![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Вбудовані WEB-сервери. Автоматизовані системи в обліку підприємства |
Національний университет водного господарства та природокористування Контрольна робота з дисципліни обчислювальна техніка та програмування Виконав: студент групи ОП-11 Хмелевський Денис Перевірила: Лежняк Тетяна Василівна Рівне-2005 Зміст роботи 1. Промисловий IНТРАНЕТ: підстави для змін 2. Нові можливості 3. Переваги 4. Будування нового підходу доступу до даних в програмованих контролерах на браузерах 5. Обчислення лінійної та кутової швидкості тіла, що рухається по колу 6. Амортизаційний облік на підприємстві &quo ;Волиньгаз&quo ; 7. Формування електронних таблиць з використанням стандартних функцій 8. Результуючий прибуток підприємства 1. Промисловий IНТРАНЕТ: підстави для змін Більшість додатків, що збирають виробничі дані, у даний час базуються на пакетному підході, коли дані передаються наприкінці робочої зміни чи в найменш завантажену частину дня. Але завдяки новим мережним технологіям, зараз такі додатки можуть працювати в реальному масштабі часу, при цьому, інформація безупинно збирається й аналізується - без будь-якого втручання оператора. Операції по керуванню виробництвом будуть все більше і більше прямо звертатися до головних комп'ютерів і серверів ІНТРАНЕТ за допомогою моделі клієнт/сервер. Ці функціональні можливості є серцем інфраструктури систем керування ra spare Fac ory, запропонованою Шнейдер Електрик. Контролери, ПЛК і Системи Планування Ресурсів (ERP - E erprise Resource Pla i g) одержать можливість доступу до будь-якого датчика, підключеного до мережі пристроїв керування. В результаті значно покращиться інформаційне забезпечення процесу керування виробництвом. В реальному масштабі часу оператори процесів зможуть відслідковувати і набудовувати продуктивність системи, одержувати доступ до інформації рівня цеху і спілкуватися прямо з керівником виробничої лінії. Недавно Шнейдер Електрик продемонстрував таку можливість на виставці a io al Ma ufac uri g Week'99. Кожен бажаючий міг прочитати і переглянути дані з убудованих серверів контролерів Qua um і Premium з використанням ручних комп'ютерів із установленої на них операційною системою Wi dows SE, Microsof I er e Explorer for Wi dows SE і беспроводные мережні карти E her e формату PCMCIA. Міць цієї можливості була також представлена в нашому тривимірному ролику &quo ;Подорож крізь ra spare Fac ory&quo ;, що був представлений на IAM'99 у КОБО Холі в Детройті з 11 по 13 травня. Промисловий IНТРАНЕТ буде не тільки внутрішньою інформаційною системою. Рух до організації керованого продавцем виробництва й електронної комерції вимагає, щоб виробництво, що займає центральне місце в ланцюжку постачань, було інтерактивним. Споживачам і постачальникам необхідно бачити усі ланки в ланцюжку постачань, від розміщення замовлення і закупівлі сировини до зборки готового виробу, відвантаження і доставки. Системи підтримки прийняття рішень і додатки збереження даних незабаром зможуть &quo ;добувати&quo ; величезні масиви даних для з'ясування взаємозв'язків і тенденцій, що може викликати поліпшення процесу керування. При підключенні устаткування і терміналів персоналу до мережі, вище керівництво може мати безпрецедентно повний доступ до оперативних виробничих даних.
Додавання описаних вище нових процесів, систем і технологій до сьогоднішніх систем автоматики і комунікаційних інфраструктур керуючих систем, приведе до їх великої перенапруги. Вузькі місця, причиною яких є роздільні мережі (заводські, керуючих пристроїв) повинні бути вилучені перед застосуванням &quo ;прозорих&quo ; мережних рішень по всьому підприємству. Ринок диктує застосування E her e як мережне середовище для промислових мереж ІНТРАНЕТ, і те, як постачальники зможуть сприйняти ці нові віяння, і визначить, хто з них буде займати на ринку лідируючі позиції, а хто буде плестися в хвості. 2. Нові можливості За допомогою перенесення I er e -технологій на рівень керування виробництвом, ra spare Fac ory, забезпечив нову методологію розгляду процесів виробництва і їхніх даних. На відміну від повсюдного розгортання дорогих пакетів програмного забезпечення ЛМІ, для доступу до даних у ПЛК можуть бути використані недорогі (чи навіть безкоштовні) WEB - оглядачі. Для керування технологічними процесами можуть використовуватися WEB - сторінки, що містять графічні екрани ЛМІ, а не спеціальні ПК із встановленими на них програмними пакетами ЛМІ. І, нарешті, WEB - сторінки можуть створюватися великою кількістю професіоналів, яким немає необхідності вивчати спеціалізовані пакети ЛМІ. Фактично, виробничі фахівці можуть створювати власні WEB - сторінки з графічними екранами ЛМІ в міру необхідності. Існуючі ПЛК і програмні пакети ЛМІ не потребують заміни. Необхідно тільки здійснити їх підключення до мостів чи шлюзів ra spare Fac ory. Подальше розширення системи може бути виконане на місці, без тривалого циклу розробки. Взаємодія з інформацією реального часу в майбутньому буде слідувати технологіям, розроблювальним для I er e . За допомогою ra spare Fac ory, можна розробляти графічні екрани ЛМІ і засобу доступу до інформації, а також змінювати їх тоді, коли Ви цього хочете. 3. Переваги Збільшення періоду працездатного стану і експлуатаційної готовності процесу - Компоненти ra spare Fac ory можуть бути візуально відображені і діагностовані локально чи на відстані за допомогою WEB - оглядачів, що одержують доступ до сторінок на вбудованих серверах ПЛК і систем віддалених входів/виходів. Результатом цього буде більш швидка діагностика устаткування збільшення періоду працездатності. Моніторинг продуктивності машин може дозволити використовувати роботу машини більш ефективно шляхом надання необхідних даних реального часу за допомогою тих же інструментів, що описані вище. Як результат, досягається висока експлуатаційна готовність устаткування і процесів. Розширення встановленої бази - Якщо є встановлені системи, то ra spare Fac ory може забезпечити підключення до них для витягу даних реального часу, тому база встановленого устаткування розширюється і збільшується без заміни систем. Також є можливість мінімізувати простої обладнання, зв'язані з заміною чи модернізацією системи керування. Удосконалений доступ до цехової інформації - Виробничий персонал може одержати доступ до такої інформації реального часу, що раніше була недоступна чи доступна з застосуванням великих зусиль і витрат.
За допомогою ra spare Fac ory для доступу до виробничої інформації можуть створюватися індивідуальні чи налагоджені користувачем графічні екрани і захищатися паролем. При цьому не потрібно використання дорогих ПК і застосування програмних пакетів ЛМІ. Такий доступ може зробити керування більш ефективним за допомогою забезпечення критичною для ухвалення рішення інформацією. Керування виробництвом може здійснюватися також дистанційно, навіть з домашнього ПК за допомогою стандартних оглядачів. 4. Будування нового підходу доступу до даних в програмованих контролерах на браузерах Компанія Шнейдер випустила на ринок вбудовані WEB-сервери (Embedded Web Server) і пакет U ili y, при цьому демонструючи новий підхід прозорого доступу до даних ПЛК через браузери. Це нове рішення базується на промислових модулях контролерів Premium і Qua um з вбудованими WEB-серверами і програмному забезпеченні, яке легко настроюється (Web U ili y Sof ware). Як частина продуктів ra spare Fac ory sui e, вони ставлять користувача, як ніколи раніше, поруч з потоками даних з нижнього рівня (виробництва) і незалежно, де ці дані знаходяться - в світі чи в організації. Більш конкретно, вбудований WEB-сервер є модуль контролера Premium або Qua um, що має вбудований H P (Hyper ex ra sfer Pro ocol) сервер і підключення до E her e CP/IP. Додатково, він має власну пам'ять і файлову систему, для того, щоб поставляти дані реального часу на WEB і дозволити настройку під користувача. WEB функції включають доступ до WEB-сторінок контролера через використання стандартних браузерів можливість аналізувати діагностику контролера, конфігурацію входів/ виходів, дані реального часу і бібліотечні інструменти. Завдяки даним про діагностику контролера та про його стан через браузери, вбудовані WEB-сервери надають кращу сервісну підтримку та час реакції. Це дає доступ до точних даних тим, кому це необхідно, через безпечний доступ до контролера і гіперз'вязок з іншими серверами, надаючи тим самим повну інформацію щодо стану-діагностики технологічного обладнання або процесу. Врешті, можливе створення власних H ML екранів для специфічних потреб користувача. Преконфігурована діагностика та масиви даних швидко перетворюють вбудовані WEB-сервери на незмінну річ. Коли користувач відкриває свій браузер по IP адресі контролера, все що він має зробити - це ввести свій USER пароль для доступу до екранів діагностики реального часу і шаблонів/ редактору даних. Оскільки ПЛК надають свої власні WEB-сторінки, спеціаліст по обслуговуванню може вільно переходити з одного підприємства (цеху) на інше, викликати, наприклад, H ML-сторінку з одного вбудованого в ПЛК серверу, потім одним натиском клавіші встановити гіперз'вязок з іншою сторінкою і бачити дані з технології чи діагностики обладнання суміжного виробництва і все це відбувається цілком прозор так як це можливо в I er e . Вбудовані WEB-сервери та програмне забезпечення WEB U ili y побудовані на відкритих технологіях та комунікаційних стандартах. Це означає, що системи АСУТП користувача та системи АСУП можуть, врешті, працювати разом, потребуючи при цьому менше затрат на обладнання та навчання користувачів (всі знайомі з WEB браузерами).
Давайте рассмотрим процесс запуска новой службы на примере запуска Web-сервера Apache. Я выбрал для примера этот сервис только потому, что на изолированном персональном компьютере вы его, скорее всего, не установили при инсталляции системы. Можно было бы для примера взять Samba-сервер или сервер FTP, или любую другую службу. Последовательность действий в любом случае одинакова. Естественно, что вначале надо установить в системе соответствующий пакет. Находим на дистрибутивном диске или скачиваем из Интернета пакет (пусть это будет apache-1.3.19-3.i586.rpm). Выполняем установку [root]# rpm -Uhv apache-1.3.19-3.i586.rpm При необходимости предварительно устанавливаем требующиеся дополнительные пакеты. После этого надо произвести все необходимые настройки сервера. Мы здесь не рассматриваем вопросы настройки сервера Apache. Пока вы не закончили с его настройкой, можно запускать сервер "вручную", чтобы проверить, как все работает. После того, как настройка сервера завершена, можно заняться организацией его автоматической загрузки при запуске системы
2. Системи обліку в бюджетних організаціях (меморіально-ордерна система)
3. Розробка автоматизованої системи обліку працівника бібліотечного фонду коледжу УДАУ
4. Проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво
5. Особливості обліку на підприємстві роздрібної торгівлі – платника єдиного податку
9. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
10. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"
11. Організація обліку власного капіталу підприємства України
12. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу
13. Організація обліку на підприємстві ТОВ "ВІРКО"
14. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
15. Організація управлінського обліку на підприємстві
16. Система та процес бухгалтерського обліку
20. Розробка автоматизованого обліку та руху товарів на складах засобами СУБД Microsoft Access
21. Автоматизована система комерційного обліку електроенергії
25. Організація обліку грошових коштів
26. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства
27. Активи як найважливіший об’єкт бухгалтерського обліку укр
28. Web-серверы
29. Діюча практика обліку операцій з векселями
30. Стан та напрямки удосконалення бухгалтерського обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі
31. Вибір форми ведення бухгалтерського обліку
32. Вибуття запасів: оцінка та відображення в обліку
33. Іноземний досвід ведення бухгалтерського обліку
34. Методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості в будівництві
35. Облік активної частини балансу підприємства
36. Облік виробничих запасів. Застосування програми "1С:Бухгалтерія" для їх обліку
37. Облік основних засобів підприємства
41. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
42. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
44. Організація обліку в Франції та Люксембурзі
45. Організація обліку доходів
46. Організація обліку орендних операцій
47. Організація обліку та контролю в Біловодському районному центрі зайнятості
49. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
50. Організація фінансового обліку розрахунків з дебіторами відповідно до П(С)БО
51. Основи організації бухгалтерського обліку
52. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах
53. Принципи побудови обліку операції та фактів поза балансом
57. Теоретичні та правові засади обліку та контролю в бюджетних установах
58. Українська школа бухгалтерського обліку
59. Формування облікової політики підприємства
60. Баланс, рахунки і подвійний запис як основні методичні прийоми бухгалтерського обліку
61. Аналіз обліку витрат виробництва
62. Автоматизація процесу обліку
63. База даних по обліку вогнепальної зброї
64. Об’єктно-орієнтована програма обліку продуктового магазину
66. Обгрунтування товарного портфелю торговельного підприємства ЗАТ "Вентиляційні системи"
67. Операційна система підприємства
68. Система формування та підготовки кадрів для підприємства
69. Аналіз обліку платників податків в Україні
73. Математична модель транспортної системи підприємства
75. Планування діяльності підприємства
77. Планування діяльності підприємства
79. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
80. Формування основних фондів підприємства
81. Інтегральна ефективність діяльності підприємства
82. Матеріально-технічне забезпечення підприємства
83. Оцінка фінансового стану підприємства
85. Рентабельність підприємства
90. Автомазація виробничих процесів підприємства
91. Створення приватного підприємства по виробництву повітряної кукурудзи
93. Відтворення господарських операцій у бухгалтерському балансі підприємства
94. Економічна оцінка активу балансу підприємства
95. Організація і методика аудиту доходів підприємства
96. Попередній фінансовий аналіз підприємства
97. Фінансова звітність підприємства