![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Міжнародна торгівля товарами |
План Суть, види та показники світової торгівлі Типи зовнішньоторговельної політики держав Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами Теорії міжнародної торгівлі Особливості сучасної зовнішньої торгівлі України 1. Суть, види та показники світової торгівлі Суть світової торгівлі товарами полягає в переміщенні товарів за межі митного кордону країни. Визначимо ключові терміни, які описують зовнішньоторговельні потоки: Експорт - це вивіз товарів за митний кордон держави. Імпорт - це ввіз товарів за межі митного кордону . Реекспорт - це вивіз за митний кордон товарів, раніше імпортованих і не перероблених в країні. Реімпорт дозволяє придбати за кордоном раніше експортовані і не перероблені там товари, зокрема, повернення бракованої продукції. Зовнішньоторговельний оборот – це сума зазначених чотирьох складових. Зовнішньоторговельне сальдо – це різниця між сумою експорту і реекспорту, з одного боку, та сумою імпорту і реімпорту, з другого боку. Міжнародна торговельна палата (МТП) розробила базисні умови торгівлі ІНКОТЕРМС, згідно з якими оцінюються особливості постачання товарів на зовнішніх ринках з розподілом обов’язків між продавцем і покупцем. Остання редакція ІНКОТЕРМС –2000 виділяє 4 групи , які об’єднують 13 базисних умов згідно із зростанням відповідальності експортера за постачання . Мінімальні обов’язки та мінімальна ціна характеризують групу E з умовами постачання EXW (“франко-завод”), коли відповідальність постачальника закінчується на власному складі при відвантаженні товару представнику покупця. Група F об’єднує три базисні умови, які підкреслюють закінчення обов’язків продавця в порту або станції відвантаження власної країни. Найпопулярнішими є умови FOB (інколи пишуть кирилицею – ФОБ), тобто “франко-вздовж борту судна”, коли відповідальність продавця закінчується перед судном у порту країни експортера. Саме на умовах FOB оцінюється національний експорт. Група C об’єднує чотири базисні умови, які підкреслюють закінчення обов’язків продавця в порту або на станції призначення в країні імпортера без перетину державного і митного кордонів. Найбільш відомими у зазначеній групі є умови CIF (інколи пишуть кирилицею - СІФ), тобто “вартість, страхування і фрахт”. Саме на умовах CIF оцінюється національний імпорт. Група D об’єднує 5 умов, які описують поширення обов’язків продавця до перетину кордонів країни імпортера впритул до 13-их, останніх умов DDP (постачання здійснено, мито сплачено) з максимальною відповідальністю експортера і максимальною ціною. Показники, що характеризують стан зовнішньої торгівлі, об’єднують: обсяг торгівлі у вартісних одиницях і одиницях фізичного обсягу; динаміку експортно-імпортних операцій; структуру торгівлі, зокрема: географічну з аналізом розподілу потоків по країнах, регіонах, континентах і т.д.; товарну з аналізом постачань по галузях, сферах, якісних характеристиках, співвідношенню сировини й кінцевої продукції і т.д. Експортна квота Ке, або коефіцієнт експортної участі у міжнародній торгівлі, розраховується за формулою: Ке = Е : ВВП, де Е – обсяг національного експорту; ВВП – валовий внутрішній продукт країни.
Імпортна квота Кі, або коефіцієнт імпортної участі в торгівлі, розраховується за формулою: Кі = І : ВВП, де І – обсяг національного імпорту. Підсумковий коефіцієнт участі в міжнародній торгівлі Кмт = Ке Кі = (Е І) : ВВП. Коефіцієнт експортної спеціалізації країни Кес розраховують за формулою: Кес = Ен : Ес, де Ен – частка національного експорту даного товару в сумі національного експорту; Ес – частка світового експорту даного товару в сумі світового експорту. Якщо Кес &g ; 1, то країна визнається експортно орієнтованою на даний товар. Головними факторами сталості зовнішньої торгівлі країни є такі: участь в еволюції досягнень сучасних технологій; участь в діяльності транснаціональних корпорацій – ТНК; участь у діяльності міжнародних організацій, які регламентують міжнародну торгівлю, насамперед, у Світовій організації торгівлі – СОТ; послідовна лібералізація торгівлі, тобто скорочення тарифних і нетарифних обмежень у торгівлі; участь в інтеграційних об’єднаннях країн; диверсифікація міжнародної торгівлі при поширенні відносин з більшістю держав світу. До початку 90-х р.р. ХХ ст. міжнародна торгівля зростала і подвоїла обсяги протягом 15 років (1975-1990 р.р.). Протягом останнього десятиріччя ХХ століття торгівля значно скоротила середні темпи приросту, а на початку 90-х р. спостерігалися темпи приросту, які не перевищували 1-2 % на рік. Початок ХХІ століття відзначився темпами приросту торгівлі у середньому на 2,5 %. Першу трійку найбільших світових експортерів за абсолютними обсягами складали США, Німеччина і Японія. З регіонів перше місце займає Азійсько-Тихоокеанський (АТР), а з інтеграційних угруповань лідирує ЄС. Україна займає місце у четвертій десятці. Найбільші світові імпортери – це США. Німеччина, Велика Британія. Україна є представником п’ятої десятки країн світу. За товарною структурою протягом 1950-2000 рр. постачання сировини й палива скоротилося з 50 до 30 %, зокрема, у цієї цифрі частка паливно-енергетичного компонента складає приблизно 25%, а цифра постачань сировини дорівнюється 5%. Одночасно реалізація кінцевої продукції зросла у зазначений час з 50 до 70%. Зростає відсоток взаємних кооперованих постачань між суб’єктами різних країн, насамперед, у межах ТНК або внутрішньо-фірмових відносин. Помітно зростає інтелектуальна складова товарних потоків, насамперед, у розвинених країнах. Так, на початку ХХІ ст. в експорті США, Швейцарії та Японії продукція новітніх технологій перевищила 20%. 2. Типи зовнішньоторговельної політики держав Визначають два типи зовнішньоекономічної політики: політика вільної торгівлі (фритредерство); протекціонізм. Перший тип пов’язаний з мінімальним втручанням держави. Митні органи при цьому виконують реєстраційні функції. Така політика притаманна розвинутим країнам. Національні підприємці здатні підтримувати міжнародну конкуренцію. Протекціонізм (другий тип) – це політика державного захисту національного ринку від іноземної конкуренції шляхом стимулювання національного виробництва і експорту, а також стримування імпорту. Визначимо головні форми протекціонізму: селективний, тобто спрямований проти окремих країн або товарів; узгоджений (договірний), тобто такий, що використовується двома або більшою кількістю країн проти конкретних держав; прихований, тобто з використанням неекономічних форм надання переваг власним економічним агентам; традиційний, тобто з впливом на експорт і імпорт; глобальний, тобто з використанням торговельних і неторговельних аспектів міжнародних відносин.
З курсу історії економічних учень Ви знаєте, що політика протекціонізму була вперше обґрунтована в роботах представників меркантилізму, а фритредерство – в роботах економістів-класиків. 3. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі товарами Спробуємо класифікувати всі методи й інструменти зовнішньоторговельного регулювання за певними критеріями: 1) за характером втручання: прямі (адміністративні); непрямі (економічні); 2) за рівнями втручання: мікроекономічні, тобто на рівні окремого господарського суб’єкта (текст статуту, повноваження підрозділів, зокрема, закордонних і т.д.); макроекономічні, тобто з боку державних органів і недержавних загальнонаціональних інститутів (профспілок, торговельно-промислових палат і т.д.); мегаекономічні (наднаціональні), тобто з боку міжнародних організацій або органів інтеграційних угруповань; за характером впливу на умови конкуренції: монополістичні; конкурентні; 4) за кількістю сторін регулювання: однобічні (автономні); двосторонні; багатосторонні (конференційні); 5) за офіційністю методів: офіційні, або правові; неофіційні, тобто звичаї, джентльменські угоди та ін.; 6) за характером інструментів: тарифні; нетарифні. Тарифні засоби пов’язані з прямим підвищенням ціни завдяки використанню митних тарифів. Нетарифні засоби прямо не підвищують ціни, але є заходами прихованого протекціонізму. Існують численні методи нетарифного регулювання як адміністративного, так і фінансового характеру. Їх можна згрупувати таким чином: Заборона експорту чи імпорту, тобто ембарго. Кількісні обмеження, зокрема: Квотування - визначення ліміту обсягу поставок у вартісному чи фізичному вираженні на період часу (квартал, рік та ін.) у таких формах: глобальна квота без зазначення конкретної країни-партнера; групова квота для окремих товарів для деяких конкретних країн; індивідуальна квота при зазначенні однієї країни-партнера; антидемпінгова, компенсаційна і спеціальна квоти; Ліцензування - обмеження у вигляді одержання права чи дозволу (ліцензії) від уповноважених державних органів на ввіз чи вивіз продукції з такими видами ліцензій: генеральна з дозволом експортно-імпортних операцій по даному товару чи в дані країни без обмеження кількості угод; глобальна без обмежень поставки чи закупки кількісно чи вартісно; автоматична, яка надається негайно після отримання заяви від експортера чи імпортера; разова (індивідуальна) для однієї угоди на період здійснення останньої. Механізм розподілу ліцензій різноманітний з такими головними формами: аукціон; система явних преференцій з урахуванням колишніх підсумків ЗЕД; розподіл на позаціновій основі за підсумками експертних оцінок. Так звані “добровільні” обмеження експорту, коли експортер зменшує поставки у зв’язку з небезпекою більш негативних бар’єрів. 3. Прихований протекціонізм, зокрема: державні закупки як гарантування реалізації національних товарів з одночасним зменшенням ринкової ніші імпортної продукції; вимоги про обов’язкове використання місцевих компонентів і чинників (сировина, робоча сила, транспортні засоби та ін.)
Насправд ж ще перед вдздом СеAюр оцнював природн ресурси Криму з цлком практичного боку. Переконуючи Потьомкна, що французька торгвля вигднша за англйську, яка домнувала у Рос, СеAюр особливо наголошував на росйськй «пвденнй комерц». Лише «ми можемо вдкрити ринки збуту для товарв з т територ, величезно, але майже пустельно, наполягав вн,P яку ваша государиня наказала заселити, цивлзувати, збагатити та урядувати». Вони були близьк до укладення безпрецедентно комерцйно угоди про торгвлю мж провнцями пвденно Рос та пвденно Франц, в цей спосб Схдна ґвропа знову знаходила географчного аналога в ґвроп Захднй, отож обидва реAони тепер повязувалися планами економчно експлуатацP123. Так само як лед Крейвен, дивлячись на севастопольську гавань, мряла про британських колонств купцв, СеAюр у Санкт-Петербурз думав про Крим уявляв французьку торгвлю, що цивлзуватиме пвострв. Але коли СеAюр 1787 року таки потрапив до Криму, його фантаз стали значно химерншими
1. Міжнародна торгівля фінансовими послугами
2. Торгівля промисловими товарами
3. Склад злочину, передбаченного ст.149 кримінального кодексу України - торгівля людьми
5. Виробництво, споживання та торгівля кавою та кавовими напоями
9. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
11. Визначення собівартості реалізованих товарів на підприємствах роздрібної торгівлі
12. Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами
13. Міжнародний факторинг як форма кредитування зовнішньої торгівлі
14. Защита прав потребителей при продаже товаров
15. Актуальные проблемы возмещения налога на добавленную стоимость при экспорте товаров за пределы РФ
16. Особенности выбора таможенных режимов при перемещении товаров через таможенную границу
18. Автоматизация учета продажи товаров в ООО "Мастер-СД"
19. Шпаргалка по товароведению промышленых товаров (Пермь)
20. Идентификация парфюмерно-косметических товаров
25. Управление каналами сбыта товаров промышленного назначения и управление личной продажей
26. Установление цен на товары: задачи и политика ценообразования
27. Ювелирные товары
28. Концепция жизненного цикла товара и конкурентные стратегии фирмы
29. Расчеты экономической эффективности продвижения товаров в московском ТД ЦУМ
31. ОЦЕНКА И ПОВЫШЕНИЕ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ТОВАРОВ
32. Товар и товарная политика в системе маркетинга
33. Основные маркетинговые стратегии на различных этапах жизненного цикла товара
34. Оценка конкурентоспособности товара (на примере арланской и западно-сибирской (мегионской) нефти)
35. Товароведная характеристика ассортимента и потребительских свойств пушно-меховых товаров
36. Пути и методы повышения конкурентоспособности товара
37. Конкурентоспособность товаров
41. Внешняя торговля товарами Южной Кореи
42. Организация хозяйственных связей торговой организации с поставщиками товаров
44. Технология размещения, укладки и хранения товаров на складе
45. Упаковка товара и ее роль в товарной политике фирмы
46. Спрос и предложение товаров
48. Изменение качества копченых рыбных товаров при их хранении
49. Интернет – современное средство продвижения и продажи товаров
50. Конкурентоспособность товара
52. Оценка конкурентоспособности товаров и услуг на внутреннем рынке
53. Понятие товара и его роль в книжном маркетинге
57. Реклама и продвижение товара
58. Сегментация рынка. Позиционирование товара на рынке
59. Техніка і технологія торгівлі
60. Організація приймання товару в аптеці
61. Ассортимент, цены и условия закупки товара - основные точки взаимодействия аптеки и дистрибьютора
62. Международная купля-продажа товаров
63. Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
66. Сегментирование рынка и позиционирование товара
67. Модель конкурентоспособности товара
68. Сегментирование рынка и позиционирование товара
73. Поняття, предмет і система міжнародного приватного права
74. Содержание договоров международной купли-продажи товаров
75. Контрольна з предмету Техніка і технологія торгівлі
76. Сертификация товаров легкой и текстильной промышленности
77. Как компании продвигают под одним брендом товары в нескольких ценовых нишах
78. Особенности организации маркетинговых коммуникаций и рекламы при маркетинге промышленных товаров
79. Организация технологии продажи товаров
80. Природа маркетинговых коммуникаций и управление продвижением товара
81. Выбор средств рекламы товаров и услуг
82. Как создавать более успешные товары
84. Использование и уничтожение товаров и транспортных средств, проходящих таможенное оформление
85. Таможенные режимы отказа в пользу государства и уничтожения товара.
89. Методы оценки качества товара
90. Ассортимент пушно-меховых товаров
91. Анализ текущего финансового состояния предприятия (на примере МП Товары для детей)
92. Товар и деньги
93. Оценка рынка сбыта товара или услуги
94. О формировании рынка экологически безопасных товаров и технологий. Экологически чистые районы
95. Тендер как способ получить качественные услуги и товары за приемлемую цену
96. Механизмы проведения подрядных торгов и анализ тендерной документации
97. Характеристика функциональных и эргономических свойств товаров
98. Специфические приемы формирования цен на потребительские товары
99. Анализ свойств товаров с помощью дифференцированной оценки