|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Лексика української мови на позначення обрядів, звичаїв |
Браслет светоотражающий, самофиксирующийся, желтый. 
Мыло металлическое "Ликвидатор". 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. КУРСОВА РОБОТА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ОБРЯДІВ, ЗВИЧАЇВ ЗМІСТВступ Розділ 1. Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців5 Розділ 2. Назви передвесільних обрядів в українських східнослобожанських говірках10 2.1 Назви передвесільних обрядів10 2.2 Назви на позначення передшлюбних обрядів 13 2.3 Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі18 Висновки24 Список використаних джерел27 ВСТУП У монографії В. Кононенка «Рідне слово» наголошується: «Традиційний спосіб життя невіддільний від народу, а тому знати народні звичаї, обряди, вірування, самий характер національного буття має кожен, хто вважає себе українцем. Відомо, що рідна мова виступає могутнім чинни ком відображення дійсності в її національному виявленні. Засобами національної мови створюється система понять, на ґрунті якої зрештую формується картина світу, тобто виражена в мовних категоріях сукупність уявлень і суджень про позамовну дійсність. У процесі оволодіння національно-мовним арсеналом, що відтворює спосіб життя, світобачення українця, розвивається національна самосвідомість». Розглянемо, як віддзеркалюються в мові (і зокрема через призму етимології) українські вірування, звичаї й обряди. Обрядовість – система культових або звичаєвих обрядів українців, у якій переплелися стародавнє язичницьке народовір’я, елементи тотемізму, фетишизму, християнського віровчення, досвід людей, їх трудова діяльність. Первісні обряди відбивали певне розуміння навколишнього світу. Водночас вони були формами вияву емоцій людини. Наші пращури одухотворю вали природу, жили в гармонією з нею. Саме з обрядів виокремлюється образотворче мистецтво, танець, спів, фольклор. Обрядовість поділяється на календарну та родинно-побутову. Вона позначається високою поетикою, красою, глибоким символізмом, єднанням з природою. Найважливішими обрядами календарного циклу були новорічні (колядування, щедрування, засівання) й весняні (закликання весни, ведіння хороводів). Літньо-осіння обрядовість включала Зелені Свята, Івана Купала тощо. Велику роль у житті людей відігравали сімейні обряди – родильні, весільні, поховальні, поминальні. Моя мета– сформулювати принципи будови словника фразем українських обрядів,продемонструвати номінації етапів родильної обрядовості, відбиті в західноподільських говірках. Загальновідомо, що подільські говірки належать до волинсько-подільської групи говорів південно-західного наріччя, мають загальноукраїнську мовну основу, є старожитніми за визначальними рисами. Чітко виокремлюється західний ареал подільського говору, який територіально виділяється на захід від р. Студениця і має ряд говіркових особливостей. Моя мета – зафіксувати все розмаїття фраземного складу (загальноукраїнських та вузьколокальних) з усіма наявними варіантами (фонетичними, морфологічними, лексичними), синонімічними рядами, полісемією. Сьогодні актуальним для діалектологічних студій є опис всього мовленнєвого пласту, тому, досліджуючи обрядову фраземіку західноподільських говірок, я прагну до максимального врахування фраземних фактів, уключаючи й літературні зразки, як активний елемент народнорозмовного мовлення.
РОЗДІЛ 1. ВІДБИТТЯ В ЕТИМОЛОГІЇ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ, ВІРУВАНЬ, ОБРЯДІВ, ТРАДИЦІЙ Обрядово-звичаєва сфера — це ті прикмети й ознаки, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, але й у його історичному минулому. Адже вона охоплює всі ділянки особистого й суспільного життя кожної окремої людини. Традиції, звичаї, обряди й свята — це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Святково-звичаєва спадщина, а також мова — це ті найміцніші елементи, що об'єднують і цементують окремих людей в один народ, в одну націю. Із часу виникнення людського суспільства прогрес цивілізації відбувався завдяки тому, що від покоління до покоління, від колективу до окремої людини систематично передавалися знання, трудові навики, норми поведінки, матеріальні та духовні цінності. Кожним новим поколінням все це засвоювалося, застосовувалося в житті, розвивалося та в подальшому передавалося наступному поколінню. В ході історії склалися й утвердилися форми, засоби та механізми збереження й передачі соціального досвіду, які в сукупності називаються традицією. Традиція (від лат. radi io) — передача від покоління до покоління як загальноприйняте, загальнообов'язкове, перевірене минулим досвідом, визнане необхідним для забезпечення подальшого існування й розвитку індивіда, колективу, держави, суспільства. Мета традиції полягає в тому, що закріплювати й відтворювати в нових поколіннях уставлені способи життєдіяльності, типи мислення і поведінки. Поняття традиції служить загальною назвою як для матеріальних і духовних цінностей, котрі сприймаються людьми як спадщина, так і для процесу й форм соціального дослідження. Форми реалізації традиції різноманітні, але основними з них є звичай, свято й обряд. До того ж обряд може виступати елементом традиції, звичаю, свята, різновидом кожного із них. Щоб краще зрозуміти суть та призначення обряду, необхідно порівняти його із звичаєм та святом, які також представляють собою форми виявлення традиції. Звичай — загальноприйнятий порядок, спосіб дій, загальноприйнята норма поведінки: те що стало звичним, засвоєним, визнаним, що увійшло у вжиток. Слово звичай походить від дієслова звикнути, тобто привикнути, привчитися до чогось, взяти щось за звичку. Таким чином, звичай — це звичка робити щось певним чином у праці, в побуті, в суспільному, духовному житті; це звичний, давно заведений, який став звичайним порядком, однотипні масові дії, які відтворюються тривалий час. Соціальна роль звичаю та ж, що й традиції. Вона служить засобом збереження та передачі досвіду, освячення порядків і форм життя, які встановилися, регламентації й контроль поведінки індивідів, зміцнення їх зв'язку із тією соціальною групою (нацією, суспільством), до якої вони належать. Зміст і роль звичаю й традиції по суті збігаються. Але вони відрізняються сферами дії. Сфера звичаю вужча, ніж традиції. Якщо традиція має місце у всіх сферах матеріального і духовного життя, то звичай існує лише в окремих його ділянках, головним чином у сферах праці, побуту, спілкування та сімейних відносин. Звичай неможливий там, де немає однакових чи хоча б подібних ситуацій, які повторюються, а отже, неможливі й однотипні вчинки, наприклад, у дослідницькій роботі, художній, технічній творчості.
Успадкування змісту, способу, форм діяльності (тобто традиція) властиве для всіх ділянок суспільного життя, без цього просто не було б розвитку, а така форма реалізації традиції, як звичай, який представляє собою вчинки, котрі повторюються, має місце лише там, де тривалий час існують однакові ситуації. Звичай в буденному розумінні часто ототожнюється з обрядом, котрий також є однотипною дією у подібних, які тривалий час повторюються, обставин. Але якщо від традиції звичай відрізняється сферою, то від обряду — характером дій. Звичай є практичною дією, завдання якого — дати зразок для наслідування, показати, як потрібно діяти, щоб успадкувати досвід, який є у праці, поведінці, способі життя та досягнути реального результату. Мета звичаю — відтворити й закріпити вже вироблені способи й форми праці, спілкування, сімейно-побутових відносин, суспільної дисципліни, регулювання взаємовідносин між людьми. Досягається ця мета наочним прикладом, закликом чинити так, як чинить той, хто виконує звичай. В обряді не ставиться завдання досягнення реального практичного результату. Мета обряду — за допомогою символів і символічних дій висловити, передати, закріпити традиційні для якого-небудь суспільства, соціальної групи ідеї, ідеали, норми, цінності, зразки життєдіяльності, викликати у його учасників відповідні почуття, настрої, переживання, створити у процесі його проведення морально-психологічну атмосферу, яка сприяла б засвоєнню соціального досвіду, котрий передається за допомогою даного обряду. Обряд — це особлива колективна символічна дія, яка призначена для того, щоб наочно-образними засобами оформити й відзначити важливі події суспільного й особистого життя. Відмінною особливістю обряду є його символічність, умовність, образність. Обряд завжди — символ тих чи інших ідей, норм, ідеалів, цінностей, відношень, повчань, символ певної події, символічне втілення соціального досвіду. Характерним для Обряду є художнє оформлення всього його комплексу. Український термін «обряд» походить від слова обряджати, що значить приводити в належний вигляд, упорядкувати, прикрасити, прибрати, зробити красивим, ошатним. У літературі поруч із поняттям «обряд» або в його значенні зустрічається поняття «ритуал», «церемонія», «церемоніал». Ці поняття не завжди розрізнялися в історії культури. В країнах, де розповсюджена католицька релігія і богослужіння тривалий час проводилися лише латинською мовою, обрядові дії часто називалися й називаються латинськими словами ритуал, церемонія. Поняття «ритуал» походить від латинського ri ualis (обрядовий), корінь якого —ri us — означає «релігійний обряд»; caeromo ia латинською — культовий обряд, благоговіння. Так що ототожнення понять «обряд», «ритуал», «церемонія» не позбавлене підстав, оскільки початково вони були назвами по суті одного й того ж. Проте в сучасній обрядовій практиці і в науковій літературі ці поняття все більш набувають значення з відмінними відтінками, котрі характеризують дії, які відносяться до обрядових. Ритуалом частіше всього називають обряди особливо урочистого, демонстративного характеру, де форма виконання суворо регламентована.
Тепер у галицьких мстах укрансько мови чути менше, нж у канадйських. В захдних землях змнено сотн клькасотрчних укранських сторичних назв вулиць, мстечок, сл на московськ. ¶ переназвали х не лише менами Ленна, Стална, Чернишевського, а й Пушкна, Кутузова т. п. Десятки колгоспв названо менами не лише Ленна, Стална, Крова, а й царських генералв, як колгосп мен О. Суворова у Збаразькому район. «Москвин садистично насолоджуться знущанням з подоланих», свдчить М. Горький. Перед своми московськими приятелями М. Драгоманов хизувався, що купив за сво грош та випросив клькасот московських книжок подарував х до укранських бблотек у Вдн, Львов Чернвцях. Тепер там десятки тисяч московських книжок, але нема багатьох тисяч укранських, виданих у Кив чи Харков то навть видавництвами УРСР, отже, дозволених московською цензурою. М. Драгоманов вчасно побачив, що укранц починають розумти, що вони не визволять Украни з московського грабунку та визиску, доки не вдрвуть Украну вд Московщини
1. Мова та історія (розвиток мови)
2. Реформація в Європі і її подальший вплив на розвиток європейської історії
3. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
4. Вплив важких металів на ріст, розвиток та інші фізіологічні процеси у рослин
9. Вплив експериментальних досліджень Томсона на розвиток фізики
10. Напрями впливу іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави: переваги та недоліки
11. Обряды и обычаи славян на Руси в XIII-XIX вв.
13. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
14. Этика поведения -> Обычаи и традиции моей социальной среды -> Свадебный обряд
15. Беларуская мова у двадцатыя гады ХХ стагоддзя
16. Обычаи и обряды украинского народа (Звичаи та обряди українського народа)
Самоклеящиеся этикетки "Europe 100", универсальные, 210x297 мм, белые, 100 листов. 
Стул детский Ника "СТУ3" складной, мягкий (цвет: синий). 
Рюкзак для средней школы "Неон", 46x34x18 см. 17. Свадебные обряды
18. Свадебный обряд на Верхней и Средней Кокшеньге и на Уфтюге
19. Жизнь древнего Рима: погребальные обряды
20. Звичаї та обряди на Україні
25. Обряд сати
28. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
29. Підвищення ефективності використання ОВФ в часі і вплив його на господарську діяльність підприємства
30. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
31. Взаємовідносини продуктивних сил і виробничих відносин
Набор детской посуды "Корова", 3 предмета. 
Мозаика, 654 элемента. 
Набор STABILO LeftRight для правшей. 33. Слово о полку Ігоревім. Мова твору
34. Суржик - проблема української мови
35. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
37. Розвиток та розміщення залізничного транспорту України
41. Місце лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови в середній школі
42. Антропогенний вплив на біосферу
43. Проблема стратосферного озону. Хлорфторвуглеці(ХФВ) та їх вплив на озоновий шар
44. Der Fruhling bluhtet in Mykolajiw - виховний захід з німецької мови
45. Агресивність у підлітків та її вплив на міжособові стосунки
46. Внесок Піфагора в розвиток естетики
47. Історичний розвиток естетичного вчення
48. Розвиток іпотеки в Україні та місце банків у ньому
Набор со стикерами и фоном "Транспорт". 
Доска гладильная НВ1 Валенсия. Принт чехла "Доброе утро", 46x123,5 см.. 
Бутылочка для кормления "Avent", 260 мл. 50. Розвиток форм забезпечення банківських кредитів в Україні
51. Шкідливий вплив паління на травну систему людини
52. Вплив мобільного телефону на організм людини
53. Вплив характеру людини на його особисту безпеку
57. Вплив кадмію на показники азотного і вуглеводного обміну в організмі щурів різного віку
58. Вплив факторів навколишнього середовища на популяції гідробіонтів
59. Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
60. Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі
61. Релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень
62. Розвиток швидкості у військовослужбовців
63. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
64. Розвиток продуктивних сил Канади
Мозаика, 654 элемента. Набор STABILO LeftRight для правшей. 
Циркуль для класса, деревянный. 65. Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування
67. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
68. Правовий вплив і правове регулювання: проблеми співвідношення
69. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
73. Українська мова у медіапросторі
74. Лексико-семантична система мови
76. Літературна мова і територіальні діалекти
77. Мова і культура в житті суспільства
78. Мова і мислення
79. Мова як символ соціальної солідарності
80. Морфологічна класифікація мов П.Ф. Фортунатова
Муфта для коляски Bambola (шерстяной мех + плащевка + кнопки), темно-синяя. 
Матрас в приставную колыбельку Bambola "Mini soft-8" (45x90x8 см). 
Контейнер герметичный глубокий, 5000 мл. 81. Наступність і перспективність у вивченні частин мови в початкових класах (дослідження)
82. Норми сучасної української мови у спілкуванні
83. Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові
84. Основні способи словотвору в сучасній українській мові
85. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
89. Проблематика й актуальність антонімії в английскій мові
91. Реалії в сучасній англійскій мові та їх переклад на рідну мову
92. Розвиток мовлення у студентів
93. Розвиток української лексикографії
94. Семантичні засоби комічного в сучасній українській літературній мові
95. Складні питання культури мови
96. Соціолінвальні параметри нової фразеології англійської мови
Доска пробковая, деревянная рама, 80x60 см. 
Жаровня "Loraine", 1,5 л. 
Детский велосипед Jaguar трехколесный (цвет: синий). 97. Структура мови
98. Стылістыка беларускай мовы
99. Сфери проникнення англіцизмів в інші мови - російську, українську
