![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Экологическое сознание как фактор развития украинского общества |
Українська Академія державного управління при Президентові України Харківський філіал «Допущено до захисту магістерської дисертації» Екологічна свідомість як фактор розвитку українського суспільства Магістерська дисертація на здобуття кваліфікації магістра державного управління Науковий керівник Заступник Голови Харківської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук Мєщєряков Валерій Федорович Слухач Фісун Ігор Леонтійович Харків 1997 З М І С Т ВСТУП3 Розділ I Роль і місце екології у сучасному світогляді10 1.1.Наука про довкілля10 1.2.Місце екології у системі наук13 1.3.Принципи і закони природи14 1.4.Наука і технологія15 1.5.Наука і ціннісний підхід16 1.6.Наука про довкілля і області її застосування17 Розділ II Аналіз сучасних уявлень про стосунки «людина-природа»18 Розділ III Правове регулювання у галузі захисту довкілля32 3.1.Міжнародні правові акти32 3.2.Конституція та закони України33 Розділ IV Громадськість як вагомий чинник захисту довкілля40 4.1.Активність громадськості як запорука збереження довкілля40 4.1.1.Спільний інтерес42 4.1.2.Порушені зв’язки. Баланс42 4.2.Ключовий термін43 4.3.Необмежені можливості впливу43 4.4.Необхідність громадської активності та її переваги44 Розділ V Організаційні умови екологічного менеджменту в місцевих державних адміністраціях та органах самоврядування47 5.1.Структури місцевого самоуправління, необхідні для більш спішного екологічного менеджменту 48 5.2.Завдання адміністративних підрозділів49 5.3.Класифікація завдань51 5.4.Інтегрування екології в адміністративні структури52 5.4.Екологічні відомства (підрозділи)52 Висновки та пропозиції59 Використана література61 Додатки66 як нам дійти до злагоди і згоди в буденних пристрастях, в суєтній метушні? Є вищий смисл в гармонії природи, дай, Боже, нам гармонії в душі. Віталій Іващенко В С Т У П Глобальна екологічна криза є реалією нашого часу. Але на фоні політичної і економічної ситуації, яка склалася в Україні, проблема стосунків з природним оточенням відкладається в побутовій свідомості на задній план. Найбільшу увагу привертають такі аспекти загострення екологічної ситуації, як погіршення якості життя в результаті забруднення довкілля і наслідки антропогенних катастроф, перш за все – наслідки аварії на ЧАЕС. Від цієї проблеми, певно, ми позбавимось ще нескоро, мине чимало десятиліть, а, можливо, і століття, поки ми будемо згадувати про це як про історичний факт із життя України. Тому для українського суспільства проблема формування екологічної свідомості є нагальною, і у найближчих десятиліттях вона повинна стати найважливішим фактором його розвитку. Відповідно, в психологічних дослідженнях, які торкаються проблеми «людина-природа», переважає аналіз психологічних аспектів проблем, які виникають у зоні екологічного лиха. Головна увага при цьому приділяється задачам психологічної реабілітації потерпілих. Переважно в такому ж контексті екологічно незадовільних умов життя розробляються проблеми екологічного виховання, навчання і екологічної пропаганди. Визнаючи значення такої роботи, слід підкреслити актуальність вивчення не тільки наслідків, але й психологічних причин виникнення антропогенних екологічних порушень.
Системний аналіз сучасної екологічної ситуації приводить до розуміння значення побутових уявлень про щоденні, профанні форми взаємодії з природним оточенням, оскільки врешті саме ці уявлення мають визначальне значення у розвитку антропогенних криз як на мікро-, так і на макрорівні. Коли у 1960-ті роки людство почало усвідомлювати серйозність посталих перед ними екологічних проблем, виникло питання: скільки часу у нас залишилось? Скільки років мине, перш ніж ми зіткнемося з трагічними наслідками нашого недбайливого ставлення до довкілля? Відповіддю було: 30-35 років. Зараз, коли ми наблизились до кінця зазначеного тридцятирічного терміну, цей прогноз, нажаль, має своє підтвердження і він був недалекий від істини, бо вочевидь потеплення клімату, дірки в захисному озоновому шарові над полюсами, повсякчасна присутність токсичних хімічних речовин у ґрунтових водах багатьох країн світу, голод у Африці, забруднення харчових продуктів залишками пестицидів і вимирання численних видів в міру відступання лісів перед зростаючим народонаселенням планети. У нас просто немає інших тридцяти або хоча б десяти років для вивчення і обговорення екологічних проблем. Необхідно вже зараз вжити рішучих заходів задля спасіння біосфери. Ще через тридцять років ми або створимо стійке суспільство, або станемо свідками згасання цивілізації на Землі. Все це дуже прикро, але втішно те, що перераховані проблеми вивчені і вже розроблені (принаймні теоретично або на рівні дослідних установок) технології, які дозволяють їх вирішити, а значить, забезпечити стійкий розвиток суспільства. Треба серйозно взятися до справи. Яким би ми хотіли бачити довкілля? Якщо б нас попросили його описати, ми б, ймовірно, згадали такі речі, як чиста вода, чисте повітря, родючий ґрунт і високопродуктивне сільське господарство, відсутність небезпечних відходів та недоторканий людиною простір з багатим рослинним і тваринним світом. Але більше за все ми, мабуть, прагнемо, щоб взаємозв’язок людства з довкіллям був стійким, тобто можна було б з упевненістю дивитися у майбутнє, знаючи, що наведені вище риси не деградують і не зникнуть, а будуть зберігатися, постійно відновлюючись, і в майбутньому доступність їх, принаймні, не зменшиться. Через засоби масової інформації лунають попередження про неминучі, екологічні лиха. Забруднюється повітря і вода. Їжа отруєна пестицидами. Кислотні дощі загрожують озерам та лісам. Ерозія призводить до втрат ґрунтів. Руйнується захисний озоновий шар, котрий зберігає все живе на Землі. Клімат планети теплішає через надмірне виділення двоокису вуглецю при спалюванні різних видів палива – це парниковий ефект. Воді, якою ми користуємося, загрожує забруднення, або вона вже містить токсичні відходи. Дика природа зубожіє: тисячі видів наближаються до межі вимирання, а сотні вже перейшли цю межу. Багато ресурсів виснажені надмірним використанням. Перенаселення загрожує поринанням світу в епоху безмежного голоду за прикладом Ефіопії. Коротше кажучи, наші теперішні взаємостосунки з довкіллям дуже далекі від стійкості. Наші дії призводять до її виснаження та деградації.
Якщо так буде продовжуватися й надалі, середовище в решті решт стане непридатним для життя. Отже, те що ми маємо, вочевидь відрізняється від того, чого ми прагнемо. Існує давнє китайське прислів’я, яке несе за своєї простоти глибинний зміст: «якщо не отримуєш бажаного – зміни свої дії». Зміни стосуються самого погляду на проблему і глибину її розуміння, а також змісту, якого ми надаємо різним бокам життя. Наші цінності змінюються в міру розуміння проблем, а роблячи у відповідності з переглянутими цінностями, ми змінюємо ситуацію. Справді, дбайливе ставлення до довкілля веде до добре помітних змін у поглядах, діях, а отже свідомості людей і суспільства у цілому. Але як показує досвід, не маючи ефективно функціонуючих державних структур в галузі охорони довкілля в Україні, і маючи переважно громадські (а інколи навіть просто аматорські) структури, реалізація зазначеної проблеми не досягає бажаних результатів у вирішенні проблеми, бо тільки держава є гарантом здійснення ефективної екологічної політики, бо держава має для цього всі необхідні засоби: правове, політичне і фінансово-економічне забезпечення, а демократія – інструмент у руках суспільства для створення такої держави, яка б у повній мірі відповідала інтересам суспільства і забезпечувала їх права і свободи. У своїй роботі ми прагнемо розкрити деякі аспекти психології людини, її природжених і набутих рис у стосунках «людина-природа», і базуючись на цьому, спробувати пов’язати усі сторони нашого повсякденного життя, як то економічні, політичні й юридичні, у контексті екологічної свідомості суспільства, а також сформулювати модель адміністративних державних органів влади і недержавних місцевих структур у сфері захисту довкілля. Об’єкт нашого дослідження – побутові екологічні уявлення та їх вплив на формування екологічної свідомості суспільства. Предметом дослідження стали особливості системної організації побутових екологічних уявлень. Мета нашої роботи – дослідження особливостей репрезентації в побутовій свідомості стосунків «людина–природа», та їх вплив на розвиток українського суспільства. Показати вплив екологічної свідомості суспільства на формування державних інститутів влади. Розкрити суть екології, як науки про природне оточення, що становить основу формування суспільних відносин. Гіпотеза дослідження: Побутові екологічні уявлення є системною освітою, яка функціонує на різних рівнях рефлексії. Основу сучасних побутових уявлень складає антропоцентризм, поєднаний з потребою безпосередньої взаємодії з природою. Були визначені такі завдання дослідження: На матеріалі етнографічних, філософських, лінгвістичних, соціологічних і власне психологічних досліджень, що висвітлюють суб’єктивний аспект проблеми стосунків «людина-природа», здійснити теоретичний аналіз системи екологічних уявлень побутової свідомості. Дослідити особливості сприймання екологічної проблематики, представленої в контексті міжособових відносин. Сформулювати основи створення державних і недержавних структур у галузі захисту довкілля та їх ефективного функціонування з урахуванням особливостей геополітичного розташування України.
Атавизм социальной справедливости. — Век ХХ и мир. 1992, № 5. С. 1-17. 400 archipelag.ru/text/n50.htm 401 В.Э.Бойков. Социально-экономические факторы развития российского общества. — СОЦИС, 1995, № 11. 402 «Век ХХ и мир». 1990, № 6. Цит. по: А.Фадеев. Тень Чубайса над ЖКХ. М.: Алгоритм. 2003. 403 Наивность социал-дарвинизма новой российской элиты могла бы даже умилять, если бы за этой наивностью не был виден оскал преступного интереса. Вот как по-доброму было сказано в программе Российского телевидения «Вести» 10 февраля 1992 г. после показа жизни бездомной дворняги и холеной борзой: «Только помогая друг другу, элитные — беспородным, богатые — бедным, мы сможем выжить!» За прошедшие после этого 12 лет доброты у элитных и богатых поубавилось. Да и у бедных терпение лишь кажется бесконечным. 404 А уж если человек вовсе не желает «создавать новую страну», а стремится возродить и развивать страну с ее исторически сложившимся природным и культурным обликом, то пусть о нормальной жизни и не мечтает. 405 Зубова Л.Г. Социальное расслоение в России — “Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения”. ВЦИОМ. 1995, № 3. 406 Стоит также вспомнить, что в разгар перестройки, когда опасность резкого обеднения людей в результате подрыва советской системы хозяйства уже была очевидна для специалистов, М.С.Горбачев взял на себя задачу успокоить доверчивых граждан
3. Факторы развития агрессивности в детском возрасте
4. Перспективы становления и развития гражданского общества в современной России
5. Социально-экономическое развитие Казахского общества в XVIII-XIX вв.
9. Ключевые дифференцирующие факторы в современных обществах
11. Проблемы управляемого развития гражданского общества
12. Геологические факторы развития биосферы
13. Экологическое сознание жителей города Запорожья
15. Экологическое сознание экологическая культура
16. Использование природных ресурсов, как условие и фактор развития и взаимодействия человека и природы
17. Экологическая доктрина России и гражданское общество
18. Факторинг: ключевой фактор развития бизнеса
19. Об инфраструктуре как определяющем факторе развития туризма в регионе
20. Развитие информационного общества
21. Практика - путь формирования устойчивых принципов экологического сознания будущего эколога
25. Унитарное предприятие: выбор способа распоряжения имуществом как фактор развития
26. Роль информационного ресурса в развитии современного общества
27. Анализ предпосылок, факторов развития и уровня зрелости PR как профессиональной практики
28. Интелектуальная миграция как фактор развития рынка труда
29. Организация свободного времени как фактор развития персонала
30. Обучение как фактор развития личности
32. Роль общественных организаций в развитии гражданского общества
33. Конфликтное поведение в подростковой среде как фактор развития личности
34. Исследование факторов развития памяти в разных возрастных периодах
35. Основные социально-педагогические институты и факторы развития личности
36. Проблема гражданского брака в современном украинском обществе
37. Социальная структура современного украинского общества
41. Развитие украинского экспорта металлопродукции в страны Арабского союза чугуна и стали
42. Человеческий капитал как фактор развития национальной экономики
43. Основные факторы оптимизации развития правового сознания в Украине
44. Экономическое развитие и экологический фактор
45. Дикость, варварство и цивилизация как ступень развития общества
46. Религиозный фактор в политической жизни и национальном развитии Ирландии
47. Экологические проблемы развития промышленного производства
48. Экологические факторы риска, влияющие на здоровье и продолжительность жизни человека
49. Концепции устойчивого развития как выражение взаимоотношений "общество- природа"
50. Политический центризм как фактор стабилизации общества
51. Древнегреческие философы об обществе и общественном развитии
52. Современное российское общество и социальные аспекты его развития
53. Техника: сущность, закономерности развития и роль в жизни общества
57. Культура как детерминанта развития общества. Проблемы культуры и социума
58. Дикость, варварство и цивилизация как ступень развития общества
59. Туризм XXI века: факторы и тенденции развития спроса на рынке туристических услуг
60. Биологические основы развития ребенка и влияние на него факторов внешней среды
61. Факторы, которые влияют на развитие демократии в Украине
62. Перспективы развития высшего образования в России в свете экологических проблем
63. Представления о строении и развитии личности в психологии сознания
64. Деструктивность семейных отношений как фактор нарушений психического развития у детей
65. Демографическое будущее развитых обществ: между детерминизмом и свободой выбора
66. Политическое сознание современного российского общества
67. Труд и его роль в развитии общества
68. Формирование экологической культуры как фактор социализации личности средствами народной педагогики
69. Социальная роль спорта в развитии общества и социализации личности
73. Определение предмета и метода проектирования устойчивого развития в системе Природа-Общество-Человек
74. Общество и общественное развитие словами древнегреческих философов
75. Взаимосвязь социально-экономических условий развития общества с приоритетами природопользования
76. Природно-технические геосистемы, как современные основные факторы взаимодействия общества и природы
78. Об устойчивом развитии и экологических циклах
79. Международный опыт развития экологического бизнеса
80. История развития экологической оценки в России
81. Развитие речи и экологическое воспитание
82. Экологические проблемы развития
84. Гражданское общество и экологически ориентированная политика
85. Экологические ориентиры стратегии экономического развития России
89. Экологические факторы среды
90. Развития Росийско-украинского пограничья
91. Комплексное освоение прибрежной зоны Черного моря – важнейший фактор ее устойчивого развития
92. Факторы риска развития атопического дерматита
93. Терроризм как фактор политической дестабилизации современного российского общества
94. Развитие агротехнологий как фактор интенсификации сельскохозяйственного производства
95. Музеи природы как фактор становления и развития музейной педагогики
96. Факторы, определяющие развитие возрастной психологии
99. Гражданское общество и политический процесс (на примере экологического движения)