|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Соціально-політичні проблеми у творчій спадщині Петра Могили |
Гуашь "Классика", 12 цветов. 
Забавная пачка денег "100 долларов". 
Ручка "Шприц", желтая. Реферат з дисципліни &quo ;Соціологія&quo ; на тему &quo ;СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПРОБЛЕМИ У ТВОРЧІЙ СПАДЩИНІ ПЕТРА МОГИЛИ&quo ; ПЛАН Вступ 1. Біографія Петра Могили 2. Творчість Петра Могили Висновок Список використаної літератури ВСТУП Історія соціологічної думки в Україні як цілісний процес практично не досліджувалася. Протосоціологічний період її розвитку охоплює хронологічний проміжок від часів Київської Русі до середини ХІХ ст. Його історія налічує кілька етапів, що характеризуються певними особливостями розвитку соціологічного знання під впливом економічних, соціальних, політичних, ідеологічних факторів: 1) протосоціологія епохи становлення розвитку та розпаду Київської Русі (праісторія, Київська держава, княжа доба, литовсько-польський період – V-XV ст.); 2) протосоціологічне знання козацької доби (XV-XVIII ст.); 3) протосоціологія доби відродження України (XVIII-XIX ст.). Значний інтерес для протосоціології становлять соціально-політичні концепції Києво-Могилянської академії – першого вищого навчального закладу на східних землях України. Засновником академії був визначний церковний і культурний діяч київський митрополит Петро Могила (1596-1647 рр.). Разом з іншими діячами академії С.Яворським, Ю.Кониським, П.Величковським та Ф.Прокоповичем – він розвивав погляди на співвідносини церкви і держави, світської та церковної влади. Метою роботи є дослідження життя та творів Петра Могили – відомого церковного і освітнього реформатора. Теоретичним підґрунтям стали роботи Пічі В., Юрія М., Буряка Ю. та інших . Вони досліджували внесок Петра Могили у протосоціалістичну думку досить стисло, творчості велика увага не приділялася. Лише Дзюба О. дослідила як біографію, так і творчу спадщину, що становить значний внесок у соціологічну науку. 1. БІОГРАФІЯ ПЕТРА МОГИЛИ Син господаря Волощини та Молдови, Симеона Могили, та угорської князівни, Маргіти, народився 21 грудня 1596 р. Рід Могил у своїй політиці орієнтувався на Річ Посполиту, яка намагалася утвердитися на цих землях на противагу Османській імперії, у васальній залежності від якої перебували Молдова та Волощина. При підтримці Речі Посполитої господарем Молдови в 1595—1606 роках був брат Симеона, — Єремія Могила. Після його смерті господарем став Симеон (1606 — 1607). По смерті Симеона міжусобні війни, які точилися в Молдові, змусили його дружину з дітьми (а їх за одними даними було п'ять, за іншими — шість синів) переїхати в Річ Посполиту. Тривалі зв'язки роду Могил з польськими впливовими колами забезпечили їхнім дітям входження до польського магнатсько-шляхетського та українського князівського оточення. Вони одержали в Речі Посполитій шляхетські права, дочки Єремії одружилися з синами родин Вишневецьких, Корецьких, Потоцьких. Одна з них — Раїна Могилянка — була дружиною князя Михайла Вишневецького. Її онук Міхал-Корибут Вишневецький став польським королем (1669-1673). Раїна заснувала на Лівобережжі, де знаходилися величезні володіння Вишневецьких, три монастирі — Густинський, Мгарський та Ладинський, забезпечила їх фондовими записами на земельні володіння. Рід Могил відзначався великою відданістю православній церкві, благочестивістю та меценатством.
Представники цього славного роду підтримували тісні контакти з Львівським Успенським братством, на їхні кошти будувалася й оздоблювалася Успенська церква, яку називали Волоською. У храмі було побудовано родинний склеп Могил, встановлено плити з іменами жінок-меце-наток з цього роду. Імовірно, у Львівській братській школі, або ж під керівництвом братських вчителів, Петро Могила і одержав освіту. Сучасники відзначали високу освіченість молдавського воєводича, знання латинської, грецької мов. У часи можливого перебування Петра Могили у Львові (після від'їзду з батьківщини) Львівська братська школа, середня за своїм рівнем, містила у програмі вивчення латинської та грецької мов, а також &quo ;семи вільних наук&quo ;. Тут Петро Могила міг одержати добру освіту. Проте сучасники не згадують, в якій саме школі навчався Петро Могила, можливо, тому, що навчання в братській школі було узвичаєним явищем, зокрема для родин молдавських господарів, а про навчання в інших закладах (наприклад, єзуїтському колегіумі) не варто було нагадувати православному архімандриту, а згодом митрополиту. Існує думка, що Петро Могила продовжив навчання за кордоном, проте точних документальних підтверджень цьому немає. Свою кар'єру він розпочав при дворі коронного гетьмана, а потім і канцлера Станіслава Жолкєвського. Саме тут міг, як писали в ті часи, &quo ;набути вчинків рицарських&quo ;, зав'язати тісні контакти з польською політичною елітою. Не виключено, що воєводич здійснив подорож по європейських країнах, оскільки для тогочасної шляхетської та магнатської молоді було звичкою виїздити за кордон як для навчання, так і для вдосконалення у військовій майстерності. Перебуваючи при дворі Станіслава Жолкєвського, Петро Могила, імовірно, відвідував Київ, оскільки гетьман упродовж 1606 — 1618 pp. був Київським воєводою. Можливо, саме в цей час розпочинається його знайомство зі святинями Києва. Пізніше на Київщині Петро Могила отримав і свої земельні володіння. Разом із Жолкєвським він, імовірно, брав участь як військовий у битві польської армії з турецькою на Цецорських полях під Яссами (1620 p.), яка закінчилася поразкою польського війська й загибеллю коронного гетьмана. Достовірно відомо про участь Петра Могили в Хотинській війні 1621 p., де відзначилося запорізьке козацтво під проводом гетьмана Петра Сагайдачного, що врятував Річ Посполиту від розгрому. Після смерті Жолкєвського Могила деякий час перебував при дворі коронного гетьмана К. Ходкевича. Здавалося б, молдавському воєводичу випадала військова кар'єра, родинні зв'язки з впливовими польськими та українськими магнатами забезпечували йому відповідний статус у суспільстві. Проте він обрав не військову, не політичну, а духовну діяльність. Власна мотивація його вчинку, попри всі намагання пояснити її глибокою релігійністю, благочестям, вболіванням за православну церкву, а також честолюбством і владолюбством, прагненням слави, багатства, все ж залишається невідомою. Отже, Петро Могила — світська людина — стає архімандритом Києво-Печерського монастиря після смерті Захарія Копистенського в 1627 p., одного з провідних діячів вченого лаврського гуртка, який зібрав Єлисей Плетенецький, попередник Захарія.
Кандидатуру Петра Могили підтримала королівська влада, а також митрополит Йов Борецький, висвячений разом з ієрархами в 1620 р. при допомозі запорізького козацтва на чолі з гетьманом П. Сагайдачним. Але висвячена ієрархія вважалася нелегітимною, оскільки після проголошення Берестейської унії православна церква в Речі Посполитій була поставлена поза законом. Ставши Київським архімандритом у 1628 p., 30-літній Петро Могила спрямував свою діяльність передусім на захист володінь Києво-Печерського монастиря та відновлення його святинь, заснував Голосіївську пустинь, доклав багато зусиль для організації чернечого життя. Його діяльна й енергійна натура поєднувала в собі авторитаризм і цілеспрямованість в досягненні мети. Діяв він часом рішуче та безкомпромісно, повертаючи маєтності православній церкві. Зміцнення Києво-Печерського монастиря стало початком реформ Петра Могили, які поширилися на всі сфери церковного та культурного життя. Перше місце в цих реформах надавалося шкільній освіті, яку необхідно було піднести на рівень, що відповідав би тогочасним польським, зокрема єзуїтським школам. Він заснував школу при лаврському Троїцькому монастирі, для організації навчального процесу запросив зі Львова Ісая Трохимовича-Козловського та Сильвестра Косова, які здобули високу освіту, навчалися за кордоном. Вони стали найближчими сподвижниками та пропагандистами всіх реформ Могили. У школі, яка розпочала свою діяльність у 1631 році, запроваджувалося вивчення &quo ;семи вільних наук&quo ;, причому викладання велося латинською мовою. Грецькій мові як невід'ємному складнику візантійсько-слов'янської культурної традиції, яку намагалися зберегти у братських школах, відводилася другорядна роль. Сучасники, та й сам Петро Могила, називали школу &quo ;гімназіум&quo ;, тобто за програмою вона відповідала тогочасним середньоосвітним закладам. Програма школи дала підставу київським міщанам побачити в ній чужий &quo ;латинський&quo ;, тобто католицький, характер і вони при підтримці козацтва вимагали закрити її. Пізніше перевагу латинської мови в Лаврській школі префект Сильвестр Косов намагався обґрунтовувати необхідністю вивчення її потребами повсякденного життя, оскільки вона, поряд із польською, була мовою суду, офіційних документів; без знання її Русь називали &quo ;убогою&quo ;. Братство апелювало також до заповіту померлого в цей час митрополита Йова Борецького, де він наказував мати школу при братстві, а не деінде. Петро Могила пішов на компроміс і вступив у братство, погодився на злиття своєї школи з Київською братською й таким чином започаткував колегіум, який розпочав свою діяльність у 1632 р. з часом став вищим навчальним закладом — академією. Він забезпечив його діяльність матеріально, закупив книги, турбувався про освіту майбутніх учителів. Ще за життя Петра Могили колегіум одержав назву Могилянський. Утворенням Києво-Могилянського колегіуме завершився тривалий процес синтезу власних візантійсько-слов'янських культурних традицій з &quo ;латинськими&quo ; європейськими, що розпочався в Острозькій академії і продовжився в братських школах.
Хай Покров Велико Матер Всесвту буде над Вами! ХАРТ¶Я УКРА·НСЬКО· ДУХОВНО· РЕСПУБЛ¶КИ Найвища цннсть людського буття творчий дух. Найкраще, найглибше, найбарвистше вн виявлявся виявляться через нацональний генй, тому що саме Мати-Наця да духов Людини багатопланов рчища для творчо д: мову основу мислення сплкування, сторичну спадкомнсть братерства й врност, творч скарби тисячолть, добут пращурами в поход до ¶стини, морально-етичн заповти Любов й Людяност. Власне, поза цю основою нема людини. Тому будь-як соцально-полтичн де та деали, або флософськ вчення, що ведуть до припинення рол Матер-Нац, до зубожння або асимляц, не еволюцйн, антилюдян, злочинн, руйнвн для життя всього людства, бо людство вироста з проявв нацонального духу, являючи собою не конгломерат, не суму осб, а братерство племен, народв нацй. Ворогом цього деалу прадавнй дух мпералзму, млтаризму та властолюбства. Вн виявлявся на рзних етапах стор пд розматими личинами: як манакальне прагнення до свтового панування, як релгйно-мстична деспотя, як тоталтарн утвори сучасност
1. Історія України. Соціально-політичні аспекти
2. Соціально–політичне становище в Західній Україні 1945-1950 роки
3. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
4. Соціально-політичні утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен)
5. У пошуках свого шляху: етнопсихологія, соціально-політична психологія та психологія підприємництваа
9. Розвиток соціальної політики по відношенню жінок Ірану
11. Соціальна політика та соціальне партнерство
12. Державне регулювання соціальної політики
13. Політичні і національні звичаї та традиції України як фактори соціального регулювання
14. Політичний та соціально-економічний розвиток Білорусі у 1991–2005 рр
15. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
16. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
Мешок для обуви "Kitten", 1 отделение, светоотражающая полоса. 
Чехол с поролоном, антипригарный, для гладильной доски (тефлон). 
Игра "Супер Твистер". 17. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
18. Проблеми націй і держави в суспільно-політичній спадщині Івана Франка
19. Галичина - соціокультурна, історична, політична частка України
20. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
21. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
25. Проблема спрямованості особистості соціального педагога
26. Політика та соціальний конфлікт
27. Політика і етика: соціально-філософський аспект
28. Бідність як соціальна проблема
29. Політична соціологія в складі соціологічної теорії - питання та історичний розвиток
30. Структура системи соціального захисту населення і політики України
31. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
32. Поняття й проблеми соціальної етики
Кухня для кукольного домика "Конфетти". 
Стержни шариковые "Left Right", 10 штук, 0,3 мм, синие. 
Щетка-сметка автомобильная для снега, телескопическая, поворотная, со скребком и водосгоном, 980-1450. 33. Політичні права і свободи громадян України
34. Політична доктрина більшовиків у 20-50 роках (WinWord (на укр языке0)
35. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
36. Революція 1905-1907 р.р. в Росії, розстановка ії політичних сил
37. М. Драгоманов - основоположник української політичної науки
42. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
43. Роль власності у соціально-економічних процесах
44. "Історія Русів” – виразник політичних поглядів автономістів
45. Антивоєнні оповідання Г.Белля в соціально-історичному та літературному контексті
46. Політичний іслам
47. Доля політичної нації в поліетнічному суспільстві.
48. Політичний портрет М. Грушевського
Шкатулка декоративная "Стиль", 21,5x15,5x13 см (малиновая). 
Контейнер универсальный 4-х секционный, средний. 
Набор мебели для столовой "Коллекция". 49. Психологічний та соціальний портрет людини масової культури
50. "Дзеркало тижня" як суспільно-політичний щотижневик
51. Мораль і соціальне управління
52. Соціальне та особисте страхування
53. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
57. Історія соціально-економічної географії світу
58. Демократія як соціальне явище
59. Держава — головний інститут політичної системи суспільства
60. Державне фінансування політичних партій в європейських країнах
61. Історико-політичні та правові аспекти становлення парламентаризму в Україні на зламі ХХ-ХХІ ст.
62. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
63. Політична система Великовританії
64. Політично-правова теорія Жана Бодена
Дождевик для велосипеда Bambola. 
Микрофон "Караоке с мультяшками". 
Копилка-сейф с ключом, черная, металл. 66. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
67. Роль інтелектуальної власності в соціально-економічному та духовному розвитку суспільства
68. Система соціального захисту в Україні
69. Соціальна захищеність дітей в Україні
73. Суть та принципи соціальної держави
74. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
75. Редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури
76. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
77. Соціальні стани в Україні у складі Литви та Польщі
78. Адміністративно-політичний устрій Запорізької Січі
79. Військово-політичний блок НАТО: історія діяльності союзу та співпраці з Україною
Шахматы обиходные, деревянные с доской. 
Одноразовые стаканы, 3000 штук. 
Хлебная форма прямоугольная, 0,5 кг. 82. Ідейно-політичне життя Полтавщини
83. Наукова і творча спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона)
84. Політична діяльність Лазара Кагановича
85. Політична історія Галицько-Волинського князівства
89. Політичний розвиток України в другій половині XVII ст
90. Політичний та економічний розвиток Македонії у 1990-2005 рр.
91. Політичний та економічний розвиток Румунії у 1990–2005 рр.
92. Політичний та економічний розвиток Угорщини у 1990–2005 рр.
94. Роль політичного, громадського і військового діяча Юзефа Пілсудського в політичній розбудові Польщі
95. Сергій Радонежський – політичний діяч Середньовічної Русі
Подгузники-трусики "Pampers Pants", 6 ( 15+ кг), 44 штуки. 
Кружка с сердцем на дне (для правши или левши). 
Коврик для ванной "Kamalak Tekstil", 60x100 см (синий). 97. Соціальне страхування від безробіття в Україні в 20-ті роки XX сторіччя
98. Соціально-економічний розвиток Західно-Українських земель у складі Австро-Угорщини у ХІХ столітті
99. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
