![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Баланси народного господарства і система національних рахунків |
Розділ 1 Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва 1.1 Сутність СНР та її відмінність від системи БНГ Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням. Баланси народного господарства – це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту. Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподільчих відносин і не включалась у виробництво сукупного суспільного продукту. Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення. Порівнюючи дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі. Табиця1 Порівняльна характеристика СНР і БНГ Основні характеристики систем національного рахівництва БНГ СНР 1. Об’єкти дослідження (опису) Централізована панова економіка Ринкова економіка 2. Методологічні засади побудови – марксистська концепція звуженого трактування суспільного виробництва, згідно з якою у створенні сукупного суспільного продукту (ССП) та національного доходу бере участь тільки матеріальне виробництво; – первинними доходами, за марксистською концепцією, є доходи працівників сфери матеріального виробництва. Доходи працівників сфери послуг та доходи держави у вигляді податків – це вторинні доходи, отримані внаслідок перерозподілу; – результатом виробничої діяльності є не тільки кінцевий продукт, а і проміжне споживання сфери матеріального виробництва; – концепція розширеного трактування суспільного виробництва, згідно з якою у виробництві суспільного річного продукту та національного доходу (ВВП та НД) беруть участь як галузі, що створюють матеріальний продукт, так і ті, що виробляють послуги; – первинні доходи трактуються значно ширше. Вони визначаються як такі, що отримуються внаслідок первинного розподілу ВВП і включають доходи підприємств і корпорацій, власників землі і капіталу, найманих працівників і органів державної влади; – результатом є тільки кінцевий продукт, але усіх сфер економіки; 3. Підходи до класифікації доходів і витрат – немає чіткого розмежування доходів і витрат на поточні та капітальні (одноразові); – є чітке розмежування доходів на капітальні та поточні; 4.
Відмінності в обліку проміжного споживання – витрати підприємства на спортивні, культурні та інші заходи для своїх працівників: • є кінцевим споживанням; • є проміжним споживанням – витрати підприємства на службові відрядження: • утворюють первинні доходи • є проміжним споживанням – витрати матеріальних оборотних засобів, пов’язаних зі стихійними лихами: • кінцеве використання національного доходу • проміжне споживання – витрати на спецодяг: • кінцеве особисте споживання • проміжне споживання 5. Методологічні розбіжності стосовно визначення критерію класифікації статей кінцевого споживання – характер і функціональне призначення товарів, що підлягають реалізації – тип господарюючого суб’єкта (державні чи приватні) 6. Методичні розбіжності щодо визначення змісту заощаджень – немає чіткого визначення заощаджень. До їх складу включають приріст готівки, приріст вкладів у банках тощо і розглядають їх як форми перерозподілу національного доходу – заощадження є різницею між поточними доходами і витратами – визначення нагромадження здійснюється: • на чистій основі, тобто за вирахуванням амортизації (спожитого основного капіталу) • на валовій основі (до вирахування амортизації) та без урахування втрат, зумовлених стихійними лихами – зміна обсягу незавершеного будівництва належить до: • приросту матеріальних оборотних запасів • нагромадження основного капіталу у вигляді капіталовкладень – витрати на військову техніку належать до: • нагромадження • кінцевого споживання 7. Рафіновані золоті злитки та інше монетарне золото належать до: – нагромадження оборотних активів – фінансових активів 8. Приріст основного капіталу запасів посольств, зарубіжних представництв та інших зарубіжних організацій включаються у: – кінцеве споживання країни, на території якої розташовані ці організації – кінцеве використання вітчизняного продукту тієї країни, котру вони представляють 9. Фінансові потоки визначають: – як форми тимчасового перерозподілу національного доходу – як вид інвестиційної діяльності Макроекономічний аналіз оцінює народногосподарський комплекс загалом. Він вивчає сукупні економічні величини (національний продукт і національний прибуток, сукупне споживання, сукупне інвестування); досліджує взаємозв'язки, що формуються між цими величинами, які виражають діяльність цілих груп господарських суб'єктів; розглядає економічні явища з глобальної точки зору. Для чого потрібна СНР? Вчені пов’язують появу системи національного рахівництва з найбільш екстремальними подіями, що відбувалися у суспільстві. Так, приміром, Перша світова війна поставила перед урядами країн, втягнутих у неї, проблему обліку агрегованих показників, необхідних для вироблення економічної політики, здатної реалізувати військові та політичні цілі. Велика депресія 29–33-х посилила потребу в макроекономічних показниках. Вони були необхідні для того, щоб поставити „діагноз” економіці та виробити заходи впливу держави на економіку з метою обмеження впливу на неї циклічних коливань. Отже, інформація, що міститься в системі національних рахунків, необхідна насамперед органам державної влади для вироблення економічної політики, прийняття управлінських рішень, розробки прогнозів соціально-економічного розвитку.
Її користувачами є також науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, котрі черпають з СНР інформацію для вивчення макроекономічних явищ і процесів, виявлення тенденцій розвитку макроекономіки, розробки макроекономічних теорій і моделей. Окрім того, в ній зацікавлені менеджери, підприємницькі та бізнесові структури, які хочуть мати інформацію про стан макроекономічного середовища, в якому вони планують здійснювати свою діяльність. СНР вміщує в собі інформацію, вкрай необхідну міжнародним економічним організаціям (ООН, МВФ) для прийняття виважених управлінських рішень щодо надання кредитів, допомоги країнам-учасницям. В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому – не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначені види діяльності. СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів і послуг (нелегальне виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, наркобізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги уникнути їх. 1.2Етапи розвитку СНР Виділяють два етапи розвитку СНР. Перший етап (до Другої світової війни) характеризується посиленням зацікавленості державних органів управління статистикою національного доходу у зв’язку щодо боротьби з невикористанням виробничих потужностей, безробіттям, інфляцією. Здобутками цього етапу є: • розробка загальних принципів обчислення національного доходу; • вирішення низки теоретико-методологічних засад обчислення макроекономічних показників; • обґрунтування необхідності включення у вартісну оцінку національного доходу умовних оцінок житлових послуг, що надаються домовласниками самим собі; • доведення необхідності вилучення із НД приросту вартості активів, зумовленого інфляцією; • доведення доцільності оцінювання НД не за факторною вартістю, а за ринковими цінами тощо; • розроблення методики оцінювання неринкових послуг органів державної влади; • зроблено пропозицію розмежування НД на вироблений, розподілений та використаний і розроблено три методи його виміру (за доданою вартістю, розподільчий та кінцевого використання); • здійснено розмежування між НД, визначеним за факторною вартістю та НД у ринкових цінах, що дало змогу визначити місце витрат на оборону в національному продукті.
Сього треба досягти, і тоді наша гривня буде в чести і поважанню». Такі завдання стояли перед урядом УHP у березні-квітні 1918 року. 6.2. Грошове господарство доби гетьманату, директорії (середина 1918-го — 1920 років) 29 квітня 1918 року за активного втручання австро-німецьких окупаційних військ було розпущено уряд УНР — Центральну Раду, проголошено Українську державу на чолі з гетьманом П. Скоропадським, колишнім царським генералом, нащадком давнього козацького роду Скоропадських. Власне, на той час припадає певна стабілізація грошової системи України, яка могла задовільно обслуговувати державні й господарські потреби. У часи Гетьманату відновлювалась розбалансована фінансово-кредитна система України. Вдалось створити державний бюджет. Законом від 9 травня 1918 р. в Українській державі відновлювалась національна грошова одиниця — карбованець, стабільність якого зміцнювалась. Карбованець поділявся на 200 шагів. Він забезпечувався природними багатствами України. У гетьманській державі допускався неконтрольований обіг російських рублів і «керенок», німецьких марок й австро-угорських крон
1. Принципові відмінності живих систем від неживих
2. Еволюція світового господарства: історичний досвід XX ст.
3. Дії національно-визвольної війни та теріторії Дніпропетровського краю
5. Джузппе Мадзіні - діяч національно-визвольного руху Італії
10. Становище болгарської діаспори в Україні та діяльність болгарських товариств
12. К.Д. Ушинский о народном учителе и его подготовке
13. «В область народного духа» (педагогические традиции К. Д. Ушинского в наше время)
14. Зниження харчової цінності нутрієнтів під час зберігання і перероблення
16. Відбудова народного господарства
17. Основи менеджменту економічної безпеки в галузях народного господарства
18. Удосконалення форм організації праці у діючому підприємстві готельного господарства
19. Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку
20. Від "комплексу неповноцінності" до особистісного росту
21. Порядок фінансування народного господарства в Україні
25. Основные черты географии народного хозяйства Дальнего Востока
26. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
27. Чили: создание блока Народное единство и президентские выборы 1970 года
28. Народно-освободительная борьба в период присоединения Казахстана к России
29. Восстановление народного хозяйства в 1945 – 1964гг. после Великой Отечественной войны
30. Выборы как форма народного волеизъявления(Вибори як форма народного волевиявлення)
31. Корни персонажей Д.Р.Р.Толкиена
32. Русские народные художественные промысла
33. Народные традиции в современном костюме
34. Специфика народного орнамента русских
35. Мировоззрение скифов в понимании Д.С. Раевского и других авторов
37. Илья Ильич Обломов – "коренной народный наш тип"
41. Русский символизм: лекция из курса д-ра Валюлис
42. Т.Гарди, "Тэсс из рода д`Эрбервиллей" (героиня, конфликт, композиция)
43. Корни персонажей Д.Р.Р.Толкиена
44. Учись любить у Жанны д`Арк!
45. Д.И. Фонвизин
46. Л.Д. Троцкий
47. Жанна д`Арк
48. Политический портрет Д. Мазарини
49. Народные выступления, возмущения, заговоры в Англии в период Реставрации Стюартов
50. Развитие народного образования в городе Новый Уренгой (1976 – 1999 гг.)
51. Культура и быт минойской цивилизации (Примерно 2000 лет д.н.э., Греция, о-в Крит)
52. Из истории народного образования города Москвы
53. Биотехнология, биопрепараты (вакцины, сывортки, прививки и т.д.)
57. Формирование интереса подростков к народной музыке через их участие в фольклорных ансамблях
58. Педагогическая система К. Д. Ушинского
61. Топливо. Его виды и характеристика. Области эффективного использования. Топливный баланс страны
62. Вопросы на экзамен по ДМ (детали машин)
63. Д.Б. Элъконин "К пpоблеме пеpиодизации психического pазвития в детском возpасте"
64. Учебные книги К. Д. Ушинского
65. Энергетика СВЧ в народном хозяйстве: применение СВЧ-нагрева в пищевой промышленности
66. Радиофизические методы обработки информации в народном хозяйстве
67. Д. Дидро
68. Таблица растворимости солей. Периодическая система Д.И. Менделева
74. Технико-экономический анализ МУП (по балансу)
75. Бухгалтерский баланс, понятие, назначение, порядок составления и структура его статей
76. Анализ платежеспособности, кредитоспособности предприятия и ликвидности баланса
77. Д. Рикардо о факторах определяющих стоимость товара (Контрольная)
78. Кейнсианская революция /Д. Кейнс "Общая теория занятости, процента и денег"/
79. История экономических реформ в Китайской Народной Республике (TXT)
80. Балансы международных расчетов
81. Длинные циклы конъюнктуры Н.Д. Кондратьева
82. Международные валютно-финансовые отношения. Платежный баланс страны
83. Розрахунок кошторису, та витрат на вироби народного вжитку
84. Методы научного анализа размещения и территориальной организации народного хозяйства Украины
89. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
90. Н.Д.Кондратьев и его теория экономических циклов
91. О Жанне д
93. История России в народной памяти
94. Венчание на царство Ивана IV . Народное восстание против Глинских
95. Становление личности в эпоху Петра I на образе А.Д.Меньшикова
96. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
97. Господарство України періоду утвердження капіталізму
98. Древнейшие племена, народности и Государства Армянского Нагорья