![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Охрана природы, Экология, Природопользование
Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва |
ЗМІСТ Вступ 1. Екологічні особливості агроекосистем 2. Антропогенний тиск на агроекосистеми 3. Основні напрямки екологічної стабілізації агроекосистем 4. Біологічний метод захисту рослин Висновок Література Вступ Тема контрольної роботи «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Основне завдання сільського господарства полягає в одержанні високоякісної екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва. Вивченням екологічних основ ведення сільського господарства займається агроекологія. Агроекологія на основі комплексного системного підходу визначає шляхи переходу агросистем на основу сталого розвитку. Це означає, що стабільне отримання достатньої кількості високоякісної конкурентоспроможної продукції повинно вестися за рахунок обмеження витрат антропогенної енергії, поновлення природних ресурсів, формування стійких агроекосистем і мінімального забруднення навколишнього середовища. 1. Екологічні особливості агроекосистем Для агроландшафтів характерною є трансформація окремих елементів, виникнення порушень екологічної рівноваги ландшафту, зокрема, таких елементів як ґрунт, гідрологічний режим, рельєф. Малопродуктивні дикі рослини замінено в них високопродуктивними культурними, виведено нові форми та сорти, однак рослинний покрив стає одноманітним. Важливою особливістю агробіоценозів, які займають основну частину території агроландшафтів, є домінування небагатьох видів тварин-фітофагів. Відсутність механізмів саморегуляції є передумовою масового систематичного розмноження окремих видів, а вирощування монокультур на великих площах створює для них невичерпні запаси корму. Відсутність природних ворогів зумовлює перетворення багатьох видів (гризуни, комахи) на сільськогосподарських шкідників. Для підтримання популяцій культурофітоценозів необхідно здійснювати систему агротехнічних і меліоративних заходів, які спричиняють сильну трансформацію компонентів первинного ландшафту. В агроландшафтах значно порушено природний біологічний кругообіг - у землю повертається лише незначна частина продукованої біомаси, а більшість безповоротно виноситься разом з урожаєм. 2. Антропогенний тиск на агроекосистеми Збільшення потужності та маси тракторів, сільськогосподарських машин і транспортних засобів, що значною мірою зумовлене великою площею полів, у поєднанні зі збільшенням кількості проїздів техніки під час виконання технологічних операцій посилює негативний вплив на ґрунт. Механічний вплив ходових частин машинно-тракторних агрегатів приводить до ущільнення ґрунту, зменшення пористості, руйнування ґрунтової структури, погіршення водопроникності, розпилення ґрунту, зростання поверхневого стоку та змиву. Переущільнення ґрунтів погіршує умови росту, знижує врожайність сільськогосподарських культур. У процесі роботи сільськогосподарських машин природне середовище, передусім атмосферне повітря та земельні угіддя, забруднюються альдегідами, вуглекислим газом, окисами азоту та сірки, свинцем. Споживацьке ставлення до природи, постійне прагнення максимально спростити конфігурацію полів та розширити площі орних земель за рахунок лісів, лук - усе це зумовило виникнення деструктивних явищ на сільськогосподарських землях (дигресія пасовищ, пересушення, заболочення, забруднення ґрунтів і вод, переущільнення та порушення ґрунтової структури, засолонцювання, дефляція, водна ерозія).
Динамічна стійкість агроландшафтів, на відміну від саморегульованих природних ландшафтів, суттєво послаблена внаслідок повної чи часткової антропогенної зміни біоти, порушення водного та термічного режимів, процесів ґрунтоутворення, біогеохімічного кругообігу. В агроландшафтах істотно змінюються всі параметри мікроклімату, особливо це стосується великих абсолютно обезліснених ділянок. В умовах відносно низької лісистості України надзвичайно негативно впливає на стан агроекосистем надмірна розораність. Серйозну потенціальну небезпеку навколишньому середовищу, передусім землям, культурним рослинам, а через них і людям, завдає інтенсивна хімізація землеробства. Десятки мільйонів тонн мінеральних добрив і хімічних меліорантів, сотні тисяч тонн гербіцидів, інсектицидів, дефоліантів, регуляторів росту рослин та інших хімічних засобів, які щороку вносять на поля, навіть за умови відносної нешкідливості окремих препаратів, разом негативно впливають на навколишнє середовище. На відміну від усіх інших забруднювачів біосфери пестициди спеціально вносяться в оточуюче нас природне середовище. При цьому 97-99% інсектицидів і фунгіцидів та 55-60% гербіцидів навіть при суворому дотриманні всіх регламентів їх застосування не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у ґрунт, повітря, водойми. Оскільки всі без винятку пестициди належать до отрут широкої дії, вони вражають не тільки бур'яни, шкідників і збудників хвороб рослин, а й усі інші живі істоти. Потрапляючи в навколишнє середовище, пестициди накопичуються. Пересуваючись ланцюгами живлення у природних екосистемах, вони можуть багатократно збільшувати концентрацію. Якщо, наприклад, у воді, повітрі чи ґрунті вони містяться в допустимих межах, то в організмі хижаків, які до того ж достатньо довго живуть, наприклад щуки чи орла, вони акумулюються, і концентрація їх може бути більшою в десятки і сотні тисяч разів. Зараз відбувся перехід від виробництва дуже стійких хлорорганічних пестицидів типу ДДТ до менш стійких органофосфатів, карбаматів і піретроїдів. І все-таки, незважаючи на порівняно швидкий їх розклад, передбачити долю всіх виниклих при цьому хімічних сполук неможливо. Загальну схему перетворення пестицидів у навколишньому середовищі можна показати так як зображено на Рис. 1. Рис. 1. Загальна схему перетворення пестицидів у навколишньому середовищіЗа даними ФАО, нині зареєстровано вже близько 500 видів стійких до інсектицидів комах. Швидко виробляється така стійкість у рослин, молюсків, гельмінтів, гризунів, грибів, кліщів. У багатьох випадках стійкість зростає в сотні разів, що робить популяції шкідників невразливими навіть при багатократних обробках. Широке застосування пестицидів є катастрофічним для живої природи. Щорічно від отруєнь пестицидами гине (від загальної кількості щорічно загиблих) близько 40% лосів, кабанів і зайців, більше 77% борової дичини, качок та гусей і більше 30% риби в прісних водоймах. Спостерігається стійка тенденція зростання пестицидного забруднення водойм і ґрунтів. У водних мешканців дуже великі коефіцієнти накопичення пестицидів в організмі.
Наприклад, вміст ДДТ у м'язах північноатлантичної тріски 1-10 мг/кг, у печінці 180-1800 мг/кг. ДДТ - давно заборонений пестицид, але його залишкові кількості здатні більше 50 років циркулювати в біосфері. Більше того, продукти його розпаду (наприклад, ДДЄ) - небезпечні і стійкі речовини, іноді більш токсичні, ніж вихідна речовина. Пестициди створюють сприятливе середовище для масового розмноження видів, які до їх застосування не завдавали збитків. Наприклад, після знищення пестицидами бур'янів «першого покоління» засмічувати поля починають ті види, які раніше були рідкісними. І кількість цих видів різко зростає. Небезпечним наслідком застосування гербіцидів є різке посилення ерозії: на оголеному ґрунті (після знищення бур'янів) вона розвивається практично на всіх територіях. Пестициди пригнічують біологічну активність ґрунту і тим перешкоджають природному відновленню його родючості. Спостерігаються значні втрати внаслідок знищення пестицидами серед корисної ентомофауни: комах - запилювачів, хижаків, паразитів. 80% усіх рослин запилюється комахами і без них різко знижується врожай. Зараз практично в усіх сільськогосподарських регіонах чисельність запилювачів значно скорочена. Обробка пестицидами може викликати масову появу мутацій, які порушують генетичну чистоту високопродуктивних сортів сільськогосподарських рослин. Доведено, що пестициди змінюють вміст різних мікро- і макроелементів у рослинах, що викликає зміну харчової цінності і смакових якостей сільськогосподарської продукції, ускладнює зберігання зібраного врожаю. Особливу тривогу в нашій країні викликає накопичення непридатних для використання пестицидів, яке розпочалося ще з початку 60-х років. Повсюдне скорочення площ природної лісової та лучної рослинності викликало пересихання та забруднення джерел, зниження рівня ґрунтових вод, сприяло інтенсивній евтрофікації водойм, послабленню водоочисного ефекту. Непоодинокі випадки, коли межі полів підходять майже до краю берега річки чи озера. Зберігання міндобрив насипом поблизу берегів річок, забір води з них для миття машин (у тому числі агрегатів, що використовуються для внесення отрутохімікатів чи мінеральних добрив), виливання мастил із двигунів машин - все це посилює забруднення середовища. Сформована структура сільськогосподарських угідь сприяє інтенсивному розвиткові ерозійних процесів. Лише за останні 25 років у Кіровоградській, Донецькій, Черкаській та Волинській областях площа еродованих земель зросла на 30-55%, у Житомирській - на 94%, Львівській та Закарпатській - більш як удвічі. Щорічно площа еродованих земель в Україні зростає на 70-100 тис. га. За останні 20 років світові втрати верхнього родючого шару ґрунту склали більше 500 млрд. тонн. Інтенсивні ерозійні процеси посилюють винос мінеральних добрив, пестицидів, а також твердих часток ґрунту у водойми, що спричиняє їх замулення, погіршення санітарно-гігієнічних властивостей питної води. Ще одним джерелом забруднення середовища є також підприємства, які переробляють сільськогосподарську продукцію, котельні, тракторні бригади, тваринницькі комплекси та ферми.
Цей скромний нарис є спробою дати відповідь на них та деякі інші питання. Можливо, деякі висловлені у цій роботі думки не вкладаються у загальноприйняті концепції. Але я намагався опиратися на факти, а не на концепції. При цьому я керувався таким підходом: робота має бути науково достовірною та доступною широкому колу читачів. Наскільки це мені вдалося — нехай судить читач. Деякі дослідники голодомору 1932-33 pp. в Руси-Україні, погоджуючись з багатомільйонними жертвами, висловлюють сумніви, чи був цей голод запланований, чи був це геноцид, а не випадковий збіг обставин і таке інше. Так, наприклад, у передмові до збірника документів про голодомор [2, с.8] редакційна колегія пише: "Вся сукупність матеріалів не дає підстав для висновку про те, що ця трагедія була заздалегідь спланованою антиукраїнською акцією, голодом-етноцидом". Інші дослідники вбачають причину трагедії в економічних обставинах, хибній політиці правлячої кліки, особливо Сталіна, щодо села. Мовляв, немає доказів, що голодомор був спланований, але він був наслідком колективізації, яка викликала безладдя у сільськогосподарському виробництві
1. Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району
2. Екологічні проблеми України та шляхи їх розв’язання
3. Екологічні проблеми деяких водних екосистем України
4. Екологічні проблеми зберігання та утилізації відходів
5. Екологічні проблеми міського середовища і містобудування
9. Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
10. Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
11. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
12. Екологічні аспекти геологічної діяльності людини
13. Економічное районуванне, його суть та значення
14. Аналіз економічної ефективності ВАТ "Птахорадгосп "Мирний"
15. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
16. Історія соціально-економічної географії світу
17. Автоматизована система обробки економічної інформації
18. Системи оброблення економічної інформації
19. Загальнодержавні класифікатори економічної інформації
26. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
27. Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
28. Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону
29. Аналіз економічної нестабільності в Україні
30. Аналіз фінансово-економічної діяльності ТОВ "Трансмаш"
31. Зародження та основні етапи розвитку економічної думки
32. Модель загальної економічної рівноваги Ерроу—Дебре. Теорема неможливості К.-Дж. Ерроу
34. Основні показники економічної статистики
35. Підвищення економічної ефективності використання основних фондів операційної діяльності підприємства
36. Розвиток економічної думки
37. Сутність економічної інформації в системі корпоративного управління
41. Людина: біологія й соціологічні проблеми
42. Екологічні особливості ампельних рослин
45. Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
46. Екологічні напрями виробництва кисломолочних напоїв на ВАТ "Віта" м. Біла Церква
47. Психологічні проблеми сімейного подружжя
48. Соціальні та психолого-педагогічні проблеми молоді
49. Гносеологічні проблеми історії в XX ст
50. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення
51. Екологічні аспекти видобування піску на прикладі об`єктів Чернігівської області
52. Екологічні права громадян: поняття, форми і види
53. Роль лісу в екологічній стабілізації ландшафтів
57. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
58. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
59. Економічні і законодавчі питання охорони праці
61. Північно-Кавказький економічний район Росії
63. Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій
65. Проблеми ринку праці і зайнятості в перехідній економіці України
66. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості
67. Формування екологічної культури молодших школярів
68. Формування екологічної свідомості школярів
69. Основні проблеми педагогічної психології
73. Екологія України. Проблеми. Географія. Шляхи рішення
74. Економічний механізм природокористування та охорони навколишнього середовища
75. Поняття глобальної екологічної кризи ХХІ століття
76. Право на одержання екологічної інформації
77. Проблеми розвитку та здійснення екологічного аудиту в Україні
78. Умови визнання не дійсними висновків державної екологічної експертизи
79. Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки
80. Локалізація екологічної загрози забруднення атмосфери від пилу спалювання вугілля на ТЕС
81. Економічна оцінка екологічних збитків
82. Проблема ансамбля в архитектуре XVII века (барокко)
84. Проблемы существования внеземных цивилизаций
85. Проблемы антропогенного воздействия на биосферу
90. Проблема занятости трудовых ресурсов, их численность. Центральный экономический район.
92. Проблемы размещения производительных сил. Карпатский регион
93. Продовольственная проблема мира
94. Сырьевая и энергетическая проблема мира
95. Проблема ресурсообеспечения
96. Территориальная проблема Курильских островов
97. Глобальные проблемы человечества. Использование Мирового океана
98. Угольная промышленность мира. Проблемы и перспективы
99. Рост населения, проблема продовольствия
100. Деятельность международных организаций ООН в решении глобальной продовольственной проблемы