![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування політики антикризового фінансового управління підприємством |
Кафедра фінансів і кредиту Дипломна робота Формування політики антикризового фінансового управління підприємством Київ – 2008 Зміст Вступ 1. Теоретичні основи формування політики антикризового фінансового управління підприємством 1.1 Сутність фінансової безпеки підприємства 1.2 Підходи до управління фінансовою безпекою підприємства 1.3 Методологічні основи і соціально-економічні передумови удосконалення фінансового механізму управління підприємством 1.4 Діагностика в антикризовому управлінні 2. Аналіз процесу управління фінансовою безпекою ВАТ «Донецькгірмаш» 2.1 Характеристика діяльності підприємства 2.2 Аналіз управлінських підходів до фінансової безпеки підприємства 2.3 Класифікаційна оцінка фінансової безпеки підприємства 2.4 Інтеграція систем забезпечення промислової безпеки в загальну систему фінансового менеджменту підприємства 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків 3.2 Рекомендації щодо використання діагностики в антикризовому управлінні підприємством Висновки Список використаних джерел Вступ Фінансово-економічні кризи роблять, негативний вплив на потенціал промислових підприємств: скорочуються (або взагалі припиняються) інвестиції в процесні і продуктові інновації, старіє і зношується основний капітал, виснажуються науково-технічні заділи, ідуть найбільш кваліфіковані і молоді працівники. Перед підприємствами виникає актуальна задача внутрішньої самооцінки і прогнозування свого стану з погляду виконання властивих їм виробничих функцій, уживання заходів захисту цих функцій, тобто забезпечення фінансової безпеки виробництва від різних проявів зовнішнього і внутрішнього походження, що впливають на потенціал підприємства, створення системи моніторингу індикаторів безпеки, обґрунтування і встановлення їхніх граничних значень, уживання заходів протидії погрозам. Проблеми власної фінансової безпеки виникають перед кожним підприємством не тільки в кризові періоди, але і при роботі в стабільному економічному середовищі, комплекс розв’язуваних при цьому цільових задач має істотне розходження. У режимі стійкого функціонування підприємство при рішенні задач своєї фінансової безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму виробництва і збуту продукції, на запобіганні матеріального і/або фінансового збитку, на недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп’ютерних баз даних, на протидії несумлінної конкуренції і кримінальних проявів. Виробнича сфера ефективно працюючого підприємства, якщо вона вчасно піддається необхідної модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (фінансової небезпеки) як для колективу підприємства і його власника, так і для тих агентів ринку, що користуються продукцією підприємства, тобто його суміжників і споживачів. Таким чином, серед першочергових завдань фінансових менеджерів підприємств стоїть вирішення питання забезпечення фінансової безпеки. Зазначене підтверджує актуальність обраної теми дослідження.
Об’єктом дослідження є Відкрите Акціонерне Товариство «Донецькгірмаш» (далі ВАТ «Донецькгірмаш»). Предмет дослідження складає процес управління фінансовою безпекою підприємства. В роботі поставлено наступні цілі: систематизувати теоретичні основи управління фінансовою безпекою підприємства; проаналізувати процес управління фінансовою безпекою ВАТ «Донецькгірмаш». Досягнення цілей забезпечує вирішення наступного кола завдань: визначити управлінські підходи до фінансової безпеки підприємства; охарактеризувати економічні підходи до управління безпекою підприємства; визначити соціально-економічні передумови удосконалення організаційно-економічного механізму управління підприємством; проаналізувати управлінські підходи до фінансової безпеки ВАТ «Донецькгірмаш»; дати класифікаційну оцінку фінансової безпеки ВАТ «Донецькгірмаш»; проаналізувати процес інтеграції систем забезпечення промислової безпеки в загальну систему фінансового менеджменту ВАТ «Донецькгірмаш». За результатами дослідження в роботі розроблено рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків, рекомендації щодо використання діагностики в антикризовому управлінні підприємством що можуть бути доцільним для запровадження в практичну діяльність ВАТ «Донецькгірмаш». 1. Теоретичні основи формування політики антикризового фінансового управління підприємством 1.1 Сутність фінансової безпеки підприємства Фінансово-економічні кризи роблять, негативний вплив на потенціал промислових підприємств: скорочуються (або взагалі припиняються) інвестиції в процесні і продуктові інновації, старіє і зношується основний капітал, виснажуються науково-технічні заділи, ідуть найбільш кваліфіковані і молоді працівники. Перед підприємствами виникає актуальна задача внутрішньої самооцінки і прогнозування свого стану з погляду виконання властивих їм виробничих функцій, уживання заходів захисту цих функцій, тобто забезпечення фінансової безпеки виробництва від різних проявів зовнішнього і внутрішнього походження, що впливають на потенціал підприємства, створення системи моніторингу індикаторів безпеки, обґрунтування і встановлення їхніх граничних значень, уживання заходів протидії погрозам . Проблеми власної фінансової безпеки виникають перед кожним підприємством не тільки в кризові періоди, але і при роботі в стабільному економічному середовищі, комплекс розв’язуваних при цьому цільових задач має істотне розходження. У режимі стійкого функціонування підприємство при рішенні задач своєї фінансової безпеки акцентує головну увагу на підтримці нормального ритму виробництва і збуту продукції, на запобіганні матеріального і/або фінансового збитку, на недопущенні несанкціонованого доступу до службової інформації і руйнування комп’ютерних баз даних, на протидії несумлінної конкуренції і кримінальних проявів. Виробнича сфера ефективно працюючого підприємства, якщо вона вчасно піддається необхідної модернізації, не є джерелом економічного неблагополуччя (фінансової небезпеки) як для колективу підприємства і його власника, так і для тих агентів ринку, що користуються продукцією підприємства, тобто його суміжників і споживачів .
У кризові періоди розвитку найбільшу небезпеку для підприємства представляє руйнування його потенціалу (виробничого, технологічного, науково-технічного і кадрового), як головного фактора життєдіяльності підприємства, його можливостей. При цьому умови господарювання такі, що не забезпечується здатність потенціалу щодо відтворення. Ресурси задля цього підприємство може здобувати тільки виходячи з результатів своєї діяльності (точніше – амортизаційних відрахувань і прибутку), а також за рахунок позикових засобів. Обоє ці джерела інвестицій у кризовій ситуації в підприємства, як правило, виявляються перекриті. В даний час більшість українських промислових підприємств, працюючи в нестабільному економічному середовищі, є збитковими, переживають глибокий спад виробництва і знаходяться в критичному або банкрутному стані. Причин депресивного розвитку багато, але головні з них криються в інерції сформованої структури виробництва, його технологічної відсталості і фізичному зносі основних фондів, у відсутності пріоритетів державної науково-промислової політики, визначення яких дозволило б провести необхідну реструктуризацію потужностей, в умовах господарювання, що склалися в результаті неефективних, з погляду реального сектора економіки, перетворень, що не дозволяють підприємствам заробляти засоби на модернізацію. Таке їхнє положення становить визначену небезпеку як для економіки і соціальної стабільності в регіоні і суспільстві в цілому, так і для потенціалу і колективу кожного конкретного підприємства. Адже промислове підприємство, будучи основним структуроутворюючим елементом економіки, виконує не тільки виробничу функцію, але і дає засоби щодо існування багатьох людей, зв’язаних з ним, тобто несе визначене соціальне навантаження і відповідальність . Неповне завантаження потужностей, а тому і неефективне їхнє використання, а тим більше руйнування створеного потенціалу підприємства являють загрозу економічним, матеріальним основам життєдіяльності колективу і суспільства, для підтримки яких він створювався і розвивався. Жодне підприємство не може відчувати себе в фінансовій безпеці, якщо його продукція не затребувана ринком; жодне підприємство, що робить засоби виробництва, не може відчувати себе в безпеці, якщо відбувається тривалий спад у технологічному розвитку країни. Спостерігається чітко виражена тенденція втрати промисловими підприємствами здатності виробництва складної і наукомісткої продукції, причому не тільки нової, але і той що виготовлялась ними раніше в умовах стабільного розвитку економіки. Це означає, що під загрозою знаходиться технічне переозброєння виробничого апарата таких базових галузей економіки, як енергетика, транспорт, металургія, хімія, видобуток корисних копалин, тому що в міру зносу активної частини основного капіталу цих галузей їхнє повноцінне заміщення новим вітчизняним обладнанням буде утруднене або неможливо (адже промисловість більш ніж на 80% укомплектована машинами й устаткуванням саме вітчизняного виробництва. Їхня заміна масовими імпортними закупівлями з фінансової точки зору навряд чи здійсненна).
Розгром шведських вйськ пд Полтавою 1709 р. перекреслив намагання ¶вана Мазепи звльнити Украну. Вн змушений був вткати вд гнву Петра ¶ за Дунай в турецьк володння, де невдовз й помер. Проводячи полтику старшинського самоврядування, гетьмансько влади, Петро ¶ призначив у 1709 р. резидента (в наступному роц двох) для контролю за дяльнстю гетьманського уряду. Царський резидент контролював економчну, фнансову, вйськову, зовншньо-полтичну дяльнсть гетьманського уряду. А в травн 1722 р., ще за життя гетьмана ¶вана Скоропадського, царським манфестом було створено Малоросйську колегю як центральний орган державного управлння у справах Лвобережно Украни. Малоросйська колегя мстилася у Глухов, складалася з президента колег (бригадира Вельямнова), шести офцерв командирв розташованих на Лвобережнй Укран царських полкв та прокурора. Усх призначав цар. У цивльних справах Малоросйська колегя пдлягала Сенату в Петербурз, у вйськових головнокомандуючому росйськими вйськами в Укран
1. Формування статутного фонду підприємств різних форм власності
3. Оцінка фінансового стану підприємства
4. Вплив дебіторської заборгованості на фінансовий стан підприємства
5. Формування іміджу підприємства на прикладі ВАТ "ТерА"
9. Аналіз фінансового стану підприємства та місце довгострокових зобов’язань у цьому процесі
10. Нормування оборотних засобів та їх вплив на фінансовий стан підприємства
11. Оцінка фінансового стану підприємства
12. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур і його розвиток в Україні
13. Фінансовий стан підприємства
15. Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі ВАТ "Костопільський ЗТП"
16. Аналіз фінансового стану підприєсвта
17. Особливості управління формуванням основного капіталу малих підприємств
18. Механізм управління ризиками кредитування оборотних коштів підприємств
19. Впровадження інформаційної системи управління на підприємстві
20. Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві
25. Управління реальними інвестиціями на підприємстві
27. Удосконалене управління якістю продукції на підприємстві
28. Методи управління підприємством
30. Проблеми розвитку малих підприємств в Україні
32. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
33. Організація управлінського обліку на підприємстві
34. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
35. Розробка плану маркетингу малого та середнього підприємства
36. Управління ціновою політикою підприємства
37. Автоматизація управління трудовими ресурсами на рівні підприємства
41. Організаційна структура управління підприємством
43. Стратегічне управління підприємством
45. Удосконалення організації і управління діяльністю підприємства на прикладі ФГ "Часовенко А.А."
46. Управління корпоративною власністю підприємства
47. Управління сільськогосподарськими підприємствами
48. Фінансовий менеджмент як складова частина загальної системи управління підприємством
49. Эфективність управління підприємством
50. Аналіз і управління грошовими потоками підприємства
51. Основи фінансів підприємств
52. Управління фінансами на прикладі Сумського НВО ім. М.В. Фрунзе
53. Управлінське відтворення економічних ресурсів на підприємстві житлово-комунального господарства
57. Роль контролінгу в системі управління підприємством
58. Прибуткове оподаткування підприємств, проблеми та шляхи розвитку в Україні
59. Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
60. Ділові взаємовідносини в апараті управління
61. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
62. Процес управління та його основні стадії
63. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
64. Системний підхід до управління персоналом фірми
66. Управління трудовими ресурсам як динамічна система
67. Податок на прибуток підприємств
68. Суть комерційної діяльності на підприємстві
73. Організація оплати праці на підприємстві
74. Реструктуризація підприємств
75. Розрахунок стратегій діяльності автотранспортних підприємств
76. Правила поведінки на підприємстві
77. Методика загальної оцінки стану підприємств на ринку за даними фінанансової звітності
78. Ревізія розрахункових операцій на підприємстві
79. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
80. Акти державного управління
81. Інформаційне забезпечення маркетинга на підприємстві
82. Кредитний ризик та методи управління ними
83. Кредитування підприємств на фоні фінансової кризи 2008–2009 рр. (на матеріалах ПАТ КБ "Приватбанк")
84. Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків
85. Валютні ризики: економічна природа та управління
89. Впровадження механічних засобів годівлі на рибницькому підприємстві ЗАТ "Блакитна Нива"
90. Ефективність постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств
91. Проблеми фінансування діяльності сільськогосподарських підприємств
93. Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів
94. Бухгалтерський облік на підприємстві
95. Вибір автоматизованої програми для ведення бухгалтерського обліку на підприємстві
96. Звітність сільськогосподарських підприємств
97. Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів