|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Комунікативні якості педагогічного мовлення |
Чашка "Неваляшка". 
Ручка "Помада". 
Забавная пачка денег "100 долларов". Реферат на тему: «Комунікативні якості педагогічного мовлення» Процес спілкування — безпосереднього й опосередкованого — є насамперед мовним. Мовлення не лише відбиває власну свідомість тих, хто спілкується, а й робить її зміст доступним іншим людям. Крім того, мовлення — це головний засіб організації уваги слухачів і співрозмовників: у цьому плані воно однаковою мірою необхідне і для діяльності і для спілкування. Роль мовлення в навчально-виховному процесі оцінена ще не повною мірою. Мовлення є головним знаряддям у процесі виховання, тому удосконалювання мовлення викладача і розвиток мовлення студента мають істотне значення в організації навчання, що виховує. Мовлення педагога повинно забезпечувати виконання завдань навчання і виховання. Тому до нього, крім загальнокультурних, висуваються й професійні педагогічні вимоги. Педагог несе соціальну відповідальність і за зміст та якість свого мовлення, і за його наслідки. Тому мовлення викладача розглядається як важливий елемент педагогічної майстерності. Термін «педагогічне мовлення» вживають, коли йдеться про усне мовлення педагога. Під усним мовленням мають на увазі як сам процес говоріння, так і результат цього процесу — усне висловлення. Усне мовлення історично передує письмовому і є його першоосновою. Відомо, що у разі відсутності зовнішнього мовлення людина думає («про себе») за допомогою так званого внутрішнього мовлення. Термін «внутрішнє мовлення» не тільки вживається як назва мовного процесу, що не супроводжується ніяким іншим мовленням, а й означає внутрішньомовну ланку під час зовнішнього мовлення, за допомогою якої розуміється сприйнята мова і формується відтворена. Усі мовні процеси — говоріння, слухання, читання і писання — пов’язані з внутрішнім мовленням. Педагогічне мовлення покликане забезпечити: а) продуктивне спілкування, взаємодію між педагогом і учнями; б) позитивний вплив викладача на свідомість, почуття учнів з метою формування, корекції їхніх переконань, мотивів діяльності; в) повноцінне сприйняття, усвідомлення й закріплення знань у процесі навчання; г) раціональну організацію навчальної та практичної діяльності слухачів. Для того щоб сприяти успішному виконанню педагогічних завдань, мовлення педагога повинно відповідати певним вимогам, тобто мати необхідні комунікативні якості. Так, досягнення правильного мовлення педагога забезпечується його нормативністю, тобто відповідністю мовлення нормам сучасної літературної мови — граматичним, орфоепічним, акцентологічним та ін., точністю слововживання; досягнення виразності мовлення — його образністю, емоційністю, яскравістю. У цілому ж такі комунікативні якості мовлення педагога, як правильність, точність, доречність, лексичне багатство, виразність і чистота, визначають культуру мовлення педагога. Велике значення в педагогічному спілкуванні має сила звуку і польотність голосу педагога. Цей термін фахівці визначають як здатність посилати свій голос на відстань і регулювати голосність. Надзвичайно велике значення має уміння викладача володіти голосом і мовленням. Голосові особливості, чи паралінгвістичні, можна віднести до професійно важливих якостей викладача (зазначимо, що з їхньою допомогою можна визначити психологічні особливості будь-якої людини).
Наприклад, зухвало гучний голос, що перекриває всі голоси в аудиторії, може бути ознакою сили і впевненості того, хто говорить. Звичайно оточення насамперед реагує на найгучніший голос. Гучність голосу може бути пов’язана з його природними даними: голосовими зв’язками, гортанню, шириною грудної клітки, розмірами лобових пазух, типом подиху. Такі люди навіть у звичайних умовах говорять голосно, це їхні індивідуальні властивості. Тихий голос також може бути результатом сукупної діяльності різних психофізіологічних механізмів. Найчастіше голосністю чи силою голосу свідомо маніпулюють, доходячи навіть до лементу чи опускаючи до дуже слабкого мовлення і навіть шепоту, беззвучної мови. У такому разі гучність голосу визначається соціальними характеристиками тієї людини, що говорить: рівнем її домагань, прагненням домінування, бажанням справити враження сильної й упевненої в собі людини. Не випадково ще в давніх греків відзначалося, якщо людина говорить тихо, то вона «боязка, як ягня». Гучність голосу все-таки має відносну цінність серед інших паралінгвістичних ознак. Наприклад, гучний голос може викликати відчуття страху. Гучний голос може бути показником невихованості, неінтелігентності. Крім того, свідомо підвищуючи гучність голосу, можна перенапружити голосові зв’язки, «зірвати голос». Так само як і у випадку із жестикуляцією, викладач повинен володіти своїм голосом. Найбільш ефективною є тактика постійної зміни гучності. Визначення, найбільш важливі повідомлення, прізвища, дати, географічні назви тощо можуть бути виділені голосом аналогічно тому, як у письмовій мові виділяються окремі слова і пропозиції шрифтом, розмірами, підкресленням. Зовсім неприпустимо заглушення своїм голосом інших, щоб вас почули. Зазвичай це тільки підсилює шум і безладдя. У таких випадках краще взагалі помовчати і тим самим підкреслити своє небажання працювати в дискомфортній обстановці. Гучність голосу тісно пов’язана з його висотою, а тип голосу по висоті — із статевими ознаками, роботою ендокринних залоз, загальним самопочуттям людини, особливостями його статури, віком. Жіночі голоси більш високочастотні, чоловічі можуть знаходитися в дуже низьких за частотою зонах, наприклад бас. Людське вухо вловлює досить значні зміни в усьому спектрі мовних голосових частот. Для сприйняття більш приємні і менш дратуючі низькочастотні голоси, особливо з багатим тембром. Високочастотні голоси, з металевим відтінком, що ріжуть слух, часто викликають негативні оцінки. Чим гучніше голос, тим більше в ньому високочастотних компонентів, тим більше роздратування він викликає. Звичайно такі голоси називають агресивними, злими, єхидними. Більш того, експериментальними дослідженнями доведено, що швидке й голосне мовлення спересердя підсилює як суб’єктивне відчуття злості, так і її фізіологічні складові, наприклад, кардіоваскулярну реактивність, і навпаки. Ланге і Джемс, відомі дослідники емоцій, припускали, що експресивна поведінка передує і навіть фактично «запускає» суб’єктивний емоційний стан. Тому такими важливими є голосові маніпуляції з погляду психотерапії.
Велике значення для мовлення викладача має інтонація та її зміни. Монотонне мовлення, позбавлене інтонаційних паттернів, діє заспокійливо, веде до послаблення уваги і втрати інтересу. І навпаки, живе, виразне мовлення залучає слухачів і тримає їх у тонусі. Інтонація більш точно передає стан того, хто говорить, ніж саме мовлення. Занепокоєння, страх, тривога, утома, смуток, гнів набагато краще розпізнаються через інтонацію, ніж через лексико-семантичний матеріал. Важливим компонентом мовлення педагога є темпоритм. Це швидкість загалом і тривалість звучання окремих слів, складів, а також пауз у сполученні з ритмічною організованістю, розміреністю мовлення. З цього приводу К. С. Станіславський писав: «Інтонація і паузи самі по собі, крім слів, мають силу емоційного впливу на слухача». Швидкість мовлення залежить від індивідуальних якостей викладача, змісту його мови і ситуації спілкування. Оптимальний темп мовлення росіян становить близько 120 слів на хвилину (англійців — від 120 до 150). Дослідженнями доведена важливість темпу мовлення вчителя, особливо в молодших класах. Як показують експериментальні дані, у 5—6 класах учителю краще говорити не більш 60 слів, а в 10-х — 75 слів на хвилину. Тривалість звучання окремих слів залежить не тільки від їхньої довжини, а й від значущості їх у даному контексті. Чим важливіше слово, текст, тим повільніше повинно бути мовлення. У разі порушення оптимального темпу мовлення в учнів спостерігається різке зниження повноти й точності у відтворенні навчальної інформації, яку вони чули на уроці. Проте зростає кількість помилкової інформації. Так, за умови середнього темпу мовлення вчителя (120 слів на хвилину) учні, відтворюючи почуте, вводять лише 14,2 % довільної інформації, швидкого — вже 42,8 %, а за умови уповільненого — 70 % (див.: Педагогічна майстерність. — С. 76). Ці результати можна пояснити тим, що учні не можуть якісно сприймати мовлення вчителя, коли його темп не збігається з темпом їхньої пізнавальної діяльності. Важку частину матеріалу доцільно викладати уповільненим темпом, далі можна говорити швидше. Обов’язково сповільнюється мовлення, коли потрібно сформулювати той чи інший висновок — визначення, правило, принцип, закон. Варто враховувати і ступінь збудження учнів. Чим більше збуджена аудиторія, тим повільніше і тихіше варто говорити педагогу. Індивідуальні особливості темпу мовлення залежать від темпераменту. Темпоральні характеристики мовлення також належать до числа паралінгвістичних. Темп мовлення свідчить про вашу впевненість під час обговорення проблеми, знання конкретної мови, емоційний стан, щирість чи фальш. Для російської мови, наприклад, нормальним темпом вважається швидкість проголошення 250 складів на хвилину, тобто приблизно 4 склади за секунду. Цей темп сприймається як типовий. Його зменшення до 120 складів на хвилину викликає відчуття невпевності того, хто говорить, зарозумілості чи просто поганого знання мови. Швидкий темп (до 400 складів на хвилину) свідчить не тільки про швидкість мовлення, а й про те, що той, хто говорить, чимось схвильований чи стурбований.
Вона викону необхдн для снування суспльн функц, як, крм усього ншого, полягають у продукуванн, зберганн, поширенн нформац. «Обладнанням», необхдним для виконання цих функцй, сторична память, символи, звички, характерний спосб мислення та засоби оперування нформацю, причому згадан елементи мають бути комплментарними, тобто зрозумлими усм членам спльноти, прийнятними для них. Комплментарнсть (або комункативна ефективнсть) забезпечу такий рвень функцонування комункативних здатностей засобв, який, власне, необхдним для того, щоб великий людський колектив являв собою днсть, спльноту як таку. «Комункативн засоби суспльства, пише К. Дойч, складаються з стандартизовано системи символв, таких як мова та будьяка кльксть допомжних знакових систем (абетки, способи писання, рахування, малювання тощо). Вони включають також нформацю, що збергаться у живй памят, звичках, асоцативних звязках схильностях членв спльноти, та матеральних засобах збереження нформац, таких як бблотеки, памятники, покажчики тощо
1. Індивідуальний підхід до учнів як умова ефективної педагогічної роботи
2. Державотворення як визначальна складова сучасного та майбутнього у розвитку України
3. Етикет як умова виховання і формування цілісності особистості
4. Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя
5. Інноваційна спрямованість педагогічної діяльності
9. Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі
10. Основні проблеми педагогічної психології
11. Соціологія молоді – як важлива складова соціології
12. Реалізація формуючої індивідуалізації навчання монологічного мовлення учнів старших класів ліцеїв
16. Соціальний захист прав дітей, як складова діяльності соціального педагога
Кружка "Лучший Папа", с рисунком. 
Кондиционер для белья "Mitsuei", с ароматом белых цветов, 2 л. 
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-009. 17. Економічное районуванне, його суть та значення
19. Облік основних засобів та шляхи його вдосконалення в умовах переходу до ринкової економіки
20. Застосування права як особлива форма його реалізації
21. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
25. Молекулярні механізми реалізації нейротропної дії вітаміну РР та його біологічно активних похідних
27. Фінансовий менеджмент як складова частина загальної системи управління підприємством
28. Національна свідомість і гідність. Патріотизм: як ми його розуміємо
29. Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової
30. Ліворукість як педагогічна проблема в початкових класах
31. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
32. Педагогіка як наука про виховання
Дождевик для велосипеда Bambola. 
Микрофон "Караоке с мультяшками". 
Копилка-сейф с ключом, черная, металл. 33. Педагогічне спілкування як діалог
34. Педагогічні умови виховання любові до Батьківщини у дітей дошкільного віку
35. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності
36. Подолання порушень мовлення у дітей в умовах соціально-реабілітаційного закладу
37. Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів
41. Історія президентства як складова системної трансформації в Україні
42. Масова свідомість як складова суспільної свідомості
43. Моральне самопізнання особистості, його умови та способи здійснення
45. Дозвілля як складова часового простору
46. Соціально-педагогічна діяльність як професія
47. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
Ранец ортопедический "Kitty", цвет розовый. 
Подставка для бумажных полотенец "Mayer & Boch", 32 см. 
Кресло детское "Бюрократ" (цвет: розовый/белый, арт. CH-W797/PK/TW-13A). 49. Взаємозв’язок біосфери та агросфери як її складової
51. Циклічність як загальна форма економічної динаміки
52. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
53. Поэты второй половины XIX века, Яков Петрович Полонский
57. Особенности работы социального педагога - реабилитатора с трудными подростками
58. Выдающийся советский психолог и педагог П.П. Блонский
59. Личностные качества педагога
60. Організація ремонту машино-тракторного парка з технологічною розробкою ЦРМ господарства
61. Личностные качества педагога
62. Йога как одна из древнейших систем оздоровления духа и тела
63. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
64. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
Магнитная игра для путешествий "Умные утки", арт.SGT 270 RU. 
Сиденье для ванны (снежно-белое). 
Детская машинка "Вихрь", голубая. 65. Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
66. Вибiр оптимального рiшеня в умовах невизначеностi
67. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
68. Загальнi економiчнi основи товарного виробництва, його еволюцiя
69. Декабристський рух та його поширення на Україні
73. Агни Йога о медицине будущего
74. Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності
75. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
76. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
77. Мотивація робітників в сучасних умовах
78. Планування як функція менеджменту
79. Процес управління та його основні стадії
80. Сучасний стан науково-технічної сфери в Україні
Пистолет для подкачки шин, пневматический. 
Подставка для колец "Единорог", арт. 62243. 
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Трюк с мячом!", 400 мл. 81. Станислав Нейгауз - педагог
82. Великий русский педагог К.Д.Ушинский
84. Главнейшие периоды в истории русской педагогии и их характер
85. Общественная педагогия во время Екатерины II
89. Педагогический инструмент социального педагога по работе с подростками
90. Роль социального педагога в организации сотрудничества семьи и начального звена школы
91. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
92. Журналистское расследование «Гибель ЯК-40»
93. Теоретическая педагогия Петровской эпохи и вообще первой половины XVIII века
94. 10 теми по психології і педагогіці
95. Виховання дитини як важливий етап розвитку особистості
96. Подготовка будущих педагогов к восприятию субъектности учащихся в обучении
Карандаши акварельные "Mondeluz", 24 цвета. 
Настольная игра "Фефекты фикции". 
Шторка антимоскитная, черная. 97. Моделирование профессиональной подготовки педагога-психолога
98. Взаимодействие педагога и ребенка как фактор развития творческой активности дошкольника
99. Выдающийся советский педагог А.С.Макаренко
100. Адыгские педагоги-просветители
