![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Экономико-математическое моделирование
Моделювання поведінки споживача на ринку товарів та ринковий попит |
РЕФЕРАТ З МІКРОЕКОНОМІКИ &quo ;МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА РИНКОВИЙ ПОПИТ&quo ; МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА НА РИНКУ ТОВАРІВ Графічний аналіз споживчого вибору між двома благами за допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна значно наблизити до реальності, якщо розглядати вибір між окремим благом і всіма іншими благами. Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній — кількість блага Х. Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд: . (1) Рис. 1. Лінія «дохід—споживання» Рис. 2. Побудова лінії Енгеля на основі лінії «дохід—споживання» Гранична норма заміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається в грошовій формі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет на інші блага задля споживання додаткової одиниці Х, залишаючись на даній кривій байдужості.Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть привести до зміни кількості блага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача. Крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу, називається лінією «дохід—споживання» (рис. 1). Залежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача до блага X: як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного) або ж блага з низькою споживчою цінністю(неповноцінного). Споживання повноцінних благ при збільшенні доходу зростає, що зумовлює додатний нахил лінії «дохід—споживання». Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід—споживання». Лінія «дохід—споживання» може бути використана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х (рис. 2). Рис. 3. Лінія &quo ;ціна—споживання&quo ; для взаємозамінних товарів Гранична норма заміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається в грошовій формі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет на інші блага задля споживання додаткової одиниці Х, залишаючись на даній кривій байдужості. Якщо за незмінної величини бюджету змінюється ціна блага Х, то бюджетна лінія здійснює поворот навкруги точки свого перетину з вертикальною віссю, досягаючи більш віддалених кривих байдужості. Всі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, що повертається, до кривихбайдужості, визначають лінію «ціна—споживання». Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв’язку, в свою чергу, залежить від пов’язаності благ у споживанні. Для благ-замінників лінія «ціна—споживання» має від’ємний нахил, а для доповнюючих благ — додатний (рис. 3 і 4). Лінія «ціна—споживання» може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього ж блага (рис.
4.). Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, — має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) — має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним — обсяг споживання збільшується. Результати спільного впливу ефекту заміни та ефекту доходу для різних благ подано на рис. 5 і рис. 6. Рис. 5. Ефекти доходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з нормальною споживчою цінністю (тонка стрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу) Рис. 6. Ефекти доходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з низькою споживчою цінністю (тонка стрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу) Рішення про кількість, в якій варто споживати будь-яке благо, — це результат зіставлення споживачем вигод і витрат. Виражаючи корисність блага в грошових одиницях, отримуємо цінність блага. Рис. 7. Надлишок споживача Витрати споживання або вартість даної кількості блага — це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість одиниць блага. Вигода (цінність) перевищує витрати (вартість), оскільки споживач готовий заплатити за попередні одиниці блага більш високу ціну, ніж ту, яку він реально платить при купівлі. Різниця між цінністю і вартістю блага називається споживчим надлишком (надлишком споживача). Графічну ілюстрацію формування надлишку подано на рис. 7. (вартість блага — площа ОВБГ, цінність — АБГО, споживчий надлишок — АБВ). Надлишок споживача можна розглядати як різницю між максимальною ціною, яку споживач заплатив би за кожну кількість блага Х, і ринковою вартістю цієї кількості. РИНКОВИЙ ПОПИТ Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість придбання. Процес виявлення бажання та можливостей завжди відбувається в певний проміжок часу за інших незмінних умов. Такими є основні контури моделі в теорії попиту і пропозиції, що посідає одне з найважливіших місць у поясненні поведінки ринкових суб’єктів як на мікро-, так і на макрорівні. Функція, на якій базується модель попиту, має вигляд , (1) де QD — обсяг (величина) попиту на товар, одиниць за проміжок часу; P — ціна на товар, грош. од. Обсяг (величина) попиту є саме такою кількістю товару, яку бажає і може придбати споживач (споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін) за інших незмінних умов. Умови, в яких формується попит, характеризують середовище, в якому здійснюють свій вибір споживачі. Основними чинниками (детермінантами) попиту, окрім ціни даного товару (5.1), вважаються: — ціни товарів-замінників (PIC, ., P C); — ціни доповнюючих товарів (PIK, , P K); — дохід споживачів (I); — уподобання споживачів (М); — очікування споживачів щодо змін на ринку (О); — природні (зовнішні) умови споживання (Z).
Зазначені чинники (PIC, ., P C; PIK, ., P K; I; M; O; Z), що їх називають неціновими детермінантами попиту, визначають умови, в яких формується попит. Внаслідок їх впливу змінюється попит у цілому (або умови попиту). Не за кожним з них можна визначити кількісно міру впливу, але напрям змін — напевне. Математичне дослідження моделі попиту здійснюється за функціональною залежністю, що враховує вплив одного з наведених вище чинників, найчастіше — цінової детермінанти (1). Рис. .1. Лінія попиту Таку залежність для певного товару можна вивести в результаті спостережень, якщо абстрагуватися від впливу інших детермінант (прийняти їх дію за незмінну). Попри всю різноманітність визначуваних таким чином конкретних функцій попиту їх об’єднує обернений характер залежності, а саме: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Цю емпірично визначену залежність називають законом попиту. Графічно така залежність має вигляд лінії з від’ємним нахилом (рис. 5.1). Якщо змінюється ціна товару, то спостерігається зміщення вздовж лінії попиту (а ® в), а якщо змінюється якась з нецінових детермінант — зміщення самої лінії попиту (D1 ® D2). Ці зміни діагностуються по-різному і називаються, відповідно, змінами обсягу попиту та змінами умов попиту (або попиту в цілому). Передбачення напряму і величини коливань попиту під впливом різних чинників здійснюється за допомогою спеціального показника — еластичності як міри реагування. Еластичність попиту характеризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної: ринкової ціни товару, доходу споживача, ціни на взаємозв’язаний товар. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та доходом, перехресну еластичність, які кількісно визначаються коефіцієнтами. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні ціни товару на 1%. У загальному випадку . (2) Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності — величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта. Розрізняють попит нееластичний (Ер &l ; 1), одиничної еластичності (Ер = 1) та еластичний (Ер &g ; 1). У разі абсолютної нееластичності (ЕР = 0) лінія попиту розміщена паралельно осі ординат, у разі абсолютної еластичності вона паралельна осі абсцис. Формула для обчислення Ер така: .(3) Якщо процентні зміни ціни та обсягу попиту досить великі, тобто такі, що ведуть до істотного просування вздовж кривої попиту, наприклад, від а до b (рис. 5.2), то коефіцієнт Ер обчислюється за формулою дугової еластичності. Для цього використовується: ; .(4) Цінова еластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару. Сукупний виторг у будь-якій точці кривої попиту, наприклад, в точці А (рис. 2), можна визначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даної точки з обома осями. За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягу покупок і сукупного виторгу.
Я не збираюся докладно ха рактеризувати цей сторичний народ. На цю тему написано й видано гору лтератури, «ґврейська енциклопедя» Торк нуся лише того, чого не розумють, точнше, не хочуть, вперто не хочуть розумти. Сподваюся, ви знате, що вре нащадки Авраама, Йосипа Якова-¶зраля (Богоборця), т, кому дав закон Мойсей, перетворивши х у нацю, з ким уклав договр сам Бог, пообцявши м сво покровительство и землю. ґдине, що вд них вимагалося, так це врност й неухильного дотримання заповдей (даних через Мойсея), а також поведнки згдно з певними морально-етичними нормами. То було близько 3,5 тисяч рокв тому. Але й тепер у духовному розумнн це той самий народ, який переконливо спростову тезу вашого приятеля Л. Гумльова про те, що строк життя будь-яко нац 1,52 тисяч рокв. До реч, це важливо й для розумння укрансько нац. В народ, як в людин, душа важливша за тло. Сутнсть людини це не м'ясо, шкра, кстки, а насамперед душевн якост. Те ж саме можна сказати й про народ. «Тло» врейського народу багато разв оновлювалося за 34 тисяч рокв
1. Наступність і перспективність у вивченні частин мови в початкових класах (дослідження)
2. Моделювання і прогнозування споживчого попиту
3. Перехресна еластичність попиту та довгострокові граничні і середні витрати
4. Моделювання поведінки клієнта страхової компанії
5. Різноманіття й багатозначність підходів у дослідженні культури
9. Моделювання поведінки виробників та споживачів
10. Формування попиту споживчих товарів у роздрібній торгівельній мережі
11. Аналіз і прогнозування попиту на зарубіжному ринку
12. Види попиту. Поняття товару та його суть
13. Формування і стимулювання попиту покупців "Велика кишеня"
14. Зміни у доході на споживання. Поняття дисконтної величини. Обсяг надлишкового попиту
15. Модель IS-LM як теорія сукупного попиту у закритій економіці
16. Утворення похідного попиту і монопсонія
17. Роль конкуренции в экосистемах
18. Микола Карпович Садовський (1856-1933) ( Життя та творчість)
19. Роль конкуренции в экосистемах
20. Конкуренция и её экономическая роль. Виды конкуренции
21. Конкуренция BMW и Mercedes на Российском авторынке
25. Монополистическая конкуренция и олигополия
26. Інвестиційна діяльність страхових компаній
27. Виды конкуренции
28. «Экономическая конкуренция. Её формы и роль в развитии экономики»
29. Лекции по экономике (Рынок. Конкуренция. Монополия)
30. Конкуренция как внутренний регулятор рыночной экономики
31. Конкуренция, как важное условие функционирования рыночной экономической системы
32. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
33. Життя і творчість Івана Франка
34. Маркетингова сутність реклами
35. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність
36. Сутність і види міжнародної міграції робочої сили
37. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
41. Теория монополистической конкуренции
42. Нарушение авторских прав и недобросовестная конкуренция
43. Конкуренция реституционных и виндикационных исков
44. Діяльність римських магімтратів
45. Регламентирование недобросовестной конкуренции в праве Франции
46. Недобросовестная конкуренция в рекламе
47. Залежність виникнення неврозів у дітей від типу родини
48. Діяльність земств у напрямку допомоги населенню
49. Необережність як форма вини
50. Матераільна відповідальність працівників
51. Совість Риму - соціо-культурна роль стоїцизму
52. Філософська культура особи та її суспільна значущість
53. Сбалансованість бюджета України
57. Модель 5-ти сил конкуренции портера как основа swot-анализа
58. Конкуренция, её виды. Особенности конкуренции в России
59. Понятие конкуренции, ее виды и методы
60. Конкуренция и ее влияние на рыночною цену
61. Інноваційна діяльність підприємства
62. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
64. Конкурентоспроможність торгівельного підприємства
65. Конкуренция в России NEW THE BEST
66. Конкуренция в рыночной экономике
67. Конкуренция и конкурентоспособность
69. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
73. Теория монополистической и несовершенной конкуренции
74. Ценообразование в условиях совершенной и не совершенной конкуренции
76. Особенности неоклассической теории совершенной конкуренции. Комментарий
77. Закон конкуренции и современные особенности его проявления. Эффективность конкурентных рынков
80. Конкуренция и рынок, виды конкуренции
81. Монополистическая конкуренция
82. Сущность и виды конкуренции
83. Фірма в умовах монополістичної конкуренції
84. Цена и объем производства в условиях монополии и олигополической конкуренции
85. Конкуренция как составляющий элемент рыночного механизма
89. Поняття сущність та ознаки держави
90. Споживчий кредит
91. Легка промисловість України i транспорт
92. Сільське господарство i харчова промисловість України
93. Активність і творчість учнів на уроках історії
94. Античність у поетичних творах Яра Славутича
95. Життя та діяльність І.П.Котляревського
96. Видавнича діяльність. Комп’ютерні видавничі системи
97. Співзвучність поезії І.Я.Фpанка з наpоднопісенною твоpчістю
98. Народна мудрість в легендах, оповідках, фольклорі