![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Психологічні передумови створення позитивного іміджу керівника |
Міністерство освіти і науки України ІФНТУНГ Психологічні передумови створення позитивного іміжу керівника Івано-Франківськ 2008 Зміст Вступ Історія розвитку і зміст поняття «імідж керівника» Етапи формування уявлень про імідж керівника Фактори і стадії утворення соціально-психологічного іміджу керівника Формування ділового іміджу Фактори, які впливають на створення позитивного образу керівника Особистий піар як атрибут позитивного іміджу та успішності керівника Висновки Список використаної літератури Вступ Конкуренція в економічних колах та на політичній арені підвищує комплекс вимог, що стосуються керівника й вимагає аналізу його особистості. Впровадження ринкової економіки, нові економічні взаємовідносини, диференціація та інтеграція праці показують, що діяльність керівників стає більш інтенсивною. Це зумовлює необхідність безустанного удосконалення стилю і методів їхньої роботи, використання всіх сучасних можливостей для покращення результатів діяльності. Основним завданням, яке стоїть зараз перед спеціалістами з управління, перед теоретиками та практиками, державними структурами, є створення системи специфічно вітчизняного українського менеджменту із врахуванням досвіду зарубіжного управління, аналіз політичної, економічної ситуації в країні для того, щоб забезпечити підготовку нових кадрів керівників. Нове покоління керівників повинно бути здатним творчо розв'язувати завдання, поставлені ринковими умовами діяльності. Це зумовлює необхідність мати своє &quo ;обличчя&quo ;, запам'ятовуватися людям, а отже мати власний привабливий імідж. Вивчення іміджу пов'язано з пошуком шляхів підвищення ефективності діяльності нового управлінця, з оптимізацією професійного спілкування та взаємовідносин із людьми. Успіх того чи іншого нововведення в організації залежить як від діяльності підлеглих, так і від особистості керівника цієї організації. Керівник в силу своєї соціальної ролі стоїть в центрі організації, на ньому концентрують увагу оточуючі його люди. Така особливість ролі керівника закономірно приводить до необхідності вивчення психологічних факторів утворення образу (іміджу) керівника. Позитивний чи негативний знак іміджу залежить від загального ставлення до керівника, яке формується внаслідок позитивного або негативного емоційного сприймання його особистості, системного уявлення про нього та від відповідності змісту іміджу очікуванням людей . Історія розвитку і зміст поняття «імідж керівника» 1.1. Етапи формування уявлень про імідж керівника Розвиток уявлень про явище іміджу керівника, усвідомлення його значення та функцій пройшли ряд етапів, але й на сьогодні процес ще не завершився. Розвиток цих уявлень науковці розглядають з двох сторін – стосовно наукових уявлень про імідж і стосовно побутових, точніше суспільних уявлень про нього. Перший етап формування уявлень про імідж охоплює значний період часу від початку 60-х до кінця 80-х років. Головна особливість цього етапу стосовно вітчизняної науки полягає у тому, що поняття &quo ;імідж&quo ; ще не було поширеним. Його заміняли розглядання особистісних якостей керівника, управлінських функцій планування і контролю, психологічного клімату колективу, питання ідеологічної та професійної підготовки керівників.
Підготовка кадрів керівників для країни була одним з головних завдань і напрямків діяльності відповідних структур держави. Таке визначення державного завдання висувало на перший план дещо “ідеальний” тип керівника, який був підібраний точно за існуючими критеріями. Тільки на початку 90-х років з'явилася література, де вивчався більш адаптований до вітчизняних умов тип керівника і приділялась увага таким факторам, як одяг, манери, зовнішність та привабливість керівника. Серед вчених, які займалися цими питаннями, можна назвати В.М.Шепеля, А.М. Омарова, В.І. Лебедєва, І.В. Бізюкову та інших. В цей же час за кордоном з'явилося дослідження Р. Баумейстера із самопрезентації, яке базується на припущенні, що кожна людина зацікавлена у тому враженні, яке вона справляє на оточуючих. Поняття самопрезентації, безпосередньо пов'язане із системою міжособистісного сприймання, закономірно наближало науку до розгляду іміджу. До цього напрямку слід віднести й дослідження різноманітних особливостей керівника, без яких вивчення іміджу як суттєвої характеристики надалі було б неможливим. На рівні суспільної свідомості поняття &quo ;імідж&quo ; тільки почало входити до активного лексикону, але в побутовому розумінні його зміст варіював у дуже широких межах. У цей час під іміджем розумілися лише його зовнішні атрибути без уваги до внутрішніх факторів . Після 1992 року розпочався другий етап, для якого було характерно збільшення видань, що розглядають імідж, обговорення змісту поняття в наукових колах. На другому етапі інтерес до психологічних проблем управління різко зростає. Цей інтерес пов’язаний із соціально-психологічним питанням практики управління в організаціях, фірмах, компаніях. За останнє десятиліття психологія як наука стала не просто модною, а і необхідною. Все більше уваги приділяється психологічним проблемам взаємовідносин в колективі, психологічним питанням спілкування між людьми і бар’єрам, які перешкоджають оптимальному взаєморозумінню, а керівник опиняється в центрі уваги психологів. Серед вітчизняних дослідників, які працювали над розкриттям психологічних особливостей керівника, досліджували процеси міжособистого сприймання та становлення іміджу керівника можна назвати О.О. Бодальова, Н.Г. Любимову, Р.Л.Кричевського, Є. Соловйова, а серед зарубіжних – Л. Браун, М. Вудкока, Д. Френсіс, Д.Фрасера та інших. Цей етап, що триває і зараз, закріпив необхідність не тільки зовнішніх атрибутів у самому явищі іміджу керівника, а й почав додавати до них ще внутрішні, суттєві характеристики іміджу, пов'язані з особистістю керівника. Але не дивлячись на зростаючу кількість видань управлінського характеру, проблема визначення факторів, конкретних психологічних механізмів, які беруть участь в утворенні іміджу або в процесі його цілеспрямованого формування залишається невирішеною . 1.2. Фактори і стадії утворення соціально психологічного іміджу керівника З точки зору утворення та функціональних особливостей імідж є соціально-психологічною категорією. Введення поняття соціально-психологічного іміджу спонукає до вивчення саме соціально-психологічних механізмів його утворення та розвитку.
Соціально-психологічний імідж керівника об’єднує в собі не тільки соціальний статус, соціальні зв’язки цього керівника, але і його психологічні особливості та якості. Ми вважаємо, що в процесі утворення іміджу беруть участь багато факторів, одні з яких є первинними, а інші - вторинними. Сукупна дія цих факторів складає загальну функціональну структуру процесу утворення іміджу. Первинні фактори діють при першій зустрічі з керівником, йдуть раніше вторинних за часом і складають первинну, або перцептивну, стадію утворення іміджу. Вторинні фактори продовжують утворювати імідж при тривалій взаємодії з керівником, пов'язані з більш глибоким пізнанням підлеглими його особистості і складають вторинну, або діяльнісну, стадію утворення іміджу. Первинна стадія включає такі елементи: первинну інформацію про особистість (зовнішність, одяг, жести, манери), перше враження і галоефект, які є пов'язаними між собою. Елементи первинної інформації в процесі цілеспрямованого формування іміджу комплексно входять в структуру самопрезентації. Необхідність в презентації себе іншим людям зростає з кожним днем, особливо для тих керівників, які бажають досягти успіху. До ефективної самопрезентації схильні впевнені в собі люди, які мають адекватно-позитивну самооцінку. Складність феномена смопрезентації полягає в тому рівні зрілості керівника, який дозволяє, спираючись на реальну оцінку власних якостей та здібностей, довести свою корисність для організації. Стадія вторинного утворення іміджу відбиває характерні риси управлінської діяльності і включає такі елементи: професійні та особистісні якості, здібності, знання, уміння, навички керівника, система його спілкування та поведінки. Вплив елементів первинної стадії поширюється на елементи вторинної, діяльнісної стадії, коли характер першого враження або ефекту ореолу продовжує впливати на загальний характер образу, який складається на вторинній стадії. Зміст поняття &quo ;імідж&quo ; був би неповним без двох додаткових ланок схеми: &quo ;імідж і мотивація&quo ; та &quo ;імідж керівника - імідж організації&quo ;. До першої ланки належать очікування підлеглих щодо керівника та його іміджу, які на відміну від посадових інструкцій і інших регуляторів поведінки в групі носять неформальний характер і характер, котрий не завжди усвідомлюється. Система очікувань підлеглих щодо особистості керівника має дві основні сторони: право очікувати від керівника поведінки, що відповідає рольовій позиції і обов’язок поводитися відповідно їхнім очікуванням. Очікування людей, які безпосередньо сприймають керівника і стихійно утворюють його образ, істотно впливають на характер самого іміджу. Ланка &quo ;імідж керівника - імідж оргавнізації&quo ; нагадує, що керівник є головним представником своєї установи і саме через його імідж оточуючі оцінюють всю організацію та складають уявлення про неї в цілому. Позитивний ефект від індивідуального іміджу поширюється на уявлення про всю організацію і створює її імідж. Імідж організації певною частиною визначається тим, як керівник може її презентувати. Отже індивідуальна презентація переплітається з організаційною презентацією.
А в суботу, 12 березня 1938-го Гітлер на білому коні в’їхав до Відня, здійснивши «аншлюс» Австрії, і проголосив створення Великої Німецької імперії. Через рік і три дні він тріумфально вступив до Праги. Німецькі війська окупували литовський Мемель. Угорські ґонведи зі згоди Адольфа Гітлера потопили в крові Карпатську Україну. А перед цим за наказом одноокого генерала Лева Прхали на українських вояків смертельним дощем сипалися чехо-словацькі кулі. В той самий час, коли німецькі військові колони бадьоро марширували на Прагу, мадярські дивізії чорними хмарами посунули на молоду Карпатську Україну, державну самостійність якої було проголошено 15 березня 1939 року. Президентом обрано отця Авґустина Волошина. Керівником збройних сил – Карпатської Січі став тридцятисемирічний член Організації Українських Націоналістів, полковник Гузар – Михайло Колодзінський. На захист Карпатської України вирушили групи українських патріотів із галицьких земель. Але сили були дуже нерівні. Загинули Михайло Колодзінський, Зенон Коссак-Тарнавський, Панас Кедюлич… П’ять тисяч українського цвіту спалив вогонь мадярських гармат на Закарпатті
2. Психологічні якості працівників та їх використання у процесі менеджменту
10. Педагогічні та психологічні особливості організації навчального процесу
11. Роль класного керівника в організації дитячого колективу
12. Медико-психологічні аспекти роботи психолога в психоневрологічних закладах
13. Психодіагностика в психологічній практиці
14. Психологічні аспекти сприйняття США і Росії українцями
15. Психологічні особливості агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку
16. Психологічні особливості дітей з затримкою психічного розвитку
17. Психологічні особливості спілкування у підлітковому віці
19. Психологічні причини дезадаптації молодих підлітків у міжособистісних стосунках
20. Психологічні проблеми сімейного подружжя
21. Психологічні стани дітей дошкільного віку
25. Психологічні аспекти буддизму
26. Передумови створення фізико–хімічного аналізу
27. Вільні економічні зони в Україні та міжнародний досвід їх створення
28. Психологічна підготовка працівника МВС
29. Физиология, психология и интеллект близнецов
30. Нормативный и позитивный подход при анализе деятельности государства
32. Психология преступной группы
33. Психология несовершеннолетних преступников
35. Теоретическая педагогика и психология (ответы на экзамене)
36. Выдающийся советский психолог и педагог П.П. Блонский
37. Взгляд на Антропологическую концепцию психологии музыкального образования А. В. Тороповой
42. Предмет и методы психологии. Общее понятие о психике. Классификация психических явлений
45. Экологическая психология. Психологические основы экологического образования
46. Предмет и задачи психологии
48. Психология малой группы: теоретические и прикладные аспекты
49. Психология социального конфликта
50. Философские аспекты проблемы суицида в аналитической психологии К.Г. Юнга
51. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
52. Психология: Роль психологической службы в развитии учебной мотивации студента
53. Психология делового общения
58. Общественное мнение, как предмет изучения социальной психологии
60. Проблема одиночества в психологии
61. Любовь как эмоция и ее исследования в психологии
62. Психология математических способностей
64. Общие проблемы малой группы в социальной психологии
66. Структурный анализ психологии масс
67. Психология дружбы и любви в юношеском возрасте
68. Психология политического лидерства
73. Психология преступной группы
74. Общая психология (контрольная)
75. Феноменология духа в сказках в свете аналитической психологии Юнга
77. Понятие личности в психологии
78. Психология труда: рефлексология В.М. Бехтерева
79. Детская психология в учениях Античности, Средневековья и эпохи Возрождения
81. Понятие методологии психологии
82. Использование корреляционного анализа в работе школьного психолога
83. Предмет и задачи психологии как науки
84. Система образования и психология
89. Феномен лидерства в психологии
91. Экзистенциональная психология
92. Психология народов В.Вундта
93. Психология допроса подозреваемого и обвиняемого
94. Особенности психологии коллектива осужденных
95. ПСИХОЛОГИЯ ОСМОТРА МЕСТА ПРОИСШЕСТВИЯ
96. Психология очной ставки, предъявления для опознания, обыска и иных следственных действий
97. Место юридической психологии в системе научных знаний.