|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Проблема надлюдини у філософії |
Забавная пачка "5000 дублей". 
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Горшок торфяной для цветов. Зміст Вступ Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії Пошуки сутності людини в історії філософської думки Філософські аспекти походження людини Людина, індивід, особистість. Особистість і суспільство Висновок Список використаної літератури Вступ Споконвіку людство бентежить безліч життєвих проблем. Глибоко і всебічно вони вирішуються за допомогою наукових знань. Проте серед важливих проблем людського існування є й такі, що не розкриваються жодною наукою. Це так звані &quo ;вічні запитання&quo ;. Адже люди замислюються не лише над тим, як їм жити, а й для чого вони живуть, куди прямують і що їх чекає попереду. Над їх поясненням міркувало не одне покоління кращих мислителів усіх народів. Проте до наших днів завершеної і однозначної відповіді не знайдено. Життєвий досвід вказує, що на згадані та інші подібні запитання можна знайти відповіді лише за умови розуміння світу як цілісного системного утворення в усій його багатомірності та різноманітності. Це не може здійснити ні наукове пізнання, ні інші типи світорозуміння: міфологічний, релігійний, художньо-образний, повсякденний тощо. Лише філософія здатна сформувати цілісне уявлення про буття всього природного, соціального, духовного й індивідуального людського. 1. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії Філософське знання має свою специфіку, яка докорінно відрізняє його від конкретно-наукового знання. Річ у тому, що коли наукове знання на певному етапі історичного розвитку є точним, однозначним і тому загальноприйнятим для всіх людей, то філософське знання є поліфонічним, плюралістичним. Це означає; що на одні і ті ж самі питання в різних філософських школах даються різні (неоднакові) відповіді, які, що суттєво важливо, мають рівноцінне значення. Інакше кажучи, у філософії не існує однозначних і загальноприйнятих положень. Саме тому філософія є особливим видом знання, це &quo ;софічне&quo ;' знання, зрозуміле як мудрість. Про це свідчить і значення терміну філософія (грецькою &quo ;філео&quo ; – любов, &quo ;софія&quo ; – мудрість, тобто любов до мудрості). Отже, у філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оцінним. Специфіка філософського знання значною мірою визначається тими проблемами, які досліджуються філософією. До найважливіших проблем філософії відносяться такі: хто така людина, яке місце вона займає у світі? яка природа світу? В чому полягає причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є самодостатнім і чи не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил? у чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? І чи існує цей сенс взагалі? у чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою? як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль у житті індивіда і людських спільнот? людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні? На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей намагається відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.
Поняття предмета філософії історично змінювалось, що має як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. До об'єктивних причин слід віднести стан та рівень накопичених конкретних і філософських знань про навколишній світ (природу, людину, суспільство), про духовні, в першу чергу пізнавальні можливості як окремої людини, так і суспільства в цілому. До суб'єктивних причин відносяться, насамперед, своєрідність форми осягнення предмета філософії тим чи іншим філософом, філософською школою або течією. Річ у тому, що зміст і форма тієї чи іншої концепції предмета філософії далеко не завжди збігаються. Вони залежать від історико-філософської рефлексії виявлення реального, об'єктивного змісту тієї чи іншої концепції предмета філософії, певної інтерпретації в нових історичних умовах. В історії філософії змінили один одного три підходи до розуміння предмету філософії: староантичне, традиційне та сучасне, х Староантичне розуміння філософії тотожне розумінню науки взагалі. Його можна кваліфікувати як протознання, &quo ;переднауку&quo ;. Предмет нерозчленованої науки, філософії -вся дійсність. Традиційне розуміння предмета філософії пов'язане з ім'ям Аристотеля, який відзначав, що філософія є знанням про першопочаток буття. Це неподільно домінуюча та керівна наука, якій всі інші науки, як невільниці, не повинні сказати і слова проти. Філософія в цей період трактується як наука наук. Назва, якої вона набула, – &quo ;метафізика&quo ;1 (те, що &quo ;після фізики&quo ;) стала синонімом філософської науки про першооснови буття, про загальне. Сучасне розуміння предмета філософії складалося відповідно накопиченню спеціальних наукових знань, вироблення конкретних способів дослідження та розвитку уявлення про закономірності окремих галузей природи, процесу диференціації теоретичного знання. Окремими науками стали механіка, астрономія, фізика, математика, хімія (остання чверть XVIII ст.). У XIX ст. виникли геологія, біологія, антропологія. Так, послідовно, від протознання спочатку відокремилися природничі, потім суспільні науки і, насамкінець, наука про мислення. Ось тоді виникла точка зору, згідно з якою зміст філософії нібито весь &quo ;розібрано по частках окремими науками&quo ;. Насправді, філософія, подібно частковій науці, поступово формується, визріває і готується до &quo ;відпочкування&quo ; від &quo ;протознання&quo ;. Цей прогресуючий розподіл праці у сфері наукового знання якісно змінює роль і місце філософії в системі наук, її взаємозв'язки з окремими науками. До сфери філософії відходить дослідження загальнонаукових, світоглядних питань, які мають місце в усіх галузях науки, але не можуть бути вирішені в їх рамках за допомогою притаманних їм спеціальних методів. Специфічні проблеми філософії на сучасному етапі, які складають сутність її предмета, різноманітні. 1. Дослідження найбільш загальних питань буття. При цьому сама проблема буття розуміється в універсальній суті: буття і небуття; буття матеріальне й ідеальне; буття природи, суспільства і людини. Філософське вчення про буття отримало назву онтологія. 2. Аналіз найбільш загальних питань пізнання.
Чи підлягає світ пізнанню; які можливості, методи і цілі пізнання; у чому полягає сутність самого пізнання і що таке істина; якими є об'єкт і суб'єкт пізнання? Філософське вчення про пізнання називається гносеологією. 3. Вивчення найбільш загальних питань функціонування і розвитку суспільства. Формально ця проблема знаходить своє місце у вченні про буття. Але оскільки саме суспільство, домінуючи, впливає на розвиток особистості, формує соціальні риси людини, то ця проблема виокремлюється в розділ під назвою соціальна філософія. 4. Дослідження найбільш загальних та істотних питань про людину. Це один з найважливіших розділів у філософії, оскільки саме людина є початковим та кінцевим пунктом філософування. Творить і діє не абстрактний дух, а людина. Філософія людини називається філософською антропологією. 5. Визначення сутності духовного життя суспільства і людини, структури і форм суспільної свідомості. Предмет філософії неодмінно включає і вивчення її історії, яка розглядає різноманітні вчення, школи, течії в процесі розвитку філософських знань. Із вищевикладеного випливає, що філософія – це вчення про загальні принципи буття, пізнання і відношення людини до світу. Предмет філософії – найзагальніші проблеми і закономірності функціонування і розвитку природи, людського суспільства, мислення, всієї духовної культури. Отже, філософія вивчає такі питання, котрі включаються у світогляд людини. Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана зі світоглядом. 2. Пошуки сутності людини в історії філософської думки Наближення філософської думки Стародавньої Греції до класичного взірця, коли створювалося цілісне та всебічне уявлення про світ і людину в ньому, розпочалося з другої половини першого тисячоліття до н.е. В цей час виникло чимало оригінальних філософських учень. Прикладом тому може бути філософське бачення світу Левкіпом (500-440 до н.е.) та його учнем Демокритом (460-370 до н.е.). Вони ввели в філософію поняття &quo ;атома&quo ;, неподільної часточки матерії (речовини). Атоми рухаються в порожнечі, комбінуючи різні утворення і тим самим формують різні природні та духовні об'єкти. Щодо людей, то вони теж побудовані з атомів і відрізняються лише за зовнішнім виглядом. Стосовно ж умов Космосу, то всі люди однакові. Це були вже елементи гуманістичного характеру: висувалася ідея рівності людей. Особливості атомарної будови людини, особливо її душі, виокремлювали людину з-поміж інших створінь. Так вона перетворювалася на спеціальний, окремий предмет філософування. Виразно сформована тенденція виокремлення людини із загального світу речей у софістиці. Софістами називали у Греції тих філософів, які були платними вчителями філософії, логіки, красномовства, а також знань, необхідних для того, щоб займатися суспільно-політичною діяльністю. Серед софістів було чимало визначних філософів (Протагор, Горгій та ін.). Вони розвивали вчення Левкіпа, Демокрита про першооснови світу, унікальну визначеність людини. Саме Протагору (481-411 до н.е.) належить знаменитий вираз: &quo ;Людина є мірою всіх речей&quo ;. Пізніше софістика перетворилася на формальне маніпулювання знаннями та думками, пошуки доказів абсурдних домислів, метою яких було обґрунтування меркантильних інтересів певних людей.
Як говорив великий нмецький флософ ¶. Кант, лишатимуться дв велик тамниц: зоряне небо над нами моральний Закон всередин нас. ¶ це довку. АР¶· Л¶В¶, АР¶· ПРАВ¶ Свет и тьму, жизнь и смерть, правое и левое нельзя отделить друг от друга. Евангелие от Филиппа [Апокрифы древних христиан.P СПб., 1992. С. 33] PЛюдська сторя вдобража споконвчну боротьбу космчних свтлих темних сил, добра зла. Звдси бере свй початок проблема «лвизни» «правизни», яку аналзували у свй час Тейяр де Шарден В. Вернадський. Вони пдкреслювали космчний дапазон, велике методологчне значення для формування правильного розумння сторичного процесу [Див.: Тейяр де Шарден П. Феномен человека.P М., 1987; Вернадский В. И. Научная мысль как планетарное явление.P М., 1991]. Слдуючи за науковими авторитетами, ми також переходимо до розгляду арйського руху в режим: лв прав. Адже без урахування величезно мутац, здйснено Промислом Божим в еволюц кантсько глки людства та розколу на «лвих» «правих», ми мало що зрозуммо в подальшому розвитку свту, будемо постйно плутати «праве» з «лвим свтлих ндоарв, як заплднили вашу Аратту всю ґвропу, з темними людиноненависниками арйцями з свастикою
1. Методологічні проблеми історії філософії
2. Буття як проблема філософії
3. Проблема життя і смерті в філософії
4. Проблема пізнання у філософів Києво-Могилянської академії
5. Український мандрівний філософ Г. Сковорода
9. Згвалтування - проблеми кваліфікації
10. Філософія управління організацією
12. Філософія соціальної роботи
13. Активна діяльність як об’єкт вивчення філософії
14. Антитехнократичні тенденції в сучасній європейській філософії
16. Виникнення і становлення філософських учень. Предмет філософії, його історичне трактування
Кружка-хамелеон "Сова", 330 мл. 
Чудо трусики для плавания, от 0 до 3-х лет, трехслойные, арт. 111, для мальчиков. 
Простыня на резинке "ЭГО", 160х200 см, салатовая. 17. Вплив філософії на психологію
18. Ігра як фактор соціалізації особистості (психологічний аспект). Філософія ігри
19. Історія сучасної філософії
20. Предмет філософії та її функції
25. Традиції та особливості розвитку філософської думки України. Філософія нового часу
26. Умови виникнення та особливості античної філософії
27. Філософія в епоху ранніх буржуазних революцій у Європі
30. Філософія епохи Відродження. Середньовічна філософія
31. Філософія життя та погляди Фрідріха Ніцше
32. Філософія і світогляд Стародавньої Греції
Горшок надувной для дома и авто "Baby-Krug", розовый. 
Коврик для прихожей "Ни следа". 
Набор маркеров для досок " Kores", 10 штук, 3 мм. 33. Філософія інфрмаційного суспільства
34. Філософія й ідеологія. Головний конфлікт
37. Філософія Стародавньго світу
42. Цінності філософії Відродження
43. Наукова культура у вітчизняній філософії другої половини ХХ століття
44. Західноєвропейська філософія Нового часу
47. Проблема руководителя в романе Ф. А. Абрамова «Пути-перепутья»
48. Проблема метода познания в философии Ф. Бекона и Р. Декарта
Смываемые фломастеры "Супер чисто", 12 штук. 
Кукла Нэни, в вязаном жакете. 
Стираемая карта "Моя Россия". 50. Проблеми фінансування діяльності сільськогосподарських підприємств
52. Філософські проблеми у творчості Шекспіра
57. Проблема Великого Молчания Внеземных Цивилизаций
58. Проблемы антропогенного воздействия на биосферу
59. Основные проблемы генетики и механизм воспроизводства жизни
60. Проблемы обеспечения продовольствием и перенаселение Земли
61. Глобальна продовольча проблема
63. Проблема занятости трудовых ресурсов, их численность. Центральный экономический район.
Магниты "Junior", 34 мм, белые,. 
Бумага чертежная "Mega Engineer", А1, 5 листов, 200 г/м2. 
Гель "Meine Liebe" для стирки цветных тканей, 800 миллилитров. 65. Проблемы размещения производительных сил. Карпатский регион
66. Продовольственная проблема мира
67. Индия. Проблемы и пути их решения
68. Социально-экономические проблемы угольной промышленности
69. Демографические проблемы Китая
73. Государственный бюджет, проблемы его формирования
74. Государственный бюджет России, проблемы преодоления его дефицита
75. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні
76. Проблемы и перспективы развития денежной системы России
77. Проблемы налогообложения в Российской экономике
78. Проблемы реформирования налоговой системы в России
79. Проблемы формирования бюджета Ханты-Мансийского Автономного Округа
80. Государственный долг России: проблемы и решения
Подарочное махровое полотенце "23 февраля. Звезда". 
Экологичный стиральный порошок "Garden", без отдушек, 1350 грамм. 
Фигурка "Zabivaka Classic", 8 штук, 6 см. 81. Проблема ограничения административных деликтов от преступления
83. Проблемы защиты авторского права в сфере web-журналистики Рунета
84. Особенности и проблемы правового регулирования договора строительного подряда
85. Проблемы Церкви и религиозного сознания в России во второй половине ХIХ - начале ХХ веков
89. Особенности и проблемы правового регулирования договора строительного подряда
90. Актуальные проблемы конституционно-правового развития в России
91. Проблема нераспространения и не использования оружия массового уничтожения (ОМУ)
92. Приватизация муниципального жилищного фонда: Проблемы и правовые последствия
93. Налоговая система России: сущность, проблемы, перспективы развития
94. Актуальные проблемы возмещения налога на добавленную стоимость при экспорте товаров за пределы РФ
96. Проблемы наказания несовершеннолетних
Гибкий трек "Большое путешествие", 317 деталей. 
Контейнер универсальный, 4 выдвижные секции, большой. 
Шарики, 100 шт. 97. Проблема происхождения права
98. Проблемы страхования автотранспорта в России
99. Проблемы сочетания представительного и прямого правления
100. Проблемы законности в Российской Федерации
