![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Промышленность и Производство
Технология
Кинематический и силовой расчёт механизма. Определение осевого момента инерции маховика. Проектирование профиля кулачкового механизма. Проектирование зубчатого зацепления. Проектирование планетарного механизма |
ЗмістВступ 3 1.дКінематичне і силове дослідження механізму 4 1.1 Вихідні данн 4 1.2 Структурний аналіз механізму 5 1.3 Побудова положень механізму 6 1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок 6 1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок 8 1.6 Силовий розрахунок 112.дВизначення осьового моменту інерції маховика 18 2.1 Вихідні данні 18 2.2 Визначення сили Q 18 2.3 Визначення привідного моменту 19 2.4 Побудова графіків Мпр=f(?), AQ= f(?), Ap= f(?), ?E= f(?) 19 2.5 Побудова графіка Jпр=f(?) 20 2.6 Побудова діаграми енергомас 223. Проектування профілю кулачкового механізму 23 3.1 Вихідні данні 23 3.2 Визначення закону руху штовхача 23 3.3 Знаходження мінімального радіуса кулачка 25 3.4 Проектування профілю кулачка 274. Проектування зубчатого зачеплення 29 4.1 Вихідніданні 29 4.3 Проектування зачеплення 31 4.4 Визначаємо величини параметрів якості 33 4.5 Проектування планетарної передачі 33 4.5.1 Вихідні данні 33 4.5.2 Розрахунок параметрів планетарної передачі 34 4.5.3 Побудова планів лінійних і кутових швидкостей 355. Використана література 37 Вступ Розвиток сучасної науки та техніки нерозривно зв’язан з бідуванням нових машин, підвищуванням продуктивності та полегшуванням праці людей, а також забезпечують засоби дослідження законів природи та життя людини. З розвитком сучасної науки та техніки все ширше використовуються системи машин автоматичної дії. Сукупність машин-автоматів, з’єднаних між собою та призначених для здійснення певного технологічного процесу називається автоматичною лінією. В теорії механізмів вивчаються загальні методи дослідження властивостей механізмів та проектування їх схеми незалежно від конкретного призначення машини, приладу та апарата. В теорії машин розглядаються загальні методи проектування машин. Обидві частини теорії механізмів і машин невід’ємно зв’язані між собою, так як механізми складають основу майже кожної машини. При вивченні загальних властивостей механізмів необхідно виділити найбільш суттєві загальні ознаки механізмів, відвертаючись від приватних ознак, належних конкретному механізму. Наприклад, при вивченні кінематичних властивостей механізмів достатнього мати його схему, складаючу відомості, необхідні для визначення кінематичних характеристик : переміщення, швидкості, прискорення. Задачі теорії машин та механізмів дуже різноманітні, але важливості з них можна розподілити по трьом розділам: - аналіз механізмів; - синтез механізмів; - теорія машин-автоматів. Аналіз механізмів становить дослідження кінематичних і динамічних властивостей механізму по заданій схемі, а синтез механізму в проектуванні схеми механізму по заданим його властивостям 1.дКінематичне і силове дослідження механізму. 2 Вихідні данні.Транспортер (мал. 1) Таблиця №1 Довжина ланок ?1 Маса ланок О1А О2В ВС О1А пол.А ВА ВС пол.С мм мм мм 1/с кг кг кг кг кг 45 50 160 80 0,22 0,21 0,42 0,85 1,3 ?1 А О1 Y1 Y2 О2 Q5 C В мал. 1). 1 2 3 6 5 5 6 4 мал. 2). 5 Структурний аналіз механізму. Виконуємо аналіз кінематичного ланцюгу (мал. 2): 1-6 – обертальна кінематична пара 5-го класу; 1-2 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-6 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 3-4 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 4-5 - обертальна кінематична пара 5-го класу; 2-3 - поступальна кінематична пара 5-го класу; 5-4 - поступальна кінематична пара 5-го клас.
Проаналізуємо кінематичні ланки (мал. 2): 1 – кривошип; 2 – куліса; 3 – коромисло; 4 – шатун; 5 – повзун; 6 – стояк. Визначаємо рухомість механізму (мал.1) за формулою Чебишева: де: - кількість ланок; Р5 – кількість кінематичних пар 5-го класу; Р4 – кількість кінематичних пар 4-го класу. Визначаємо клас механізму, який дорівнює найвищому класу групи Ассура входячої до складу механізму. 5 4 діада 2-го класу 2-го виду 2 діада 2-го класу 2-го виду 3 1 механізм 1-го класу (мал. 3) Висновок: даний механізм згідно проведеного аналізу відноситься до механізму 2-го класу з рухомістю рівній одиниці. Це означає те, що нам достатньо виконати ведучою лише одну ланку. 1.3 Побудова положень механізму. На кресленні № 1 довільно вибираємо точку О1 . За розмірами відкладаємо точку О2 . Навколо точки О1 проводимо коло радіусом О1А. З точки О2 проводимо дугу радіуса О2В. До кола О1А з дуги, через точку О2 проведемо дотичні, і добудуємо інші точки і ланки методом насічок. Ці положення і є крайніми положеннями механізму. Кожен із отриманих двох кутів поділимо на чотири рівні кути. І добудуємо інші положення механізму методом насічок. Ми отримаємо вісім положень механізму. 1.4 Визначаємо швидкість точок і кутову швидкість ланок. Знайдемо швидкість точок і швидкість ланок для першого положення механізму. Визначаємо швидкість точки А На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс P і перпендикулярно ланці О1А1 довжиною 50 мм провидимо відрізок, який і є графічним аналогом швидкості. Визначаємо масштабний коефіцієнт: Швидкість точки А2 дорівнює швидкості точки А1 , так як куліса 2 і ланка 1 рухається разом. Визначаємо швидкість точки А3 графічно, враховуючи систему: де: VA2 ,VO2 – переносні швидкості точки А3 , VA3A2 ,VA3O2 – відносні швидкості точки А3 . На плані з точки О2 проводимо паралельну до А3О2 , а з полюса P проводимо перпендикулярну до А3О2 . Точка їх перетину і буде точкою О3 . з’єднуємо її з полюсом і отримуємо швидкість точки А3 . Знаходимо дійсну швидкість точки А3: Визначаємо швидкість точки В за теоремою подібності (чергування букв, як на механізмові так і на планові повинно співпадати при одному і тому ж напрямку обходу): Визначаємо швидкість точки С, вирішуючи графічно: де: VВ – переносні швидкості точки С, VСВ – відносні швидкості точки С. З точки b проводимо перпендикуляр до ланки ВС і на перетині його з горизонталлю, ми отримуємо точку С і з’єднавши її з полюсом ми отримуємо графічний аналог швидкості точки С. Знаходимо дійсну швидкість точки С: Кутову швидкість ланки 3 знаходимо, як відношення відповідної відносної швидкості до її довжини: Аналогічно знаходимо кутову швидкість і для ланки 4: Для інших положень механізму розрахунки ведемо аналогічно, а результати заносимо в таблицю № 2. Таблиця № 2 0,8 1 2 3 4 5 6 7 VA1=VA2 мс 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 3,6 VA3=VA3O2 мс 0 2,88 2,988 0 2,304 3,528 3,456 2,232 VB мс 0 1,44 1,584 0 0,72 1,008 1,008 0,792 VC мс 0 1,368 1,584 0 0,72 1,008 0,936 0,72 VA3A2 мс 3,6 2,124 2,016 3,6 2,738 1,008 1,08 2,808 VCB мс 0 0,3168 0,288 0 0,218 0,108 0,144 0,252 ?3 1с 0 28,8 31,68 0 14,4 20,16 20,16 15,84 ?4 1с 0 1,98 1,8 0 1,35 0,675 0,9 1,575 Так як куліса рухається поступально, то ?2 не буде.
1.5 Визначення прискорення точок та кутове прискорення ланок. Розглянемо прискорення точок та кутове прискорення ланок на прикладі першого положення. Визначаємо прискорення точки А: На кресленні № 1 довільно вибираємо полюс точку ? і проводимо відрізок ? , довжиною 100 мм і паралельно О1А, це і є графічний аналог прискорення точки А. Визначаємо масштабний коефіцієнт: Прискорення точки А2 дорівнює прискорення точки А1 , так як вони рухаються разом. Визначаємо прискорення точки А3 графічно вирішуючи систему: де: ?A3A2K – відносне каріолісове прискорення точки А3 ?А3А2?, ?А3О2? – відносне тангенціальне прискорення точки А3 Порахуємо відносне нормальне прискорення точки А3: На плані (креслення №1) з точки ?3 відкладаємо перпендикулярно ланці АО2 відрізок ?2?3’ і з кінця якого проводимо паралельно до АО2 промінь. З полюса паралельно АО2 відкладаємо відрізок ?3’’, з кінця якого проводимо перпендикуляр до АО2 і на перетині променя проведеного з точки ?3’ і з точки ?3’’ ми отримуємо точку ?3 , з’єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки А3. Знаходимо дійсне прискорення точки А3: Визначаємо прискорення точки В за теоремою подібності: Визначаємо прискорення точки С вирішуючи рівняння графічно: де: ?СВ – відносне нормальне прискорення точки С ?СВ? – відносне тангенціальне прискорення точки С Знайдемо відносне нормальне прискорення точки С: З точки В відкладаємо відрізок ВС’ паралельно до ланки ВС. З кінця якого проводимо перпендикуляр до перетину з горизонталлю. Точка їх перетину і буде точкою С, з’єднавши її з полюсом ми отримаємо графічний аналог прискорення точки С. Знайдемо дійсне прискорення точки С: Кутове прискорення третьої ланки знаходимо як відношення відповідного відносного тангенціального прискорення до його довжини: Аналогічно розраховуємо кутове прискорення для четвертої ланки Аналогічно розраховуємо все і для нульового положення механізму. 1.6 Силовий розрахунок. Силовий розрахунок розглянемо на прикладі першого положення механізму. Розрахуємо моменти інерції: де: JS3 , JS4 – осьовий момент інерції. Розраховуємо сили інерції ланок і ваги: Визначимо масштабний коефіцієнт: Перерахуємо вагу в графічний аналог: Вилучаємо з механізму ланку 4-5. Складаємо суму моментів відносно точки В і знаходимо реакцію R65. Перерахуємо реакцію R65 в графічний аналог: Складемо векторне рівняння суми всіх сил діючих на ланку 4-5: Будуємо силовий многокутник, з якого знаходимо реакцію R34: Вилучаємо з механізму ланку 3. Складемо суму моментів відносно точки О2 і знайдемо реакцію R23: Перерахуємо реакцію R23 в графічний аналог: Складемо векторну суму всіх сил діючих на ланку: Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R63: Вилучаємо з механізму ланку 2 і складаємо векторне рівняння: Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R12: Вилучаємо з механізму ланку 1 Складаємо суму моментів відносно точки О, і знаходимо зрівноважуючий момент: Складемо векторне рівняння усіх сил діючих на ланку: Будуємо силовий многокутник і знаходимо реакцію R61: 1.7 Важіль Жуковського. Візьмемо план швидкості для першого положення і повернемо його на 90°.
Только в механизме вертикального наведения нет тахогенератора. Метадин вертикального наведения имеет меньшую) мощность, чем метадин горизонтального наведения,, так как моменты инерции и неуравновешенности пушки меньше, чем башни. Наведением пушки, кроме наводчика, может управлять командир через свой пульт управления. Система! командирского управления имеет существенные отличия. Командирский переключатель, установленный перед усилителем, дает возможность прерывать электрическую цепь индуктора горизонтального наведения наводчика. Командир может, несмотря на возможный мешающий или противодействующий сигнал наводчика, повернуть башню в направлении обнаруженной им цели, так что цель попадает в поле зрения наводчика, и тем самым будет произведено целеуказание. Так как система расходует много электроэнергии,, которая не может быть обеспечена электрогенератором, установленным на основном двигателе, то предусмотрен специальный силовой агрегат, размещенный слева от основного двигателя. Этот агрегат состоит из вспомогательного двигателя мощностью 8 л. с. и приводимого им в действие генератора
1. Кинематический анализ механизма транспортирования ткани
3. Кинематический и силовой расчет механизма
4. Расчет электрического привода механизма подъема башенного крана
5. Расчет механизмов – козлового консольного крана грузоподъемностью 8 тонн
9. Механизм подъема и его расчет
10. Расчет механизма подъема лебедки
11. Силовой расчёт рычажного механизма
12. Кинематический и силовой анализ механизмов иглы и нитепритягивателя универсальной швейной машины
13. Расчет механизма подъема стрелы
14. Кинематический и силовой расчёт привода
15. Кинематический анализ и расчет станка 1П 365
17. Энергетический и кинематический расчеты редуктора привода транспортера
18. Кинематический расчет привода
19. Кинематический расчет привода
20. Кинематическое исследование кривошипно-балансирного механизма
21. Тепловой расчет силового трансформатора
25. Финансовая политика государства и механизм ее реализации
26. Аккредитивные формы расчетов
27. Сравнение договоров подряда и купли - продажи, форма расчета-инкассо, типы ведения бизнеса
28. Формы денежных расчетов в коммерческой деятельности
29. Механизм фашистской диктатуры
30. Основные права, свободы и обязанности и механизм их реализации
31. Учет и анализ расчетов с персоналом по оплате труда в организации
32. Аппарат (механизм) государства
34. Механизм охраны окружающей природной среды
35. Античность - средние века - новое время. Причины и механизмы смены эпохи
36. Расчет надежности, готовности и ремонтопригодности технических средств и вычислительных комплексов
37. Типовые расчеты надежности систем на персональном компьютере
41. Физиологические механизмы формирования эмоций
42. Механизм формирования наркомании и алкоголизма
43. Механизмы антибиотикорезистентности
44. Гипноз. Реальные механизмы внушающего воздействия
45. Расчет освещения рабочего места оператора ЭВМ
46. Выбор и расчет средств по пылегазоочистке воздуха
47. Расчет производственного освещения
51. Расчет ректификационной колонны
52. Компьютерная программа для расчета режимов резания деревообрабатывающего круглопильного станка
53. Расчет режима прогревного выдерживания конструкции несущей стенки монолитного дома
57. Расчет прочности центрально растянутых предварительно напряженных элементов
58. Расчет надежности электроснабжения подстанции "Южная"
59. Механизмы качающегося конвейера
60. Механизмы прерывистого движения
61. Типовой расчет по основам светотехники
62. Расчет наматывающего устройства
63. Расчет прямозубой цилиндрической передачи
64. Кулисный механизм. Практическое применение
66. Расчет зануления двигателя
67. Механизм подъема мостового крана грузоподъемностью 15 т
68. Расчет тепловой схемы с паровыми котлами
69. Лазерная резка: расчет зануления кабельной сети и освещенности сборочного места блока
73. Расчет внешних скоростных характеристик двигателя внутреннего сгорания
74. Расчеты структурной надежности систем
75. Пояснительная записка к курсовому проекту по ТММ Расчет редуктора
76. Расчет дисковой зуборезной модульной фрезы
78. Расчет первой ступени паровой турбины ПТУ К-500-65 (3000 (Курсовой)
79. Расчетно-пояснительная записка по расчету винтового конвейера
81. Электропривод механизма передвижения
82. СПИРАЛЬНЫЕ АНТЕННЫ (расчет)
84. Расчет показателей разработки элемента трехрядной системы
85. Изучение механизмов металлорежущих станков
89. Расчет вакуумной ректификационной колонны для разгонки нефтепродуктов
91. Расчет кромкогибочного пресса ERFUHRT 250т.
92. Составление плана раскроя пиловочного сырья и расчет технологических потоков лесопильного цеха
93. Клапаны газо-распределительного механизма и их отличие
94. Тяговый расчет локомотива ВЛ-80Р
96. Расчет карбюраторного V-образного четырехцилиндрового двигателя на шасси автомобиля ЗАЗ-968М