![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Проблема формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога |
Вступ Розділ 1. Особливості формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога 1.1 Специфіка педагогічної діяльності 1.2 Теоретичні основи дослідження формування індивідуальних стилів професійної діяльності майбутніх педагогів 1.3 Поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності та фактори, які впливають на його формування Розділ 2. Практична частина 2.1 Визначення особливостей індивідуальних стилів педагогічної діяльності майбутнього вчителя 2.2 Рекомендації для організації диференційованого навчання студентів з метою формування у них індивідуальних стилів педагогічної діяльності Висновки Додатки Список використаної літератури ВступАктуальність дослідження зумовлена модернізацією сучасної системи вищої педагогічної освіти, яка полягає в підготовці майбутнього спеціаліста, здатного творчо використовувати здобуті знання у професійній діяльності, вміти працювати з людьми. Динаміка розвитку суспільства та поява нових можливостей для розкриття професійного потенціалу сучасного фахівця в галузі освіти вимагають розгляду питання щодо самовдосконалення майбутніх учителів, створення їхнього індивідуального стилю діяльності, що сприятиме підвищенню професіоналізму та компетентності. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема формування індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх учителів є малодослідженою. Водночас досліджено проблему стилю виховання, навчання, педагогічного керівництва (О.О. Бодальов, Н.В. Бордовська, А.К. Маркова, А.Я. Ніконова, Л.М. Фрідман та ін.) ; вивчено особливості індивідуального стилю (Ю.Б. Гіппенрейтер, Є.А. Клімов, В.С. Мерлін, О.П. Саннікова та ін.). Зазначимо, що педагогічна діяльність - специфічна сфера, зумовлена різними соціально-рольовими та функціональними позиціями її суб’єктів. Тут учитель здійснює власні рольові та функціональні обов’язки щодо керівництва процесом навчання і виховання. Від стильових особливостей цієї діяльності та керівництва залежить ефективність навчання й виховання, особливості розвитку й формування міжособистісних відносин і педагогічної взаємодії учасників навчального процесу. Аналіз стану дослідження проблеми формування індивідуального стилю професійно-педагогічного спілкування свідчить, що дана проблема певною мірою досліджена в контексті специфіки діяльності майбутніх педагогів (В.М. Галузяк, Л.О. Савенкова). У зв’язку з цим виникає необхідність дослідження психолого-педагогічних особливостей підготовки майбутніх викладачів до професійно-педагогічного спілкування, яка б не просто забезпечила формування окремих комунікативних умінь, навичок, а сприяла б встановленню адекватного вимогам професійно-педагогічної діяльності майбутніх педагогів ефективного стилю професійно-педагогічного спілкування. Отже, актуальність і недостатній рівень розробки проблеми означеного дослідження в теорії і практиці професійної підготовки педагогічних кадрів обумовили вибір теми курсової роботи: “Проблема формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога&quo ;. Об’єкт дослідження - стильові особливості професійно-педагогічного спілкування майбутніх педагогів.
Предмет дослідження - психологічні умови формування індивідуальних стилів діяльності майбутніх педагогів. Мета дослідження - виявити основні чинники формування індивідуального стилю професійної діяльності у майбутніх педагогів та психологічні умови їх корекції відповідно до вимог ефективної професійно-педагогічної взаємодії. Згідно з поставленою метою було визначено основні завдання дослідження. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити специфіку педагогічної діяльності, зміст індивідуального стилю професійної діяльності майбутніх педагогів та основні чинники його формування. Дослідити стильові особливості професійної діяльності у майбутніх викладачів. Розкрити психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх педагогів. Теоретико-методологічною основоюдослідження виступили: психолого-педагогічні положення теорії педагогічного спілкування (В.А. Кан-Калик, Г.О. Ковальов), концептуальні положення про співвідношення і взаємозв’язок поведінкового та особистісного аспектів спілкування, про цілепокладання та мотиваційно-смислової регуляції спілкування в контексті загальнопсихологічної теорії діяльності (О.М. Леонтьєв, Д.О. Леонтьєв), основні положення мотиваційної теорії „очікуваної цінності&quo ;, положення про тривимірну модель міжособистісної взаємодії, про активні форми та методи соціально-психологічного навчання. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні (аналіз проблеми на базі психолого-педагогічної літератури), що дозволило виявити, узагальнити і систематизувати різноманітні підходи і практичний досвід із проблеми дослідження; емпіричні, на основі яких проаналізовано основні чинники, психологічні умови формування ефективних індивідуальних стилів педагогічної діяльності. Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що: уточнено стильові особливості педагогічної діяльності у майбутніх викладачів; обґрунтовано чинники формування індивідуальних стилів професійно-педагогічної діяльності майбутніх педагогів. Практичне значення дослідження полягає в тому, отримані результати дослідження можуть бути використані в розробці програм, навчально-методичних матеріалів для викладачів та студентів вищих навчальних закладів. Також досліджена програма формування ефективного індивідуального стилю педагогічної діяльності допоможе практично вплинути на рішення задачі щодо корекції неефективних індивідуальних стилів професійно-педагогічного спілкування у майбутніх педагогів; у підготовці методичних рекомендацій із формування та корекції індивідуальних стилів спілкування у майбутніх викладачів. Структура курсової роботи. Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (43 найменування) та додатків. Розділ 1. Особливості формування індивідуального стилю діяльності майбутнього педагога 1.1 Специфіка педагогічної діяльностіПід педагогічною діяльністю педагога необхідно розуміти його професійну діяльність, яка в цілому спрямована на якісну підготовку (навчання і виховання) дітей, студентів або фахівців й зумовлюється рівнем фахових, психолого-педагогічних знань і вмінь, професійно значущими особистісними якостями, здібностями, психофізичними можливостями викладача.
До таких відносимо: ґрунтовні і глибокі знання державного законодавства про освіту і виховання дітей та молоді, знання з фахових дисциплін, педагогіки, психології, сучасних досягнень у цих галузях, знання змісту навчальних програм і підручників з дисципліни, що викладається; досконале володіння педагогічною технікою, методикою навчання і виховання; уміння науково аналізувати педагогічний процес, оптимально організовувати й управляти навчально-виховним процесом, реалізовувати конкретні педагогічні технології, створювати доброзичливий психологічний мікроклімат у шкільному або студентському колективі, враховувати індивідуально-психологічні особливості школярів або студентів, об’єктивно оцінювати свою діяльність; високий загальнокультурний рівень (гуманізм, морально-етична культура, ерудиція, культура мовлення і спілкування, зовнішній вигляд, педагогічний такт, національна самосвідомість); інтерес до педагогічної професії, професійну самосвідомість, адекватну самооцінку, високий рівень інтелекту, сформованість потребнісно-мотиваційної і емоційно-вольової сфер; наявність педагогічних здібностей (дидактичні, науково-пізнавальні, комунікативні, організаторські, перцептивні, здатність до саморегуляції та творчості, спостережливість, оптимізм); збереження та зміцнення власного фізичного і психічного здоров’я, здоровий спосіб життя, емоційну стійкість, толерантність, життєрадісність. За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень можна зробити висновок про існування різноманітних підходів до вивчення структури й окремих компонентів педагогічної діяльності: деякі дослідники (Н. Кузьміна, А. Щербаков, О. Мороз, В. Сластьонін, Л. Спірін та ін.) , розглядають у цій якості функції викладача, інші (В. Козаков, В. Семиченко, О. Галус, Л. Зданевич та ін) - синтез таких психологічних утворень, як потреба, ціль, мотиви, стимули, установка та його індивідуально-психологічних властивостей і процесів. Таким чином, є підстави констатувати, що на якість педагогічної діяльності педагога суттєво впливають потреби, інтереси, установка, мотиви, воля, почуття, рівень інтелекту, пізнавальні процеси, педагогічні здібності, професійна самосвідомість. Структура педагогічної діяльності охоплює п'ять основних видів діяльності: педагогічну, наукову, кваліфікаційну, громадську й нерегламентовану. Звісно, в реальному житті ці види являють собою єдине ціле, тому рівномірність в оволодінні й цілісному поєднанні різних видів діяльності - одна з найважливіших умов продуктивної творчості викладачів. Проте з метою наукового аналізу вони розглядалися автономно. Педагогічна діяльність включає в себе такі компоненти: цілеспрямованість - навчання і виховання дітей та молоді, формування у них певних людських якостей; предмет праці - людська істота з неповторними індивідуальними якостями; засоби праці - інструментом впливу на предмет праці є особистість педагога, його знання і вміння, культура і мораль. Педагогічна діяльність - це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльністного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.
Свідомість обов'язку нести ці тяжкі моральні жертви та зносити внутрішній душевний неспокій в ім'я справи визволення України, не заломлювала іх самостійницького духа. Навпаки – вона гартувала їх та скріплювала в них горду поставу протесту і бунту, що наказувала їм не вгинатись по рабському перед кожним наказом не своєї влади, а сміло і без страху стояти на сторожі своїх національних інтересів та боронити свою національну індивідуальність, як випадає тим, які добровільно рішились жертвувати своє життя не для оборони Австрії, а тільки для визволення України. Вже у Львові станули УСС вперше перед проблемою складання присяги на вірність Австрії, якої вимагала військова влада. Свідоміша частина стрілецтва протестувала проти австрійської присяги, домагаючись, щоб у її текст вставити слова про вірність Україні й українському народові. Але щойно в Стриї справа присяги, якої зажадало від УСС австрійське командування, стала справою засадничого для УСС значення. Від її зложення чи незложення залежало взагалі дальше існування УСС та їх участь у світовій війні
1. Екологія та економіка (минуле, сучасне, перспективи)
2. Особливості перебігу остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії
3. Етнічний стиль меблів. Стародавні та сучасні індійські меблі
4. Розробка сучасних методів ведення вагітності та пологів у жінок з остеопенічним синдромом
5. Стилі життя сучасної молоді
9. Официально-деловой стиль русского языка
10. Функциональные стили русского языка
11. Функциональные стили в русском языке
12. Особенности языка и стиля английской научной прозы
14. Настройка стилей и шаблонов в WORD
15. Инфильтративный туберкулез легких S1-2,6 справа
16. Стили педагогического общения. Их виды и психологическая характеристика
17. Стили общения
18. Я-концепция и стили поведения в кофликтных ситуациях в юношеском возрасте
19. Стили педагогического общения. Их виды и психологическая характеристика
20. Соотношение личностных черт родителей и стиля отношения к ребенку
21. Стили педагогического общения и поведения
25. Стиль жизни как социально-психологическая категория
26. Экзистенциализм в дискурсе Ж.П. Сартра
29. Влияние типологических особенностей темперамента на стиль руководства гостиничного хозяйства
31. Сучасні форми та системи оплати праці
32. Бизнес-план салона парикмахерской "Стиль"
33. О старом и новом календарном стиле
35. УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
36. Христианский канон и художественный стиль
37. Краткий путеводитель по стилям и направлениям в искусстве
41. Стиль барокко в русском искусстве, архитектуре, литературе и музыке
42. Декор русской архитектуры XVII в. и проблема стиля
43. Ж.-Ф. Лиотар "Ответ на вопрос: что такое постмодерн?"
44. Особенности стиля повести А.Платонова «Котлован»
45. К теории литературных стилей
46. Общая характеристика публицистического стиля
47. История официально-делового стиля и жанры деловой речи
49. Общая характеристика научного стиля
50. Лексические и грамматический архаизмы как элемент поэтического стиля Беллы Ахмадулиной
51. Элементы стиля "плетение словес" в творчестве Н. В. Гоголя
52. Ирония стиля: демоническое в образе России у Гоголя
53. Научный стиль
57. Лидерство: стиль, ситуация, эффективность
59. Стили управления
60. Стиль деятельности руководителя
61. Сучасні технології менеджменту
62. Что такое корпоративный стиль?
63. Семь элементов лидерского стиля
66. Роль интуиции и неявного знания в формировании стиля математического мышления
67. Политическое лидерство. Политический стиль.
68. Республиканский политический идеал Ж. Ж. Руссо
69. Юмор и стили реакции личности на критическую ситуацию
74. Как справиться со стрессом от работы
77. П. Я. Гальперин и Ж. Пиаже
78. Структура уверенности и когнитивные стили
79. Как справиться с тяжелыми воспоминаниями
80. Книжная справа в первой половине XVII века и при патриархе Никоне
81. Как женщине справиться с ревностью
83. Побудова та розкрій жіночої сукні
84. Перевозка грузов Ж.Д. транспортом
85. Пять колец, а где ж конец?
90. Стиль и методы управления персоналом органов правопорядка
93. Экономическое учение Ж.Б. Сея
94. Экономическая теория П Ж Прудона
95. Органи внутрішніх справ України
96. Чередование экспрессии и стандартов в публицистическом стиле
97. Морфологический строй функциональных стилей (на материале документов Internet)
98. Паронімія як стилістичний засіб в творчості Л.Костенко