![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Структурно-семантичні особливості термінів в англійській мові |
Зміст Вступ .2 1. Терміни, їх визначення та класифікація 5 1.1. Визначення терміна . .6 1.2. Класифікація терміна . .6 2. Структурно-семантичні особливості термінів та його переклад . .9 Висновок . 22 Вступ Із зростанням людських знань і розвитком ідей, а також їх зміною, зростає і кількість слів у мові. Кожне нове наукове відкриття потребує найменування як засобу вираження логічної уяви про поняття. Даний процес викликає також численні зміни значень існуючих слів. Англійська мова, як і будь-яка інша мова, пристосовується до найрізноманітніших потреб означення. У мовній лексиці розрізняються два її найтиповіші варіанти: розмовно-літературна і науково-технічна. Інколи таке протиставлення робиться на рівні стилів – наукового і літературного, хоча літературний стиль є обов'язковою вимогою, що висувається до науково-технічного викладу. Розмовна лексика вживається у повсякденному спілкуванні усіх мовців, особливо якщо вона стосується елементарних сторін життя. В ареалі розмовної мови усне слово впливовіше, ніж писемне, і є головним виразником характеру мови. Технічна лексика вживається у галузях науки, хоча при цьому залучається значна частина загальновживаних слів. Науково-технічний вокабуляр – це засіб спілкування учених і фахівців, які намагаються користуватися ним точно і постійно. Фахівці вживають писемне слово частіше, ніж усне. Технічні терміни, звідси, мають спеціалізовані і окреслені значення. Незважаючи на те, що термінологія нараховує велику кількість одиниць, користується нею менша частина населення, а тому термінолексика у своїй більшості до загального словника мови не потрапляє. Через це терміни мають більшу стабільність і стійкість перед морфологічними і семантичними змінами, ніж загальновживана лексика. Технічна лексика має дещо інтернаціональний характер. Багато технічних слів ідентичні за формою і значенням у кількох мовах. Кількість слів, що мають спільне вживання у різних мовах, значно більша у технічній мові. Завдяки цьому науковий опис інколи наближається до явища міжмовної комунікації. Словниковий склад мови визначає можливості для вираження тих чи інших понять чи предметів для їх точного й виразного визначення. Відсутність в мові визначення відомого поняття являється однією з найбільших перешкод для його передачі в мові. Зазвичай ці перешкоди долаються шляхом створення нового слова чи запозичення слова з іншої мови. Таке поповнення лексики відбувається постійно, кришталюючи в словах все те, що відклалося в суспільній свідомості. В інтересах викладу тієї чи іншої теми, в першу чергу необхідно мати запас найменувань для тих понять, які входять в коло цієї теми. Це однаковою мірою відноситься не тільки до тем побутового характеру й до тем спеціального чи наукового змісту. Очевидним є те, що говорячи про будівельні матеріали, чи про зернові культури, або ж про польові роботи, ми також потребуємо і їх назви, так само як, розкриваючи яке-небудь питання з фізики чи граматики, повинні використовувати відповідну фізичну чи граматичну номенклатуру. Кожна область життя й знання характеризується своїм колом найменувань, якими слід оволодіти кожному, хто має з ними справу.
Необхідність найменувань являється елементарною умовою точності самої мови. Утворення сучасної термінолексики англійської мови починається з часів Чосера. У своїй праці « rea ise o he as rolabe» Чосер вперше вжив терміни decli a io , eclip ic, la i ude, lo gi ude, meridia , zodiac у тому значенні, в якому вони вживаються дотепер. Він також ввів до вжитку, крім грецьких і латинських, арабські терміни adir, ze i h, azimu h. З епохою відродження і розвитком науки, що намагалася відокремитися від церкви, у європейських мовах з'явилася велика кількість термінів. Переважна частина їх або запозичувалася з класичних мов, або утворювалася на основі запозичення словотворчих елементів. З поширенням книгодруку, виникненням шкіл і зростанням загальної грамотності більша частина запозиченого лексикону потребувала популярного пояснення. З'явились перші словники, в яких латинські терміни передавались засобами власної лексики, а також словники так званих важких, незрозумілих слів. Це були попередники тлумачних словників; лексика в них була змішаного характеру, за винятком словників юриспруденції, які і поклали початок термінологічним словникам. Терміни, їх визначення та класифікація. 1.1. Проблемами термінології глибоко займались такі лінгвісти як Г. О. Винокур , В. П. Даниленко та інші. Більшість дослідників признає, що термінологічність – одна з основних стильових рис наукового стилю, інформативне ядро лексики мов науки. Під терміном, зазвичай, розуміється мовний засіб вираження спеціального поняття. О.С.Ахманова визначає термін як “слово чи словосполучення спеціальної (наукової, технічної і т.п.) мови, яке створене, отримане чи запозичене для точного вираження спеціальних понять і позначення спеціальних предметів”. В.П.Даниленко також дотримується точки зору, що “термін – це слово (чи словосполучення) спеціальної сфери застосування, яке називає спеціальне поняття”, в свою чергу, дає таке визначення слова “термін”: Термін (лат. ermi us “границя, кінець, межа”) – це спеціальне слово чи словосполучення, що прийняте в певній професійній сфері і застосовується в особливих умовах. Термін представляє собою словесне означення поняття, яке входить в систему понять певної області професійних знань. Приблизно такі ж визначення термінології знаходимо і в зарубіжних словниках лінгвістичних термінів. Так, у словнику Ж.Марузо термінологія визначається як система термінів, які використовуються для вираження понять, притаманних даній науці. В основі кожного терміна обов’язково лежить визначення (дефініція) реалії, яку він позначає, завдяки чому терміни представляють собою точну і в той же час стислу характеристику предмета чи явища. Кожна галузь знання оперує власними термінами, які й складають суть термінологічної системи даної науки. При визначені терміна підкреслюють його функціонально-смисловий бік, бо термін за вимогами, що до нього визначаються, має стосуватися одного поняття. М. І. Мостовий дає таке визначення терміна: термін – це слово або словосполучення з історично умотивованим чи умовно закріпленим значенням, що відбиває одне поняття у спеціалізованій галузі знання чи виробництва .
В. І. Карабан визначає термін як мовний знак, що репрезентує поняття спеціальної, професійної галузі науки або техніки. Він вважає, що науково-технічні терміни становлять суттєву складову науково-технічних текстів . А. Я. Коваленко дає таке визначення терміну: термін – це емоційне нейтральне слово чи словосполучення, яке вживається для точного вираження понять та назв предметів . І. В.Арнольд терміном називає слово або словосполучення, яке служить для чіткого вираження поняття, специфічного для якої-небудь галузі знання, виробництва або культури, та яке обслуговує комунікативні потреби в цій сфері діяльності людини . На мій погляд М. І. Мостовий та В. І. Карабан краще за всіх визначили термін, але я б хотіла подати своє визначення: термін – це слово або словосполучення, яке служить для вираження поняття і прийняте в відповідній професійній сфері та вживане в особливих умовах. 1.2. Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М. І. Мостовий поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми. Номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Винокур, під якою розумів «.систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами». Професіоналізми – це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекта, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків. М.І. Мостовий виділяє ще один різновид терміна – торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і в необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспиктивного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні, семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знака залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач. І. В. Арнольд приділяє увагу тому, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об’єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі.
Одначе сьогодні я почуваюся до обов’язку забрати слово до українсько-жидівського питання. Причиною на те є нова антиукраїнська кампанія жидівської преси, яку започаткував напад на полк. Андрія Мельника (часопис «Джуїш Пост» у Вінніпегу 2-го травня 1957р.), що її підхопила масова інша преса. Полк. Мельник — наш ідейний супротивник, але там, де діло стосується гідности цілої нації та зневаги чесної людини явною неправдою, — ми являємося абсолютними союзниками полк. Мельника. Бо, на превеликий жаль, він не є першим і останнім об’єктом таких кампаній з жидівської сторони. Вчора ними були Симон Петлюра та всі його міністри й генерали. Сьогодні на чергу прийшов Андрій Мельник, завтра прийде Степан Витвицький і так — до безконечности. Протягом останнього десятка літ жиди українців не зачіпали, а УНРада оприлюднила в англійській мові спеціяльну брошуру про українсько-жидівські відносини, яка ставила за свою мету нормалізацію тих відносин. По цьому питанні ведуть постійні наради зацікавлені люди з обох сторін, але в центральних керівних органах світового жидівства це питання стоїть на мертвому пункті
1. Особливості відмінкових парадигм в англійській та українській мовах
3. Структурно-функціональні особливості легень у людини на етапах онтогенезу
4. Функціонально-структурні особливості синтаксичних одиниць у мові української преси
5. Фінансово-правова відповідальність, як особливий вид юридичної відповідальності
10. Расчеты структурной надежности систем
11. Структурный анализ психологии масс
12. Социология структурно-функционального анализа
13. Структурные уровни организации материи. Микро, макро, мега миры
15. Научно-техническая революция и структурная перестройка производственного аппарата
16. Анализ структурных изменений в экономике Беларуси при многовекторной интеграции
17. Заметки о структурных трансформациях
18. Особливості реформації в Англії
19. Особливості функціонування локальних інформаційних мереж
21. Скрытая метафора "мир-сцена" как структурный элемент трагедии Уильяма Шекспира "Гамлет"
25. Особливості оподаткування прибутків комерційних банків
26. Динамика структурности – опыт классификации
28. Восприятие времени в эволюционно-структурной психологии
29. Особливості контролю знань з математики
30. Психология коллектива. Группа и ее структурная организация
31. Структурно-логические конспекты по учебным дисциплинам: за и против.
32. Структурный функционализм в социологии религии
33. Структурный функционализм Р. Мертона
35. Кристаллизация, структурно-химическое модифицирование и адсорбционные свойства цеолитов. (физхимия)
36. Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту
37. Структурные сдвиги в производстве и потреблении (циклы Кондратьева)
41. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
42. Тенденции структурных преобразований экономики России
44. Усвоение иноязычных структурных элементов в русском языке
46. Структурная асимметрия мозга у музыкантов
47. Структурно-функциональные параллели в организации кортикального ядра миндалевидного комплекса
48. Структурная организация белков
50. Главные структурные единицы литосферы
51. Структурно-литологические особенности и морфология оруденения месторождения Восточный Джимидон
53. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщиння
57. Структурные методы распознавания сложноорганизованных исторических табличных форм
58. Структурный подход к проектированию ИС
61. Структурные и семантические меры социально – правовой информации
64. Экологические последствия структурно-вещественных преобразований отвальных пород терриконов
65. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
66. Національний банк України та особливості його функціонування
67. Особливості встановлення грошового обігу і банківництва в Північній Америці
68. Особливості оцінки кредитних ризиків банку
69. Особливості функціонування підприємства на фондовому ринку
73. Особливості будови і життєдіяльності лишайників
75. Принципы передачи информации и структурная организация мозга
78. Хромосомы: строение и структурные особенности
79. Біологічні особливості веслоноса
80. Екологічні особливості ампельних рослин
81. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
82. Епізоотологічні особливості грипу птахів в Україні
84. Особливості планування водопостачання
85. Умови життя рослин і біологічні особливості росту та розвитку сільськогосподарських культур
89. Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області
92. Государство как политическая, структурная и территориальная организация общества
93. Застосування права як особлива форма його реалізації
95. МВД и его структурные подразделения
96. Особливості відбування покарання у вигляді позбавлення волі в колоніях-поселеннях
97. Особливості інтелектуальної власності в Україні
98. Особливості конституції Франції
99. Особливості методики розслідування вбивств, вчинених на замовлення