![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому |
Державний вищий навчальний заклад &quo ;ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМені І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО&quo ; Берегуляк Олеся Олександрівна УДК: 618.11-089.87-06-008.6]-092 КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПОСТОВАРІОЕКТОМІЧНОГО СИНДРОМУ 14.01.01 - акушерство та гінекологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Тернопіль – 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі &quo ;Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського&quo ; МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Бойчук Алла Володимирівна, Державний вищий навчальний заклад &quo ;Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського&quo ; МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Пирогова Віра Іванівна, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти; доктор медичних наук, професор Нагорна Вікторія Федорівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології №1 Захист дисертації відбудеться 12 травня 2008 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у Державному вищому навчальному закладі &quo ;Тернопільському державному медичному університеті імені І.Я. Горбачевського&quo ; МОЗ України за адресою 46001, м. Тернопіль, Майдан Волі, 1. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу &quo ;Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського&quo ; МОЗ України за адресою 46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8 Автореферат розіслано 7 квітня 2008 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук, доцент Синицька В.О. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність роботи. У зв’язку з подовженням тривалості життя проблема здоров'я жінок періоду перименопаузи набуває все більшої актуальності (Я.П. Сольський, Т.Ф. Татарчук, 1997; В.П. Сметник, 2001). Більше третини життя сучасної жінки припадає на період клімактерію. Фізіологічним та клінічним аспектам перименопаузи присвячено багато досліджень (Г.А. Савицький, 1999; С.І. Жук, 2000; Л.Ю. Шиляєв, 2005), однак дана проблема залишається недостатньо вивченою. Незважаючи на появу нових методів хірургічного лікування фіброміоми матки (В.І. Кулаков і співавт., 1999; В.І.Чередниченко і співавт., 2005), що полягають у проведенні консервативної міомектомії та емболізації маткових артерій, кількість жінок з фіброміомою матки, яким виконується радикальна операція, не зменшується. Часта супутня патологія придатків (В.В. Сімрок, 1998; В.І. Пирогова, 2004) та вік жінок з міомою матки старше 45 років обумовлює проведення гістероваріоектомії. Видалення яєчників призводить у 60-80 % випадків до розвитку постоваріоектомічного синдрому (В.Ф. Нагорна, 1998; В.П. Сметник, 2003). У результаті хірургічного виключення функції яєчників в клімактеричному періоді розвивається яскрава симптоматика постоваріоектомічного синдрому (нейровегетативні, психоемоційні, обмінно-ендокринні зміни).
Залишається актуальною проблема лікування та профілактики посткастраційних змін в нейровегетативній та ендокринній системах (Б.М.Венцківський, Є.В. Коханевич, 2000; В.М. Запорожан, 2002). Доведено високу ефективність замісної гормонотерапії у профілактиці і лікуванні проявів постоваріоектомічного синдрому (В.В. Поворознюк і співавт., 2002; В.В. Камінський, 2006), вивчення ефективності застосування фітоестрогенів продовжується (О.В. Грищенко, Ю.П. Вдовиченко, 2004). Однак тривале призначення естрогенвмісних препаратів жінкам після оваріоектомії в безперервному режимі може індукувати надмірну проліферативну активність в естрогенчутливих органах-мішенях, а сталість вмісту естрогенів утруднює перехід гормонального статусу жінки на рівень природної менопаузи (Т.Ф. Татарчук, 1997; А.Ф. Урмачеєва і співавт., 2001). Тому виникає необхідність пошуку нових ефективних комплексів гормональної терапії, що базуються на принципах індивідуального підходу й послідовного етапного застосування гормональної та фітоестрогенотерапії для адаптації гіпоталамо-гіпофізарної функції до хірургічної менопаузи. Зв’язок роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського і є фрагментом комплексної теми ”Вторинний остеопороз: патогенетичні механізми формування та прогресування, клініко-інструментальні та біохімічні маркери ранньої діагностики, профілактики і лікування”, № держреєстрації 0104U004523. Здобувач є співвиконавцем даної науково-дослідної роботи. Тема дисертації затверджена експертною комісією АМН і МОЗ України з акушерства та гінекології 24.09.04 року (протокол №5). Мета дослідження. Знизити частоту розвитку та ступінь прояву постоваріоектомічного синдрому шляхом розробки етапного методу замісної гормональної та фітотерапії на основі вивчення гормонального статусу, ліпідного, кальцієво-фосфорного обміну, гемостазу, стану кісткової системи та урогенітального тракту. Для досягнення мети були поставлені наступні завдання: 1. Вивчити особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому в ранньому та віддаленому періодах хірургічної менопаузи (через 1, 3, 6 місяців) та встановити їх взаємозв’язок з даними кольпоцитологічного дослідження, змінами гормонального статусу, системи гемостазу, ліпідного та кальцієво-фосфорного обміну, мінеральною щільністю кісткової тканини та урогенітальними порушеннями. 2. Дослідити ефективність застосування традиційної гормональної терапії протягом шести місяців післяопераційного періоду та її вплив на систему гемостазу, ліпідний та кальцієво-фосфорний обмін, гормональний статус та мінеральну щільність кісткової тканини у жінок після гістероваріоектомії. 3. Розробити та впровадити патогенетично обгрунтований етапний метод профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому шляхом послідовного застосування естрогенного, естроген-гестагенного та фітоестрогенного препаратів. 4. Оцінити переваги розробленого методу у порівнянні з традиційною гормональною терапією протягом шести місяців спостереження за динамікою змін гормонального статусу, системи гемостазу, ліпідограми, кальцієво-фосфорного обміну, за ранніми та пізніми проявами посткастраційного синдрому, станом мінеральної щільності кісткової тканини, урогенітальними порушеннями (кольпоцитограма, індекс “вагінального здоров’я”).
Об’єкт дослідження: постоваріоектомічний синдром, гормонотерапія. Предмет дослідження: гормональний статус, кольпоцитологія, кольпоскопія, система гомеостазу, мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта у здорових жінок та у жінок з фіброміомою матки після гістероваріоектомії. Методи дослідження: клінічні показники (індекс Куппермана, індекс “вагінального здоров’я”), біохімічні (кальцієво-фосфорний обмін, ліпідограма), коагулограма, гормональні (визначення концентрації фолікулостимулюючого, лютеїнізуючого гормонів, пролактину та естрадіолу), кольпоцитологічні, кольпоскопічні, рентгенологічні (денситометричне обстеження поперекового відділу хребта), математично-статистичні. Наукова новизна одержаних результатів. Розширено дані про особливості перебігу післяопераційного періоду (зміни гормонального статусу, системи гомеостазу, кісткової тканини та урогенітального тракту) у жінок з фіброміомою матки після гістероваріоектомії та встановлено чітку залежність від методу гормонального лікування. Запропоновано етапний підхід до застосування естрогенвмісного, естроген-гестагенного та фітоестрогенного препаратів, що дозволяє максимально наблизити адаптацію гіпоталамо-гіпофізарної функції до вікової менопаузи. Вивчено взаємозв’язок між клінічним перебігом постоваріоектомічного синдрому та динамікою показників гормонального статусу, кольпоцитологічного дослідження, змінами мінеральної щільності кісткової тканини у порівняльній оцінці традиційного та розробленого методів лікування. Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблений, науково обґрунтований та впроваджений в клініку акушерства та гінекології новий ефективний спосіб профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому, що призначається з першої доби після гістероваріоектомії протягом шести місяців та полягає в етапному застосуванні естрогенного, естроген-гестагенного та фітоестрогенного препаратів (естрожель, клімодієн та клімадинон) (Деклараційний патент на корисну модель України 7174 (UA) МКВ 7А61К35/78, А61К38/00). Впроваджений метод лікування у обстежених хворих має позитивний вплив на гормональний баланс, гемостаз, ліпідограму та кальцієво-фосфорний обмін, запобігає розвитку урогенітальних порушень, остеопенічним змінам мінеральної щільності кісткової тканини, що підтверджено результатами лабораторних досліджень; позитивно впливає на клінічний перебіг раннього та віддаленого післяопераційного періоду, знижує тривалість лікування та попереджує виникнення рецидивів. За матеріалами дослідження видано інформаційний лист № 257-2005 “Етапний спосіб лікування постоваріектомічного синдрому і його профілактики”. Розроблений спосіб профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому впроваджено в роботу жіночої консультації та гінекологічного відділення Тернопільської комунальної міської лікарні №2, консультативно-лікувального центру Тернопільського державного медичного університету, Тернопільської комунальної міської лікарні №3, Рівненської обласної комунальної лікарні, Бучацької центральної районної лікарні, Збаразької центральної районної лікарні, гінекологічного відділення Львівського міського пологового будинку №1, Самбірської центральної районної лікарні, Дрогобицького районного територіального медичного об’єднання.
В опытах д-ра Кац большинство кроликов погибало часто неожиданно, и из числа леченных катаплазмами и из числа контрольных. Законны, конечно, опасения хирургов относительно применения в катаплазмах чернозема, содержащего много опасных микробов, но в этом вопросе они оказались "большими роялистами, чем сам король", ибо проф. бактериологии Штибен, изучивший возможности реализации катаплазм, определенно заявил в прениях, что надежная стерилизация земли легко выполнима, а опасность инфекции другими составными частями катаплазм при соответственных мероприятиях практически ничтожна". В своем ответе Войно-Ясенецкий остановился не только на чисто научных аспектах нового препарата, но и на большой общественной проблеме. Местное здравоохранение Узбекистана переживало жестокий недостаток квалифицированных кадров. Даже в официальные источники проскальзывали настораживающие цифры: из четырех врачебных должностей в республике пустуют три. Вместо 1470 штатных врачей в районах Узбекистана (без городов) в 1935 году работало 380
2. Профілактика та лікування післятравматичного остеоартрозу гомілковостопного суглоба
3. Профілактика та корекція поведінки підлітків
13. Боротьба зі злочинами, що вчиняються співробітниками Органів Внутрішніх Справ та їх профілактика
14. Діагностика і профілактика ранньої та пізньої антенатальної патології
15. Інтраопераційна профілактика ускладнень хірургічного лікування стоматологічних хворих
18. Клініко-терапевтичні аспекти тривожних розладів при алкогольній залежності
21. Експертна профілактика в окремих видах досліджень
25. Клініко-діагностичне значення неоптерину у хворих на гострий коронарний синдром
29. Перитоніт після кесарева розтину: прогнозування, профілактика і реабілітація пацієнток
30. Радикуліт: характеристика його прояву, профілактика засобами фізичної культури
31. Мовленнєві розлади. Двомовність як профілактика афазій
32. Економіко-правові аспекти форфейтингу в Україні
33. Проблеми розвитку та здійснення екологічного аудиту в Україні
34. Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання
50. Причини суїцидальної поведінки засуджених в УВП. Діагностична та профілактична робота психолога
51. Локалізація та розподіл ферментних систем у рослинній клітині
52. Кліматичні ресурси Лісостепу України та їх роль у виробництві продукції рослинництва
53. Правила догляду та утримання кролів. Загальні ветеринарно-санітарні та профілактичні заходи
57. Журнал "Дукля" (Словаччина, 1953–2004 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти
58. Розвиток німецьких антропонімів в історичному та мовно-географічному аспектах
59. Нарахування операційних комісійних та процентних доходів та витрат від операцій з клієнтами
60. Помаранчева революція в Україні: зовнішні та внутрішні аспекти
62. Розробка конструкції та техніко-економічне обґрунтування таймера-регулятора потужності
63. Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів
66. Гострий і хронічний пієлонефрит. Клініка. Класифікація. Діагностика. Ускладнення. Лікування
67. Диференційна діагностика та терапевтичне лікування еректильної дисфункції судинного генезу
68. Діагностика та комплексне лікування місцево-поширеного раку щитоподібної залози
69. Діагностика та хірургічне лікування вродженої непрохідності шлунку у дітей
77. Клініко-імунохімічна оцінка ефекту захисту мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі
79. Клініко-параклінічні прояви енцефалопатій різного ґенезу (рання диференціальна діагностика)
81. Клінічна характеристика симптоматики та перебігу бактеріальної пневмонії у дітей
83. Комплексне лікування гнійної хірургічної інфекції кісток та суглобів у дітей
90. Оптимізація діагностики та лікування гнійно-запальних захворювань лиця та шиї
91. Оптимізація хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ та ІІІ ступеня тяжкості
98. Профілактичні щеплення. Природне та штучне вигодовування