![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ–ХХ ст. |
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Холодов Олексій Вікторович УДК 81’1 81’285 ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУБСТРАТУ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ ХІХ–ХХ ст. Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Донецьк – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Слов’янського державного педагогічного університету. Науковий керівник — доктор філологічних наук, професор Глущенко Володимир Андрійович, Слов’янській державний педагогічний університет,професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Пристайко Тамара Степанівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри загального та російського мовознавства; кандидат філологічних наук, доцент Чекарева Євгенія Сергіївна, Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, доцент кафедри історії зарубіжної літератури і класичної філології. Захист відбудеться “14” лютого 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24). Автореферат розісланий “8” січня 2008 р. Учений секретар спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 кандидат філологічних наук, доцент М.О. Вінтонів ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИМетодологічні проблеми мають принципове значення в теорії та практиці будь-якої науки, зокрема мовознавства. Глибоко актуальним є лінгвоісторіографічний аспект цих проблем. Однією з важливих і цікавих проблем лінгвістичної історіографії є характерні особливості мовного субстрату та інших споріднених з ним явищ – суперстрату, адстрату, інтерстрату, інстрату (інтрострату) та перстрату (метастрату). Актуальність теорії субстрату була засвідчена доповідями, представленими на ІІ Римському конгресі лінгвістів 1932 р. та на ІІІ Міжнародному конгресі лінгвістів 1933 р., а також на ХІІІ зустрічі культурного центральноєвропейського Інституту в 1979 р., присвяченій 150-річчю від дня народження Г.І. Асколі. Проте бракує студій, які б комплексно висвітлювали історію субстратних досліджень з урахуванням усіх методологічних проблем. Cьогодні лінгвістичною наукою накопичено значний субстратознавчий матеріал як емпіричного, так і теоретичного характеру. Це зумовлює необхідність наукового осмислення сучасних відомостей про мовний субстрат у цілому та його роль у формуванні мов-реципієнтів. Узагальнення та синтез теоретичних висновків про феномен субстрату, його суто лінгвістичну та позалінгвістичну природу, методологічну цінність у мовознавстві видається доцільним та можливим на підставі визначення внеску в розробку питання про мовний субстрат представників різних лінгвістичних шкіл, серед яких багато українських та російських мовознавців.
Проблема теоретичного обґрунтування субстратних впливів була й залишається надзвичайно складною та цікавою. Ця проблематика широко представлена в студіях багатьох західноєвропейських мовознавців ХІХ – ХХ ст. Це, зокрема, студії Г.І. Асколі, А. Мейє, В. Брьондаля, Б. Террачині, К. Мерло, В. Пізані, Е. Косеріу, Д. Сантамарія, Д. Сільвестрі та ін. Надзвичайно важливим є й той факт, що в лінгвоісторіографічній літературі майже не експліковано здобутки українських та російських мовознавців у галузі теорії мовного субстрату. Подекуди їхні дослідження носять цілком незалежний характер, а практична значущість отриманих ними результатів є переважно оригінальною. У ХХ ст. теоретичні питання мовного субстрату досліджували І.О. Бодуен де Куртене, Б.О. Серебренников, В.І. Абаєв, В.М. Ярцева, О.В. Востріков, О.Б. Ткаченко та ін. На практиці для пояснення мовних розбіжностей та інновацій, а подекуди й для розв’язання питання про генезис мов субстратний чинник використовували О.О. Шахматов, П.М. Селіщев, О.К. Матвєєв, Г.П. Півторак, Ю.В. Откупщиков та ін. Питання історіографії теорії субстрату в українському та російському мовознавстві розробляли В.М. Ярцева, Т.О. Амірова, В.К. Журавльов, О.Б. Ткаченко. Але через те, що концепціям кожного мовознавця притаманні свої індивідуальні особливості, першочергове наголошення на тих чи інших проблемах та, відповідно до цього, вибір способів їхнього розв’язання, повного висвітлення всіх теоретичних та методологічних проблем у цих працях немає. Глибоко актуальною є проблема субстратної термінології та її авторства. У лінгвістичній літературі знаходимо приклади недиференційованого вживання різних термінів загальної групи “стратів”. Так, А. Доза називав германські елементи у французькій мові субстратними (а не суперстратними). Пізніше О.І. Іліаді так само назвав субстратними (а не суперстратними) слов’янські лексеми в румунській мові. Деякі лінгвісти прямо вважали мову-переможницю відносно мови субстратної, що в ній розчинилася, суперстратною. Отже, факт схрещування мов нібито мав обов’язково спричинитися до виникнення як субстрату, так і суперстрату, що повністю суперечить тим ознакам, якими наділили ці поняття їхні автори – Г.І. Асколі та В. фон Вартбург відповідно. Таке змішування термінів було можливим лише за умови розгляду цих явищ як мовних одиниць (знаків), що нібито аж ніяк не пов’язані з позалінгвістичними чинниками. У лінгвістичній літературі також склалося широке та вузьке трактування терміна субстрат. У широкому значенні субстрат інтерпретують як сукупність рис мовної системи, що неможливо вивести з внутрішніх законів розвитку цієї мови: ці риси пов’язані з мовою, що була поширена на цій лінгвогеографічній території. У вузькому значенні субстрат використовують для характеристики особливостей варіанта літературної мови, або ідіолекту, тобто діалектного субстрату в мовленні носія літературної мови. Cьогодні дедалі вживанішим є термін теорія стратів (М.О. Бородіна, О.В. Востріков, М.Л. Сухачов) замість більш звичного теорія субстрату. Такий підхід, безумовно, засвідчив досягнення значних успіхів у дослідженні лінгвістичної та позалінгвістичної природи інших “стратів”, що мають розглядатися в одному напрямі із субстратними дослідженнями (М.
Дж. Бартолі, Б. Террачині, В. Пізані, Т.О. Амірова, О.Б. Ткаченко, В.К. Журавльов). Але попри термінологічну вагу самих явищ та їхню сутність, першочерговість субстратного феномена для історії мовознавства є, поза всяким сумнівом, беззаперечною. Загальна теорія етнічних впливів була побудована саме на моделі взаємовідносин автохтонів та прибульців, де останні виявлялися переможцями, а їхня мова носила на собі відбиток мови корінного населення. За таким принципом відбувалося дослідження “передісторії” багатьох мов світу. З часом ця модель була використана для позначення інших форм мовних контактів, проте принцип залишався однаковим – одна мова перемагала іншу на певній території, але не завжди обов’язково через пряму асиміляцію народу, що цією мовою розмовляв. В історико-лінгвістичному аспекті кожний новий елемент у загальній “теорії стратів” так чи інакше протиставлявся саме субстрату. Цей погляд у пропонованій дисертаційній роботі докладно аргументовано. Через це вважаємо цілком виправданим уживання терміна теорія субстрату в широкому смислі нарівні з терміном теорія стратів. У вузькому смислі термін теорія субстрату охоплює емпіричні дослідження, пов’язані з вивченням наслідків та особливостей взаємодії субстратної мови з мовою-реципієнтом. Близькоспоріднені із субстратом явища мають увійти в дослідження не повною мірою (через їхній незначний ступінь дослідженості), а лише як певний фон для висвітлення субстрату, як похідні компоненти в загальній теорії стратів. Метод лінгвістичної географії (ареальний метод) має безпосереднє відношення до теорії субстрату. Питання про його зв’язок з лінгвогенетичними методами в сучасному мовознавстві також є малодослідженим. З цього погляду важливо визначити, чи входить теорія субстрату до складу порівняльно-історичного методу. Якщо так, то які завдання порівняльно-історичного методу розв’язуються за її допомогою. Прихильники субстратного підходу в європейському мовознавстві, насамперед неолінгвісти (М. Дж. Бартолі, Б. Террачині, Дж. Бонфанте, Дж. Девото та ін.), зазначали, що зв’язок методу лінгвістичної географії з лінгвогенетичними (порівняльно-історичним та історичним) методами полягає в тому, що останні мають на меті відтворити картину діалектного членування прамовних спільнот і виявити ареальні зв’язки між діалектами, що становили ці спільноти. Адже, як відомо, реконструкцію фактів мовного минулого здійснюють з урахуванням територіального чинника. А все, що пов’язане з реконструкцією, становить мету лінгвогенетичних методів. Але сьогодні немає жодної лінгвоісторіографічної роботи, яка безпосередньо була б пов’язана з цією проблематикою в цілому. Отже, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю висвітлення недостатньо розроблених питань мовного субстрату в лінгвоісторіографічному аспекті, значущістю внеску європейських мовознавців XIX–XX ст. в дослідження теоретичних проблем субстрату, зокрема вивчення цих проблем українськими та російськими мовознавцями дало значні наукові результати. На сьогодні вже накопичено значний матеріал, який свідчить про вагомість субстратних досліджень.
Часто дослдник обмежуться лише запитаннями про так зв'язки, можлив за певних обставин, але ц жив, смислотворящ запитання не менш функцональн за «готов» констатац, а проблеми, висвчен таким подеколи екстатичним викликанням-випитуванням стор та культури, можуть стати темами Aрунтовних наукових дослджень. Втм, у синтетичних есеях статтях Скуратвського з хньою, рч парадоксальна, лричною субстанцю важко вдокремлювати т чи нш теми, тези або гпотези; ц тексти звучать на повний голос лише тод, коли х сприймаш як свого роду деограми, як дину тканину цлсного сюжету. Окремо взята теза: вс вропейськ «жакер» закнчувалися поразками, окрм укрансько XVII столття наскрзним лейтмотивом проходить через клька текств збрника, по-свому органзуючи конкретний матерал,P хай це будуть роздуми над Квтчиним «Паном Халявським», культурологчний пеан Киву, чи один з найпанорамнших есев збрника «Укранське бароко»,P щоразу виопуклюючись ншими аспектами й несподваними взамопов'язаннями (Квтка Вернадськнй; антропоцентрична культура стор на Заход позасторична культура Абсолюту в Укран тощо)
1. Сацыяльна-эканамічнае развіццё беларускіх губерняў у парэформенны перыяд і на рубяжы ХІХ–ХХ ст.
3. Виникнення історичного мовознавства і порівняльно-історичного методу дослідження мов
5. Дослідження теоретичної концепції системи освіти с позиції соціології
10. Дослідження логічних елементів емітерно-зв’язаної логіки
11. Дослідження зовнішнє-економічного ринку чорних металів
12. Проблема стратосферного озону. Хлорфторвуглеці(ХФВ) та їх вплив на озоновий шар
13. Астрономічні експерименти з дослідження елементарних частинок
14. Метеорологічні дослідження
15. Дослідження забруднення повітря виробничих приміщень токсичними газами й парами
16. Палеоантропологічнi дослідження
17. Дослідження динаміки вологості грунту під посівами люцерни
18. Методика гідрогеологічних досліджень
19. Кримiналiстичне дослідження людини за ознаками зовнішності (габітологія)
20. Підходи до дослідження правової свідомості підлітків
21. Теоретичні проблеми цивільного права
25. Урок-дослідження з елементами групових форм роботи
26. Європейське мовознавство епохи середньовіччя, відродження та xvii-xviii ст.
27. Дослідження графіку функції y=cos(x)*ln(x)
28. Дослідження методів інтерполяції
29. Дослідження методів чисельного інтегрування
30. Дослідження чисельних методів вирішення нелінійних рівнянь
31. Історико-краєзнавче дослідження міста Березне (Рівненської області)
32. Історія відкриття та дослідження пітекантропів
33. Медичні дослідження Герофіла
34. Дослідження активних фільтрів
35. Дослідження властивостей лiнiйних динамічних кіл
37. Принцип роботи лабораторного стенду для дослідження та перевірки датчиків Холла
41. Кон’юнктурне дослідження світового ринку великої побутової техніки
42. Маркетингове дослідження готелю "Премєр Палац"
43. Маркетингове дослідження підприємства громадського харчування (на прикладі ООО "Кафе Молодіжне")
45. Маркетингові дослідження діяльності фірми
46. Маркетингові дослідження конкурентоспроможності ДП "Спектр"
47. Маркетингові дослідження ринку кави торгової марки "Якобз"
48. Методи проведення маркетингового дослідження компанією "Бізнес. Маркетинг. Технології"
49. Технологія організації презентації на основі маркетингових досліджень ринку
50. Товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку східних ласощів
51. Дослідження асортименту пральних машин
53. Дослідження поведінки споживачів
57. Дослідження антагоністичних властивостей сучасних пробіотиків
62. Предмет і завдання гігієни, основні методи досліджень
63. Променеве дослідження травної системи
66. Променеве дослідження щитоподібної залози
68. Дослідження ділової кар’єри менеджера
69. Дослідження мотивації на досягнення
73. Методологія науково-педагогічного дослідження
75. Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження
76. Технології навчання як дослідження
77. Організація і структура наукових досліджень
78. Методи політичних досліджень
79. Дослідження рухів зубообробного вестата
81. Метод дослідження протизносних властивостей мастильних матеріалів при радіальних коливаннях валу
82. Предмет дослідження соціальної психології
83. Дослідження групової згуртованості учнівських груп
84. Дослідження мотиваційно-ціннісної сфери в юнацькому віці
85. Дослідження тривожності п’ятикласників
89. Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень
90. Програма соціологічного дослідження, спрямована на визначення свого майбутнього населенням України
91. Соціологічне дослідження "Патріотизм у розумінні сучасної молоді"
92. Соціологічні методи дослідження у педагогіці
93. Дослідження організації роботи митних органів України в сфері попередження скоєння митних злочинів
94. Аналітичне дослідження кривошипно-шатунного механізма автомобільних двигунів
95. Дослідження електричного кола змінного струму з паралельним з’єднанням віток
97. Дослідження трифазної системи при з’єднанні споживачів трикутником
98. Джерела живлення. Дослідження основних параметрів
99. Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень