|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Історія економічних учень |
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Чашка "Неваляшка". 
Забавная пачка денег "100 долларов". Найбільш вагомий внесок у розробку ідей маржналістів зробила австрійська школа політекономії, яка сформувалась у 70-ті роки XIX ст. Її репрезентували професори Віденського університету Карл Менгер (1840-1921), Фрідріх фон Візер (1851-1926) та Ейген Бем-Баверк (1851-1919). Її теоретичними принципами були суб’єктивний ідеалізм та теорія граничної корисності. Внесок у науку і впливовість їхніх теорій ставлять цих економістів на чільне місце після класичної школи. Жодна інша група не внесла стільки нового в теорію економіки, як австрійська школа. Не випадково її ідеї набули великого поширення також в Англії, Німеччині, США, Росії та інших країнах. Найвідоміший представник австрійської школи Бем-Беварк у працях “Основні теорії цінностей господарських благ” (1886), “ Капітал і прибуток” (1889), а також інших своїх дослідженнях дав широкий варіант нової теорії, доповнивши її, зокрема, суб’єктивною концепцією процента. Як уже зазначалось, австрійські економісти, аналізуючи властивості маржинального блага, на перший план висували корисність речі, підкреслюючи водночас, що не всі корисності здатні обмінюватися. Таку здатність мають тільки ті блага або корисності, якими суспільство володіє в обмеженій кількості і котрі завдяки цьому стають цінностями. Бем-Баверк сформулював цю ідею так: “Для створення цінності необхідно, щоб з корисністю поєдналася рідкість не абсолютна, а тільки відносна, тобто як порівняти з розмірами існуючої потреби в речах такого роду. Висловлюючись точніше, ми скажемо: цінності набирають матеріальні блага тоді, коли реальний запас матеріальних благ цього роду настільки незначний, що для задоволення відповідних потреб їх або не вистачає зовсім, або їх так мало, що певна сума потреб має залишитись незадоволеною. І навпаки, не мають цінності ті матеріальні блага, які є в нашому розпорядженні в такій кількості, що з їхньою допомогою можуть бути не тільки повністю задоволені відповідні потреби, а й залишається ще зверх того певний надлишок, який не знаходить собі застосування”. У Бем-Баверка поняття цінності є вираженням зв’язку між суспільним явищем ціни та індивідуально-психологічним явищем одиничної оцінки. Основою цінності у Бем-Баверка є корисність блага. Він розрізняв два види корисності: просту (абстрактну) і кваліфіковану(конкретну). Абстрактна розглядалась ним як корисність взагалі, що притаманна матеріальним благам, які є в достатній кількості. Корисність одиниці блага в даному випадку до уваги не бралась. Кваліфікованою корисністю наділялися блага, запас яких обмежений і зменшення хоча б на одиницю позначається на добробуті індивіда. Таке розмежування корисності пов’язувалось з формуванням цінності матеріальних благ. Цінність, як вважали економісти австрійської школи, властива не всім благам, лише тим, кількість яких обмежена і вони внаслідок цього можуть обмінюватися. Процес утворення цінності Бем-Баверк поділяв на два етапи. Перший він пов’язував з утворенням суб’єктивної цінності, під якою малась на увазі індивідуальна оцінка блага суб’єктом. Вона залежала від того, яку роль благо відігравало в задоволенні його потреб.
Якщо корисність абстрактна, то благо не отримує оцінки і його суб’єктивна цінність дорівнювала нулю. Бем-Баверк ілюстрував це на прикладі склянки води. Коли людина знаходиться біля джерела з водою, то склянка води не має за таких обставин цінності. Інша справа , коли людина попадає в пустелю, тоді цей стакан води набуває високої конкретної корисності. В такому випадку стакан води набуває високої суб’єктивної цінності. Як стверджував Бем-Баверк, величина корисності, що приносить людині дане благо, є одночасно і мірою його цінності. Новим елементом, який австрійська школа внесла в теорію корисності, як уже зазначалось, було те, що за основу цінності товару ними береться не просто корисність, а гранична корисність, що задовольняє найменшу потребу людини. ЗА визначенням Бем-Баверка, цінність речі вимірюється величиною граничної корисності, під якою розуміється мінімальна корисність, яку отримує від даного виду матеріального блага людина. Дію закону Бем-Баверка демонструє на прикладі одноосібного господарства, в якому його господар забрав п’ять мішків урожаю зерна. За своєю вагою і якістю зерна всі мішки рівноцінні. Але суб”активна цінність одного мішка зерна, згідно теорією Бем-Баверка, повинна визначатися за принципом спадаючої корисності. Оскільки перший мішок зерна задовольняє найпершу життєву потребу людини, то він має максимальну корисність. Корисність наступного мішка буде йти по спадаючій. “Граничною корисністю” буде наділений останній мішок, зерно якого використовується для харчування папуги. Воно визначає, на думку Бем-Баверка, цінність матеріального блага. Другий етап в утворенні цінності блага Бем-Баверк пов’язував з “об’єктивною” цінністю, яка, за його твердженням, формується на ринку в ході стихійного співвідношення попиту та пропозиції. В результаті вирівнювання суб’єктивних оцінок виявляється нова, середня цінність, яка і представляє собою об’єктивну цінність. Отже, об’єктивна цінність формується під впливом попиту та пропозиції, відповідність яких забезпечується автоматичним способом через вільну конкуренцію. Теорію розподілу австрійської школи відома під назвою ”теорія прописування”. Вона спирається на теорію трьох факторів Сея, хоча фактори виробництва австрійці назвали виробничими благами. Кожному виробничому благу – землі, праці і капіталу, за словами Бем-Баверка, повинна бути виміняна відповідно частина “споживаних благ”, вироблених цими факторами. Прописування повинно здійснюватись з урахуванням граничної корисності “виробничих благ”, визначених граничною корисністю вироблених за їх допомогою благ. Гранична корисність ткацького верстату, наприклад, буде визначатись граничною корисністю витканої на ньому тканини. Щодо заробітної плати, то вона повинна бути меншою, ніж створювана цим робітником вартість. Бем-Баверк пояснював це тим, що робітник, отримуючи заробітну плату, може відразу придбати собі “матеріальні блага”, а те, що він повинен створювати в процесі праці, є “благом майбутнього” і потребує від підприємця “стримання”. Підприємець повинен отримати винагороду за те, що він утримується від витрачання капіталу на особисті потреби.
Бем-Баверк, порівнюючи поточне споживання робітника і відкладений попит підприємця , заявляв, що благ, яким людина користується сьогодні, нерівноцінне тому благу, яким вона буде користуватися завтра, що цінність нинішніх благ за однакових умов завжди більша від цінності таких самих благ у майбутньому. Людина теперішнє цінить дорожче майбутнього, часто невизначеного, і тому готова платити за благо сьогодні більшу суму. За Бем-Баверком, праця – це благо майбутнього, бо вона створює продукт тільки через певний час, а внаслідок цього робітник стає власником майбутнього часу. Підприємець, наймаючи робітника, дає теперішнє благо, видаючи заробітну плату. Таким чином вони обмінюються цими благами. Праця з часом створює якісь певні блага, і ці блага через більш низькі оцінки майбутніх благ, у порівнянні з теперішніми, будуть за вартістю перевищувати заробітну плату. Це перевищення і становитиме процент, а вірніше, прибуток підприємця. З цього робився висновок, що процент виникає у результаті впливу фактору часу на вартість благ. Процент у Бем-Баверка виступає як результат очікування підприємця, а його джерело вбачається у різниці оцінок майбутніх і теперішніх господарських благ, а сам процент вважався вічною і природною категорією. Бем-Баверк розвинув теорію, згідно якої капітал або засоби виробництва є результатом обхідних методів у виробництві які неминучє стають причиною того, що споживання переноситься на майбутнє. Прямі методи виробництва передбачають задоволення потреб прямо і одразу. Засоби виробництва не передбачають негайного задоволення потреб і тому вони є товаром майбутнього. Звідси, писав Бем-Баверк, товари, які можут бути використані за асортиментом і кількістю негайно, як правило, більш цінні, ніж ті, які будуть використані у майбутньому. Це припущення і лягло в основу його теорії про доход від капіталу. Наприклад, він стверджував, що борошно є предметом, якого не можна вживати для особистих потреб, бо це предмет майбутнього. А от хліб можна безпосередньо використовувати як продукт харчування і внаслідок цього він має більш високу цінність. На думку Бем-Баверка, суть проблеми полягає в розходженні оцінок, що стосуються теперішніх благ і майбутніх благ. На основі цього закону ним обґрунтувалась і суть процента. Він доводив, що коли хто-небудь позичає гроші, то в майбутньому вони повинні повернутися до нього з процентом, який є різницею між вартістю теперішнього і майбутнього блага. Таким чином, можна відзначити три найбільш характерні методологічні особливості австрійської школи: по-перше, ідеалістичне відображення економічних процесів і явищ, по-друге, головним об’єктом дослідження є не суспільне виробництво, а індивідуальне господарство, по-третє, визнання примату споживання над виробництвом. Список використаної літератури 1. Л.Я. Корнійчук. “ Історія економічних учень”. Київ – 1999р. 2. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия т.2.Главный редактор Румянцев. Москва – 1975. 3. Экономическая энциклопедия. Политическая экономия т.3.Главный редактор Румянцев. Москва – 1975. 4. “Основи економічної теорії”.
В Державних Думах різного скликання, обраних за конституцією внаслідок революції 1905 p., активно діяли українські депутати. В Першій Думі вона сформували блок із 40 представників, а в Другій висунули вимогу автономії України. Визвольний рух наражався на численні перешкоди. Так, у 1910 p. Столипін, який попри всю свою прогресивність в економічних питаннях був типовим російським імперіалістом у національному, дав вказівку закрити українські культурні товариства й видавництва, а також припинити читання лекцій українською мовою в університетах. Тим самим фактично заборонявся «публічний» ужиток української мови. В цьому питанні проти Столипіна не виступила російська «прогресивна» чи «радикальна» преса, хоч деякі помірковані ліберали й висловлювалися в підтримку українських культурних (але не політичних!) вимог. А проте загасити національний рух було вже неможливо. Новим могутнім стимулом для його піднесення стало відзначення в 1914 p. сторіччя з дня народження Тараса Шевченка, проведене попри шалений опір із боку урядовців
3. Правове регулювання вільних економічних зон
5. Правове регулювання вільних економічних зон
9. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
10. Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій
12. Прогнозування соціально-економічних наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні до 2014 року
14. Управлінське відтворення економічних ресурсів на підприємстві житлово-комунального господарства
15. Динаміка економічних показників. Структура зовнішньо-торгівельного обороту підриємства
16. Загальна характеристика основних економічних моделей
Фонтан декоративный с подсветкой "У колодца", 17,5x13x25,5 см. 
Точилка электрическая "Power TX", 2 отверстия. 
Детский велосипед Jaguar трехколесный (цвет: оранжевый). 17. Комплекс економічних розрахунків на торгівельному підприємстві
18. Організація робіт та розрахунок техніко-економічних показників очисного вибою
19. Підвищення економічних показників з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти "Добропільська"
20. Розрахунок основних економічних показників діяльності підприємства
25. Історія економіки Німеччини
27. Історія виникнення та розвитку регіональної економіки як науки
28. Історія та тенденції розвитку економічного аналізу
29. Нетрадиционные учения о происхождении человека
30. Экономическое учение К.Менгера
31. Учение Платона о государстве и законах
32. Шпаргалки по истории политических учений
Шампунь-гель детский "Weleda" для волос и тела (с календулой), 200 мл. 
Развивающая настольная игра "Игротека 5+" (настольные игры "Турбосчет", "Зверобуквы",. 
Опора для балдахина Карапуз (с обручем). 33. Примерные ответы на экзамене по истории политических и правовых учений
34. Политико-правовые учения Н.М. Коркунова
35. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
36. Топики по английскому языку на тему "Я ученый"
37. Учение Освальда Шпенглера о локальных культурах и их перерастании в цивилизации
41. Учение Вернадского о биосфере. Роль живого в биосфере
43. Политическая концепция в учении Джона Локка
44. Общественно-политические учения в Древней Греции
45. Детская психология в учениях Античности, Средневековья и эпохи Возрождения
46. Жизнь и творчество выдающегося советского ученого - энергетика С.С.Кутателадзе
47. Православное учение о Промысле Божием
48. Евангельское учение о грехе (по всему четвероевангелию)
Бумага "Снегурочка", для ксерокса, А3. 
Карандаши двухсторонние, 12 штук, 24 цвета. 
Набор для творчества "Шкатулка со стразами. Холодное сердце". 49. Биофизик Чижевский и его учение об аэроионах
50. Ученый и публицист - Марат
51. Учение об идеях Платона и его оценка Аристотелем
52. Учение о праве, долге и религии
53. Учение Платона об идеальном государстве
57. Атомистическое учение в античной философии
59. Учение Спинозы о субстанции
60. Значение ученого, инженера в обществе. Проблема ответственности
61. Учение Р. Декарта о методе
62. Танатология, как учение о смерти
63. История экономических учений
64. Экономические учения: Кембриджская школа
Бумага чертежная, А3, 297x420 мм, 100 листов. 
Папка для труда "Машина и путешествия". 
Кресло детское мягкое "Sleepy Cat". 65. Экономическое учение Смита (Економiчнi вчення Смiта)
66. История экономических учений
67. Значение экономического учения Карла Маркса
68. История экономических учений (краткие ответы на вопросы)
69. Экономическое учение Д.Рикардо
73. Отличия классической политэкономии от учения меркантилистов
74. Сравнительная характеристика экономических учений
75. Современные ученые о советизации республик Прибалтики
76. Учение о государстве и праве в России в конце ХVIII начале ХХ вв.
77. Учение о государстве и праве в эпоху раннего средневековья (X —XV вв.)
78. Учение о государстве и праве в странах древнего востока
79. Історія України
80. Історія соборності України
Руль электронный "Я тоже рулю". 
Вкладыши "Полянка". 
Давайте вместе поиграем. Игры с логическими блоками Дьенеша. 81. Економічне становище в Україні в 50-60-х роках ХХ століття
82. Политико-правовые идеи в летописях Древнерусского государства. Учение о законе и благодати Иллариона
83. Релігійний фактор в історії Росії
84. Таблиця дат з історії (1917-21)
89. Вклад западноевропейских ученых XVIII-XIX веков в познание природы Урала
90. Основоположник учения об электромагнитном поле
91. Политические и правовые учения в Западной Европе в XVI в.
92. Евразийское учение о культуре
94. "Зубр" — повесть Гранина о великом ученом
95. Полемика Е. Д. Поливанова с Н. Я. Марром и сторонниками «нового учения» о языке
96. С.П.Боткин – выдающийся русский врач и ученый
Качели подвесные "Гном". 
Тёрка универсальная Nadoba "Sava", четырёхсторонняя. 
Перчатки одноразовые "Paclan", латексные, размер S, 100 штук. 98. Економічна інтеграці в АТР
99. Синтетические учения об управлении
