![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Маркетинг, товароведение, реклама
Управління ціновою політикою підприємства |
ВСТУП Підприємництво — це самостійна, ініціативна господарська діяльність громадян, що спрямована на отримання прибутку (доходу) і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність чи юридичної особи — підприємства (організації). Виходячи із зазначених характеристик підприємця, підприємництво можна визначити як уміння починати та вести справу, генерувати і використовувати ініціативу, зважуватися на ризик, долати протидію середовища тощо. Воно виступає, головним чином, як прояв економічної та організаційної творчості й новаторства. Натомість, кожне підприємство потребує грамотного та ефективного ціноутворення, що передбачає побудову на відповідних організаційно-методичних систем інформаційного забезпечення, знання основних механізмів формування ціни, використання сучасних методів її аналізу і планування. Проблемам ціноутворення приділяється багато уваги вітчизняними та зарубіжними фахівцями, такими як І.А. Бланк, М.Д. Виноградський, М.Я. Коробов, Г.В. Савицька, А.Д. Шеремет та ін. В їх працях детально розглянуті теоретичні засади і методи управління ціноутворенням на підприємствам, основні заходи з оптимізації цього процесу. Таким чином, тема даної дипломної роботи «Управління ціновою політикою підприємства» набуває значної актуальності, оскільки в дослідженні висвітлюються принципові питання ціноутворення, його інструменти та особливості їх практичного застосування на окремому підприємстві. Предметом дослідження є цінова політика підприємства. Об’єктом дослідження є оптимізація ціноутворення ТОВ «Едемо», котре спеціалізується на наданні послуг з охорони приміщень і осіб. Метою роботи є розкриття теоретичних основ формування цінової політики, узагальнення практичного досвіду ТОВ «Едемо» і розробка рекомендацій щодо оптимізації ціноутворення на підприємстві. Для досягнення мети поставлені наступні завдання: розглянути теоретико-методологічні основи управління цінової політикою підприємства; провести оцінку стану управління фінансами ТОВ «Едемо», звертаючи увагу на показники рентабельності, ділової активності, ліквідності, фінансової стійкості, проаналізувати зовнішні та внутрішні чинники ціноутворення; подати пропозиції щодо оптимізації цінової політики на підприємстві; виконати індивідуальне завдання із охорони праці і навколишнього середовища Структурно робота складається з чотирьох розділів, в кожному із яких послідовно вирішуються поставлені завдання. В кінці роботи наведено висновки, що ґрунтуються на проведеному дослідженні, подано список використаної літератури і додатки. Розділ 1. Теоретичні аспекти цінової політики підприємства в ринкових умовах 1.1. Основні фактори та умови ціноутворення Ціна — найбільш важливий показник для компанії, оскільки її головна функція полягає в забезпеченні доходу від продажу товарів; всі фірми, крім тих, що продають стандартні вироби на ринку чистої конкуренції, змушені приймати рішення по цінах. В ряді галузей (де панують монополії або мають місце такі тенденції) ціноутворення відіграє вирішальну роль в комплексній програмі маркетингу і, крім того, є об’єктом пильної уваги, а нерідко і прямого впливу законодавства і державних служб.
Фактори ціноутворення можна поділити на зовнішні та внутрішні. Основними ціноутворюючими факторами є величина і динаміка попиту та пропозиції продукції. Ринок та попит встановлюють верхню границю рівня цін, а витрати — нижній. Кінцеві споживачі та покупці промислових товарів врівноважують ціну на товари та види послуг із врахуванням отриманої вигоди від можливості мати чи користуватися товаром чи послугою. Проте степінь свободи формування продавцем ціни змінюється в залежності від типу ринку. Економісти виділили чотири типів ринків, кожний із яких вказує на свої вимоги в ціноутворенні. Явище у світі рідкісне, однак цілком реальне, коли монополістом виступає державна організація або компанія з товаром-новинкою, аналога якому поки що немає. Йдеться про чисту монополію. У цій ситуації організація поводить себе по-різному. Може відпускати продукцію за ціною, нижчою за собівартість. Покриває збитки за рахунок дотацій з бюджету, що має місце при продажу деяких контрольованих державою промислових товарів. Допускається варіант, коли держава чи сама фірма встановлює певну мінімальну або так звану справедливу норму прибутку. Це дає змогу забезпечувати нормальну роботу виробничих структур. Зустрічається варіант, коли фірма-монополіст встановлює високу ціну (аби лише сприйняв її ринок), одержуючи прибуток. Трапляється це рідко, адже через податки держава обмежує встановлення високої ціни, та й конкуренти завжди напоготові — починають пропонувати ідентичні товари за нижчою ціною. При монополістичній конкуренції ринок містить велику кількість покупців та продавців, при чому останні змінюють окремі характеристики товарів і, відповідно, їх ціну. Продавці можуть розмножити характеристики і якість самого товару, його стилю чи супроводжуючого обслуговування, що призводить до виникнення деякого діапазону цін. Покупці готові платити різні суми, беручи до уваги відмінні якості товару. Продавці намагаються індивідуалізувати пропозицію для різних споживчих сегментів, і за винятком ціни, широко використовують для цього торгові марки, рекламу та персональний продаж. Оскільки на ринку діє багато конкурентів, кожна окрема компанія попадає під менший вплив маркетингових стратегій інших конкурентів, ніж на олігополістичних ринках. При олігополістичній конкуренції ринок складається із декількох продавців, кожен з яких значно відчуває вплив цінової політики та маркетингової стратегії іншого. Продукція може бути однорідною (сталь, алюміній) чи неоднорідною (автомобілі, комп’ютери). На ринку функціонує незначна кількість продавців, оскільки новим продавцям проникнути на такий ринок нелегко. Кожний продавець постійно слідкує за змінами стратегій та діями конкурентів. Якщо сталелітейна компанія знизить ціну на 10%, покупці швидко переметнуться до цього постачальника. Інші виробники сталі повинні відповісти зниженням своїх цін чи збільшенням рівня обслуговування. Олігополіст ніколи не впевнений в тому, що, знижуючи ціну він отримає постійні переваги. І навпаки, якщо олігополіст збільшує свої ціни, його конкуренти можуть не наслідувати його приклад, і йому прийдеться вибирати: повертатися до попередніх цін чи втратити своїх покупців на користь конкурентів.
При чистій конкуренції ринок складається із великої кількості продавців та покупців однорідних товарів. Жоден покупець чи продавець не має великого впливу на існуючу ринкову ціну. Продавець не може встановити ціну вище існуючої, тому що покупці можуть знайти будь-яку необхідну кількість такого товару по більш низькій ціні. Якщо ціна та прибуток збільшуються, на ринку можуть легко з’явитися нові продавці. На ринку чистої конкуренції роль маркетингових досліджень, розвитку виробництва, ціноутворення, реклами та стимулювання збуту є мінімальною або взагалі прямує до нуля. Таким чином, продавці на цьому ринку не витрачають багато часу на створення маркетингової стратегії. Отже, виходячи з короткої характеристики різних типів ринку, можна переконатися в тому, що у кожному з них, за винятком ринку чистої конкуренції, фірмі слід передусім зайнятись підготовкою продуманої методики розрахунку цін на вироблену продукцію, чи на ту, яка тільки народжується у дослідних лабораторіях. Політика ціноутворення — це комплекс заходів, до якого належить визначення ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми. Політика цін традиційно є одним із елементів конкурентних стратегій з кількох причин. По-перше, ціна — один із основних інструментів у конкурентній боротьбі. По-друге, за низького рівня доходів населення відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари чи послуги. По-третє, ціна — це чітко і просто вимірювана змінна, яка традиційно використовується в економічних розрахунках фірми. По-четверте, в ринковій економіці ціна є надійним зрівнювачем попиту та пропозиції товарів чи послуг. Цінова політика підприємства в умовах ринкової економіки тісно пов’язана з його цілями у сфері комерційної діяльності. Підприємства можуть мати різні цілі і відповідно впроваджувати різну цінову політику. Чим краще компанія орієнтується в своїх цілях, тим простіше їй встановити ціну на товар. Найбільш частіше зустрічаються наступні цілі ціноутворення: Виживання — у випадку, коли фірма працює з перевантаженням, в умовах інтенсивної конкуренції, різкого спаду платоспроможного попиту. Ціни знижуються: в даному випадку не до великого прибутку, необхідно хоча би перекрити витрати. Це задача лише на найближче майбутнє, вона не може бути довготерміновою. Але в кризовій ситуації дана стратегія дозволяє залишитися на ринку, зберегти кадровий, виробничий та збутовий потенціал. Максимізація поточного прибутку — політика швидкого одержання найбільш можливого прибутку, готівки, найбільш швидкого обороту капіталу. При цьому фірма, перебільшуючи ціну продажу, концентрує увагу на поточній ситуації, як правило, не на користь довготерміновим перспективам, не звертаючи уваги на конкурентів і навіть на юридичні обмеження. Така політика на практиці в більшості випадків виявляється недоречною. Оскільки, це саме той випадок виявлення недалекоглядності, коли компанія задовольняється поточними фінансовими показниками, не думаючи про довготермінові досягнення і про майбутнє. Максимізація поточних доходів— основана на максимізації доходу від продаж в умовах, коли встановити з точністю витрати (включаючи непрямі) виявляється неможливо.
Народ сподівався, що німці заведуть хоч якийнебудь правопорядок замість того дикого свавілля, яке панувало за большевиків. Так потішав себе народ перспективою кращого життя під новим «цивілізованим» окупантом. Але ці припущення, що переважали серед народу України, дуже скоро розвіялися. Вже наступні тижні та місяці німецької окупації, коли німецька цивільна адміністрація Еріха Коха перебрала від армії управління окупованими землями України, показали марність таких припущень та сподівань. З цього моменту Україна відразу займає до нового «визволителя» таке саме негативне становище, як і до попереднього червоного окупанта. Перемагає твереза концепція: «перечекати цю фазу війни на поверхні пасивно, а в підпіллі вести свою активну роботу». Такою була політична лінія, що її хоч окремо, але однодушно, провадили майже всі українські політичні угруповання, різні організації та окремі громадяни України. Всі припускали, що Німеччина оголосить якусь політичну концепцію для Східньої Европи (крім тієї, що витікала з «Майн Кампф») і щойно на підставі тієї концепції буде видно, яке становище до нового окупанта може зайняти українська офіційна і неофіційна політика
1. Управління утворенням прибутку підприємства
2. Культура управління на прикладі підприємства "Житомирський облавтодор"
3. Фінансове планування як основний елемент управління фінансами підприємства
4. Аналіз цінової політики підприємства на прикладі ТОВ "Медикор"
5. Ціна і цінова політика планування ціни. Мета цінової політики і її роль у маркетингу
9. Управління сільськогосподарськими підприємствами
10. Формування політики антикризового фінансового управління підприємством
11. Організація облікової політики підприємства
13. Асортиментна політика підприємства
14. Товарна політика підприємства на прикладі ДП УВК "Nemiroff"
16. Дослідження ефективності кадрової політики підприємства
17. Організація управління персоналом підприємства
18. Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ "Часовенко А.А."
19. Управління корпоративною власністю підприємства
20. Дивідендна політика підприємства, фінансова звітність про власний капітал корпорацій
21. Вплив податкоавої політики на діяльність підприємства
25. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
26. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
27. Механізм управління ризиками кредитування оборотних коштів підприємств
28. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
29. Інформаційні потреби управлінського апарату підприємства
30. Нова економічна політика: суть, значення, уроки
31. Управління запасами матеріалів на підприємстві
33. Аналіз стартегічного управління підприємством
34. Організаційна структура управління підприємством
35. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
36. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств
41. Управління комерційно-посередницькою діяльністю підприємств України
42. Управління системами якості на підприємствах мобільного зв’язку
43. Фінансовий менеджмент як складова частина загальної системи управління підприємством
46. Технологія діяльності туристського підприємства в процесі формування нового туру "Замки Поділля"
47. Фінансовий стан підприємства та шляхи його поліпшення
49. Державна політика розвитку малого та середнього підприємництва
50. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
51. Удосконалене управління якістю продукції на підприємстві
52. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
57. Аналіз та удосконалення оперативного управління
58. Ділові взаємовідносини в апараті управління
59. Планування діяльності підприємства
60. Рішення в системі управління
62. Системний підхід до управління персоналом фірми
64. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
65. Податкова політика України
66. Основні напрямки зовнішньої політики України
67. Загальна характеристика оборотних коштів підприємства
68. Розробка підприємства LOMAPAK
73. Організаційна система управління природокористуванням України
75. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
76. Матеріально-технічне забезпечення підприємства
77. Оцінка фінансового стану підприємства
79. Рентабельність підприємства
80. Центральний банк і монетарна політика
81. Процентна політика комерційного банку
82. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
83. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
85. Управління житловим фондом шляхом утворення кондомініумів
89. Кредитна політика комерційного банку
90. Методи управління банківськими ризиками
91. Особливості функціонування підприємства на фондовому ринку
92. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
94. Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"
95. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
96. Автомазація виробничих процесів підприємства
97. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
98. Ресурси аграрного підприємства та ефективність їх використання
99. Управління ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництві
100. Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів