![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Технологічний проект овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця |
ЗмістВСТУП 1. Техніко-економічне обґрунтування створення дієтичної їдальні на 82 місця 2. Характеристика овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця 3. Складання виробничої програми 4. Розрахунок виробничої програми овочевого цеху 5. Розрахунок виходу напівфабрикатів з овочів 6. Підбір обладнання за Нормами оснащення для овочевого цеху. Обґрунтування підбору механічного обладнання 7. Розрахунок чисельності робітників овочевого цеху 8. Складання графіка виходу на роботу 9. Розрахунок немеханічного обладнання овочевого цеху 10. Розрахунок площі овочевого цеху ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВступНа підприємствах, які працюють на сировині й напівфабрикатах, організують овочевий цех і цех доробки напівфабрикатів. Овочевий цех розташовують, як правило, в тій частині підприємства, де знаходяться овочеві комори, щоб транспортування сировини здійснювалось найкоротшим шляхом і можна було запобігти перетинанню технологічних потоків на виробництві. Крім того, цей цех повинен мати зручний зв'язок з цехом доробки напівфабрикатів, якщо він є, з холодним і гарячим цехами. В овочевому цеху заготівельних підприємств здійснюється первинна обробка картоплі, овочів з наступним виготовленням напівфабрикатів з них. Окремо в овочевому цеху заготівельних підприємств організується ділянка обробки сезонних овочів та зелені. Модель організації виробництва напівфабрикатів з овочів подана на рис. 1.1. В овочевому цеху рекомендується організовувати наступні лінії й ділянки: лінія очищення картоплі; лінія очищення коренеплодів; лінія очищення та миття цибулі; лінія для обробки капусти, сезонних овочів та солінь; відділок для доочищення картоплі відділок обробки зелені. Овочеві цехи організуються також на підприємствах, які працюють частково на напівфабрикатах - м'ясо, риба, птиця, субпродукти, а овочі отримують у вигляді сировини. У таких овочевих цехах здійснюють первинну обробку коренеплодів, цибулі, капусти, сезонних овочів, зелені й фруктів. Подальша обробка напівфабрикатів здійснюється в цеху доробки напівфабрикатів. Рис. 1.1 - Модель організації виробництва напівфабрикатів з овочів 1. Техніко-економічне обгрунтування створення дієтичної їдальні на 82 місцяСфера громадського харчування – найбільше що динамічно розвивається галузь. В останні роки з'являється усе більше закусочних, кафі, ресторанів і барів, де можна спробувати європейську, російську й національну кухню різних народів миру. Підприємства громадського харчування не тільки відбудовуються знову, але й реконструюються зі старих, раніше нерентабельних. Перспективним напрямком розвитку громадського харчування в місті Запоріжжі є: загальнодоступної мережі підприємств здорового громадського харчування, орієнтованої на різні групи споживачів, включаючи мережу швидкого харчування - цьому сприяє будівництво торгових центрів і торгово-розважальних комплексів; розвиток мережі соціально-орієнтованих підприємств, що забезпечують здоровим харчуванням робітників, службовців, студентів, школярів, дітей у дитячих дошкільних установах; масовий розвиток мережі здорового громадського харчування в зонах комплексного торговельного, готельного обслуговування, уздовж автомагістралей, на заправних станціях, вокзалах; ріст товарообігу обумовлюється розвитком відкритої мережі підприємств громадського харчування (ресторанів, барів, кафе, їдалень, закусочних).
Разом з тим зберігаються підприємства громадського харчування соціальної спрямованості: їдальні для малозабезпечених громадян, харчоблоки шкіл, лікарень і дитячих садів і т.д. Крім подальшого розвитку відкритої мережі підприємств громадського харчування, резервом росту сфери громадського харчування Запорізької області є: розвиток мережі сезонних підприємств громадського харчування (літні кафе, питні центри, закусочні, літні зали й т.д.); збільшення відсотка охоплення дієтичним гарячим харчуванням у шкільних харчоблоках загальноосвітніх установ; збільшення мережі підприємств дієтичного громадського харчування на промислових підприємствах; розвиток підприємств громадського харчування в курортних зонах, зонах відпочинку, туризму. Підприємства громадського харчування залежно від функціонального призначення, асортиментів реалізованої продукції, розмаїтості й складності виготовлення продукції, технічної оснащеності, методів обслуговування, кваліфікації персоналу, якості обслуговування, номенклатури надаваних послуг підрозділяються на наступні типи: ресторани, бар, кафе, їдальня, закусочна. Дієтична їдальня відкритого типу &quo ;Здоров’я&quo ; в м.Запоріжжя - призначена для приготування, реалізації і організації споживання на місці сніданків, обідів, вечерь згідно дієт. Їдальня працює з 8:00 до 20:00. Дієтична їдальня розташована в житло-адміністративній зоні, за адресою вул.Перемоги, будинок 57. Незважаючи на те, що в даному районі розташовані місця для відпочинку (бари, кафе, їдальні й ін.) дана дієтична їдальня буде користуватися попитом у населення й мати своїх клієнтів. Проектоване кафе є підприємством з повним виробничим циклом, на якому виконуються всі стадії технологічного процесу готування їжі. Їдальня &quo ;Здоров'я&quo ; наготовлює блюда для дієтичного харчування для всіх дієт на сніданок, обід і вечерю. Меню складається з урахуванням асортиментного мінімуму. Це перелік закусок, блюд, напоїв, борошняних кондитерських виробів, наявних у продажі на даний день із вказівкою виходу блюд і їхньої ціни. Їдальня працює на сировині, продукти завозяться один раз у тиждень. Складається заявка на продукти, які потрібні на тиждень уперед. Молочну продукцію (молоко, кефір, ряжанка, сметана й т.п.) також за заявкою два рази в тиждень. М'ясо закуповується в населення, при наявності клейма, довідки від ветеринара, довідка, про підсобне господарство й паспорта. Обідній зал розрахований на 82 посадкових місця. Для відвідувачів передбачені: вестибюль, де передбачений гардероб для відвідувачів, туалетна кімната й зал. У їдальні застосовується такий вид обслуговування як самообслуговування. Обідній зал розрахований на 82 посадкових місця. При вході є раковини для миття рук з підведенням гарячої й холодної води, а також електрорушник. Стіни пофарбовані в блакитні кольори, потовк білий. У залі світло; багато вікон з жалюзі. Столи прямокутної форми з гігієнічним покриттям, стільці з високою спинкою. Зал пов'язаний з мийкою через вікно, у яку попадає брудний посуд. Їдальня складається з приміщень: комори, холодильна камера, мийочна для кухонного та столового посуду, кабінет завідуючої, кухні - гарячого цеху, овочевого цеху, заготівельних цехів, с/в окремий, вестибюль, залу для обідів.
Типовий проект дієтичної їдальні розрахований на обслуговування граничного числа споживачів - на 82 місця. До дієтичної їдальні висувається ряд вимог: штат її повинен мати спеціальну підготовку; виділяється ряд приміщень, не обов'язкових у їдальнях загального користування (кабінет дієтсестри, приміщення для миття рук окремо від туалетів); організовується продаж спеціальних дієтичних продуктів (мінеральних вод, фруктово-ягідних, овочевих соків, вітамінних напоїв, дієтичних кондитерських виробів, білково-висівкового хліба); кухня оснащена спеціальним обладнанням (протираючими машинами, пароварочними шафами), інвентарем, парові коробки, котли з сітчастими вкладишами, стерилізатори посуду). Дієтична їдальня &quo ;Здоров’я&quo ; пропонує населенню повний денний раціон дієтичного харчування. Відпуск страв у їдальні проводиться по касовим чекам або абонентам. Їдальні ІІ та ІІІ категорії відрізняються по рівню матеріально-технічного оснащення. В їдальнях ІІ категорії використовують металевий посуд та столової прибори з нержавіючої сталі, фарфоровий посуд не нижче ІV групи художньої розділки. Посуд використовують такий, як в денний час, що призначається як до їдальні та ще сортовий скляний посуд, в якості їдальної білизни білі та кольорові скатертини, салфетки. В їдальні встановлюють двох-, чотирьох- шестимісні столи в наступному співвідношенні: кількість місць за двомісними столами повинно складати 50% загальної кількості місць в залі, за IV – 80%, за VI-ми - 15%. В дієтичній їдальні існує система самообслуговування &quo ;карусель&quo ; встановлюючих кількість пристроїв (вертушок) по числу відпускаємих дієт (страв), це дозволяє зосередити споживачів до отримання їжі та прискорити процес обслуговування. А також лінії роздачі, які розташовані в обідньому залі. Лінії роздачі - є зв'язуючою ланкою між виробничими цехами та залом, в них проводиться порціювання, оформлення та відпуск страв, та мають зручний зв'язок із залом, іншими цехами та мийною. В їдальні &quo ;Здоров’я&quo ; крім пристроїв-вертушок існує немеханізована роздача оснащення лініями прилавків самообслуговування (ЛПС), та ще використовують відпуск комплексних обідів по чекам - використовують універсальні роздачі типу ЛПС-Д, ЛПС-Г, являються варіантами ліній ЛПС мають прилавки для відпуску комплексом обідів з 4 страв (холодної закуски, І та ІІ страви, гарячого напою або солодкої страви). Продуктивність ліній не повинна перевищувати 150 обідів в годину. В лінії ЛПС-Г їх 5, в лінії ЛПС-Д замість 2 прилавків для І (ЛПС-10) та других (ЛПС-16) страв - один прилавок маринт ЛПС-3 та обслуговує ці лінії 1 роздаточниця. Обрано даний тип підприємства, тому що підприємство перебуває в центрі міста. У даному місці немає підприємств подібного типу й за рахунок, невеликих цін блюд швидкого готування з огляду на більшу прохідність, тому що дієтична їдальня перебуває, на жвавій вулиці із чого випливає, що їдальня буде рентабельною. 2. Характеристика овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця Дієтичні їдальні спеціалізуються на обслуговуванні осіб, що бідують у лікувальному харчуванні.
Мальчишкой Ильюшин "пошел в люди" - был и землекопом, и чернорабочим, и возчиком, и помощником машиниста. В октябре 1917-го моторист Комендантского аэродрома в Петрограде Сергей Ильюшин избирается членом Военно-революционного комитета. По указанию Бюро комиссаров авиации он готовил к вылету самолеты, содействовал формированию первых социалистических авиаотрядов. Служил в Красных авиачастях в годы гражданской войны, вступил там в партию, учился в Военно-воздушной инженерной академии имени Н. Е. Жуковского. Возглавив после окончания академии одну из секций Научно-технического комитета, С. В. Ильюшин приступил к разработке перспективных планов развития отечественной авиации. В 1933 году он комплектует группу для претворения в жизнь проекта задуманного им скоростного дальнего бомбардировщика. Спустя всего два года первый опытный бомбардировщик, получивший название ЦКБ-26, был создан и успешно испытан на летном поле. Более чем за три года до начала Великой Отечественной войны С. В. Ильюшин обращается с письмом в Политбюро ЦК ВКП(б): "...сегодня назрела необходимость создания бронированного штурмовика, или, иначе говоря, летающего танка, у которого все жизненные части забронированы
1. Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів
2. Організація виробництва в дільниці виробничого цеху
3. Організація поточно-конвеєрного методу ремонту вагоноскладального цеху
4. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
5. Організація роботи з охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах
9. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
11. Організаційно-методичні аспекти фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми 6-7-річного віку
12. Організація позакласної роботи з математики
14. Організація та методика проведення уроку з теми: "Професійна робота з табличним редактором MS Excel"
15. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з панеллю керування"
16. Форма організації самостійної роботи учнів 5 класу на уроці німецької мови
17. Специфіка культової та організаційної роботи в бахаїзмі
18. Організаційні аспекти соціальної роботи
19. Організація роботи дільничної станції Хутір-Михайлівський
20. Організація технології роботи вантажної станції
21. Основи організації та роботи фондової біржі в Україні
25. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
29. Організаційна система управління природокористуванням України
30. Організація підприємства дрібнооптової торгівлі „ХОДАК”
31. Організація обліку грошових коштів
32. Організація евакуаційних заходів
33. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
34. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
35. Організаційні засади функціонування Європейського Центрального банку
36. Організація банківської справи
37. Організація біржової торгівлі
43. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
44. Організація охорони праці на виробництві
45. Організація робочого місця бухгалтера
46. Рівні організації організму людини
47. Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
48. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
49. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
50. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
51. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
52. Вдосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ "СКОП"
53. Внутрішній аудит організації
57. Організація бухгалтерського обліку в Австралії і Данії
58. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
59. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
60. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
61. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"
62. Організація бухгалтерського обліку у Франції та Китаї
63. Організація документування господарських операцій
64. Організація і методика аудиту грошових коштів
65. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
66. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
67. Організація облікової політики підприємства
68. Організація обліку в магазині "Світанок"
69. Організація обліку в Швеції і Польщі. Порівняльна характеристика
73. Організація обліку орендних операцій
75. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
76. Організація складського обліку запасів в установах
78. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
79. Організація управлінського обліку на підприємстві
80. Основи організації бухгалтерського обліку
81. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
82. Ревізійні комісії підприємств і організацій
83. Специфіка організації обліку в автотранспортних підприємствах
84. Сутність організації бухгалтерського обліку в Україні
89. Засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні
91. Організаційно–правові засади та системи органів управління в агропромисловому комплексі
93. Основні організаційно-управлінські акти міських, районних і прирівняних до них прокуратур
94. Правова організація працевлаштування громадян
95. Журнал "Дукля" (Словаччина, 1953–2004 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти
96. Організація та видавництво інформаційно-аналітичної газети
98. Розробка облікової системи організації на прикладі Microsoft Access
99. Застосування в інформаційній діяльності організації або установи експертних систем
100. Організація постачання промисловими товарами цивільного населення України у 1943-1944 рр.