![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Конституционное (государственное) право зарубежных стран
НБУ-финансовый агент правительства |
НБУ – фінансовий агент уряду ЗМІСТ Вступ. 4. І. Сутність функції НБУ, як банкіра і фінансового агента уряду. 10. 1. Банківське обслуговування, як функція НБУ. 10. 2. Обслуговування внутрішнього державного боргу. 17. 3. Обслуговування державного зовнішнього боргу. 42. 4. Касове виконання державного бюджету. 51.ІІ. Нормативно-правові основи діяльності Національного банку України. 61. 1. Національний банк і банківська система України. 64. 2. Роль національного банку у зовнішньоекономічній діяльності України. 69. 3. Національний банк і реформування української економіки. 77.ІІІ. Операції Національного банку України як фінансового агента уряду. 87. 1. Виконання держбюджету. 90. 2. Обслуговування внутрішнього державного боргу. 99. 3. Обслуговування зовнішнього державного боргу. 108. 4. Кредитування уряду. 126. 5. Банківське обслуговування уряду. 132.Висновки. 147. Література . 152. Вступ На момент здобуття незалежності України в ній був відсутній досвід державотворення і ясне розуміння економічної ситуації. Свою допомогу у створенні моделі економічних трансформацій запропонували міжнародні фінансові інституції - Міжнародний Валютний Фонд, Світовий Банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, розвинені країни світу. В них теж не було досвіду з ефективної трансформації на постсоціалістичних теренах. Керуючись лише зовнішньою схожістю ситуації (неконкурентоспроможністю економіки), іноземні експерти запропонували Україні неоліберальну модель розвитку економіки, яка була створена для слаборозвинених країн. Хоча вже на той час авторитетні економісти, аналізуючи досвід проведення реформ в країнах "третього світу" Центральної і Східної Європи застерігали від сліпого копіювання стандартних рецептів міжнародних фінансових інституцій і підкреслювали, що успіху реформи досягали лише в країнах, які проводили власну економічну політику і суттєво коригували курс, запропонований іноземними радниками. Ця модель передбачала, що спочатку має бути досягнута стабілізація економіки, а вже потім - розпочатись економічне зростання. Стабілізація ж передбачала повну лібералізацію цін і зовнішньої торгівлі, суто монетаристський підхід до боротьби з інфляцією, ставку на саморегулюючу роль ринку, як на макро- так і на мікрорівні економіки, заборону застосування захисту від негативного впливу недобросовісної конкуренції, реалізацію прискореної програми приватизації, ставку на розвиток малого бізнесу переважно у сфері торгівлі. Протягом останніх років реформатори в економічному блоці уряду намагалися виконувати рекомендації іноземних радників (зокрема, з МВФ) і умови надання кредитів МВФ, часто - навіть нехтуючи чинним законодавством. Наслідками реалізації запропонованої Україні моделі економічного розвитку були неоднозначними. З одного боку - падіння обсягів ВВП від 1991 до 1998 років на 55,2 %, збільшення питомої ваги сировинних галузей до 50 % проти 21 % у 1990 р.; нелегальний відтік капіталів за межі України, який на початок 1999 р. становив 8 млрд доларів; скорочення капіталовкладень за роки незалежності майже у 5 разів; досягнення рівнем бартеризації економічних взаємин 40 % обсягу реалізованої продукції; кредиторська заборогованість, яка на початок 1999 р.
склала 153,6 млрд гривень; втрата значної частини внутрішнього ринку, який по окремих видах товарів на 60-90 % заповнений імпортною продукцією; зростання зовнішнього боргу, величина якого на початок 1999 р. перевищила 12 млрд доларів; падіння життєвого рівня значної частини громадян України, до 50 % яких проживають за межею малозабезпеченості; зростання імпортної залежності України від постачання продукції стратегічного характеру; відтік і скорочення інтелектуального наукового потенціалу; поширення "тіньової економіки", корупція, криміналізація економіки і перетворення її на об'єкт протиборства політичних сил, втрата зовнішніх ринків збуту української продукції. Проте одночасно було немало зроблено і в частині розбудови ринкових структур, приватизації, становлення стабільної державної валюти. Значна частина українських підприємств перейшла на випуск конкурентоспроможної продукції. У 2001 році валовий внутрішній продукт України збільшився у порівнянні 2000 роком на 9%, темп приросту перевищено більш як в 1,5 раза. Збережено досягнуті у 2000 році високі темпи приросту обсягів промислового (14,2% проти 13,2) і сільськогосподарського виробництва (9,9 проти 9,8), здобуто їх прискорення у сфері інвестування в основний капітал (17,2 проти 14,4), обороту роздрібної торгівлі (11,7 проти 6,9), будівельної діяльності (на 10,6 проти 1,6 %). Приріст споживчих цін у 2001 році становив 6,1%, що вчетверо нижче минулорічного показника (25,8%), та удвічі нижче прогнозованого на початку року (12,3%). У січні - листопаді 2001 р. порівняно з відповідним періодом 2000 р. обсяг зовнішньої торгівлі товарами збільшився на 14,2% і становив $ 29,2 млрд. дол. В структурі експорту спостерігається ряд позитивних змін. Частка чорних металів зменшилася з 35,1 до 30,9%, добрив - з 2,8 до 2,2%. З 2 до 0,9% зменшилась питома вага експорту нафти, газу, електроенергії. Натомість частка молока і молочних продуктів збільшилась з 0,9 до 1,7%, зернових культур - з 0,8 до 2,5%, паперу та картону - з 1,25 до 1,6%, інструментів - з 0,2 до 2,5%, машин, устаткування та механізмів - з 9,2 до 10,5%. Наші макроекономічні досягнення виглядають не надто стійкими та переконливими саме через непослідовність у ринкових перетвореннях і сучасну недосконалість ринкових інститутів. Про наші сьогодняшні проблеми краще за інших сказав відомий польський економіст Лешек Бальцерович: «У мене виникло таке враження, що чимало начебто інтелігентних людей перестають мислити, коли починають говорити про державу, ставлячись до неї так, буцім вона є коморою необмежених засобів, здатних розв’язати усі проблеми. Тим часом, на державу треба дивитися як на важливий, але обмежений засіб. Адже обмеженими залишаються і термін, і компетенція уряду та працедавців, обмежені кількість, кваліфікація та знання державних службовців, врешті скромними залишаються реальні фінансові засоби, якими володіє держава, бо вона має їх стільки, скільки забирає в людей через різні податки». В останні роки НБУ (чи не єдина з наших державних установ) демонструє всі якості локомотива і регулятора української економіки.
Він зумів стати справжнім ринковим інститутом, що стійко витримує тиск з боку прибічників «світлого вчора». Наведені нижче діаграми переконливо свідчать про ефективну діяльність НБУ, яка знайшла відповідну оцінку у світової спільноти. Правління Національного банку України проаналізувавши динаміку макроекономічних і монетарних показників у січні-травні 2002 року, враховуючи фактичний індекс споживчих цін у травні та його прогнозну оцінку до кінця 2002 року, а також з метою забезпечення стабільності грошово- кредитного ринку прийняло постанову від 04 червня 2002 року № 207, якою передбачено залишити розмір облікової ставки у травні 2002 року на рівні, що діяв у травні п. р. - 10 відсотка річних. На практиці принципи ліберальної економіки почали втілюватися в Україні тільки з кінця 1999 р., коли за значної підтримки законодавців до влади прийшов уряд, що вважався прозахідним і рішуче налаштованим на поглиблення і радикалізацію ринкових реформ. Однак у практичній діяльності новому складові Кабміну довелося зіткнутися з серйозними труднощами. Втім, уряду Ющенка, який до призначення Прем’ром очолював НБУ, вдалось зробити досить багато. У кредитно-грошовій сфері було здійснено повернення до політики стримування росту грошової маси та інфляції, що сприяло значному зниженню ціни кредитів і їх доступності для більшості виробників. Витіснення з обігу негрошових форм розрахунків та перехід до прозорого виконання реального бюджету дозволили суттєво покращити соціально-економічний стан країни та її населення. «Промислова політика» як така стала відсутньою, оскільки Ющенко і його прихильники дотримуються тієї точки зору, що вільний ринок самостійно визначає пріоритети економічного розвитку. У зв'язку з цим, а також подальшою лібералізацією зовнішньої торгівлі, продовжилось поглиблення депресії наукоємних виробництв. Стимулювання експорту здійснювалось шляхом переговорів із зовнішньоторговельними партнерами про взаємне скорочення торгових бар'єрів. Відбулось прискорення темпів приватизації і регуляторної реформи, які можуть принести успіх, якщо будуть спрямовані не на досягнення кількісних показників, а на підвищення ефективності управління власністю, систему корпоративного управління власністю і дійового захисту прав акціонерів, а також залучення приватних капіталів у народногосподарський обіг. В квітні 2001 р. політичний маятник в Україні хитнувся. Новий уряд ще не наважився на значні зміни кредитно-грошової політики, тому зростання макроекономічних показників поки продовжується, хоча темпи його уповільнилися. Проте намагання керувати економікою в «ручному режимі» може зруйнувати нестійкі позитивні тенденції. І тут багато чого залежить від НБУ, який продовжує лишатися справжнім бастіоном ринкових перетворень. Тому актуальність даної роботи полягає в розгляді функціонування НБУ та його впливу на основні показники економіки країни. Метою і завданням даної роботи є аналіз діяльності Національного банку України як фінансового агенту уряду та його впливу на макроекономічні показники і подальше реформування економіки. Розділ 1. Сутність функції НБУ, як банкіра і фінансового агента уряду 1.1
Швейцария накануне Второй мировой, а ряд стран Латинской Америки и вообще после Второй мировой войны), но большевики не добились самого главного от этой «полосы»: денежки-то им (кроме графа Игнатьева и частично посольства в Лондоне) ни один бывший белый посол, консул или агент так и не вернул как же, теперь они были на «частных» счетах! Конечно, не все загранпредставители царской России оказались бессребрениками и избежали искушения поживиться в личных интересах такими гигантскими суммами бывших казенных денег. Не мучились угрызениями финансовый агент в Париже уже известный нам Артур Рафалович, наложивший руку сразу на 1439 тыс. зол. фр. и финансовый уполномоченный барона Врангеля в Лондоне профессор Бернатский (607 тыс. ф. ст.). Но подавляющее большинство «новыми русскими» не стали и на своих «частных» счетах ревниво берегли каждую копейку. Другое дело, как они ими распорядились. Послы царского и Временного правительств помимо объяснимых затрат на содержание зданий дипломатических миссий и жалованье персоналу оказывали огромную финансовую помощь русской эмиграции
1. Финансовая безопасность государства, финансовый кризис в Украине
2. Финансовый леверидж и финансовый рычаг
3. Структура западной финансовой отчетности. Система финансовых отчетных документов
5. Ценообразование в системе финансового планирования и финансового контроля на предприятии
9. Смачивание, смачивающие агенты, гидрофобизация, гидрофобизирующие агенты
10. Развитие электронного правительства в Республике Беларусь
11. Бухгалтерский учет /кафедра бухучета Финансовой академии при Правительстве РФ/
12. Лекции по бухгалтерскому учету кафедры бухучета Финансовой академии при Правительстве РФ
14. Великобритания (расширенный вариант реферата 9490)
15. Государственный бюджет, как экономическая категория и основной финансовый план Украины
18. Экономическая сказка-реферат "НДС - вражья морда" или просто "Сказка про НДС"
19. Финансовые и правовые основы полного товарищества
20. Правовое регулирование договора финансовой аренды (лизинга) в Россйской Федерации
21. Договр финансовой аренды (лизинга)
25. Финансово-экономическая основа местного самоуправления в Российской Федерации
26. Финансовые возможности новых форм страхового бизнеса за рубежом
27. Органы осуществляющие финансовую деятельность
28. Автоматизация информационного взаимодействия в системе органов государственного финансового контроля
29. Предмет и понятие финансового права
30. Финансовое законодательство (Шпаргалка)
31. Финансовое право (Контрольная)
32. Финансовое право
34. Финансовый контроль в Республике Беларусь
35. Финансовый контроль: формы, методы, органы
36. Современная финансовая политика России
37. Ограны финансового контроля и их полномочия в РБ
41. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
42. Финансовые учреждения Российской империи в XVII – XIX веке
43. Использование компьютерных программ для анализа финансового состояния организации
44. Обзор ситуации с внедрением автоматизированных банковских систем в финансовых структурах России
45. Правовая защита от финансовых преступлений
47. Доходы как финансовая основа хозяйственной деятельности торгового предприятия
48. Несколько рефератов по Исламу
49. Анализ финансового состояния предприятия АПК
50. "Русский Тарзан" (реферат о российском пловце Александре Попове)
51. "Камю", "Сартр", "Шопенгауэр", "Ясперс", "Фромм" (Рефераты, доклады по философии)
53. Управление финансовыми рисками в планировании деятельности предприятий реального сектора экономики
57. Финансовая политика РФ. Мировая финансовая политика
58. Финансовая система Великобритании
59. Ивасенко А.Г. и др. Финансовый менеджмент
60. Дискуссионные вопросы состава и структуры финансовой системы РФ
61. Анализ финансового состояния предприятия индустрии гостеприимства
62. Финансовый рынок
63. Шпаргалки по финансовому анализу (4 курс)
64. Финансовая устойчивость и пути ее укрепления
66. Развитие финансовых систем, основанных на рыночных принципах
67. Эффективность использования финансовых векселей в расчетных операциях
68. Анализ финансового состояния коммерческого банка
69. Взаимодействие банков с органами финансового надзора
73. Отчеты аудиторов при проверке финансовой отчетности
74. Аудит финансового состояния предприятия
76. Аудит – форма независимого финансового контроля
77. Научная организация финансово-хозяйственного контроля и аудита
78. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия на примере ООО "Карьера"
79. Анализ финансового состояния предприятия АПК
80. Финансовая отчетность предприятия и её значение
81. Финансовая деятельность предприятий
82. Финансовые ресурсы предприятия
83. Бухгалтерский учет, аудит и анализ финансовых результатов на примере хлебопекарни ООО "Хлеб"
84. Бухгалтерский учет финансовых вложений на предприятии
85. Анализ финансового состояния предприятия связи (на примере Алданского улусного узла почтовой связи)
89. Оперативная финансовая работа и расчеты по обязательным платежам
90. Формирование и учет финансовых результатов
92. Финансово-кредитные связи России со странами ближнего зарубежья
93. Международные финансовые институты
94. Международные валютно-финансовые отношения. Платежный баланс страны
95. Международные валютно-финансовые отношения
96. Промышленно-финансовые группы (ПФГ) в Украине
97. Холдинг компании и финансово-промышленные группы в России и за рубежом