![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Тарас Шевченко как художник |
Мистецька спадщина Т.Г. Шевченка – твори живопису і графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві вітчизняних і зарубіжних граверів, а також у копіях, що їх виконали художники ше за життя Шевченка.уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють данні про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт. Живописні й графічні твори за часом виконання їх датуються 1830-1861рр. й територіально пов язані з Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами – це портрети, композиції на міфологічні, історичні та побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди. Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем та в техніці офорта на окремих аркушах білого, кольо- рового та тонованого паперу різни розмірів, а також у п ятьох альбомах. Значну частину мистецької спадщини Шевченка становлять завершені роботи, але не менш цінними для розуміння творчого шляху й розкриття творчого методу художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та учбові студії. З усіх творів лише незначна частина має авторські підписи, написи і ще менша – авторські дати. Вивчення мистецької спадщини Шевченка в наш час дало можливість встановити максимально точні дати виконання багатьох його художніх робіт, визначити основні етапи розвитку творчості митця за жанрами, тематикою й формальними ознаками. За часом виконання всі живописні й графічні твори Шевченка можна поділити на три періоди: від перших робіт доакадемічного часу і до заслання (1830-1847рр), твори років заслання (1847-1857рр) і роботи, виконані після повернення з заслання до смерті художника (1857- 1861рр). В межах кожного з цих періодів простежуються й коротші за часом етапи, які об єднують твори не тільки за певною тематикою, а й за художньою вартістюїх і за технічними засобами виконання. За свідченням самого Шевченка, малювати він почав з раннього дитинства – “хрестами й візерунками з квітками” (вірш “А.О. Козачковсько- му”) обводив сторінки в саморобному зошиті (1822-1826рр), а коли був у пана П. Енгельгардта козачком, - перемальовував лубки (1829). З доакадеміч-них робіт збереглися малюнок олівцем “Погруддя жінки”(1830), акварельний портрет П. Енгельгардта (1833), “Голова жінки”(1834), портрети Катерини Абази і Є. Гребінки (обидва – 1837), серія композицій на історичні теми – “Смерть Лукреції” (1835), “Смерть Олега, князя древлянського”, “Александр Македонський виявляє довір я своєму лікареві Філіппу” і “Смерть Віргінії”(всі - 1836), “Смерть Богдана Хмельницького” (1836-1837) і “Смерть Сократа” (1837). Ці твори незважаючи на несамостійність частини з них (“Погруддя жінки” перемальовано з невідомого оригіналу, а окремі малюнки на історичні теми зроблено на зразок композицій, рекомендованих для екзаменаційних робіт вступникам до академії мистецтв), свідчать про те, що ще до переїзду в Петербург Шевченко набув значної вправності в малюванні олівцем, а в Петербурзі, очевидно завдяки роботі у В. Ширяєва, порадам І. Сошенка та праці в класах Товариства заохлчування художників, він уперше почав працювати тушшю- пером і особливо успішно – акварельними фарбами.
Це дало Шевченкові змогу підготуватися до вступу в Академію мистецтв. У роботах художника доакадемічного періоду вже яскраво виявився інтерес до суспільновагомих тем. Його композиції стверджують патріотизм, людську гідність, виражають протест проти насильства. В них Шевченко вперше звертається до вітчизняної історії. Мистецька спадщина Шевченка періоду від вступу до Академії мистецтв і до заслання (1838-1847рр) становить окрему групу живописних і графічних творів, що відзначається широкою тематикою, появою нових жанрів і новим співвідноенням між ними, значним удосконаленням опанованих технічних засобів вираження і звернення до нових. На творах Шевченка цього періоду особливо помітний вплив К. Брюллова: певна ідеалізація зображуваного, романтична піднесеність, деяка умовність колориту. Разом з тим Шевченко вчився в нього майстерності композиції, реалістичного рисунка, мистецтва портрета. В цей же час він починає виступати як представник критичного реалізму. В межах цього періоду виразно простежуються етапи внутрішнього розвитку митця. Перший етап припадає на 1838-1843рр (до першої подорожі на Україіну). Значну частину творчості Шевченка цих років становлять студійні роботи – рисунки олівцем, вуглем та твори, виконані олійними фарбами. Серед них – окремі рисунки з гіпсових моделей, а більшість зображення живої натури (натурщики в різних позах та змальовки з натури своїх товаришів по Академії). До цієї групи належить і виконана олією композиція “Натурщик в позі св. Себастіяна” (1840-1841рр). Виходячи за межі суто учбових завдань, Шевченко працює в цей час й над натурою власної “постановки” (акварелі “Жінка в ліжку”1839-1840; “Натурщиця”1840). Багато уваги приділяв він копіюванню творів свого вчителя К. Брюллова (жанрові композиції “перерване побачення”, “Сон бабусі і онучки” – обидві 1839-1840). Робота над цими копіями допомогла Шевченкові увійти в творчу лабораторію видатного художника, сприяла удосконаленню майстерності в акварельному живопису. В перші роки перебування в Академії Шевченко виконував портрети, історичні та жанрові композиції та ілюстрації (олівець, акварель, олійні фарби). Опанування основами рисунка і тежнікою живопису позначалося на професійному рівні оригінальних робіт, а з творчим зростанням митця і його студійні малюнки набували високої художньої цінності. В портретах, які художник виконував найчастішена замовлення, він не задовольнявся лише лише зовнішньою схожістю, а прагнув відтворити образ людини, риси її характеру. Вершиною в цьому жанрі Шевченка академічного часу є виконаний олією автопортрет (1840), з якого починається галерея автопортретів. Нечислені жанрві композиції митця цього періоду є етапними в історії українського мистецтва. Сепія “Хлопчик з собакою в лісі”(1840) тематично близька до незнайденої картини “Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці”, яку рада академії мистецтв 1840 відзначила срібною медаллю 2-го ступеня. Такої ж нагороди удостоєно й композицію “Циганка-ворожка” (1841). Картина “Катерина” (1842), викона олійними фарбами, ввійшла в скарбницю українського побутового живопису як один з перших творів критичного реалізму.
Жанрові твори Шевченка правдиво і поетично зображують життя українського народу, глибше, ніж це було до того в українському мистецтві, підносять соціальні проблеми. Успіхи жанриста позначились і на багатьох ілюстраціях Шевченка, які висунули його в число відомих ілюстраторів. У перші роки навчання в Академії мистецтв Шевченко почав працювати в пейзажному жанрі. Роботи останнього періоду перебування в Академії свідчать про докорінний злам у творчості художника. Перша подорож на Україну (квітень1843 – лютий1844) визначила тематику і характер творів митця, їхні жанри і співвідношення між ними. На Україні Шевченко далі працював над портретом, застосовуючи переважно олійні фарби (портрети Маєвської, Г. Закревської, П. Закревського, дітей В.М. Рєпніна). Ці твори набгато виразніші, глибше, ніж акварельні портрети попереднього періоду, розкривають внутрішній світ портретованих. Вони свідчать і про успіхи художника в оволодінні технікою олійного живопису. Новий за характером і технікою виконання (туш, перо-штрих, а не контур, як у композиціях доакадемічного періоду) автопортрет Шевченка 1843. Рисунок тут ніби передував творам, виконаним у техніці офорта. Мистецький доробок Шевченка часу перебування на Україні складають портрети, підготовчі роботи до “Живописной Украины”, виконані олією дві картини – “Селянська родина” та “На пасіці”, пейзажі (тепер як провідний жанр), а також ч исленні рисунки, серед яких і “Вдовина хата на Україні” та “Хата батьків Т.Г. Шевченка в с. Кирилівці”. Всі ці роботи свідчать про великий інтерес митця до життя українського народу і цого побуту, до природи й історичного минулого України, про либоке соціальне спрямування творчості художника. У програмі до “Живописной Украины” вперше в українськоиу мистецтві проголошено думку про соціальну роль образотворчого мистецтва, а саме видання поклало початок розвиткові в українському миствецтві офорта. Творчість Шевченка періоду від закінчення Академії до заслання характеризують переважно портрет і пейзаж. Відомо 17 портретів цього часу, виконаних олією, аквареллю і олівцем,- свідчення майстерності і популярності Шевченка як портретиста серед широких кіл української інтелігенції. В пейзажах, виконаних аквареллю та олівцем, переважає замилування просторами, затишними куточками і особливо деревами з їхнім вибагливим і складним рисунком. Композицію тут побудовано на другому плані; пізніше, десь з літа 1845, спостерігаються перші спроби дати і третій план. Велике місце в творчості Шевченка в цей час посідав історичний пейзаж,що зумовлено роботою художника в Київській археографічній комісії, для якої він змальовував архітектурні пам ятки й історичні місця. В цих творах висока майстерність поєднуються з науково-документальною точністю. Ретельне вивчення мистецької спадщини Шевченка, зосередження всіх його творів у спеціальному музеї, публікація їх в академічному виданні (1961-1964) дали змогу об єктивно оцінити великий за обсягом і значний за мистецькою вартістю доробок художника періоду заслання. Незважаючи на царську заборону, Шевченко в роки недолі працював багато плідно в усіх властивих йомуй раніше жанрах.
Довольная Забужко, подразогрев общественное мнение, издала-таки свой шедевр — правда, в стерилизованном виде, сняв все личные наезды. Зато умелый самопиар дал плоды в виде восторгов украинской прессы («европейский роман, который читают даже в Нью-Йорке») и урожай переводов на всякие европейские языки. Впрочем, книжка и была задумана как экспортно-ориентированная, адресованная «в большой мир». Книжка подчёркнуто автобиографична. Главная героиня — гениальная, гениальная (слышите, москали?) украинская поэтесса (в книге, для подтверждения гениальности, приводятся её стихи на мове), измученная москалями (которые угнетали украинскую интеллигенцию и мешали ей читать Тараса Шевченко), ищет Настоящего Украинского Мужчину, с которым можно было бы создать настоящую украинскую семью, родить сыночка-кровиночку, и всё такое. Такового она даже находит (это, разумеется, птица её полёта: гениальный украинский художник), но с ним что-то не залаживается в постели, да и характерец у избранника тоже неважнецкий. Тем временем героиня отъезжает по литературно-просветительским делам в Штаты, где занимается пропагандой украинской литературы и Украины вообще
1. Значення творчості Т. Г. Шевченка (Значение творчества Тараса Григорьевича Шевченко)
3. Значення і світова слава Тараса Шевченка
4. Життя Тараса Григоровича Шевченка
5. Два "Саули": інтерпретація біблійного мотиву в творчості Тараса Шевченка і Лесі Українки
11. Реферат по научной монографии А.Н. Троицкого «Александр I и Наполеон» Москва, «Высшая школа»1994 г.
12. Субъект преступления ("подновлённая" версия реферата 6762)
13. Психология труда (Обзорный реферат по психологии труда)
14. "Русский Тарзан" (реферат о российском пловце Александре Попове)
15. Реферат по статье П. Вайнгартнера «Сходство и различие между научной и религиозной верой»
16. Генезис капитализма в Мексике. Реферат по истории экономики
17. Народний демократ Т.Г. Шевченко. Кирило-Мефодіївське товариство
18. Реферат по книге Н. Цеда Дух самурая - дух Японии
19. Судьба поэта из народа в стихотворении Н. А. Некрасова "На смерть Шевченко"
20. Обзорный реферат по творчеству Ф.И. Тютчева
21. Реферат - Социальная медицина (ЗДРАВООХРАНЕНИЕ КАК СОЦИАЛЬНАЯ СИСТЕМА ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА)
25. Сборник рефератов о конфликтах
26. Реферат по экскурсоведению
28. Реферат о прочитаной на немецком языке литературы
29. Реферат для выпускных экзаменов
30. Реферат по ОБЖ, Тема: СПИД
31. Реферат о США
33. Мpії Таpаса Шевченка пpо майбутнє Укpаїни
34. ...Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цуpайтесь... ( Таpас Шевченко )
36. Реферат Политико-правовые взгляды М.М. Сперанского и Н.М. Карамзина
37. Героїчне минуле українського народу в ранній творчості Т.Г. Шевченка
41. "Тарас Бульба". Трагедия Андрия: конфликт чувств и обязанностей
42. Тарас Бульба - главный герой повести Н.В. Гоголя
43. "Тарас Бульба" Николая Васильевича Гоголя
44. Тарас Бульба
45. Перечитывая "Тараса Бульбу" Н.В.Гоголя
47. Нестеров М.В.- русский художник
48. Художник Северного Возрождения: Питер Брейгель
49. Глухие испанские художники: Франсиско Хосе де Гойя и Роберто Готье Прадес
50. Жизнь и творчество художника И. И. Шишкина
51. Художник в мире арт-бизнеса
52. Великие итальянские художники эпохи Возрождения
53. Образ художника в романе М.Булгакова "Мастер и Маргарита"
57. Деятельность художников передвижников
59. Эстетика романтизма о предназначении художника
61. Народный и национальный костюм - источник творческого процесса в деятельности художника модельера
63. Тютчев: Лирик - мыслитель - художник
65. Судьба художника и тема искусства в романе Булгакова "Мастер и Маргарита"
66. Личность Чайковского - человека и художника
67. Художник "Царской охоты" - Николай Самокиш
69. Джеймс Джойс. Портрет художника в юности
73. Забытый художник. Руфин Гаврилович Судковский
74. Сравнительная характеристика художников-романтистов в Украине и Англии
75. Традиции и новации в искусстве художников импрессионистов
76. Художник-иллюстратор детской книги В.А. Милашевский
77. Художники Виктор и Аполлинарий Васнецовы
78. А.П. Чехов – "художник жизни"
79. Сопоставление литературного произведения с картинами художников и музыкальными фрагментами