплачуваних громадських робіт; проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних середніх загальноосвітніх школах, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні, виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Цей перелік не є вичерпним , оскільки законодавством можуть передбачатись й інші категорії зайнятого населення . З норм трудового законодавства України можна визначити такі організаційно-правові форми працевлаштування громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства: а) укладення громадянами трудових договорів в індивідуальному порядку; б) укладення громадянами трудових договорів при організованому наборі; в) переведення працівників за їхньою згодою на інші підприємства, організації, установи; г) укладення трудового договору за направленням Державної служби зайнятості України; д) укладення громадянами трудових договорів за сприяння суб'єктів підприємницької діяльності, що займаються посередництвом у працевлаштуванні громадян . Право кожного громадянина — розпоряджатися своїми здібностями до праці. Відносини між державою і громадянами з приводу зайнятості основуються на захисті і гарантуванні права кожного з них на працю . I. Нормативно-правові акти по працевлаштуванню громадян Трудові відносини за своєю природою є досить складними , а тому регулюються за допомогою численних нормативних актів як національного так і міжнародного права . У Конституції України , зокрема статтею 43 визначено, що кожен має право на працю , і держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб . Наступним нормативно – правовим актом є Кодекс законів про працю, він визначає правові засади , гарантії здійснення громадянами України їх конституційного права на працю та розпоряджатись своїми здібностями до продуктивної праці . Окремі положення, які віднесені до законодавства про зайнятість, містяться у главі ПІ-А «Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників» . Основу національного законодавства про зайнятість становить Закон України «Про зайнятість населення», який був прийнятий Верховною Радою України 1 березня 1991 року (з подальшими змінами та доповненнями). В ньому чітко вказані права та обов’язки державної служби зайнятості, державні гарантії права на вибір професії та виду діяльності , викладені основні принципи державної політики зайнятості населення, регулювання та організація зайнятості, визначення підходящої роботи та інші важливі питання . Суттєве значення для регулювання відносин зайнятості мають також підзаконні нормативно-правові акти, зокрема, відповідні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства праці та соціальної політики України та деяких інших центральних органів виконавчої влади. Питанню працевлаштування багато уваги приділено і у міжнародно-правових актах , серед яких слід згадати Загальну декларацію прав людини прийнятою Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року , в якій сказано, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи та на захист від безробіття. У свою чергу, статтею 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, передбачено, що держави, які беруть участь у цьому пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вона вільно погоджується, і зроблять належні кроки для забезпечення цього права.
Заходи, яких повинні вжити держави — учасники цього пакту з метою повного здійснення такого права, включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні й економічні свободи людини. У свою чергу, Європейська соціальна хартія встановлює, що з метою здійснення права на працю її учасники зобов'язуються: вважати однією зі своїх найголовніших цілей і одним із найголовніших обов'язків досягнення і підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечити їх функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм. Крім цього, сьогодні важко собі уявити законодавство про зайнятість без таких міжнародно-правових актів, як конвенції та рекомендації Міжнародної Організації Праці (МОП),які встановлюють міжнародні стандарти у сфері працевлаштування та зайнятості . Серед них можна згадати Конвенцію № 2 «Про безробіття» 1919 року, Конвенцію №29 «Про примусову чи обов'язкову працю» 1930 року, Конвенцію № 105 «Про ліквідацію примусової праці» 1957 року, Конвенція 1958 р. № 111 &l ;Про дискримінацію в галузі праці і зайнятості>, Конвенцію № 122 «Про політику у галузі зайнятості» 1964 року, Конвенцію № 142 «Про професійну орієнтацію і професійну підготовку у галузі розвитку людських ресурсів» 1975 року, Конвенцію № 159 «Про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів» 1983 року, які ратифіковані Україною. Конвенція 1958 р. № 111 про дискримінацію в галузі праці і зайнятості містить достатньо гнучкі і загальні положення, що стосуються дискримінації в галузі праці і занять, які б грунтувалися на відмінностях раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних поглядів, соціального походження і національної належності. В цій Конвенції передбачається, що країни, які її ратифікували, проводять політику ліквідації дискримінації відповідно до умов і практики країни, скасовують або змінюють будь-які законодавчі положення, що не відповідають цій політиці, і вживають заходів, які можуть сприяти в загальній практиці рівності можливостей і звернень. Згідно з Конвенцією № 122 «Про політику в галузі зайнятості» 1964 року кожна держава — учасник цієї Конвенції здійснює активну політику, спрямовану на сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості. Причому вказана політика має на меті забезпечення роботи для всіх, хто бажає працювати ; щоб ця робота була якомога продуктивнішою; була свобода вибору зайнятості і можливості для кожного працівника здобути підготовку та використовувати свої навички і здібності для виконання роботи, до якої він придатний, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігії, політичних поглядів, іноземного чи соціального походження . Рекомендація 1962 р. № 117 про професійне навчання передбачає створення національних систем професійного навчання, регламентує їх планування і управління, встановлює заходи щодо професійної орієнтації та відбору, допрофесійної підготовки, організації самого навчання тощо, тобто фактично пропонує детальний план державних заходів щодо організації професійного навчання.
Рабочие качестваP наличие специфических психофизиологических особенностей, навыков, определенной степени работоспособности, отражающих готовность собаки к выполнению какой-либо работы (службы по курсу дрессировки). Раздражимость способность живых организмов реагировать на внешние воздействия изменением физиологического состояния, органов, тканей или клеток. Минимальная величина воздействия, вызывающая такие изменения, называются порогом Р. В работе анализаторов организма Р. играет основную роль. РаздражительP любой внешний или внутренний, осознаваемый или неосознаваемый агент либо изменение этих агентов, которые вызывают наблюдаемое или скрытое реагирование организма. Понятие Р. объединяет такие понятия, как «стимул», «сигнал», «команда», «жест». Существует множество классификаций Р., учитывающих как их природу (физические, химические и т.Pд., простые и сложные Р.), так и их отношение к организму и анализатора (адекватные, неадекватные, биогенные непосредственно биологически значимые, абиогенные опосредованно биологически значимые и т.Pд.)
1. Классификация групп с перестановочными обобщенно максимальными подгруппами
2. Классификация и жизненные циклы диатомовых
3. Классификация коллективных средств защиты и правила поведения людей в убежищах
4. Геологическое строение, классификация и образование россыпей
5. Классификация документов и составление номенклатуры дел на предприятии
10. Классификация государственных служащих
11. Классификация страхования ответственности и сегментация страхового рынка
12. Классификация политических режимов
13. Структура правоотношения. Классификация правоотношений: критерии и виды
14. Китайская грамота мимики и жестов
15. Проблема классификации языков
Табурет-подставка детский с ручкой. 
Набор цветных карандашей "Noris Club", акварельные, 24 цвета, с кистью. 
Одноразовые туалетные покрытия на унитаз (235 штук). 17. Классификация модемных протоколов
18. Классификация компьютерных вирусов.
19. Механизм когерентности обобщенного кольцевого гиперкуба с непосредственными связями
21. Классификация программного обеспечения ЭВМ
25. Понятие и классификация доказательств
27. Классификация методов обучения
28. Сущность и классификация политических режимов
30. Общая характеристика вторичных энергоресурсов (ВЭР) и их классификация
31. Классификация задвижек и ремонт трубопроводов
32. Хлопковое волокно: его свойства и классификация
Кукла "Берта", 32 см. 
Детское удерживающее устройство "Фэст", 15-25 кг (серо-голубой). 
Дырокол на 4 отверстия, малый, черный. 33. Краткая классификация двигателей внутреннего сгорания (ДВС) строительных и дорожных машин
34. Предмет и методы психологии. Общее понятие о психике. Классификация психических явлений
35. Особенности и классификация систем подвижной радиосвязи (СПРС)
41. Классификация счетов бухгалтерского учета
43. Психологическая классификация профессий (Контрольная)
45. Сущность и виды классификации услуг
46. Риски в деятельности организации: понятие, классификация
47. Понятие и классификация собственности
Цветные акварельные карандаши "Lyra Osiris Aquarell", 24 цвета. 
Подушка детская Dream Time. 
Пенал школьный "Космос". 49. Экономические ресурсы, их классификация и характеристики
51. Первые попытки десталинизации
52. Попытка анализа связи революций с цивилизациями
53. Реформы С.Ю.Витте – попытка модернизации России
57. О современных попытках "оживления" латыни как языка международного общения
59. Генеалогическая классификация языков:
60. Попытка создания сюжетной схемы в рассказах Чехова
61. О классификации способов взаимодействия русской литературы ХХ в. с фольклором
63. Об одном обобщении логистической модели динамики популяций с ограниченным временем жизни особей
64. Первые попытки описания устройства Вселенной-Мира
Глобус «Двойная карта» рельефный, с подсветкой, на подставке из дерева. 
Домик для кукол "Коттедж Конфетти". 
Защитные шторки для автомобиля на присосках Chicco Safe "Паравозик", с сумкой в комплекте, 2. 65. Трихомониаз. Классификация, клиника, лечение.
66. Классификацияя всех фармакологических средств
67. Лекции - фтизиатрия (классификация туберкулеза)
68. Международные организации, их классификация и правовой статус
69. Типология (классификация) управленческих решений
73. Классификация изобретений и НТП
74. Динамика структурности – опыт классификации
75. Классификация химических реакций
76. Обобщенное золотое сечение и теория времени
78. Классификация наук (философская проблема)
79. Коньяк: история, происхождение и классификация
80. Гарри Поттер. Попытка не испугаться
Обучающая игра "Спирограф-линейка. Чудесные узоры". 
Настольная игра "Лапочки". 81. Методы обучения и классификация методов обучения
82. Политические партии, их понятие и классификация
83. Понятие и классификация субъектов трудового права
84. Понятие и классификация международных договоров
85. Понятия, виды и классификация юридических лиц
91. Язык телодвижений (Жесты характерные для процесса ухаживания)
92. Обобщение и повторение в процессе подготовки выпускников школ к вступительным экзаменам в ВУЗ
93. Методы психодиагностики и их классификация
94. Психические состояния человека , их классификация и свойства
95. Конфликты, их классификация, причины возникновения
Набор капиллярных ручек "Fine Writer 045", 20 цветов, 0,8 мм, пластиковая банка. 
Машинка закаточная винтовая "Мещёра-2". 
Аэрозоль Gardex "Extreme" от клещей, 150 мл. 97. Жесты ладонями
99. Классификация и формы восприятия
Логическая игра "Лабиринт". 
