|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Психология, Общение, Человек Психология, Общение, Человек
Соціальні уявлення |
Горшок торфяной для цветов. 
Чашка "Неваляшка". 
Карабин, 6x60 мм. Соціальні уявлення як об'єкт емпіричного дослідження і як вихідне поняття теоретичних конструкцій різного рівня узагальнень уже розглядалися в росіянці й українській літературі. Таким чином, треба думати, що в основному ця область досліджень або відома фахівцям, або при бажанні доступна незважаючи на мізерні тиражі деяких фундаментальних робіт. (Так, монографія А. Донцова й Т. Ємельяновій (1987) вийшла тиражем усього 500 екз.). Тому в даній роботі цей напрямок буде розглянуто з погляду того, наскільки воно просуває вперед, розвиває й збагачує соціально-психологічне знання в цілому, представлене в новій парадигмі. У дослідженнях соціальних уявлень найбільше яскраво втілилися всі риси, що відзначалися вище, західноєвропейської соціальної психології, характерні для неї, починаючи з 70-х років. До них ставляться: повернення до власної інтелектуальної спадщини; орієнтація більше на соціологію, соціальну філософію, ніж на психологію; прагнення вийти за рамки меж індивідуальних відносин, системний аналіз, спроба включити в сферу уваги не тільки &quo ;стерильний кістяк&quo ; соціального пізнання (наприклад, когнітивні схеми), але й процес їхньої соціокультурної детермінації. Як ми вже відзначали, ідейним джерелом концепції є соціологічна теорія Дюркгейма. Протягом ряду десятиліть вона не залучала уваги соціальних психологів у Західній Європі доти, поки не стала очевидної обмеженість і неповнота американської парадигми. Звертання до ідей Дюркгейма було не тільки своєчасним, але й, як виявилося, досить удалим. Зупинимося коротко на найбільш значимі для соціальної психології положеннях, які в схематичному викладі можуть бути зведені до наступних тез. Соціологія, на думку Дюркгейма, повинна вивчати суспільство як систему зв'язків індивідів. Усередині цієї системи головним об'єктом є соціальні факти - продукти соціальної взаємодії й одночасно його регулятори, що примушують індивіда до певного поводження й незалежні від індивідуального довільного вибору (у марксистській термінології - які мають об'єктивний характер). До соціальних фактів ставляться норми, стандарти поводження, оцінки. Центральне місце серед них займають колективні уявлення, або інакше, соціальні факти, суть колективні уявлення. Саме суспільство, єдиний живий організм - це структура, утворена соціальними фактами двох рівнів: умовно обумовлених метафорично як &quo ;морфологічний&quo ; і &quo ;фізіологічний&quo ;. До морфологічного рівня ставляться факти, що характеризують географічні, економічні, демографічні й т.п. аспекти суспільного організму. До фактів фізіологічного рівня ставляться факти, що утворять його нематеріальний, духовний аспект, колективне свідомість. Воно, у свою чергу, існує у двох формах: а) інститут, у вигляді юридичних, моральних норм, релігійних догматів, знакових систем (мови, наприклад) і б) не інститут (не менш обов'язкової, примусової), у вигляді динаміки суспільної думки, суспільного настрою й т.п. Предмет соціології - це соціальні факти &quo ;фізіологічного&quo ; рівня, тобто колективна свідомість. Надзвичайно важливо підкреслити при цьому наступне принципове положення, сформульоване Дюркгеймом: &quo ;.
якщо називати духовністю відмітна властивість репрезентативного життя індивіда, то можна сказати про соціальне життя, що вона визначається гіпердуховністю&quo ;. Роль цієї ідеї в теорії Дюркгейма підтверджує й один з його послідовників - С. Бугле, визначаючи її як &quo ;. спробу обґрунтувати й новими засобам довести справедливість тенденцій натхнення (суспільства)&quo ;. До цього треба додати два факти, що попереджають можливі обвинувачення в прагненні перетворити Дюркгейма (при всьому його прагненні відповідати позитивістським принципам) в &quo ;психологизатора&quo ; соціального процесу. Перший факт полягає в тому, що для зрілого Дюркгейма осередком соціального життя й найбільш повним вираженням її механіки була релігія. На думку С. Московичи, всі попередні роботи Дюркгейма виглядають у порівнянні із цією великою книгою як гами майбутнього піаніста або ескізи художника. Факт другої: у своєму глибокому аналізі теорії Дюркгейма С. Московичи переконливо показав що Дюркгейму, так само як і іншим видатним мислителям, фактично ніколи не вдавалося &quo ;пояснити соціальне соціальним&quo ;, не прибігаючи до психології, і що щирі секрети громадського життя треба дійсно шукати на &quo ;не фізіологічному&quo ; (у термінах Дюркгейма) рівні, змістом якого є міфи, вірування, страсті й переживання. Відповідаючи на запитання про те, у якому ступені сама школа соціальних уявлень змогла розвити цю лінію міркувань Дюркгейма, можна затверджувати, що вона в цілому незначно просунулася на шляху - від моделі &quo ;людини символу&quo ; (homo simbolicus) до моделі &quo ;людини віруючої&quo ; homo crede s. Для вирішального кроку в цьому напрямку необхідно перейти від аналізу форми соціальних уявлень, їхньої феноменології до змісту тієї самої гіпердуховності (по Дюркгейму), що детермінує їхня суть. Така оцінка не виключає, разом з тим, визнання за школою соціальних уявлень значних успіхів як в області теорії, так і в області емпіричних досліджень. Більше того, уже зараз можна говорити про її великий, і далеко ще невичерпаному потенціалі. Нагадаємо коротко основні історичні віхи концепції. 1961 р. - поява докторської дисертації С. Московичи &quo ;Психоаналіз, його образ і його публіка&quo ;. 1979 р. - Париж, Перший міжнародний симпозіум по соціальних уявленнях. 1982 р. - Ліон, Міжнародний круглий стіл по соціальних уявленнях. 1984 р. - публікація першої фундаментальної роботи англійською мовою (факт немаловажний для поширення ідей у світі!), книги &quo ;Соціальні уявлення&quo ;, написаної міжнародним колективом авторів, і перше видання підручника &quo ;Соціальна психологія&quo ;, побудоване на основі концепції соціальних уявлень. У цей час уже існують не тільки французька, але також швейцарська й англійська школи соціальних уявлень, у концепції чимало послідовників в Італії, Іспанії, Австрії, а бібліографія робота цієї області обчислюється сотнями найменувань. Деякою мірою можна говорити й про зародження такої школи в Росії. В 1997 р. вийшла колективна монографія за редакцією К. Абульхановой і А. Брушлинського &quo ;Російський менталітет: питання психологічної теорії й практики&quo ;, де концепція С.
Московичи служить фактично основою дослідницької програми, кваліфікується як практичні, конструктивна, методи - &quo ;надійні й роками відпрацьовані&quo ;. Що ж забезпечило концепції соціальних уявлень такий безсумнівний успіх? На думку А. Донцова й Т. Ємельяновій (1987) його можна пояснити трьома факторами. Перший - наявність у концепції альтернативної позитивної платформи, що володіє більше широкими пояснювальними можливостями в порівнянні з вузько когнитивистської орієнтацією. Другий - оригінальність і емпірична обґрунтованість у сполученні із соціальною значимістю досліджуваних об'єктів. Третій - висока активність і організаторські здатності засновника школи. У теоретичному плані концепція соціальних уявлень найбільше компактно була представлена Д. Жоделе в роботі &quo ;Соціальне уявлення: явища, поняття й теорія&quo ;, побудованої як виклад системи основних положень концепції для згаданого вище підручника по соціальній психології. Почнемо з визначення, що вважається найбільш повним. &quo ;Категорія соціального уявлення позначає специфічну форму пізнання, а саме знання здорового глузду, зміст, функції й відтворення якого соціально обумовлені. У більше широкому плані соціальні уявлення - це властивості повсякденного практичного мислення, спрямовані на освоєння й осмислення соціального, матеріального й ідеального оточення. Як такі, вони мають особливі характеристики області організації змісту, ментальних операцій і логіки. Соціальна детермінованість змісту й самого процесу уявлення визначені контекстом і умовами їхнього виникнення, каналами циркуляції, нарешті, функціями, які вони виконують у взаємодії з миром і іншими людьми&quo ;. Як приклади соціальних уявлень Д. Жоделе називає уявлення групи про групове завдання, образ міста, уявлення про природу хвороби й т.п. Всі ці й багато інші &quo ;репрезентацій&quo ; мають наступні загальні характеристики, які поєднують їх в одну категорію. Властиво, вся дослідницька діяльність школи в тім і складається, щоб вивчати ці властивості, будь-то кожне окремо, або у зв'язку з іншими. Д. Жоделе виділяє шість підходів до соціального уявлення. Перший, при якому в центрі уваги перебуває чисто когнітивна діяльність суб'єкта по побудові уявлення й досліджуються два виміри: контекстуальне (вплив ситуації) і групова ідентифікація. Другий займається процесом утворення змісту, що вкладається суб'єктом у уявлення, і запозичиться їм з культури. Третій вивчає уявлення як форму дискурсу, елемент комунікації, спілкування. Четвертий підхід зайнятий впливом практичного досвіду суб'єкта на формування уявлення: його соціального стану, впливу інституціональних норм. П'ятий вивчає взаємовплив соціальних уявлень і між групових відносин, динаміку зміни уявлень у між групових відносинах. Шостий, найбільш близький до соціології, розглядає соціальне уявлення як продукт пануючої ідеології. Надзвичайно широкий перелік об'єктів, охоплюваних цими підходами: спілкування на різних його рівнях і в різних формах, поширення знань і інновацій, уявлення про хвороби, здоров'я фізичному й психічному, дитинстві, людському тілі, сприйнятті й використанні простору й т.д
Так само, як будьяка нша доктрина, нацоналзм ма власну нтелектуальну сторю. У нацоналзм сво бачення стор, культури, економки, соцального устрою, релгйних взамин тощо. Та обставина, що не сну нацоналстичного «Манфесту Комунстично парт», не позбавля нацоналзм права на звання доктрини. Згадамо ще одне уявлення про нацоналзм, яке протягом тривалого часу давало змогу девальвувати його як доктрину на ринку деологчних «цнних паперв». У найзагальншому вигляд воно формулювалося так: нацоналзм не ма економчно програми. Лише в останн десятилття це твердження було пддане серйознй ревз (Г. Джонсон, Р. Шпорлюк, Л. @рнфелд). Узагальнюючи основн риси «полтеконом нацоналзму», вдомий економст, професор Лондонсько школи економки Г. Джонсон навв схему, за якою ма розвиватися нацоналстична економчна полтика. Вона матиме два напрями: перший з них безпосередньо вдповдатиме за створення нацонального валового продукту (Джонсон не використову цього термна), регулювання соцальних вдносин тощо
1. Соціальне становище Запорізького краю
2. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
3. Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками
5. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
9. Порівняльна характеристика соціально-економічного розвитку Швеції та Нігерії укр
10. Аналіз статті Деніела Белла «Соціальні рамки інформаційного суспільства»
11. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
12. Соціальне та особисте страхування
13. Формування бюджетів фондів соціального страхування України
16. Розвиток районного підходу в соціально-економічній географії
Пелёнка-кокон "Карапуз" на липучке. 
Асборн - карточки. Готовимся к школе. 
Жидкое средство для стирки AQA baby, 1500 мл. 17. Загальна соціально-економічна характеристика країн Західної Європи
18. Демократія як соціальне явище
19. Законодавство в сфері соціальної роботи з дітьми сиротами
20. Пенсійне право як складова права соціального забезпечення
25. Соціальна політика як складова демократичного розвитку суспільства
26. Соціальне партнерство в Україні
27. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
28. Сутність та соціальне призначення держави
29. Територіальна автономія в Україні. Соціально–культурні права і свободи громадян України
30. Види пенсій: трудові, соціальні, за вислугу років
31. Соціальні стани в Україні у складі Литви та Польщі
Подгузники "Солнце и Луна. Нежное прикосновение", размер: 2/S (3-6 кг), 70 штук. 
Машинка закаточная (улитка, полуавтомат) "Мещера-1". 
Игра магнитная "Одевашки. Настя". 33. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у XVI-XVII ст.
34. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
35. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
36. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
37. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
41. Соціально-економічний розвиток Російської імперії після реформ 60-х років ХІХ століття
42. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XIV — у першій половині XVI ст.
44. Соціально-економічні причини першої хвилі української еміграції кінця XIX - початку XX століття
45. Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
47. Становлення соціально-побутової сфери на Волині у повоєнний період (1944-1953 рр.)
48. Українські землі у складі ВКЛ. Соціально-економічний розвиток Гетьманщини
Перчатки смотровые, нитриловые, нестерильные "Klever", неопудренные, текстурированные, размер S, 50. 
Фигурка "FIFA2018. Забивака. Класс!", 8,5 см. 
Игра настольная "Словодел". 49. Володимир Великий. Соціально-політичний портрет
50. Соціально-духовні основи культури класицизму
51. Джейн Ейр Шарлотти Бронте як соціально-психологічний роман виховання
52. Соціально-філософські погляди І.Франка
53. Організація структури управління маркетингом соціальної служби
57. Методологія соціально – ефективної організації фармацевтичного забезпечення населення
58. Глобалізація і процеси соціального розвитку
59. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин
60. Розвиток регіональної та соціальної політики ЄС
61. Аналіз організаційної структури Управління праці та соціального захисту населення
62. Економіка праці та соціально-трудових відносин
63. Механізм функціонування соціально-трудових відносин як організаційної системи
64. Соціальна інфраструктура в системі життєзабезпечення міста
Сетка москитная на кроватку "Карапуз", размер М. 
Тетрадь на резинке "Study Up", А5, 120 листов, клетка, розовая. 
Настольная игра "Юный Свинтус" (новая версия). 65. Соціальні гарантії безробітним та практика їх реалізації
66. Соціально-трудові відносини як система
67. Типологія соціально-трудової мобільності населення
68. Управління, як соціальний феномен
69. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків
73. Робота соціального педагога в загальноосвітній школі
74. Соціальний захист прав дітей, як складова діяльності соціального педагога
75. Соціально-педагогічна робота як нагальна потреба розвитку українського суспільства
76. Тривожність як соціально-педагогічне явище
77. Ціннісні характеристики соціальних працівників та соціальних педагогів
78. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
79. Проблема спрямованості особистості соціального педагога
80. Етапи розвитку теорії соціально-політичного конфлікту
Дневник школьный "Пробка", цвет обложки синий. 
Карандаши восковые, 24 цветов, выкручивающийся стержень. 
Полка для ванной (сиденье) (голубой). 81. Соціально-політичні утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен)
82. Феномен соціальної держави в європейській традиції
83. Політика і етика: соціально-філософський аспект
84. Виникнення й розвиток соціальної психології в першій половині ХХ століття
85. Ідейна спадщина сучасної соціальної психології
89. Предмет дослідження соціальної психології
90. Про практичність соціальної психології
91. Соціальна перцепція й повсякденна свідомість
92. Соціальна психологія кінця XX початку XXI сторіччя
93. Соціальне середовище та соціалізація особистості
94. Соціальний психолог як учасник соціальних змін
95. Соціальні стереотипи і їх роль у сприйманні людиною людини
96. Соціально - психологічний тренінг як засіб активного впливу
Асборн - карточки. Дорисуй, найди, раскрась. 
Устройство для контроля над питанием "Хрюшка-диетолог". 
Набор мисок "Mayer & Boch", 10 предметов. 97. Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
98. Соціально-психологічні чинники адиктивної поведінки підлітків
99. Технології соціально-психологічної роботи з клієнтами, які схильні до суїциду
