![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Поняття, встановлення, зміна цільового призначення земель України |
Реферат Поняття, встановлення, зміна цільового призначення земель України План Вступ. Категорії земель. Встановлення та зміна цільового призначення земель. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Висновок. Література. Вступ Належність земель до земель України визначається знаходженням їх в межах території держави. Наявність території — це обов'язкова ознака держави. Оскільки територією держави є і острови, а також землі, зайняті водними об'єктами, то і вони також включаються до складу земель України. В межах території України можуть знаходитися землі, які перебувають у державній, приватній та комунальній власності. Закріплення в законі багатосуб'єктності права власності на землю виключає можливість віднесення земель України до єдиного державного земельного фонду. Єдиною є територія України, яка згідно Закону «Про планування і забудову територій» представляє собою частину земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами. Землі в межах території України характеризуються різним цільовим призначенням. Основне цільове призначення земель — головний і єдиний критерій диференціації земель на окремі категорії, які мають особливий правовий режим. Особливості правового режиму земель кожної категорії визначаються специфікою їх цільового призначення. Крім земель, розташованих в межах території України, до її земель можуть відноситись земельні ділянки, які розташовані за межами території України, належать їй на праві державної власності і мають відповідний правовий режим, який визначається законодавством іноземної держави. Згідно ст. 85 Земельного кодексу іноземні держави можуть набувати у власність на території України земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів. На таких же умовах і Україні можуть належати відповідні земельні ділянки, які теж будуть відноситись до земель України. Категорії земель Усі землі в межах території України за основними цільовим призначенням поділяються на дев'ять самостійних категорій. У порівнянні з раніше чинним земельним законодавством у складі земель України сталися суттєві зміни. Так, замість земель населених пунктів, які раніше визнавалися законом як самостійна категорія земель, а фактично згідно Конституції України є одиницею в системі адміністративно-територіального устрою держави, запроваджено нову категорію земель землі житлової та громадської забудови. Землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення визнано Земельним кодексом самостійними специфічними категоріями земель. Землі запасу як самостійну категорію земель анульовано. Але згідно частини 2 коментованої статті до складу кожної категорії земель можуть входити землі запасу. Це стосується тільки тих земельних ділянок, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб.
Так, згідно ст. ЗО Земельного кодексу земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебували у користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що ліквідуються, включаються до земель запасу або ж передаються у власність чи користування відповідно до Земельного кодексу. В цьому випадку йдеться про можливість включення відповідних земельних ділянок до земель запасу у складі земель сільськогосподарського призначення. Землі в межах України є неоднорідними за своєю якістю, природними, біологічними, хімічними та іншими показниками. Крім того, окремі землі характеризуються певними особливостями і можуть використовуватись з різною метою. Одні використовуються як засіб виробництва в сільському і лісовому господарстві, інші — як територіальна просторова база для рояміщення різних об'єктів (ст.ст. 22, 38,112 ЗК). В основі поділу земель України на самостійні категорії — основне цільове призначення. Саме цей критерій враховують уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування, які планують використання земель, їх розподіл та перерозподіл. Цільове призначення земель визначається уповноваженими органами на підставі даних обліку та земельного кадастру. Як головний критерій класифікації земель України їх основне цільове призначення впливає і визначає зміст прав і обов'язків суб'єктів земельних правовідносин, органів управління використанням та охороною земель. Використання земель по основному цільовому призначенню не виключає можливості використання їх одночасно і для інших цілей, наприклад, землі сільськогосподарського призначення — для будівництва внутрішньогосподарських доріг, землі транспорту в смузі відведення — для городництва тощо. Поділ земель на самостійні категорії, що здійснюється за основним цільовим призначенням, представляє собою первісну класифікацію. В середині кожної категорії земель можлива подальша класифікація на види і підвиди в залежності від певних підстав критеріїв (суб'єкти права власності на землю чи права землекористування, конкретне цільове призначення та ін.). Так, скажімо, землі сільськогосподарського призначення можуть бути класифіковані на землі сільськогосподарських підприємств, які використовують їх для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і землі несільськогосподарських підприємств, установ та організацій, які надаються для ведення підсобного сільського господарства. Серед цих земель самостійне місце займають також сільськогосподарські та несільсь-когосподарські угіддя. Наприклад, у складі земель транспорту виділяються землі залізничного, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного, міського електротранспорту, автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Правовий режим кожної категорії земель визначається окремими правовими приписами, які зосереджені в самостійних главах кодексу. Класифікація земель і відмінності в правовому режимі окремих категорій відображають їх положення як об'єктів державного управління, права власності і права землекористування. Встановлення та зміна цільового призначення земель В основі віднесення земель до конкретної категорії лежить їх основне цільове призначення.
Формування складу земель України та віднесення їх до конкретної категорії, а також видів і підвидів здійснюється на підставі рішень уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування. Саме ці органи приймають рішення про передачу земель у власність, надання їх у користування, вилучення (викуп) земельних ділянок. Так, при вилучені (викупі) земель у сільськогосподарського підприємства і передачі чи надання для будівництва промислового підприємства, залізниці, автомобільної дороги тощо землі сільськогосподарського призначення переходять до категорії земель промисловості, транспорту та ін. При вилученні ж земельних ділянок у промислових підприємств і передачі їх, наприклад, для будівництва магістрального газопроводу має місце переведення одного виду земель в інший в межах однієї категорії. Крім віднесення земель до певної категорії, яке пов'язане із здійсненням правомочності по розпорядженню землею (фактично закріпленню основного цільового призначення), законодавству відоме переведення земель із однієї категорії до іншої. Таке переведення земель здійснюється в результаті зміни їх цільового призначення. Наприклад, освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб у відповідності зі ст. 209 ЗК фактично означає переведення земель із інших категорій у категорію земель сільськогосподарського призначення або лісового фонду. Зміна цільового призначення земель теж провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою. Зміну цільового призначення земель закон пов'язує також з прийняттям рішень компетентних органів про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Такі об'єкти можуть створюватися у відповідності із ст.ст. 46 і 53 Земельного кодексу. Що ж стосується зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, то це питання вирішується дещо інакше. Хоча встановлення і зміна цільового призначення земель — це прерогатива їх власника, закон встановлює відповідні обмеження прав власників з цього приводу. Йдеться про те, що вказана зміна цільового призначення можлива лише за ініціативою власників відповідних земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Переведення земель із однієї категорії в іншу може бути і не пов'язане із вилученням та наданням землі. В цьому випадку переведення може бути здійснене органами, які затверджують проекти землеустрою. Так, це може мати місце, скажімо, при усуненні черезсмужжя та інших незручностей у землекористуванні сільськогосподарських підприємств. При цьому частина сільськогосподарських земель може бути передана в категорію земель несільськогосподарського призначення, а земельні ділянки несільськогосподарського призначення — сільськогосподарським підприємствам. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель тягне за собою настання певних негативних правових наслідків.
Всі події на Поліссі були наслідком тяжкої праці ще до початку війни. Протягом двох десятків літ готувався ґрунт, щоб тепер можна було сіяти на ньому таке досі невідоме зерно, як добровольча національна армія. Це були жнива для Петлюрівського руху та всіх інших самостійницьких організацій, які настирливо і безперебійно готувалися до цих жнив, особливо націоналістичний рух після 30-х років. Революційні ідеали Української Народньої Республіки, що їх винесли з собою та сіяли по цілому світі гнані ворогом з центральних земель України палкі патріоти, знайшли пригожий грунт в поліських багнах та лісах. На голих скелях і в трясовині ці ідеали виросли в національно-державний чин у формі Української Повстанської Армії. Ось де треба шукати генези УПА об'єктивному історикові нашої бурхливої доби. В національному ренесансі цілої Поліської Округи, починаючи від ідейно-політичних основ, а не від того, щоб «здобувати» Полісся для своєї партії тоді, коли воно було вже здобуте німецькою зброєю для партії Гітлера. Командно-провідний склад УПА дали колишні вояки армії УНР, а людський матеріял — Поліська Округа та Волинь
1. Структура і зміст політичних інтересів суспільства, класів, особистості
3. Розслідування самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва
4. Зміст та класифікація мотивів природоохоронної діяльності учнів початкових класів
5. Механізм та кінетика екстрагування цільових компонентів з насіння амаранту
9. Земельный сервитут. Залог земельных участков
10. Источники земельного права
12. Шпаргалки по земельному праву для ГОС
13. История развития земельного права России
15. Імпресіонізм, модернизм, символизм, експрессионизм...
17. Фразеология (Поняття про фразеологізм)
18. Об одном дипломатическом казусе во время Второй Мировой войны
21. Несколько способов решения одной геометрической задачи
26. Земельный налог
27. Экономическая эффективность использования земельных угодий в ОГУСП «Пригородный»
28. Национал экстремизм как одно из проявлений социальной болезни общества
29. Закаливание - одно из средств закаливания в средней группе
30. Лизинг - одна из форм кредита
32. Инновационный менеджмент - одно из направлений стратегического планирования
33. Расчет бизнес-плана одного из цехов полиграфического производства
34. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
35. МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
36. Земельная рента в сельском хозяйстве
37. Анторопово- одно из старейших сел Назаровского Района Красноярского края
41. Монтаж- одно из важнейших средств кинематографа
42. Сравнительное исследование цивилизаций, обзор обществ одного вида
43. О художественной культуре модернизма: в развитие одной идеи
44. Одно из семи чудес света: Пирамиды
45. «Мелодией одной звучат печаль и радость...» (Тема любви в лирике А.Блока.)
46. Художественный прием в “Истории одного города”
47. Тема подвига в одном из произведений русской литературы
48. Тема любви в прозе А. И. Куприна (на примере одного произведения)
49. Война в рассказе Василия Быкова «Одна ночь»
50. Сюжет и проблематика одного из произведений Н.С.Лескова
51. Своеобразие проблематики ранней прозы М. Горького. (На примере одного из рассказов.)
52. Рецензия на «Историю одного города» М. Е. Салтыкова-Щедрина
53. Особенности проблематики одного из произведений В.Распутина
57. Образ времени в одном из произведений литературы XX века
60. Об одном стихотворном манифесте акмеизма
61. Художественные средства в изображении образа. Коробочка - одна из "мертвых душ"
62. Онегин и Чацкий - разные люди одной эпохи
63. Общая характеристика одного из романов И.А. Гончарова "Обломов"
64. Метадычныя рэкамендацыi i распрацоука урокау па тэме «Развiцце мовы у 5 класе»
65. Тютчев:"Он и Россия - одно целое..."
66. Характер героя и средства его создания в одном из произведений русской литературы XX века
67. Роль эпизодических персонажей в одном из произведений русской литературы XIX века
68. Роль эпилога в одном из произведений русской литературы XIX века
69. Мастерство изображения народной жизни в одном из произведений русской литературы XIX века
73. Тема семьи в одном из произведений русской литературы
74. Философская проблематика одного из произведений русской литературы XX века
75. Образ антигероя и средства его создания в одном из произведений русской литературы XX века
76. Образ города в одном из произведений русской литературы XX века
77. Особенности композиции одного из произведений русской литературы XIX века
78. Проблема национального характера в одном из произведений современной русской литературы”
79. Роль антитезы в одном из произведений русской литературы XX века
80. Особенности жанра одного из произведений русской литературы XX века
81. Реальное и фантастическое в одном из произведений русской литературы XX века
82. Роль лирических отступлений в одном из произведений русской литературы XIX века.
83. Анализ одной из новелл «Декамерона»
84. "Вас развратило Самовластье...". Опыт прочтения одного стихотворения Ф.И.Тютчева
85. Эзопов язык как художественный прием (на примере одного или нескольких произведений)
89. Тема греха и покаяния в одном из произведений русской литературы
90. Смысл названия одного из произведений русской литературы XX века
91. Образ города в одном из произведений русской литературы XIX века
92. Сюжет, герои и проблематика одной из баллад В.А.Жуковского
93. Особенности композиции одного из произведений русской литературы XIX века
95. Решение одного класса игр на матроидах
96. Зміст і еволюція поняття мотивації
97. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління