|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Виховання ціннісного ставлення до природи у дітей старшого дошкільного віку |
Ручка "Помада". 
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Забавная пачка денег "100 долларов". Вступ До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети й від якого залежить майбутнє людства, слід віднести проблеми екологічні. Викликані недалекоглядним, нерозумним, необґрунтованим ставленням людини до природи, вони виникли не сьогодні і не вчора. Ще в 1866 році німецький природовихователь-дарвініст Ернст Геккель ввів у науку слово &quo ;екологія&quo ;. Він і не сподівався, що через сто років воно стане популярним у масовій свідомості. Термін &quo ;екологія&quo ; походить від грецького oikos - дім, родина, місцезнаходження. Сам термін охоплює проблему природного балансу, так званої рівноваги видів, що дотепер є одним з найважливіших аспектів екології. Отже, екологія — це наука про взаємовідносини живих організмів з середовищем їх існування. Аналіз екологічної ситуації на нашій планеті свідчить про те, що нинішня криза охопила сфери мислення людини, її екологічну свідомість і практичну діяльність. Глобальне знищення природи - це лише побічний результат згубної діяльності суспільства. Сутність сучасної екологічної кризи полягає не лише у відокремленні людини від природи і в конфлікті з нею , а в нашому нерозумінні або й упертому небажанні осягнути, що людство може вижити лише усвідомлюючи себе невід'ємною часткою природи. Щоб навести лад у головах людей щодо розуміння проблем довкілля, законів існування та гармонійного розвитку людини у біосфері, необхідна чітка система відповідної освіти. Саме освіта спираючись на культуру формує основу духовності та моральності людини. Освічена особистість здатна зрозуміти сутність створеного людством, оцінити наслідки, вибрати варіанти виходу з несприятливої ситуації. Стратегічною метою освіти має стати екологічне мислення, основу якого складають наукові знання, екологічна культура й етика. Тема екологічної свідомості має ототожнюватися зі світовими життєвими вартостями. Сучасна екологічна освіта має бути спрямована в майбутнє, спиратися на ідеї гармонії природи та людини, стійкого розвитку біосфери,сприяти подоланню наявних у суспільстві стереотипів шляхом формування духовної, моральної, екологічно освіченої особистості та створення умов для її розвитку і, врешті-решт, стати чинником соціальної стабільності суспільства. Так, у Державній національній програмі &quo ;Освіта. Україна XXI століття&quo ; визначено одне із завдань освіти, а саме: &quo ;.формування світоглядної та екологічної культури школярів, загальних уявлень, понять про навколишній світ&quo ;. Національна доктрина розвитку освіти України в 21 статті ставить завдання: &quo ;. забезпечити екологічне виховання й формування високої гуманістичної культури, здатності протидіяти проявам бездуховності; наступність рівнів освіти і неперервність навчання&quo ;. Актуальність вибраної нами проблеми пояснюється не тільки вище сказаним, а також аналізом практичного досвіду вихователів, вчителів початкової школи у цьому плані. Об'єкт дослідження – моральний розвиток дітей у процесі екологічного виховання. Предмет дослідження – педагогічні умови формування у дітей старшого дошкільного віку цілісного ставлення до природи.
Робоча гіпотеза: виховання у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи здійснюється ефективно за дотримання таких педагогічних умов: забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний та діяльнісний розвиток особистості, :гармонізації виховного впливу природного та соціального середовища; використання особистнісно зорієнтованих технологій екологічного виховання. Мета: вивчити педагогічні формування у дітей старшого дошкільного віку ціннісного ставлення до природи. Завдання: 1. З’ясувати стан досліджуваної проблеми у науковій літератури та практиці роботи дошкільних закладів. 2. Визначити показники ціннісного ставлення до природи у старших дошкільників. 3. З’ясувати участь батьків у екологічному вихованні дітей та прищепленні їм екологічної культури. 4. Виробити практичні рекомендації щодо екологічного виховання дітей Розділ 1. Загальні положення екологічного виховання дошкільнят 1.1 Завдання екологічного виховання Закладати основи екологічної культури, на наше глибоке переконання, слід розпочинати з раннього віку. Ці функції можуть успішно виконувати батьки, які мають достатній для цієї роботи життєвий досвід і бодай елементарну підготовку. Основне програмно-методичне забезпечення екологічного виховання дошкільнят відображене в програмах «Малятко» (С. Ку-лачківська, Т. Кондратенко, С. Тищенко та ін. — К., 1991),-«Дитина» (Є. Бєлкіна, Н. Бібік, М. Вашуленко та ін. — К., 1993), «Українське дошкілля» (упор. Н. Міськів — Львів, 1993), у публікаціях журналу «Дошкільне виховання». Згадані програми включають розділи «Рідна природа», «Віконечко в природу», «Рідний край», у яких визначено головні параметри екологічної освіти в дошкіллі. На жаль, в Україні ще не практикується розробка цільових програм екологічної освіти, як це робиться, наприклад, у Росії, де створюються спеціальні програми «Ми відкриваємо світ», «Формування екологічної культури», «Юний еколог», які мають еколого-освітній характер. Проблема екологічного виховання дітей дошкільного віку набуває великого значення в психолого-педагогічних дослідженнях, а в останні роки — і в роботі практиків. Творчим розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою, Л. Шлегер, Є. Тіхеєвою, є праці сучасних учених, у яких основна увага акцентується на глибокому ознайомленні дітей з рослинним і тваринним світом рідного краю (3. Плохій, Н. Яришева). При цьому автори при доборі об'єктів дотримуються краєзнавчого принципу дидактики. На їхню думку, саме він забезпечує комплексне вивчення природи рідного краю, сприяє глибокому розумінню її внутрішніх взаємозв'язків, забезпечує яскраві враження дітей від спостереження природи свого краю і загалом Батьківщини. Сьогодні наголошується на необхідності комплексного підходу до виховної роботи з дітьми, тобто завдання природничого змісту необхідно вирішувати в єдності з вихованням у дітей почуття патріота і громадянина (С. Козлова, Н. Виноградова); активно розробляються системи дошкільних знань про захисні пристосування тварин (С. Ніколаєва, К. Фабрї); вивчаються можливості засвоєння дітьми знань про сезонні зміни в житті рослин (Е.
Замкінд), виділяються основні напрями систематизації знань про живу природу (П. Саморукова) та ін. У багатьох працях вирішальне значення надається матеріальній базі дошкільного закладу — створенню кімнат-і кутків природи, теплиць, зимових садів (К. Золотова, М. Марковська), раціональному озеленню ділянки дитячого садка. Цікавий матеріал з даної про-блеми зібрано в посібниках «Екологічне виховання дошкільників» (Н. Лисенко — К, 1993), «Дошкільник і екологія: Методичні рекомендації» (упор. Н. Лисенко. - К., 1991), «Екологічне виховання дітей дошкільного віку» (0. Білан. — Львів, 1996), «Український фольклор та народні традиції в житті дошкільника» (укладачі М. Бальон, О. Максимова. — Чернівці, 1996). У цих та інших публікаціях визначені мета та завдання екологічної освіти і виховання у дошкільних закладах. Мета екологічної освіти і виховання — формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дійового ставлення до навколишнього природного середовища. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає в розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи. У сучасній літературі наявні й інші формулювання мети екологічного виховання. Вона визначається так: «Формувати мотиваційні основи екологічної свідомості — в практичній, мотиваційній діяльності, в спільній діяльності, з дорослими, в орієнтації на культурні еталони, спираючись на біологічні та соціокультурні джерела розвитку мотиваційних основ образу світу» (Г. Філіппова «Екологічне виховання: психологічні основи» // Дошкільне виховання. — 1996 — № 10). При цьому знання розглядаються як засоби, що вводяться в діяльність і спрямовуються мотивацією певного змісту. Це визначення доцільніше, бо відповідає логіці розвитку структури і діяльності дитини і її бачення світу. Коротко основні завдання екологічної освіти та виховання можна сформулювати таким чином: / формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи та очевидні взаємозв'язки І залежності; виховувати у дітей діяльну любов до природи, вміння піклуватися про рослини і тварини, нетерпимість до безглуздого псування рослин, знищення тварин; і пізнання дошкільниками взаємозв'язків у природі; 1 розвивати вміння класифікувати живу природу на основі безпосереднього сприймання та аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії із середовищем та живлення; 2 стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її об'єктів та явищ; 3 активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі; 4 показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до іеін у неживій природі; 5 ознайомити дітей з перлинами народної мудрості про дбай-шве ставлення до природи; 6вчити культурно поводитись 1 природі (див. Є. Бєлкіна та ін. Цитина. — К, 1993; С. Кулач-ивська та ін. Малятко. — К, 1991). Та найголовнішим завданням, на наш погляд, є формування постійної потреби в зміцненні й охороні власного здоров'я і здоров'я інших. Про це часто забувають педагоги і батьки. При здійсненні екологічної освіти педагог-дошкільник повинен використовувати найрізноманітніші методи.
Суботові Чигиринського повіту Київської губернії у 1890-х роках. У селянській сім’ї, крім нього, було ще троє дітей: старші брати Степан і Харитин та молодша сестра Федора. Долі їхні склались по-різному. Степан працював у волосній управі с. Суботова, потім — у Крилівському лісництві, неподалік м. Кременчука. Харитина — конокрада і вбивцю — у 1920-х роках селяни скарали на смерть самосудом, впіймавши на місці злочину. Сестра Федора (1904 р. н.) дожила до наших днів. Про дитячі та юнацькі роки Івана Компанійця інформація вкрай скупа. Відомо, що, закінчивши п’ятикласну суботівську школу, він деякий час у ній викладав. Потім поїхав до Новоросійська на заробітки. До рідних країв Іван Компанієць повернувся 1918 року, маючи вже військовий досвід (побував «у гайдамаках у Петлюри»).[41] У 1919–1920 рр. у Суботові безроздільно панував Свирид Коцур, керівник «Чигиринської республіки», який вів збройну боротьбу проти всіх, хто не поділяв його поглядів. За своє бурхливе життя проти кого тільки він не боровся — дісталося і гетьманцям, і Директорії, денікінцям і червоним
1. Екологічне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами авторської казки
2. Адаптаційно-резервні можливості дітей молодшого шкільного віку
3. Особливості особистісного прийняття батьками дітей з особливими потребами
4. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
5. Робота над засобами логіко-емоційної виразності читання в початкових класах
9. Організаційно-економічне обґрунтування діяльності підприємства з виробництва макаронних виробів
10. Моральне виховання старших дошкільників
11. Особливості фізичного виховання дітей з особливими вадами
12. Розумове виховання обдарованих дітей
13. Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей
15. Шляхи підвищення ефективності занять з фізичного виховання дітей дошкільного віку
16. Виховання взаємодопомоги у дітей дошкільного віку
Рюкзак детский "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (розовый, цветной горох). 
Лоток для бумаг горизонтальный "Сити", черный. 17. Альтернативні форми виховання дітей-сиріт
18. Виховання бережливого ставлення до природи в психолого-педагогічній теорії і шкільній практиці
19. Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи
20. Дослідження мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці
21. Соціологія та аналіз ціннісного світу молоді
25. Природа южных тропических материков
26. Природа и система административного права
28. Взаимодействие человека и природы
29. Поэзия природы: средства изобразительности и функции
30. Человек и природа в современной литературе
31. Природа и человек в Древнем Риме
32. Природа математических абстракций
Магнитные Пифагорики №1. 
Противомоскитная сетка, 100х220 см, бежевая. 
Фломастеры утолщенные "Jumbo", 24 цвета. 33. Круговорот азота в природе
34. Охрана природы (Шпаргалка)
36. Природа и мы
37. Война и экология. Конфликт между природой и человеком в период военных столкновений
44. Природа психического. Психические особенности человека
45. Природа внимания и его роль в педагогическом процессе
46. Природа конфликтов в организациях, методы управления конфликтной ситуацией
47. Понятие общества. Общество и природа. Взаимодействие основных сфер общественной жизни
48. Оптические явления в природе
Пепельница S.Quire круглая c откидной крышкой, сталь, покрытие никель и черная краска, 67 мм. 
Антистрессовая подушка под шею "Микс". 
Игра настольная "7 на 9 multi". 49. Физическая природа времени гравитации и материи
50. Проблема человека в конфуцианстве. Человек и природа в чань-буддизме
51. История природы и история человечества (Контрольная)
52. Фiлософськi аспекти взаємовiдносин людини i природи в умовах глобальноi екологiчноi кризи
53. Природа математических абстракций
57. Природа экономических противоречий
58. Природа и эволюция современного чеченского конфликта
59. Тайна египетских пирамид (возникновение природы - самоорганизация форм абсолютного вакуума
60. Воєнні дії на території України 1914-1916 рр.
61. Сущность и природа техники
62. Переосмысление представлений о природе и науке в средние века
64. Духовне життя та ставлення до людини в Єгипті прадавніх часів
Фоторамка пластиковая "Clip", 50x70 см. 
Глобус с подсветкой "Зоогеографический", 250 мм. 
Письменные принадлежности "Набор первоклассника", 28 предметов. 65. "Поэзия Фета - сама природа, зеркально глядящая через человеческую душу…"
66. Человек и природа в лирике Ф. И. Тютчева
67. Человек и природа в русской литературе
68. Анализ стихотворения Тютчева "Не то, что мните вы, природа..."
69. Природа в романе Б. Л. Пастернака «Доктор Живаго»
74. Природа в лирике М. Ю. Лермонтова
75. Природа в изображении И. С. Тургенева и И. А. Бунина
76. Тема природы в поэзии С. А. Есенина
77. Любовь и природа в лирике А. А. Фета
79. Русская природа в лирике А. С. Пушкина
80. Поэзия природы и природа поэзии
Электроминикар Tokids "Bubble truck", цвет синий. 
Стиральный порошок Attack "Multi-Action", концентрированный, с кислородным пятновыводителем, 0,81. 81. Изображение природы в творчестве Фета
82. Природа как герой в произведениях Фолкнера
84. Человек и природа (проблематика и система образов в повести Ч. Айтматова «Плаха»)
89. Родина и природа в лирике С.А. Есенина
90. Человек и природа в современной литературе
91. Человек и природа (По балладе И. В. Гете "Лесной царь")
92. Человек и природа в повести А. Адамовича «Последняя пастораль»
93. Структура статистики объектов нечисловой природы
94. Универсальная геометрия в природе и архитектуре
95. Теория объясняющая природу возникновения гравитации
96. Газовые законы в живой природе и медицине
Ежедневник недатированный "Чемпионат мира по футболу 2018. Эмблема", синий, А5, 176 листов. 
Кепка "Zabivaka", взрослая, размер 58. 
Подгузники Huggies Elite Soft, (1), до 5 кг, 27 штук. 97. Взаимодействия и силы в природе
98. Ультрофіолетове опромінення аутокрові у лікуванні гнійно-запальних процесів додатків матки
99. Природа процесса принятия решения
Флаг "Россия", шёлк, 90х135 см. 
Каталка "Пальма" с ручкой. 
