![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Форми української держави |
ПЛАНВступ3 Розділ 1 Сутність поняття „форма держави”5 1.1 Форми державного правління5 1.2 Форми державного устрою11 Розділ 2. Особливості форми української державності16 2.1 Основні етапи розвитку української державності16 2.2 Концепція української державності у вітчизняній політичній думці21 Висновок27 Список використаної літератури28 Вступ Для збагнення такого складного соціального інституту, як держава у вітчизняній теорії держави і права особливе місце виділяється вивченню форми держави. Для вивчення форми держави, розкриття її ролі в політичних процесах надзвичайно важливого значення набуває підхід до форми як до організації змісту. Поняття “організація” припускає з'ясування своєрідності внутрішніх аспектів форми з погляду принципів об'єднання взаємодіючих елементів цілого в системі, а також зовнішнього вираження цих принципів у діяльності як елементів системи, так і всієї системи в цілому (стосовно інших систем). За допомогою такого підходу в загальній теорії держави і права відкривається можливість не тільки вирішення нових проблем, але що не менш важливо, також і можливість нового підходу до традиційних, “старих“ питань науки. Для розгляду форми держави варто звернути увагу на наступні аспекти. По-перше, форма в зв'язку із сутністю держави як суспільного явища. У даному аспекті під формою держави розуміється специфічний спосіб вираження сутності, система органів, “машина”, за допомогою якої здійснюється класове панування на противагу некласовим, неполітичним, недержавним способам. Існування державної влади знаходить своє відображення в її органах, армії, адміністрації, суддях і інших установах, що складають специфічну і постійну форму буття держави. По-друге, форма в її безпосередньому зв'язку з явищем (як виявлення сутності прояв її зовні ). У співвідношенні “форма-явище” виступає зовнішня форма держави, тобто прояв зовні визначеної його організації (пристрою). Розрізняють організацію верховних органів влади (монархію, республіку), взаємовідносини органів класової влади з населенням, територіальну структуру державної влади . Форма держави - складне суспільне явище, що містить у собі такі взаємозалежні елементи як форму правління та форму державного устрою. У різних країнах державні форми мають свої особливості, характерні ознаки, що у міру суспільного розвитку наповняються новим змістом, збагачуючись у взаємозв'язку і взаємодії. Разом з тим форма існуючих держав, особливо сучасних, має загальні ознаки, що дозволяє дати визначення кожному елементу форми держави. Основна мета даної курсової роботи полягає у дослідженні особливостей форм української держави на всьому етапі становлення української державності. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: дослідити сутність поняття „форма держави”; розглянути форми та державного правління та державного устрою; вивчити особливості форм української держави. Предметом курсової роботи є відносини з приводу становлення форми державного правління. Об’єктом курсової роботи виступають форми української держави.
Курсова робота складається із двох частин, в яких послідовно розглянута поставлена проблема. Розділ 1 Сутність поняття „форма держави” 1.1 Форми державного правління Форма правління являє собою структуру вищих органів державної влади, порядок їхнього утворення і розподіл компетенції між ними. Форма державного правління дає можливість усвідомити: як створюються вищі органи держави і яка їхня будівля; як будуються взаємини між вищими й іншими державними органами; як будуються взаємини між верховною державною владою і населенням країни; якою мірою організація вищих органів держави дозволяє забезпечувати права і волі громадянина. По зазначених ознаках форми державного правління поділяються на : монархічні (одноособові, спадкоємні) республіканські (колегіальні, виборні) Монархія. Монархія - це така форма правління, при якій верховна влада одноособова і переходить , як правило, у спадщину. Основними ознаками класичної монархічної форми управління є: існування одноособового глави держави, що користується своєю владою довічно ( цар, король, імператор, шах ); спадкоємний порядок наступності верховної влади; представництво держави монарха за своїм розсудом; юридична безвідповідальність монарха. Монархія виникла в умовах рабовласницького суспільства. При феодалізмі вона стала основною формою державного правління. У буржуазному ж суспільстві збереглися лише традиційні, в основному формальні риси монархічного управління. У свою чергу монархія поділяється на : абсолютну обмежену ( парламентську ) дуалістичну теократичну парламентську Абсолютна монархія - така форма правління, при якій верховна державна влада за законом цілком належить одній особі. Основною ознакою абсолютної монархії є відсутність будь-яких державних органів, що обмежують компетенцію монарха. Виникнення абсолютизму зв'язане з процесом зародження буржуазних відносин. До найбільш істотних рис абсолютної монархії відносяться чи ліквідація, чи повний занепад станових представницьких установ, юридично необмежена влада монарха, наявність у його безпосереднім підпорядкуванні і розпорядженні постійної армії, поліції і розвитого бюрократичного апарата. Влада в центрі і на місцях належить не великим феодалам, а чиновникам, що можуть призначатися і звільнятися монархом. Державне втручання в приватне життя в епоху абсолютизму здобуває більш цивілізовані форми, одержує юридичне закріплення, хоча по - колишньому має примусову спрямованість. В історії такими країнами були Росія XVII - XVIII століття і Франція до революції 1789 року. Конституційна монархія являє собою таку форму правління, при якій влада монарха значно обмежена представницьким органом. Звичайно це обмеження визначається конституцією, затверджуваної парламентом. Монарх же не в праві змінити конституцію. Як форма правління, конституційна монархія виникає в період становлення буржуазного суспільства. Формально вона не втратила свого значення в ряді країн Європи й Азії і сьогодні ( Англія, Данія, Іспанія, Норвегія, Швеція й ін.). Конституційна монархія характеризується наступними основними ознаками: уряд формується з представників визначеної партії ( чи партій), що одержали більшість голосів на виборах у парламент; лідер партії, що володіє найбільшим числом депутатських місць, стає главою держави; у законодавчій, виконавчій і судовій сферах влада монарха фактично відсутня, вона є символічною; законодавчі акти приймаються парламентом і формально підписуються монархом; уряд відповідно до конституції несе відповідальність не перед монархом , а перед парламентом.
Прикладами такої монархії можна вважати - Великобританію, Бельгію, Данію. При дуалістичній монархії державна влада носить двоїстий характер. Юридично і фактично влада розділена між урядом, сформованим монархом, і парламентом. Уряд у дуалістичних монархіях формується незалежно від партійного складу в парламенті і не відповідальний перед ним. Монарх при цьому виражає переважно інтереси феодалів, а парламент представляє буржуазію й інші шари населення. Подібна форма правління існувала в кайзерівській Німеччині (1871 - 1918 р. ), зараз у Марокко. У деяких державах монарх очолює не тільки світське, але і релігійне управління країною. Такі монархи звуться теократичні (Саудівська Аравія ). Така коротка характеристика основних різновидів монархічної форми державного правління . Республіка. Республіка - це така форма правління, при якій верховна влада здійснюється виборними органами, що обираються населенням на певний строк. Загальними ознаками республіканської форми правління є: існування одноособового і колегіального глави держави; виборність на певний строк глави держави й інших верховних органів державної влади; здійснення державної влади не по своєму велінню, а з доручення народу; юридична відповідальність глави держави у випадках, передбачених законом; обов'язковість рішень верховної державної влади. Республіканська форма правління в остаточному виді сформувалася в Афінській державі. В міру розвитку громадського життя вона видозмінювалася, здобувала нові риси, усе більше наповнялася демократичним змістом . Нараховується кілька основних різновидів республіканського правління . У свою чергу вони поділяються за формою державного устрою на : парламентарні; президентські. Парламентська республіка - різновид сучасної форми державного правління, при якій верховна влада в організації державного життя належить парламенту . У такій республіці уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, що належать до тих партіям, що мають у своєму розпорядженні більшість голосів у парламенті. Уряд несе відповідальність перед парламентом у своїй діяльності. У випадку втрати довіри більшості членів парламенту, уряд або іде у відставку, або через главу держави домагається розпуску парламенту і призначення дострокових парламентських виборів. Як правило, глава держави в подібних республіках обирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією. Призначення парламентом глави держави є головним видом парламентського контролю над виконавчою владою. Процедура обрання глави держави в сучасних парламентарних республіках неоднакова. В Італії, наприклад, президент республіки обирається членами обох палат на їхньому спільному засіданні, але при цьому у виборах беруть участь по три депутата з кожної області, обраних обласною радою. У федеративних державах участь парламенту в обранні глави держави, також розділяється з представниками членів федерації. Так у Німеччині президент обирається федеральними зборами, що складаються з членів бундестагу, і такого ж числа обличчя, обираних ландтагами земель на засадах пропорційного представництва.
Свою дяльнсть УПА пдпорядкову тльки законному Урядов Укрансько Держави. 3.PУПА не вступа в няк мжпартйн суперечки. Замсть партйних та класових мжусобиць УПА бореться за абсолютну консолдацю серед укранцв та моблзу ус творч сили Украни насамперед проти зовншнх ворогв Украни. 4.PУПА веде свою акцю на двох фронтах: революцйно-партизанську в СРСР та репрезантивно-нформативну поза межами СРСР. 5.PУПА стоть на становищ безкомпромсно боротьби з кожним загарбником Украни. Свою дяльнсть УПА не пдпорядкову няким чужим силам. 6.PУПА бореться насамперед за визволення Украни з чужого ярма та вдбудову сво суверенно держави. Про державний лад форму володння державою буде виршувати свочасно тльки увесь народ за посередництвом свох представникв у парламент Самостйно Украни або загальним голосуванням. 7.PУПА бореться за перебудову Схдно ґвропи за принципом етнограф. Кожен народ мусить мати свою суверенну державу, а не каратися пд насильною окупацю чужо мпер. 8.PУПА бореться за спльний революцйний фронт усх народв, поневолених московською компартю або якоюсь ншою мперю. 9.PУПА визна потребу уряду вонного часу
1. Відродження української держави
2. Павло Скоропадський - гетьман Української Держави
3. Політична система Української козацької держави
4. Нетрадиційні форми навчання школярів на уроках української мови та літератури
5. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
9. І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури укр
11. Архетипи та універсалії української ментальності
13. Проблеми вивчення історії української журналістики
14. Норми сучасної української мови у спілкуванні
15. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
16. Проблеми впорядкування й удосконалення сучасної української термінології
17. Розвиток української лексикографії
18. Формування і становлення української юридичної термінології
19. Історія розвитку української мови
20. Концепт Воля в лексиці і фразеології української та англійської мов
21. Вивчення сучасної української літературної мови
25. Отаманщина, як явище у період української національно-визвольної революції 1917-1920 років
27. Правовий зміст та наслідки Української селянської реформи 1861 р.
28. Процес перетворення української народності в націю
29. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
30. Становлення української державності 1648-1657рр.
31. Становлення української інтелігенції
32. Українська держава Павла Скоропадського. Гетьманський переворот
34. Утворення Української Центральної Ради і її I та II Універсали
35. Витоки української авіації
36. Витоки української культури. Міфо-релігійні уявлення східних слов’ян
37. Основні етапи та особливості розвитку української культури XX ст.
41. Романтизм як стильова течія української літератури першої половини 19 століття
42. Історія української літератури XIX століття: Євген Гребінка
44. Українсько-румунські стосунки 1991-2004 рр.
45. Українсько-Угорські відносини
46. Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
47. Вивчення мовленнєвого етикету на уроках української мови
48. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
49. Моделювання уроків української мови в школах нового типу
50. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови
51. Управління процесом підвищення якості знань учнів з української мови, літератури
52. Концепції української державності
53. В’ячеслав Липинський і Дмитро Донцов: дві концепції української державності
57. Реформування державного сектору в процесі ринкової трансформації української економіки
59. Поняття, форма та функції Конституції України
60. Розвиток форм забезпечення банківських кредитів в Україні
61. Особливостi аграрних реформ в державах ЦСЄ та в Українi
62. Поняття держави та її історичні форми
63. Україна - незалежна демократична правова держава
64. Шляхи формування правової держави в Україні
65. Статус українських земель та їх вплив на формування Литовсько-Руської держави
66. Інформаційна складова іміджу держави на міжнародній арені, на прикладі України та США
67. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
68. Національна самобутня форма суспільної допомоги українського народу
74. Патологические формы простейших и их биология
75. Форма, размеры и движения Земли и их геофизические следствия. Гравитационное поле Земли
76. Государственное регулирование экономики: формы и методы
77. Инфляция: сущность и формы проявления
78. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
79. Разгосударствление и приватизация: пути и формы. Опыт России и зарубежных стран
80. Формы пользования и владения землей в России. Плата за землю
81. Формы государственного регулирования экономики
82. Монархическая форма правления
83. Гражданско-правовой договор: понятие, виды, формы, особенности расторжения и заключения
84. Организационно-правовые формы юридических лиц
85. Юридические формы защиты прав потребителей
89. Конституцiя Украiни - фундамент подальшоi розбудови правовоi держави
90. Принципы и формы налогообложения на Украине
91. Выборы как форма непосредственной демократии
92. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
93. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
95. Субъекты рыночной экономики. Формы собственности в Украине
96. Формы государственного управления и устройства
97. Статус депутатов местных Советов и формы их работы