![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Регенерація тканин людини. Алергічні реакції організму |
Мiнiстерство освіти та науки України Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет розвитку людини “Україна” Горлiвський регіональний інститут КОНТРОЛЬНА РОБОТА з дисципліни: Патологія студента 1-го курсу денної форми навчання напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація Баранова Романа Андрійовича 2009 Питання до контрольної роботи 1. Поняття, форми та види регенерації тканин 2. Алергія. Алергічні реакції організму 1. Поняття, форми та види регенерації тканин Регенерація - це відновлення структурних елементів тканини замість пошкоджених або загиблих. У біологічному аспекті вона є пристосувальним процесом, сформованим у ході еволюції, який притаманний усьому живому і спрямований на відновлення структури та функції тканини. Значення регенерації полягає в матеріальному забезпеченні гомеостазу на різних рівнях структурної організації живої матерії. Розрізняють дві форми регенерації: 1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутршньоорганоїдна та органоїдна регенерації. 2. Клітинна регенерація - в основі має прямий та непрямий поділ клітин. Види регенерації: 1. Фізіологічна регенерація. Репаративна регенерація. Патологічна регенерація. Фізіологічна регенерація відбувається протягом усього життя організму і характеризується оновленням клітин слизових, серозних оболонок, внутрішніх органів, різних тканин, залежно від зміни умов їх існування в процесі виконання тих або інших функцій. Подібна регенерація постійно відбувається, наприклад, у покривному епітелії, в якому періодично спостерігається десквамація зроговілих клітин із заміною їх клітинами глибших шарів, що розмножуються; аналогічним чином відбувається також розмноження та дозрівання в кістковому мозку еритроцитів,лейкоцитів, тощо. У високодиференційованих клітинах, де регенерація за рахунок клітинного поділу неможлива, цей процес характеризується періодичним оновленням тих або інших внутрішньоклітинних органел (головний мозок, серце тощо). Репаративна (відновна) регенерація є по суті посиленою фізіологічною регенерацією у хворому організмі. Іншими словами, під час захворювання фізіологічна регенерація &quo ;трансформується&quo ; в репаративну, яка після одужання хворого знову повертається в рамки фізіологічної. Репаративна регенерація буває у двох формах. У першому випадку некроз, що є наслідком патологічного процесу, поступово заміщується тканиною, ідентичною тій, що загинула, і місце пошкодження зникає безслідно. Такий вид регенерації називають повним, або реституцією. Подібна форма особливо характерна для тих органів і тканин, в яких регенерація відбувається тільки в клітинній формі (кістковий мозок, епідерміс, епітелій слизових оболонок та ін.). Але в окремих випадках вона може спостерігатись і там, де репаративна регенерація відбувається як шляхом поділу клітин, так і за рахунок гіперплазії внутрішньо-клітинних структур. Ці зміни зникають безслідно при одужанні хворого, причому структура окремих клітин та тканин не відрізняється від норми. В інших випадках нормалізація порушених функцій забезпечується за рахунок гіперплазії клітин (та внутрішньоклітинних структур) не в місщці пошкодження, а в навколишніх тканинах.
Сама ж ділянка некрозу поступово заповнюється сполучною тканиною, яка в подальшому трансформуеться в рубець. Така форма називається неповною регенерацією, або субституцією. Цей вид регенерації найчастіше відбувається в органах, де переважає внутрішньоклітинна &quo ;ГГ форма (центральна нервова система, серце). Так, наприклад, в міокарді ділянки некрозу завжди організуються з формуванням кардіосклерозу, а відновлення скоротливої функції серцевого м'яза забезпечується збільшенням кількості ядерних та цитоплазматичних ультраструктур у життєздатних клітинах, які таким чином гіпертрофуються. Патологічна регенерація (тобто така, що перебігає не так, як у звичайних умовах) виникає при спотворенні ходу регенераторного процесу. Це спостерігається при порушенні харчування (білкова, вітамінна недостатність), нервової регуляції, гормональних розладах, пригніченні імунних реакцій і характеризується сповільненням або спотворенням регенерації. У цих випадках загоєння рани, перелому кістки затримується і набуває в'ялого перебігу, виникають виразки, що не загоюються, колоїдні рубці, несправжні суглоби та ін. Патологічна регенерація спостерігається, як правило, при відсутності загальних та місцевих умов. Основними загальними умовами е вік і стан хворого. В молодому віці репаративні процеси перебігають значно інтенсивніше, ніж у похилому і старечому. В ослабленої, виснаженої хворобою людини процеси репарації є в'ялими і нерідко набувають форми патологічної регенерації. I навпаки, у фізично здорових людей звичайно спостерігають інтенсивний перебіг процесів відновлення тканин. Велику роль в цьому відіграє повноцінна регуляція репаративних процесів нейроендокринною системою. Серед місцевих умов, що визначають перебіг процесу регенерації, слід назвати характер пошкоджуючого агента і особливості пошкодження тканини, ГІПЕРТРОФІЯ I ГІПЕРПЛА3ІЯ Гіпертрофією називають збільшення об'єму органа, тканини, клітини або внутрішньоклітинних структур, що супроводжується посиленням їх функції. Гіперплазією називають збільшення кількості клітин, внутрішньоклітинних структур та інтерстиціальної тканини. Обидва процеси нерідко перебігають разом. Гіпертрофія 1 гіперплазія мають виражене пристосувальне значення, спрямоване на компенсацію функції пошкодженого або надмірно функціонуючого органа чи системи. Враховуючи співвідношення процесів пристосування (адаптації) та компенсації, розрізняють гіпертрофію адаптивного характеру (нейрогуморальна форма, гіпертрофічні розростання) та компенсаторного характеру (робоча компенсаторна форма та вікарна, або замісна, форма). Нейрогуморальна (гормональна) гіпертрофія може мати загальний або вогнищевий характер. У першому випадку вона стосується організму, в другому - окремих органів або тканин. Прикладом гіпертрофії загального характеру е акромегалія - захворювання, при якому на фоні порушеного живлення одночасно спостерігають збільшення об'єму, розмірів виступаючих частин обличчя (носа, нижньої щелепи, надбрівних дуг) та периферичних частин кінцівок. Якщо захворювання виникає у молодому віці, то розвиваються прояви загального гігантизму (акромегалічний гігантизм).
Морфологічно в основі даної гіпертрофії лежить розростання всіх тканин, що входять до складу частин, які збільшуються, в тому числі і розміри внутрішніх органів. Спричиняє захворювання підвищення функції передньої частки гіпофіза із зайвою продукцією соматотропного гормона. Прикладом гіпертрофії вогнищевого характеру може бути гінекомастія (від грец. gy e - жінка, mas os - груди), яка найчастіше виникає в результаті атрофії яєчок, а також залозиста гіперплазія ендометрія. В основі останньої лежить значне (у 5 разів вище від норми) потовщення слизової оболонки матки. Гіпертрофічні розростання стосуються однієї або кількох тканин, що розміщуються поряд. Ці розростання спостерігають при хронічному запаленні (поліпи на слизових оболонках), при порушенні току лімфи в нижніх кінцівках та її застої (слоновість). До цього типу патологічного процесу належать також несправжня та вакатна гіпертрофія. При несправжній гіпертрофії об'єм органа збільшується за рахунок розростання інтерстиціальної тканини. При цьому функція органа не компенсується. Більше того, нерідко при несправжній гіпертрофії спеціалізована паренхіма органа може атрофуватися, а функція його - знижуватися. Так, при атрофії м'язових волокон мае місце значне розростання жирової тканини, яке в цілому створює враження загального збільшення об'єму м'язів. Вакатна гіпертрофія являє собою розростання сполучної або жирової тканини при атрофії паренхіми внутрішніх органів, при розростанні жиру навколо атрофованих нирок, розростанні кісткової тканини черепа при атрофіях головного мозку. До групи компенсаторних процесів належать переважно два види гіпертрофії: робоча компенсаторна гіпертрофія та вікарна (замісна) гіпертрофія. Робоча (компенсаторна) гіпертрофія виникае в умовах недостатності функції тієї або іншої тканини, органа і передбачає и компенсацію за тих чи інших патологічних процесів або захворювань. Фізіологічним прототипом такси гіпертрофії є збільшення об'єму соматичних м'язів в осіб фізичної праці, у спортсменів (гімнасти, борці). Гіпертрофію лівого шлуночка серця спостерігають при звуженні гирла аорти внаслідок запального процесу. Аналогічні зміни розвиваються при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі. При звуженнях стравоходу його м'язовий шар стає товстішим у відділах, що розташовані вище. Вікарна (замісна) гіпертрофія спостерігається при загибелі або оперативному видаленні одного з парних органів. За цих умов орган, що залишився, компенсує порушення функції шляхом посиленої роботи (нирки, легені, яєчко). Регенераторна гіпертрофія виникає при загибелі частини тканини або органа. Так, регенераторна гіпертрофія збереженої м'язової тканини виникае при інфаркті міокарда. При цьому ділянка некрозу (інфаркт) заміщується рубцевою тканиною, а в основі гіпертрофії кардіоміоцитів лежить гіперплазія їх внутрішньоклітинних структур. 2. Алергія. Алергічні реакції організму Алергія (від грец. allos - інший, ergo - дію) є якісно зміненою реакцією організму на дію речовин антигенної природи, яка призводить до різних порушень в організмі - запалення, спазму бронхів. некрозу, шоку та ін.
А все, що справжн, вчне. ¶сторя Pце мовлення, це бесда. Часом у нй деться про жорсток реч. Часом вже неможливо ви-мовляти. Але Слово мусить бути сказаним. Але Ти повинен ви-словитися до кнця,P Ти, безкнечний. Ти, якого я благаю озватися,P сам Тво слово. Слово, яке звертаться до Того, хто вимовля його, замсть того, щоб летти бути собою. Слова, яке повертаться, бльше нема. ґ тльки тиша. Мовчання. Ми прислухамося. Ми нчого не чумо,P бо жодне слово не може почути самого себе. Ми знамо тльки одне: що Слово буде сказане. ¶ цим врятуться вряту. 9 березня ¶дея реч необхдною формою реч, тим, що нада реч нкомуненалежности; але нкомуненалежнсть не дею реч, позаяк вона вторинний атрибут, дане, яке не може бути вдданим, не може вступати до розмови, не може брати участи. Брати участь, бути членом живого цлсного органзму може тльки рч, надлена дею. ¶дею монади не може бути окремшнсть; дею держави не може бути сувереннсть (самостйнсть); дею людини не може бути самотнсть нкомуненалежнсть
2. Анатомо-фізіологічні особливості і патології дитячого організму
3. Психологические истоки эгоизма (Психологічні витоки егоїзму)
4. Оздоровчі системи. Можливості людського організму
5. Вплив масажу на різні системи організму
9. Особливості психіки людини. Педагогічні конфлікти
10. Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
11. Характеристика отруйних речовин за дією на організм людини
12. Вплив мобільного телефону на організм людини
13. Концепція атомізму й елементарні частки. Пізнання речовин і хімічні системи
14. Біологічна роль кальцію в організмі людини і тварин
15. Анатомія людини. Системи органів
21. Україна та міжнародні економічні організації
25. Окисно-відновні реакції і електрохімічні процеси в гальванічних елементах. Електродні потенціали
26. Вплив наркотичних речовин на організм людини в умовах техногенного забрудненя території
27. Туберкулёз органов дыхания
29. Система таможенных органов РФ
31. Місцеві органи самоврядування (Местные органы самоуправления)
32. Контроль в системе органов государственной власти
33. Деятельность органов внутренних дел по обеспечению режима чрезвычайного положения
34. Анализ проблем возмещения ущерба, причиненного незаконными действиями государственных органов
35. Организация налоговых органов и контроль за уплатой налогов в США и Германии
36. Структура органов власти в США по конституции 1787 года
41. Правительство Российской Федерации – высший орган исполнительной власти
42. Компетенция органов местного самоуправления
44. Правовое регулирование деятельности налоговых органов
45. Структура налоговых органов Российской Федерации
47. Правоохранительная деятельность таможенных органов
48. Должностнгые лица в таможенных органах
50. Контроль государственных и муниципальных органов за делопроизводством отдела кадров на предприятиях
52. Орган
57. Патология органов средостения
58. Общая характеристика и классификация органов чувств
59. Доброкачественные опухули женских половых органов
60. Пропедевтика: перкуторные границы органов
61. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи
62. Аллергические реакции при переливании крови
63. История органов внутренних дел (Контрольная)
65. Экологические функции правоохранительных органов
66. Основные направления работы органов внутренних дел
67. Деятельность органов внутренних дел по обеспечению режима чрезвычайного положения
68. Милиция в системе правоохранительных органов
74. Ядерные реакции. Ядерная энергетика
75. Фiлософськi аспекти взаємовiдносин людини i природи в умовах глобальноi екологiчноi кризи
76. Реакции электрофильного замещения в ароматическом ряду
77. Сущность окислительно-восстановительных реакций
78. Химические реакции. Реакции в растворах электролитов
79. Тепловой эффект химической реакции
80. Орган Общественной Самодеятельности (бизнес-план)
81. Господарство України періоду утвердження капіталізму
82. Суспільна організація життя слов
84. Взаимодействие следователя с органами дознания при производстве предварительного следствия
85. Духовне життя та ставлення до людини в Єгипті прадавніх часів
91. Пороки развития половых органов у девочек
92. Заболевания внутренних органов и задача внутренней медицины
93. Анатомо-физиологические особенности органов кровообращения и сердечно-сосудистой системы
94. Взаимосвязь слизистой оболочки полости рта и органов желудочно-кишечного тракта
95. Кровоснабжение и иннервация опорно-двигательного аппарата и внутренних органов
96. Литература - Гинекология (воспалительные заболевания женских половых органов)
97. Організація приймання товару в аптеці
98. Профилактика заболеваний органов дыхания
99. Сосудистая система, лечение и иммунные реакции организма