|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Запровадження Християнства на Русі |
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Крючки с поводками Mikado SSH Fudo "SB Chinu", №4BN, поводок 0,22 мм. 
Мыло металлическое "Ликвидатор". План. 1. Вступ. 2. Основна частина: · Причини запровадження християнства. · Процес християнізації. · Наслідки запровадження християнства. 3. Висновок. 4. Список використаної літератури. Вступ & bsp; Немає в сучасній історичній науці, присвяченій Давній Русі, більш визначного і також добре дослідженого питання, ніж питання про хрещення Київської Русі та розповсюдження християнства в перші століття хрещення. Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис — пам'ятка початку XII віку, що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним — воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер. І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в «Журнале Министерства народного просвещения» за 1871 р., а потім 1880 р. в праці «История Русской Церкви», т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських «Чтениях») піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання — це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато). Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового — князя Ярослава Мудрого, мниха Якова («Похвала» князю Володимиру та «Сказание» про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора («Чтение» про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше. Всі інші вчені, що пізніше писали про охрещення українського народу, звичайно або розбивали (невдало!) твердження Голубинського, або новими даними підпирали його думки. Дуже солідну рецензію на капітальний труд Є. Голубинського дав професор Київської духовної академії Іван Малишевський («Отчет о 24 присуждении наград гр. Уварова». Спб., 1882. С. 19 — 187), який не тільки підкреслив заслуги Голубинського, але подав і свої думки; в питанні про хрещення Володимира та українського народу Малишевський нерішуче боронить літописне оповідання. Вчений Василевський у статті «Русско-византийские отрывки» («Журн. Мин. нар. пр.». 1876. III) подав звістки візантійських та арабських джерел про охрещення. У 1883 р. вийшла цінна праця барона В. Р. Розена «Император Василий Болгаробойца. Извлечения из летописи Яхъи Антиохийского» (додаток до 44 т. «Записок» Академії наук); для нас цікаве те місце Ях'ї (жив у X — XI вв.), де він розказує про оженіння князя Володимира з Анною та про його охрещення. Добру рецензію на цю працю дав Ф. Успенський в «Журн.
Мин. нар. пр.» (1884. Кн. IV. С. 282 — 315). Коротку, але змістовну статтю «Современное состояние вопроса об обстоятельствах крещения Руси» в «Трудах Киев. дух. акад.» (1886. Кн. XI. С. 587 — 606) написав /. Линниченко, спиняючись головним чином на Корсунській справі. В IX кн. «Киевской старины» за 1887 р. вміщено статтю П. Л. Лебединцева «Когда и где совершилось крещение киевлян при св. Владимире», де автор невдало боронить літописне оповідання. Проти цієї статті виступив професор В. Завитневич, умістивши в «Трудах Киев. дух. академии» за 1888 р. (Кн. І, с. 126 — 152) цінну й солідну статтю «О месте и времени крещения св. Владимира и о годе крещения киевлян». На статтю В. Завитневича звернув свою увагу професор А. Соболевський у «Журн. Мин. нар. пр.» 1888 року (Кн. VI, с. 396 — 403) в статті «В каком году крестился св. Владимир»; Соболевський боронить літописне оповідання, бажаючи розбити всі висновки Завитневича й довести, що Яків та диякон Нестор жили пізніше літописця, а тому їхнім писанням не можна давати більшої віри, як літописцеві. Віт. своєї «Історії України-Руси» (вид. 2) професор М. Грушевський дав добрий перегляд усієї справи охрещення й подав докладну літературу. На початку ХХ століття також з`явилось одразу декілька надзвичайно важливих робіт, які по-різному ставили та вирішували питання про прийняття християнства. Це праці академіка А.А. Шахматова, М.Д. Приселкова, В.А. Пархоменка, В.І. Ламаньского, Н.К. Нікольського, П. А. Лаврова, Н.Д. Полонської та багатьох інших. Але після 1918 року ця тема перестала вважатися значною. Вона попросту зникла зі сторінок наукового друку, залишаючись однією з найважливіших в світовій славістиці (праці Л.Мюллера, А. Поппе та інших). В пізніші радянські часи питання хрещення знову почало цікавити істориків. Факту запровадження християнства та його значенню присвячені були численні монографії та статті: «Запровадження християнства на Русі», М., 1987; Рапов, 1988 «Як була хрещена Русь», М., 1989; «Руська духовна культура», Тренто, 1992, порівняльні нариси «Прийняття християнства народами Центральної та Південно-Східної Європи і хрещення Русі». М., 1988; «Тисячоліття запровадження християнства на Русі» М., 1993 та багато інших. Але це тільки невелика вибірка з тої надзвичайної кількості істориків усіх часів, які вивчали питання запровадження християнства на Русі. Існує дуже багато різних поглядів на це питання, різних підходів. Чому ж проблема хрещення Русі є настільки популярною та актуальною в будь-які часи? На мою думку, це одна з найважливіших подій в нашій історії, яка визначила шляхи подальшого розвитку Київської Русі, а потім – і української держави. Запровадження нової релігії – це питання не тільки еволюції світогляду (хоча одного цього достатньо, щоб говорити про глобальність змін), це й зміни у політичному курсі, - тобто це можно вважати дуже важливою віхою в історії народу. Отже, в цьому рефераті ми спробуємо узагальнити усі підходи до вивчення проблеми запровадження християнства в Київській Русі (а саме остаточної християнізації, яку провадив князь Володимир Святославич) та стисло викласти основні факти, які стосуються цієї історичної події.
& bsp; Основна частина & bsp; Причини запровадження християнства. & bsp; Розгляд кожного історичного питання прийнято починати, перш за все, з розгляду причин та приводів певної події. Це є дуже важливим, тому що, якщо ми не знаємо чинників, які впливали на зародження проблеми, як ми можемо судити про проблему в цілому? Отже, якими були причини для запровадження християнства на Русі? Знамените «хрещення Русі», яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів: · Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за допомогою створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племенного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади. · Міжнародні фактори: тільки християнизація могла дати Русі «перепустку» до родини європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізованих сусідів, які ставилися до язичників як до нелюдей. До того ж треба мати на увазі, що остаточний розкол християнства на католицьку та православну гілки стався лише в 1054 році. · Соціальні фактори: Наростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи. · Особисті міркування Володимира та деякі епізоди з його життя. Він, напевне, брав на увагу хрещення своєї бабусі Ольги, яка залишила по собі добру пам`ять. Не виключено, що деякі епізоди його гріховного життя, наприклад, братовбивство під час боротьби за владу, насильство, багатоженстов, в підсумку змусили його замислитися про духовне очищення, про таке діяння, яке могло б залишити про нього добру пам`ять. Але, скоріш за все, він діяв виходячи з прагматичних міркувань. Справа в тому, що запровадження християнства було зумовлено одруженням Володимира із сестрою візантійського імператора, Анною. Це надзвичайно підвищувало його авторитет, а отже, зміцнювало і княжу владу. Важливою вважається і так звана проблема «вибору віри», від вирішення якої залежав весь хід руської історії. Християнство не було єдиним варіантом. Реальна ситуація пропонувала і інші альтернативи: іудаїзм, іслам, буддизм, не кажучи вже про численні секти типу маніхейства, павликіанства, богомільства. Отож, питання було в тому, якій з цих релігійних систем віддати перевагу. Цей процес відображений у літописному епізоді “вибору віри” – досить своєрідному документі тієї епохи. Релігійний акт 988 р. є центральним епізодом в редакції “Повісті временних літ”, що дішла до нас. “Сказаніє про Володимирове хрещення” носить складний характер та розпадається на декілька епізодів, нез’єднаних органічно одне з одним. Під 986 р. розповідається про прибуття у Київ місіонерів від чотирьох найбільш значних монотеістичних церков, авторитет яких був забезпечений відповідними політичними організаціями ( це спеціально підкреслено у тексті): ісламу – від Волзької Булгарії; католицизму – від Німеччини, іудаїзму – від Хазарії, православ’я – від Візантії.
А почалося все з загарбання на початку XIV столття литовським князем Гедемном руських земель. «Великий язичник Гедемн,P зазнача Гоголь,P вивв на сцену тодшньо стор новий народ народ бдний життям, засобами для життя, що населяв дик соснов лси ниншньо Блорус, ще носив зврину шкуру замсть одягу, ще боготворив Перуна поклонявся «древньому вогню» у не торкнутих сокирою гаях, платив ранше данину руським князям вдомий пд м'ям литовцв. ¶ цей народ за свого князя Гедемна зробився найпомтншим на величезному пвнчному сход ґвропи». Сталося диво. З глибин Захдно Рус зовсм несподвано вирина сила, яка «вихоплю» Русь з монгольських лап. Виник величезний «промжок мж великою татарською Росю» (вираз Гоголя), що сягав на сход Рязан Харукан (ниншнй Харкв). Вн став Великим Русько-Литовським князвством, практично незалежним вд Орди з «гогвським'», антиарйським менталтетом. Тут був «руський дух», тут «Руссю пахло», оскльки н сам литовц, н хн княз не лише не накидали русичам сво ври свох порядкв (та й не могли накинути), а, навпаки, багато литовцв прийняли християнство стали вчитися руськй культур цивлзац
1. Вплив християнства на культуру в Київській Русі
2. Развитие права на Северо-западе Руси (Статья)
3. Объективные причины принятия христианства на Руси
4. Князь и дружина в Древней Руси
9. Культура Руси XIV - XVII веков
11. Русская здрава (методы оздоровления на Руси)
12. "Освобожден народ, но счастлив ли народ ?" по поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо"
13. Понятие счастья в поэме Некрасова "Кому на Руси жить хорошо?"
15. Иван IV – первый царь Всея Руси
16. Православие и соцкультурное развитие особенности древней Руси
Форма силиконовая для выпечки "Пряничный домик" (арт. TK 0231). 
Карандаши цветные "Замок", 60 цветов. 
Подставка для колец Zoola "Кролик", хром. 17. Борьба Руси с агрессией немецких и шведских феодалов. Александр Невский
18. Архитектура Руси XIII - XIVвв.
19. Борьба народов Руси, Закавказья и Средней Азии с татаро-монгольским нашествием
20. Золотая Орда, ее государственный строй и формы господства над Русью
21. Крещение Руси
25. Объединение Руси
26. Принятие Христианства на Руси
28. Социально-экономический и политический строй. Внутренняя и внешняя политика Киевской Руси
29. Торгово-экономические связи Киевской Руси (Контрольная)
30. Цивилизации. От Руси к России. XVII век: Люди и время, смута. Эпоха Петра Великого...
31. Альнернатива средневековой Руси 13-15 в.в.
Горшок эмалированный с крышкой, 1,5 л. 
Кружка "Лучший Папа", с рисунком. 
Кондиционер для белья "Mitsuei", с ароматом белых цветов, 2 л. 33. Происхождение и развитие городов древней Руси
35. Феодальная раздробленность Руси
36. Князь и дружина в Древней Руси
37. Христианизация Руси. Ее последствия
42. Христианство на Руси X-XI вв.
44. Культура Руси в период раздробленности
45. Алексей Михайлович. - Начало воссоединения Руси
47. Образ царя в средневековой Руси
48. К истокам Руси
Перчатки виниловые одноразовые, размер L, 100 шт. 
Горшок детский "Бегемотик", белый. 
Коробка для хранения обуви, 610x340x130 мм. 49. Идейно-политические процессы в древнекиевской Руси
50. Татаро-монгольское нашествие и борьба Руси за свою независимость в XIII в.
51. Борьба Руси с монгольским игом, его результаты и последствия
52. Распространение христианства на Руси
53. Образование Древнерусского государства. Крещение Руси в Х-ХII вв.
57. Догосударственный период в истории Руси
58. Коневодство в древней Руси
59. Борьба народов на Руси за независимость в XIII в.
62. Создание и становление Древней Руси
63. Торгово-экономические связи Киевской Руси
64. Борьба Руси с внешними вторжениями в XIII в.
Игра со звонком "Глаз-Алмаз". 
Развивающая игра "Магнитные истории". 
Подушка для автокресел, детская "Roxy". 65. Влияние христианства на развитие государства и права в Киевской Руси
66. Гипотезы образования государственности на Руси
67. История Руси
68. История принятия христианства на Руси
69. История христианства на Руси
73. Насилие политики Петра над традициями (обычаями) Московской Руси
74. Особливості економічного розвитку Київської Русі
75. Принятие христианства на Руси
76. Принятие христианства на Руси и его историческое значение
77. Самозванцы на Руси в XVII веке
79. Татаро-монгольское иго на Руси
Простыня на резинке "Мокко", 160x200 см. 
Набор для проведения раскопок "Jewerly Excavation. Горный хрусталь". 
Развивающая игра "Таблица умножения". 82. Родовая память в Древней Руси
83. Святые князья Великой Руси
84. Антиповедение в культуре древней Руси
85. Принятие христианства на Руси, русский взгляд
90. Христианство на Руси. Реформа языческого культа
91. Юридические Сборники Древней Руси
93. Становление правовых норм в Киевской Руси
95. Как на Руси Новый год встречали
96. Культурный облик Древней Руси
Кружка фарфоровая "FIFA 2018. Забивака. Триумф!", 480 мл. 
Чайник со свистком из нержавеющей стали "Mayer & Boch", 2,5 л. 
Ручка-стилус шариковая сувенирная "Максим". 97. “Третья” культура в Древней Руси
98. Владимир Великий, Брунон Кверфуртский и григорианское пение в Киевской Руси
