![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Система вищої освіти Болгарії |
Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет Реферат Система вищої освіти Болгарії Вінниця 2008 Зміст 1. Університетський рівень навчання 2. Типи навчальних закладів 3. Умови вступу до ВНЗ Болгарії 4. Оплата навчання 5. Фінансова допомога студентам 6. Організація академічного року 7. Сфери вивчення, спеціалізація 8. Зв'язок науки і вищої освіти 9. Навчальні програми ВНЗ 10. Оцінювання роботи студентів 11. Переведення студентів на наступний освітній рівень та видача сертифікатів 12. Приватні вищі школи Болгарії 13. Альтернативна освіта 1. УНІВЕРСИТЕТСЬКИЙ РІВЕНЬ НАВЧАННЯ В Акті про вищу освіту, підписаному в 1995 році чітко визначена структура освітнього процесу в Болгарії і роль держави в процесі зміни складу дисциплін. За допомогою застосування єдиних державних вимог для дисциплін держава регулює кількість і тип обов'язкових освітніх дисциплін, кількість навчальних годин, а також вимог для академічного звання і кількості викладацького персоналу для викладання визначених спеціальностей. Зміни до Акту про вищу освіту від 2002 року скасували єдині державні вимоги до дисциплін і створили державні вимоги для одержання вищої освіти у відповідності з рівнем кваліфікації, що регулюють систему освітнього процесу, у залежності підрівня кваліфікації. Єдині державні вимоги до тепер використовуються, але тільки для деяких спеціальностей, регульованих державою. Акт про вищу освіту від 1995 року і зміни до нього від 1999р. ввели в дію нову структуру вищого освіти, що складається з 4 рівнів: спеціаліст в області, бакалавр, магістр і доктор філософії. Перший та другий рівні вищої освіти - трьох і чотирирічні програми. Після навчання на трирічній програмі видається диплом і кваліфікація фахівця у визначеній професійній сфері. Програми навчання пропонуються в різних відокремлено зареєстрованих коледжах та в коледжах, інтегрованих у єдину систему вищих навчальних закладів. Випускники коледжів можуть продовжити своє навчання для одержання ступеня бакалавра при умовах, установлених державними вимогами і правилами відповідного ВНЗ. Чотирирічна програма навчання передбачає поглиблене вивчення визначеної наукової сфери для одержання ступеня бакалавра. Третій та четвертий рівні вищої освіти передбачають навчання для одержання ступеня магістра і наукового ступеня доктора філософії. Відповідно до Акту про вищу освіту існує два шляхи одержання ступеня магістра, який необхідно вибрати на перехідному періоді від 1 на 2 рівень вищої освіти, таким чином, є можливість одержати два дипломи одночасно. Перший шлях - п'ятилітнє безупинне навчання по магістерській програмі, підсумком якого є написання магістерської дисертації. Другий – перехід від одного рівня до наступного, де одержання ступеня бакалавра – необхідна умова; програма розрахована на 1рік. По закінченні також необхідно захистити магістерську дисертацію. В даний час студентам п'ятилітні програми навчання не пропонуються, але вони мають можливість при наявності ступеня бакалавра написати і захистити дисертацію або здати державний підсумковий дипломний іспит.
Ці дві програми пропонуються тільки університетами або спеціалізованими інститутами вищої освіти, які відповідно до Акту про вищу освіту пропонують поглиблене навчання на ступінь бакалавра чи рівень, що прирівнюється до кваліфікації бакалавра. Ступінь доктора філософії присуджується Національним агентством по оцінці й акредитації після навчання на трирічній програмі для одержання ступеня доктора філософії в університеті чи в інституті. Ступінь доктора філософії присвоюється студенту тільки тому випадку, якщо він успішно здав всі іспити, заплановані навчальною програмою, і захистив дисертацію відповідно до умов Закону про наукові ступені і звання. Болгарська академія наук і ВНЗ при згоді Верховного комітету з питань видачі свідоцтв можуть присвоювати звання почесного доктора іноземним громадянам з вищою освітою, які мають заслуги в області розвитку науки і сприяють культурним зв'язкам між країнами й інститутами. 2. ТИПИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ Мережа вищих шкіл у Болгарії включає університети, спеціалізовані вищі школи і коледжі. Вони пропонують освітні програми різних типів і для одержання різних ступенів і дають можливість одержати вищу освіту різними шляхами. Університети пропонують освітні програми для одержання освітніх і професійних ступенів: &quo ;бакалавр&quo ;, &quo ;магістр&quo ; і &quo ;доктор&quo ; (ІSGED'98 рівні5A,6). Згідно статті 17 Акту про вищу освіту університети дають можливість вивчати різні предмети як мінімум по трьох областях знань (гуманітарні, природничі, суспільні ат технічні науки), у них зосереджено 70% кваліфікованих лекторів, що працюють за контрактом першого сектора, і є матеріальна база, що забезпечує можливість практичного навчання студентів і аспірантів. Університети також здійснюють широку наукову і дослідницьку діяльність, спрямовану на розвиток знань в основних областях науки і культури, на збереження триманих знань для того, щоб передати їх наступним поколінням, поширення знань через організацію збір і видання публікацій. Спеціалізовані вищі школи передбачають вивчення, насамперед, однієї основної сфери знань, що відбито в назві закладів. Навчальні програми цих шкіл відповідають освітнім і професійним вимогам для наукового ступеня &quo ;бакалавра&quo ;. На початку 90-х більшість спеціалізованих вищих шкіл, маючи міцну матеріальну і наукову бази і розвиваючись на рівні з університетами, почали проводити навчання для одержання всіх наукових ступенів, одержавши автономію і волю у виборі засобів і методів навчання. Таким чином, більшість спеціалізованих вищих шкіл стали активно співробітничати з подібними закладами у середині відомих європейських і міжнародних університетів, зробили зміст своїх навчальних програм інтернаціональним, підсилили процес наукової і дослідницької діяльності. Це привело до того, що багато вищих шкіл були перетворені в університети, з вузько профільних професійних, що мають місцеві і національні економічні інтереси, одиниць вони перетворилися в широкопрофільні інститути, з характерною для університетів структурою. У Законі про вищу освіту, стаття 17, параграф 3 сказано, що назву &quo ;університет&quo ; може одержати спеціалізована вища школа, за умови, що вона працює по програмах навчання для одержання ступеня магістра і доктора і відповідає вимогам закону, що стосуються кількості персоналу і його кваліфікації, матеріальної бази й умов наукової праці, практичної частини навчання студентів.
Вони повинні підтримувати міжнародні контакти і забезпечувати студентам, лекторам і дослідникам міжнародну мобільність. Коледжі в Болгарії передбачають професійну підготовку й одержання кваліфікації після закінчення середнього закладу у визначеній професійній сфері, у такий спосіб дозволяючи випускникам вільно вийти на ринок праці. Коледжі пропонують трирічні програми навчання, по закінченні навчання на яких випускники одержують кваліфікацію фахівця у визначеній професійній сфері (ІSCED'97, рівень5B). У період переходу країни на рівень ринкової економіки зародився приватний сектор, що стало причиною реструктуризації системи вищих шкіл у Болгарії. До 1989р. у систему вищих шкіл входило 3 університети, 35 спеціалізованих вищих шкіл (включаючи 8 військових) і 46 коледжів. З 1990 року почався бурхливий процес перетворення спеціалізованих вищих шкіл в університети і приєднання незалежних коледжів до університетів і спеціалізованих вищих шкіл. Цьому процесу сприяли два явища: створення системи нормативних актів, що дала можливість узаконити подібні зміни в системі вищих шкіл через Міністерську раду, не звертаючись до Парламенту, поява підвищеного інтересу лекторів коледжів до одержання більш широких можливостей для подальшого розвитку закладів як спеціалізованих школі й університетів. В даний часу в систему входять 51 суспільна вища школа, з них 42 університети і спеціалізовані вищі школи, 41 коледж у середині системи вищих шкіл і 9 незалежних коледжів. 3. УМОВИ ВСТУПУ ДО ВНЗ БОЛГАРІЇ На національному й інституційному рівнях правила допуску до навчання у ВНЗ Болгарії регулюються наступними нормативними документами: 1. На національному рівні – Актом про вищу освіту і Державними вимогами для допуску студентів до навчання. 2. На інституційному рівні – Правилами допуску студентів ВНЗ. У державних вимогах визначена кількість студентів, що можуть бути зараховані на різні курси навчання, форми навчання, категорії кандидатів (стать: чоловіча і жіноча), а також кількість і форма вступних іспитів. Вони публікуються в Державному бюлетені після схвалення Радою міністрів. ВНЗ несуть відповідальність за процедуру проведення вступних іспитів і оголошення її правил, оформлення заяв і умови прийому, визначення точної дати вступних іспитів, критерії оцінювання і процедуру прийому, а також за документи й умови реєстрації зарахованих студентів. Ці вимоги публікуються щороку в журналах ВНЗ. Сертифікат про закінчену середню освіту необхідний для тих, хто поступає в університети, тому що результати, зафіксовані в сертифікаті, враховуються при виставленні оцінки за вступний іспит, але цього недосить для зарахування. Ті, хто поступає на курс навчання для одержання ступеня доктора філософії, повинні пред'явити сертифікат, що підтверджує ступінь бакалавра чи магістра у відповідній області вивчення. За подачу заяви необхідно заплатити визначену суму, розмір якої щорічно визначається постановою Ради міністрів. Інваліди, інваліди війни, сироти, вихованці дитячих будинків, що належать системі Міністерства освіти, звільняються від цього внеску, за умови, що вони нададуть відповідний документ.
Та й було від чого заплакати: капітан Запирич мав чотири класи освіти, мої літературні «батьки» мали вищу освіту, а часом — і звання академіків. Але капітан Запирич краще розумів, чим треба займатися письменнику Дрозду. Влітку я часом писав свою «Катастрофу» на звалищі у глухому кутку гарнізону, на спиляних деревах. Обходячи «владения свои», капітан Запирич робив чималий гак, аби не наближатися до мене, не заважати мені… Взагалі ж, в армії я зрозумів: чим менше за спиною в людини «класів і курсів», тим з більшою повагою ставиться вона якщо не до літератури, то до — літератора. Найбільш сумне враження — від напівінтелігентів у формі. Якось я розчищав алею від снігу, мимо ішов підполковник, навіть — кандидат якихось там наук, начальник хімслужби. Солдат — це сучасний кріпак. Тим солодше над ним возвеличитися, коли кріпак — ще й письменник. Підполковник кинув око на насипані мною вздовж алеї кучугури снігу: «Рядовой Дрозд, вы же, говорят, грамотный, сколько параллельных можно провести между двумя точками?» Натяк: нерівно відкидаю сніг. «За теорією Лобачевського — безліч, товаришу підполковник!» — відповідаю
1. Система вищої освіти у Великобританії та принципи і шляхи її інтеграції до Болонського процесу
2. Система вищої освіти в Італії та Іспанії
3. Становлення середньої і вищої освіти євреїв на Волині у ХІХ ст
4. Становлення і розвиток вищої освіти на Україні
5. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
10. Стандарти системи освіти України та Великої Британії
11. Заочна форма навчання у вищих закладах освіти Міністерства внутрішніх справ України
12. Дослідження теоретичної концепції системи освіти с позиції соціології
13. Розвиток писемності, освіти та науки в Київській Русі
14. Вища освіта в Україні в період визвольних змагань 1917–1920 рр.
15. В.О. Сухомлинський про значення початкової школи в системі освіти
17. Вища освіта України і Болонський процес
18. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід
19. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти
20. Методологічні підходи до означення суті, змісту та основних напрямів полікульткрної освіти
21. Навчання як головний шлях до освіти
25. Виробниче навчання у закладах професійної освіти
26. Входження вітчизняної освіти до єдиного освітянського простору Європи
27. Соціологічна концептуалізація освіти
28. Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ №7 управління науки та освіти Сумської міської ради
30. Вища бібліотечно-інформаційна освіта в сучасній Україні: формування документологічної складової
31. Освітня діяльність як предмет педагогіки вищої школи. Її методологія і категорії
32. Система зовнішнього освітлення футбольного стадіону розміром: довжина 110 м, ширина–60 м
33. Происхождение Солнечной системы и Земли
34. Вселенная, Галактика и Солнечная система
35. Происхождение и развитие солнечной системы
36. Солнечная система в центре внимания науки
41. Тросовые системы в космосе
42. Анализ устойчивости и поддержание орбитальной структуры космической системы связи
43. Пространственная ориентация живых организмов посредством зрительной сенсорной системы
44. Система HLA и инфекционные заболевания
45. Анатомия и физиология пищеварительной системы человека
46. Бактериальная система секреции белков первого типа
49. Транспортная система (Восточного Казахстана)
50. Социально-экономическая характеристика Болгарии
51. Геодезические опорные сети. Упрощенное уравнивание центральной системы
52. Расчет показателей разработки элемента трехрядной системы
53. Банковская система Франции
58. Налоговая система РФ на современном этапе
59. Необходимость государственного регулирования экономики в рыночных системах
60. Проблемы и перспективы развития денежной системы России
61. Система неналоговых платежей и сборов в Украине
62. Планирование в системе государственного управления
63. Система таможенных органов РФ
64. Расходы бюджетной системы на социальные цели
65. Налоговые системы развитых стран и их сравнение с налоговой системой России
66. Доходы бюджетной системы Российской Федерации
67. Задачи, основные функции и система ОВД
68. Становление системы социальной защиты государственных служащих в Российской Федерации
69. Природа и система административного права
73. Правовые системы современности. Мусульманское право
74. Возникновение и система развития права Канады
75. Развитие общего понятия и системы преступлений от Русской Правды к Судебнику 1497 г. (Контрольная)
76. Изменение системы государственного управления народным хозяйством в 1957г.
77. Перестройка в СССР. Попытка реформирования экономики и политической системы.
79. Государственная служба Приказной системы управления
80. Характеристика налоговой системы Великобритании
81. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
82. Предмет, метод и система гражданского процессуального права /Украина/
84. Финансовая система Республики Узбекистан
85. Судебная власть и судебная система РК
89. Разделение властей в системе государственных органов
90. Задачи, система и функции органов юстиции Российской Федерации
92. Судебная система РФ и пути ее реформирования
93. Местное самоуправление в системе публичной власти
94. Налоговая полиция в системе субъектов правоохранительной деятельности
95. Основные виды налогов в системе налогового законодательства РФ
96. Налоговая система (шпаргалка)
97. Анализ современных моделей реформирования налоговой системы