![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Экономика и Финансы
Банковское дело и кредитование
Організація кредитної роботи в комерційному банку |
ПЛАН Вступ Розділ 1. Загальна характеристика організації кредитування в комерційному банку 1.1. Принципи і умови кредитування 1.2. Позичковий відсоток Розділ 2. Організація кредитування в комерційному банку 2.1. Основні умови кредитної угоди 2.2. Процес банківського кредитування 2.3. Формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками банку Розділ 3. Удосконалення організації банківського кредитування 3.1. Огляд наукових концепцій теми дослідження. 3.2. Способи захисту від кредитного ризику Висновок Список використаної літератури Вступ Однією з найважливішою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства є кредит. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва і являє собою економічні відносини з приводу зворотного руху позиченої вартості. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає стосунки між кредитором і позичальником. За його допомогою вільні кошти підприємств, приватного сектора і держави акумулюються, перетворюючись у позичковий капітал, котрий передається за плату в тимчасове користування. Кредит в ринковій економіці необхідний, передусім, як еластичний механізм переливання капіталу з одних галузей в інші та згладжування норми прибутку. Він дає змогу подолати обмеженість індивідуального капіталу. У той же час кредит є необхідним інструментом для підтримки неперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації товарів, що є особливо важливим в умовах становлення в Україні ринкових відносин. У ринковій економіці основною формою кредиту є банківський кредит. Банківський кредит - необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікрорівні, правильно й ефективно використовувати банківський кредит в інтересах розвитку національної економіки України. Розділ 1. Загальна характеристика організації кредитування в комерційному банку 1.1. Принципи і умови кредитування Принципи банківського кредитування – це основні вихідні положення, на які спирається теорія і практика кредитного процесу. Це вихідні положення обумовлені цілями та завданнями, що стоять перед банками, а також об’єктивними закономірностями розвитку і функціонування кредитних відносин. Кредитний процес вимагає від банків і всіх господарюючих суб’єктів чіткого дотримання принципів кредитування. Можна виділити 3 основні рівні системи принципів банківського кредитування: загальноекономічні принципи кредитування (відповідність ринковим відносинам, раціональності і ефективності, комплексності, розвиткові); особливі принципи кредитування, поза якими кредит втрачає свій специфічний економічний зміст (поверненості, забезпеченості, строковості, платності, цільової спрямованості); часткові, одиничні принципи кредитування, або правила кредитування, які випливають з кожного особливого принципу й можуть по-різному проявлятися в конкретних кредитних операціях.
Загальноекономічні та особливі принципи кредитування, а також правила кредитування взаємозв’язані, певним чином вони взаємопереходять одне в одне. У запропонованій вище системі принципів банківського кредитування на першому місці стоїть загальноекономічний принцип відповідності змісту банківського кредиту ринковим відносинам, умовам ринкової економіки. Кредитний механізм має відображати умови конкуренції, суперництва комерційних банків за позичальника, комерціалізації кредитної угоди, прагнення забезпечити максимально можливу вигоду (прибуток) від позики, самостійність і автономність у прийнятті управлінських рішень тощо. Принцип раціональності та ефективності банківського кредитування характеризує економічність використання позики як з позиції інтересів банку, так і з позиції позичальників - господарських суб’єктів. Принцип раціональності кредитування здійснюється на основі оцінки кредитоспроможності позичальника, що забезпечуватиме впевненість банку у здатності й готовності боржника повернути позичку в обумовлений договором строк. Принцип комплексності банківського кредитування передбачає побудову кредитного механізму на основі врахування всього комплексу чинників, що впливають на реалізацію кредитної операції. Безумовно, що насамперед слід брати до уваги економічні чинники та умови. Принцип розвитку банківського кредитування відображає постійний рух і динаміку кредитного механізму. Зміна економічних відносин призводить і до зміни кредитних відносин, підходів до їх практичної організації. Принцип розвитку вимагає від комерційних банків використовувати гнучкі методи кредитування, оперативно змінювати порядок практичної роботи з позиками, методи контролю за використанням та поверненням кредиту, засоби регулювання заборгованості тощо. Центральне місце в системі принципів банківського кредитування посідають особливі принципи кредиту. Саме вони відображають економічну сутність банківського кредиту. Принцип строковості повернення означає, що позичка має бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк, тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час. Від дотримання принципу строковості повернення кредиту залежить можливість надання нових позичок, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернені позички. Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позичками у прострочену. При порушенні строків повернення і наявності прострочених позичок нові кредити, як правило, не надаються. Цільовий характер кредитування припускає вкладання позичкових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит надається позичальнику, як правило, на конкретну ціль, а не тому що у нього виникла нагальна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позички, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу. Принцип забезпеченості позичок має захистити інтереси банку і не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника.
Він означає, що проти заборгованості за позичками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника, має бути певне майно (товари або цінні папери), яке враховується в активі його балансу, або зобов'язання третьої особи погасити борг банку (гарантії, поручительства тощо). У країнах з розвиненою ринковою економікою поширенішими є такі форми забезпечення кредитів: • гарантія, або порука третьої сторони; • переуступка контрактів, дебіторської заборгованості; • застава товарних запасів; • застава дорожніх документів, нерухомого майна, цінних паперів, дорогоцінних металів, страхування. Гарантія, або порука – це зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника у випадку його неплатоспроможності; оформлюється як самостійний обов'язок гаранта чи поручителя. Переуступка контрактів практикується при кредитуванні будівельних компаній, що здійснюють регулярні поставки товарів або послуг за контрактом. Боржник переуступає контракт кредитуючому банку, внаслідок чого надходження коштів від замовника зараховуються в погашення кредиту. Переуступка дебіторської заборгованості полягає в передачі банку рахунку, що вимагає оплати за поставлені позичальником товари. Забезпечення товарними запасами означає, що предметом застави можуть бути: сировина, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. Забезпечення дорожніми документами використовується при кредитуванні експортно-імпортних операцій. Заставою тут виступають документи, що підтверджують відвантаження товарів. Такі документи називаються коносамент і накладні. Іпотекою визнається застава землі, нерухомого майна, при якому предмет застави залишається у заставодавця чи третьої особи. Предметом іпотеки може бути майно, пов'язане із землею, - будівлі споруди, квартири, земельні ділянки громадян, багаторічні насадження тощо. Заставою по кредиту можуть бути такі види рухомого мийна: обладнання, машини, механізми, інвентар, транспортні засоби, товари довгострокового вжитку. Застава векселя чи іншого цінного папера здійснюється шляхом індосаменту і вручення заставодержателю індосованого цінного папера. Умовою використання цінних паперів як форми застави мас бути їх висока ліквідність. Також зустрічаються й інші способи забезпечення кредитів. Зокрема, надання позичальнику кредиту за умови накопичення та зберігання останнім протягом встановленого терміну визначеної суми коштів на вкладі, при видачі позичок індивідуальним позичальникам за заставу приймаються поліси страхування життя, свідоцтва про ощадні внески, вимоги на виплату заробітної плати; при кредитуванні підприємств добувних галузей — корисні копалини або контракти на постачання сировинних ресурсів; при кредитуванні фермерських господарств — урожай (зібраний або у корінні за умови його страхування). У практиці роботи українських комерційних банків найпоширенішими формами забезпечення зобов'язань позичальника перед банком є застава майна, гарантія (поручительство) третьої особи, стягнення пені і штрафів, переуступка на користь банку вимог і рахунків позичальника третій особі, страхування відповідальності позичальника перед банком за неповернення кредитів і ризику непогашення кредитів.
На жаль, у роботі бракує інформації щодо конкретних оперативно-розшукових заходів Державної варти, а увагу здебільшого зосереджено на висвітленні суто поліцейських функцій згаданої служби. Докладний розгляд діяльності контррозвідувальних підрозділів ("освідомчих відділів") Державної варти зроблено в історичному нарисі В.Сідака [41]. Автор показує історію їх становлення в широкому контексті оперативної обстановки в Українській державі, аналізує їх структурну побудову, форми і методи роботи, найбільш яскраві оперативні заходи по боротьбі зі шпигунством, ворожим підпіллям, тероризмом, масовими виступами проти існуючого ладу, організованою злочинністю. Не можна обійти увагою статтю істориків Д.Табачника і Д.Вєдєнєєва, де вперше розглянуто проблему становлення української військової дипломатії 1917-1920 рр. Автори досліджують державну політику в галузі військово-дипломатичного будівництва, характеризують організаційно-штатну структуру військового аташату, висвітлюють конкретні акції військових дипломатів України. Вони підкреслюють серйозне значення військової дипломатії для постачання збройним силам України конфіденційної інформації, налагодження закупівлі зброї за кордоном [42]. У статті Д.Вєдєнєєва з історії розвідки України за наслідками аналізу нових архівних документів розглядається організація роботи центрального апарату військової розвідки УНР, діяльність її окремих резидентур (у Польщі, Румунії), показано здобутки українських розвідників і військових дипломатів [43]
1. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
2. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
3. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
4. Склад і класифікація об’єктів бухгалтерського обліку в комерційному банку
5. Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку
9. Організація роботи користувача з АБД
10. Організація роботи малого торговельного підприємства та шляхи підвищення її ефективності
11. Концепція управління персоналом в комерційному банку АКБ "Приватбанк"
12. Специфіка культової та організаційної роботи в бахаїзмі
13. Організація роботи дільничної станції Хутір-Михайлівський
14. Організація роботи недержавних пенсійних фондів на ринку цінних паперів
15. Планування доходів та витрат в комерційному банку
17. Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами
18. Організаційні заходи що обезпечивають працівників під час роботи
19. Кредитний механізм в комерційних банках
21. Міжнародні фінансово-кредитні організації та їх аналіз
26. Організація та методика проведення уроку з теми: "Професійна робота з табличним редактором MS Excel"
27. Організація та методика проведення уроку з теми: "Робота з панеллю керування"
28. Форма організації самостійної роботи учнів 5 класу на уроці німецької мови
29. Організаційні аспекти соціальної роботи
30. Організація технології роботи вантажної станції
31. Суспільна організація життя слов
32. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
34. Організація праці менеджера
37. Організаційна система управління природокористуванням України
41. Організація обліку грошових коштів
42. Організація евакуаційних заходів
43. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
44. Кредитная деятельность современных российских банков
45. Диференціація відсоткової ставки комерційного банку
46. Кредитные взаимоотношения предприятия с банком
47. Маркетингова діяльність комерційного банку
48. Моніторинг фінансових операцій комерційного банку "Фінанси та кредит"
49. Організація банківського споживчого кредитування (на прикладі ВАТ КБ "Хрещатик")
50. Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку
51. Організація депозитних операцій з фізичними особами в ВАТ "Ощадбанк"
52. Організація діяльності "ПриватБанку"
53. Організація ресурсної бази банків в Україні
57. "Розрахункові операції банку" (на матеріалах комерційного банку ВАТ АКБ "Укрсоцбанк")
58. Аналіз прибутковості та рентабельності комерційного банка ВАТ КБ "НАДРА" у 2003-2007 рр.
59. Вибір форм кредиту комерційного банку для фінансування капітальних та поточних потреб підприємства
60. Державне управління охороною праці та організація охорони праці
61. Організація охорони праці на виробництві
62. Організація робочого місця бухгалтера
63. Рівні організації організму людини
64. Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу
65. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
66. Організація, нормування та оплата праці в свинарстві
67. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні картоплі
68. Організація, планування та шляхи збільшення виробництва озимих зернових
69. Вдосконалення організації бухгалтерського обліку на ТОВ "СКОП"
73. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
74. Організаційні процедури аудиту заробітної плати
75. Організація бухгалтерського обліку в Австралії і Данії
76. Організація бухгалтерського обліку в Пакистані та Фінляндії
77. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
78. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві
79. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві ТзОВ "Авто-Лайф"
80. Організація бухгалтерського обліку у Франції та Китаї
81. Організація документування господарських операцій
82. Організація і методика аудиту грошових коштів
83. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
84. Організація і шляхи вдосконалення обліку власного капіталу на прикладі ВАТ "Луганськмлин"
85. Організація облікової політики підприємства
89. Організація обліку і аудиту виробництва продукції свинарства у ТОВ "Агрофірма "Колос"
90. Організація обліку на підприємстві
91. Організація обліку орендних операцій
93. Організація обліку та контролю основних засобів на підприємстві
94. Організація складського обліку запасів в установах
96. Організація та шляхи вдосконалення обліку та контролю наявності та руху основних засобів
97. Організація управлінського обліку на підприємстві
98. Основи організації бухгалтерського обліку
99. Правове регулювання бухгалтерського обліку та особливості його організації в бюджетних установах