|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Участь мікроорганізмів в кругообігу азоту |
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Брелок LED "Лампочка" классическая. Міністерство освіти і науки України Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка Хіміко-біологічний факультет Кафедра загальної біології КУРСОВА РОБОТА Участь мікроорганізмів у кругообігу 2 Виконала: студент ІV курсу Несторенко В.С. Науковий керівник: к. б. н, доц. кафедри загальної біології Смикун Н.В. Чернігів - 2007 ЗМІСТВСТУП РОЗДІЛ 1. Суть процесу перетворення азоту мікроорганізмами Розділ 2. Групи бактерій, які приймають участь у кругообігу азоту 2.1 Бульбочкові бактерії 2.2 Вільноживучі азот фіксатори РОЗДІЛ 3. Шляхи перетворення азоту 3.1 Процеси амоніфікації як перший етап перетворення азоту 3.2 Процеси нітрифікації 3.3 Денітрифікація 3.4 Шляхи фіксації азоту РОЗДІЛ 4. Використання бактеріальних препаратів в сільському господарстві ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Молекула азоту є однією із найінертніших. Д.Резерфорд, який вперше (1772) виділив азот з повітря, назвав його нежиттєвим тому, що він не підтримує ні дихання, ні горіння. Проте тепер усім відомо, що азот є необхідною складовою частиною нуклеїнових кислот, амінокислот, білків, фосфоліпідів, численних ферментів і вітамінів, АТФ, НАД і НАДФ та інших важливих сполук усіх живих організмів. Більшу частину азоту біосфери становить молекулярний азот 2, на долю якого припадає до 80 % усіх, молекул повітря. Молекулярний азот атмосфери не може засвоюватися більшістю вищих рослин. Ці рослини можуть використовувати для свого живлення переважно мінеральні сполуки цього елемента, які знаходяться у ґрунті. Однак існує велика група ґрунтових вільноживучих і симбіотичних мікроорганізмів, які, завдяки наявності у них нітрогеназної системи, мають здатність засвоювати молекулярний азот атмосфери. Процес зв'язування атмосферного азоту посідає важливе місце в системі великого кругообігу речовин і біологічної рівноваги на Землі. Азот є основним елементом, від якого значною мірою залежить доля урожаю сільськогосподарських культур, а тому проблема перетворення його мікроорганізмами привертає до себе велику увагу як вчених, так і практиків сільськогосподарського виробництва. Мета роботи – проаналізувати участь мікроорганізмів у кругообігу азоту. Завданнями роботи є: 1) охарактеризувати суть процесів перетворення азоту; 2) дати характеристика груп бактерій; 3) розглянути основні шляхи перетворення азоту; 4) використання біопрепаратів у сільському господарстві. РОЗДІЛ 1. ГРУПИ БАКТЕРІЙ, ЯКІ ПРИЙМАЮТЬ УЧАСТЬ У КРУГООБІГУ АЗОТУ 1.1 Бульбочкові бактерії Бульбочки утворюються тільки у представників родини бобових (Fabaceae). У різних рослин бульбочки розрізняються тільки за формою і величиною. Утворюються вони після проникнення в кореневу систему бульбочкових бактерій. Численні дослідження показали, що бульбочкові бактерії відрізняються між собою, а тому рід Rhizobium треба розглядати як групу споріднених мікроорганізмів. У молодому віці ці бактерії рухливі, мають паличковидну форму, завдовжки від 1,2 до 3 мкм, розміщення джгутиків в одних видів перетрихальне, в інших — субполярне. Бульбочкові бактерії є грамнегативними, неспороносними аеробними організмами.
Старіючи, бульбочкові бактерії втрачають джгутики, перестають бути рухливими і набувають вигляду оперезаних паличок, оскільки з віком бактеріальна клітина наповнюється жировими включеннями, які не забарвлюються. Зі старінням у бульбочках культури Rhizobium часто виникають потовщені, розгалужені, сферичні та іншої форми утворення, які значно більші за звичайні клітини. Ці поліморфні утворення дістали назву бактероїдів (рис. 1). Вони нерухомі і не здатні до розмноження. Проте найбільш енергійно відбувається засвоєння азоту в бульбочках саме тоді, коли бульбочкові бактерії перетворюються на бактероїди. Бульбочкові бактерії можуть асимілювати різні вуглеводи, органічні кислоти і багатоатомні спирти. Як джерело азоту їм доступні амінокислоти. Для більшості культур Rhizobium оптимальне значення рН середовища дорівнює 6,5-7,5, а оптимальна температура становить 24—26 °С. Встановлено, що бульбочкові бактерії можуть заражати лише певну групу бобових рослин. Вибіркова здатність цих бактерій відносно рослин дістала назву специфічності. Ця властивість стала головною ознакою для розробки систематики бульбочкових бактерій. За Л.М.Доросинським, рід Rhizobium поділяють на такі групи: R. legumi osarum — бактерії гороху, вики, кормових бобів, чини; R. phaseoli — квасолі; R. japo icum — сої; R. vig a — вігни, арахісу, машу; R. сісеr — нугу; R. lupi i — люпину, серадели; R. rifolii — еспарцету; R. lo us — лядвенцю; R. robi ii — акації. В окремих випадках спостерігається не тільки видова, а й сортова специфічність бульбочкових бактерій. Крім специфічності, цим бактеріям властива вірулентність — здатність проникати в тканину кореня, розмножуватися там і спричиняти утворення бульбочок. За певних умов ці бактерії можуть знижувати або зовсім втрачати активність. Істотною властивістю бульбочкових бактерій є також їхня активність, тобто здатність у симбіозі з рослинами асимілювати молекулярний азот. У ґрунті трапляються штами активних і неактивних бульбочкових бактерій. Зараження бобових рослин активною расою бактерій веде до утворення великої кількості бульбочок на головному корені та зумовлює енергійний процес фіксації атмосферного азоту. Неактивні раси цих бактерій спричинюють утворення бульбочок, але азот не фіксується. Рис. 1. Бульбочкові бактерії з роду Rhizobium: А — клітини, виділені з бульбочок конюшини; X 15 000-25 000 (за Зільгером); Б — бактероїди з бульбочок конюшини Бульбочки, які утворюються активними расами бактерій, мають рожеве забарвлення. Пігмент, що надає їм такого забарвлення, за хімічним складом близький до гемоглобіну крові та називається леггемоглобіном (фітоглобін). Вважають, що цей пігмент сприяє процесу засвоєння азоту, підтримуючи окислювально-відновний потенціал на певному рівні. Бульбочки, які утворюють неактивні раси бактерій, мають зеленкуватий колір. Механізм проникнення бактерій у кореневий волосок досі ще недостатньо вивчено. Встановлено, що на поверхні клітинної оболонки бобових рослин є особливий вид білка, до якого вибірково &quo ;приклеюються&quo ; специфічні бульбочкові бактерії завдяки наявності в їхній, оболонці специфічного ліпополісахариду.
Припускають, що саме у відповідь на появу цього ліпополісахариду на оболонці кореневого волоска з'являється білок лектин, який зв'язує полісахариди оболонки ризобіїв. Це своєрідний механізм &quo ;впізнавання&quo ; перед виникненням бобово-ризобіального симбіозу. Після проникнення бактерій у клітину кореневого волоска вони починають посилено розмножуватись і утворюють суцільний тяж, так звану інфекційну нитку (слизовий тяж), в якій скупчується величезна кількість бульбочкових бактерій. Останні можуть розмножуватися тільки в тетраплоїдних клітинах рослин. Як в інфікованих бактеріями, так і в сусідніх клітинах починається активний поділ, і утворюються бульбочки. В однорічних рослин бульбочки є тимчасовим утворенням. У багаторічних вони можуть функціонувати протягом кількох років. Контакт бактерії з рослиною встановлюється через судинні пучки, які обплітають тканину бульбочки. Провідними шляхами до бульбочок надходять вуглеводи та інші поживні речовини, де вони використовуються бактеріями, а рослина одержує із бульбочок зв'язані сполуки азоту. Доведено, що найінтенсивніша віддача зв'язаного азоту із тканин бульбочки відбувається тоді, коли бактероїди перебувають у життєдіяльному стані. Транспорт азотовмісних речовин із бульбочок у рослину здійснюється у формі амінокислот. Незначна кількість засвоєного рослиною азоту виділяється внаслідок екзоосмосу коренями в ґрунті переважно у вигляді аспарагінової кислоти. Після відмирання і розкладу бульбочок бактерії потрапляють у ґрунт і живуть там як сапрофіти, поки знову не проникнуть у корені рослин. Питання про те, що лежить в основі взаємовідносин бактерій і бобових рослин (паразитизм чи співжиття), ще повністю не з'ясовано. Важливим є той факт, що бульбочкові бактерії, проникаючи в рослину, стимулюють розвиток у неї імунітету, який перешкоджає подальшому зараженню коренів. Окремі бобові культури збагачують ґрунти різною кількістю азоту. При сприятливих умовах симбіозу кількість азоту, який фіксується горохом, за рік сягає 100—300 кг/га, кормовими бобами — 160-200, люпином білим — до 300, люцерною — до 500 кг/га і більше. Бобові рослини нагромаджують до 60 % азоту внаслідок фіксації молекулярного азоту. Решту азоту вони використовують із ґрунту у вигляді мінеральних сполук. Отже, вклад бобових рослин у забезпечення ґрунтів доступними формами азоту досить відчутний. Рис. 2. Бульбочки на листках Pave a. Праворуч — препарат бактерій з бульбочок (за Є.М.Мішустіним, 1968) Утворення, які нагадують бульбочки, знайдено у багатьох рослин, що не належать до родини бобових. Серед покритонасінних бульбочки виявлено на коренях представників порядків Cycadales, Gi kgoales і Co iferales. У дводольних бульбочки найчастіше бувають у представників родин Согіагіасеае, Be ulaceae, Casuari aceae тощо. В окремих випадках їх знаходили на коренях рослин із родин Brassicaceae, Rosaceae, Scrophulariaceae тощо, з однодольних рослин бульбочки описано лише у представників родини Роасеае. Нещодавно з'явилися цікаві дані про те, що бактерії роду Azospirillum, які асоціюються з коренями злаків, мають здатність інтенсивно фіксувати азот.
А если б я назвал только позвоночник в первый день в виде примера? Это так, намек на то, о чем говорил Игорь Николаевич: сколько информации у людей пролетает мимо. Не потому, что глупая, совсем по-другому. Теперь вы друг друга нюхать начинаете - и это правильно. Вдумайтесь в то, что обмен - это не только газоаналитический. То, что выходит из твоих легких, не является отдельным от твоего тела. То, что входит в твои легкие, становится частью твоего тела. Можно, например, газом отравиться. Это становится частью твоего тела. Запишите... В мгновение вдоха газ, входящий через адекватное отверстие: - становится частью твоего тела; - принимает участие в отношениях с Большим Целым; - принимает участие в образовании индивидуальности. А вы не знали? Естественно, выдох, усиленный ингредиентами, выводит наружу часть тебя. Она не является пассивной. Мы с вами находимся в живом Мире. В первый день или второй, который сегодня закончился, каждый сумел взять то, что сумел взять. Тело находится: - в кислороде; - азоте; - смеси под названием воздух, только с точки зрения физического мира. И это все правильно
1. Мікроорганізми як джерело створення безпечних антимікробних засобів
2. Вплив важких металів на ріст, розвиток та інші фізіологічні процеси у рослин
4. Навчання, виховання і розвиток - основні педагогічні процеси
5. Теплотехнічні процеси і установки
9. Психрофільні мікроорганізми та їх використання
12. Фразеологізми як засіб образного мовлення молодших школярів
13. Анкета, як основний інструмент соціологічного дослідження
14. Постсоціологічний період в розвитку соціологічної думки: Ф. Знанецький і Т. Парсонс
15. Біоіндикація як метод оцінки стану навколишнього середовища
16. Заказники як форма збереження біорозмаїття
Глобус «Двойная карта» рельефный, с подсветкой, на подставке из дерева. 
Домик для кукол "Коттедж Конфетти". 
Защитные шторки для автомобиля на присосках Chicco Safe "Паравозик", с сумкой в комплекте, 2. 17. Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
18. Метаболічні особливості фізіології та біохімії водоростей
19. Людина: біологія й соціологічні проблеми
20. Біологічні ритми
21. Фізіологічні основи живлення рослин и застосування добрив
26. Антропогенні дії на біологічні співтовариства
27. Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
28. Біохімічні особливості харчування в обраному виді спорту
30. Види інструктажів, вимоги санітарії та біологічна дія іонізуючого випромінювання
31. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
32. Концепція еволюції в біології
Горшок дорожный и насадка на унитаз "HandyPotty". 
Настольная игра Какаду "Упрямый Шарик" (Водный Рай). 
Кружка "On/Off". 33. Біологічна роль кальцію в організмі людини і тварин
34. Біологічний контроль збудників хвороб рослин
35. Біологія Х-вірусу картоплі
36. Анатомо-фізіологічні особливості кролів
37. Характеристика стада бурої молочної худоби за господарсько-біологічними якостями в умовах агрофірми
42. Анатомо-фізіологічні особливості дихальної та травної систем в дітей
43. Анатомо-фізіологічні особливості імунної та серцево-судинної системи системи в дітей
44. Анатомо-фізіологічні особливості сечової та ендокринної систем в дітей
46. Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
47. Застосування експертних систем у медицині
Ножницы "Pigeon" для детских ногтей. 
Глобус "Зоогеографический детский", 250 мм. 
Экологичный стиральный порошок Garden Kids, без отдушек с ионами серебра, 1350 грамм. 50. Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану
51. Методика навчання біології учнів 8-9 класів з використанням комп’ютерних технологій
58. Вплив біологічних флогогенних факторів на епітеліоцити піхви в експерименті
60. Використання інтерактивних методів на уроках біології під час вивчення теми: "Молюски"
61. Гра як засіб підвищення ефективності навчального процесу
62. Педагогічні основи розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів
64. Форми і методи контролю знань учнів з біології
Цветные карандаши, 12 цветов, в пластиковом пенале. 
Пенал "Махаоны" (розовый). 
Набор для проведения раскопок "Dino Excavation. Динозавры" (Стегозавр и Тираннозавр). 65. Дослідницька та творча діяльність на уроках біології
67. Психофізіологічні основи емоцій
68. Формування людської особистості під впливом біологічних факторів
69. Вивченні розвитку культур: біологічний і психологічний напрямки
73. Соціально-економічні фактори розвитку туризму в Білорусії
75. Біогеохімічні цикли: структура, загальна характеристика, цикли вуглецю, азоту, кисню, сірки
77. Використання біологічних тестів для оцінки впливу мінеральних добрив на агроекосистему
78. Особливості екологічного та біологічного моніторингу
79. Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими організмами
80. Нобелевские премии по медицине и физиологии
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Вперед!", 240 мл. 
Чехлы для коляски с поворотными колесами Bambola, 4 штуки. 
Пенал школьный "Мышка", цвет малиновый. 81. Цивільний та арбітражний процес
83. Научно-педагогическое обоснование урока английского языка в 8“б” классе Лингвистической гимназии №3
84. Журнально-публистическая деятельность М.Б. Салтыкова-Щедрина
85. Россияне - лауреаты Нобелевской премии по литературе (И.Бунин и Б.Пастернак)
89. Как И.В. Сталин установил личную диктатуру в ВКП(б)?
90. Военная медицина Древнего Рима
91. Физическая культура и медицина
93. История медицины. Федор Иванович Иноземцев
94. Восточная медицина: Мировоззрение и практика
95. История медицины
96. Предмет, метод, содержание cудебной медицины
Глобус физический, диаметр 210 мм. 
Подарочная расчёска для волос "Дашенька". 
Средство для мытья посуды Finish "Power Powder", (лимон), порошкообразное, 2,5 кг. 97. Проводящие пути (медицина)
99. Применение компьютеров в медицине
100. Применение ультразвука в медицине
Совок большой. 
