|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Релігієзнавство як галузь науки |
Наклейки для поощрения "Смайлики 2". 
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. КОНТРОЛЬНА РОБОТА з курсу: “Релігієзнавство” на тему: “Релігієзнавство як галузь науки” План Вступ Предмет релігієзнавства. Релігієзнавство як галузь соціогуманітарного знання; Особливості богословського і наукового феномену релігії; Структура релігієзнавства. Висновки Література В наш час відбуваються кардинальні, суперечливі за своїм змістом, зміни, без розв`язання яких суспільство не може рухатися до побудови правової демократичної держави, необхідними атрибутами якої є демократія та економічне процвітання, відродження культури, моралі, особистості. Зараз в Україні, по суті, розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Однак він породив безліч проблем, пов`язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів врегулювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень принципу свободи совісті й відповідного законодавства про правове регулювання діяльності релігійних організацій. Певна відсутність необхідних фундаментальних досліджень з проблем історії і теорії вітчизняної духовної культури зумовлює не завжди правильне орієнтування навколо релігійно-церковних питань як доктринального, так і практичного характеру. Їх поновлення – необхідна умова гуманітарної освіченості фахівця будь-якого профілю, котрий повинен мати уявлення про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях світових релігій. За цих умов, релігієзнавство – порівняно новий навчальний предмет у вищий школі, програма якого ще остаточно не визначилась, а навчальні посібники та підручники фактично відсутні. Як свідчить історія, численні релігійні вірування і культи є продуктами суспільного розвитку, відображаючи в своїх специфічних вченнях і доктринах суттєві риси різних соціальних епох. У зв`язку з цим релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об`єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угрупування віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції. Будь-яку форму релігії доцільно розглядати з позицій ретроспективного методу, висвітлюючи історичні особливості виникнення та еволюції релігійних вірувань і вчень, ту роль, яку вони фактично відігравали на певних стадіях розвитку суспільства. Однак історичний аналіз релігії необхідно поєднувати з теоретичними дослідженнями їх побудови, функцій, системи духовних цінностей. Вивчати релігійне середовище доцільно лише в тісному зв`язку з конкретно-історичними, соціальними, етнічними, культурними явищами, під впливом яких формуються ті чи інші релігійні вірування і культи. Отже, релігія – це історичне явище, яке необхідно вивчати, керуючись науковою точкою зору. Наукове релігієзнавство є комплексом теоретичних та історичних поглядів на релігійну свідомість як форму суспільної, на соціальну природу релігії, закономірності її виникнення і розвитку.
Релігія – це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв`язок з розвитком суспільства – певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов`язаний з іншим. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей, в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній революції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігійних вчень з урахуванням їхнього догматичного змісту і тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей. Особливого значення набувають питання відношення релігієзнавства щодо атеїстичної теорії та ідеології. Атеїстичні ідеї і норми оцінки релігійних явищ, як відомо за часів панування тоталітарного режиму в Україні клалися в основу антирелігійної й антицерковної політики. Це призвело до порушення прав людини, а конституційний принцип свободи совісті лише декларувався, що породжувало значні деформації в духовному житті суспільства, правовій політиці держави, створювало напруження у відносинах між віруючими і невіруючими. Певний час релігієзнавство розвивалося на лоні атеїстичних знань і вважалося їх складовою частиною. В сучасних умовах релігієзнавча наука є самостійною теоретичною дисципліною і за своїми принципами та методами корінним чином різниться від атеїзму. В сучасному суспільстві існує розмаїття релігієзнавчих концепцій, кожна з яких має право на самостійне існування, незважаючи на протилежність ідеологічної орієнтації. Однак плюралістичність у поясненні релігії виходить з того, що релігія є важливим інститутом суспільства, сферою загальнолюдської культури, вплив якої на вирішення соціально-гуманітарних і моральних питань в даний час зростає. До найпоширеніших релігієзнавчих концепцій можна віднести матеріалістичну, об’єктивно- і суб’єктивно-ідеалістичні, а також натуралістичну і соціологічну. Для того щоб зрозуміти внутрішню логіку матеріалістично-філософських поглядів на природу релігії, необхідно розглянути принципові методологічні положення історико-філософського змісту. Філософія як продукт суспільної свідомості людства формувалася поступово в міру відокремлення людини первісно-родового устрою від природи і роду, усвідомлення людиною себе не тільки як біологічної, а й, насамперед, як соціальної істоти (соціалізовані особи). У сфері людського мислення поступово відбувався процес самоусвідомлення, самоаналізу, самопізнання, самовдосколення свого внутрішнього “я” – системи внутрішніх духовних цінностей. Процес самоусвідомлення себе як діючої істоти відображав риси внутрішнього інтелектуального світу людини, але він ґрунтувався на підкоренні людській волі сил природи, вивченні певного кола матеріальних явищ і предметів. На основі складних процесів самопізнання і залучення сил природи до сфери людської діяльності історично, спочатку в межах міфологічної, а пізніше релігійної свідомості, виникає особливий тип мислення – рефлексія.
Саме вона й становить тло філософствування. Рефлексія ґрунтується на самосвідомості, власне кажучи, виступає її найвищим інтелектуальним продуктом, реалізує в собі моменти абстрагування й узагальнення. Рефлексія як особливий тип мислення оперує тими знаннями, які на певний час уже склалися. За допомогою рефлексивного методу: а) вивчається внутрішня побудова знань, духовних цінностей та, в цілому, всіх елементів світогляду, якими людина володіє в результаті пізнання певних явищ, практичної діяльності, спілкування з іншими людьми; б) досліджується наявність розбіжностей і суперечностей між різними елементами знань і цінностей, з яких виводиться певна проблема (актуальне питання) щодо необхідності вивчення якогось явища і внесення відповідних змін у внутрішній світогляд людини; в) обґрунтовується шлях вирішення такої проблеми та вдосконалення в необхідному напрямі системи духовних цінностей. Внутрішній механізм рефлексії мислення над продуктами власної інтелектуальної діяльності сприяє пізнавальній активності людини, критичному переосмисленню світогляду і духовних цінностей в напрямі, що відповідає новим умовам суспільної практики. Філософія використовує міфологічно-релігійний матеріал і спочатку за своєю зовнішньою формою виступає як міфотворчість. Однак вже перші універсальні філософські ідеї щодо сутності буття і природи людини починають руйнувати міфологічну і релігійну свідомість. Філософські вчення поступово відокремлюються у відносно самостійну галузь. Від попередфілософії (міфотворчості) філософська свідомість приходить до свого власного предмета – світогляду і проблеми людини. З наведених положень випливають такі висновки: і філософія, і релігія є продуктами суспільної свідомості. Між нами існують внутрішні взаємозв’язки. Наприклад, є філософські системи, що у своїй основі базуються на різних міфах: так звана міфологізована філософія Шопенгауера, Ніцше. Але необхідно акцентувати увагу і на тому, що філософські і релігійні вчення – це протилежні системи духовних цінностей, вони спираються на різні типи рефлексивного мислення. Філософська рефлексія має раціоналізований характер, релігійна рефлексія – в теоретичному плані – менш розвинута і взагалі орієнтується на певні містифікації. Історично філософія виникає як наївний матеріалізм. Він відображав певні ідеї критицизму і скептицизму щодо міфологічних і ранніх релігійних поглядів. Внаслідок цього духовне життя розшарувалося на релігійну і нерелігійну сфери. Релігія була головною формою суспільної свідомості понад два тисячоліття. Лише у ХVІІ – ХVІІІ ст. філософія, наука й етика почали складати ідеологічну конкуренцію релігії. Так виник атеїзм – вчення, спрямоване на заперечення релігійних поглядів. Атеїзм як форма вільнодумства протиставляється релігії тп відображається у філософського-матеріалістичних концепціях. Марксистка релігієзнавча концепція – це певний ступінь в розвитку матеріалістичних поглядів. Домарксистські філософи стверджували, що релігійні поняття є “помилковими”, і намагалися їх подолати просвітницькими заходами, розкриттям помилковості релігійного світогляду.
При необходимости схему можно упростить, оставив в генераторе только один мультивибратор из трёх, а частоты получить коммутацией конденсаторов и резисторов. В зависимости от расстояния между передатчиком и приёмником мощность динамической головки может быть выбрана в пределах 0,10,5 Вт. Настраивать резонансные контуры приёмника на выбранные значения частоты командных мультивибраторов лучше всего с помощью звукового генератора и осциллографа. Но в крайнем случае можно обойтись миллиамперметром на ток полного отклонения стрелки 3050мА, включённым в цепь выходного реле канала. Настройку ведут по максимуму показаний прибора, когда на вход приёмника подают сигналы с мультивибраторов. Слуховое устройство «Кобра, танцующая под музыку» по схеме аналогично приёмному устройству робота (см. рис. 42). Рис. 42. Приёмник звуковых команд Чудеса активных RC фильтров. Электрические фильтры являются одними из основных элементов различных радиоэлектронных систем. Это обусловлено тем, что во многих областях науки и техники (радиотехника, акустика, различные отрасли машиностроения, медицина, системы телеметрии и телеуправления) необходимы выделение, подавление, фильтрация сигналов
1. Соціологія культури як галузь соціології та культурознавча наука
2. Соціологія молоді як галузь соціологічної науки
3. Машинобудування як галузь важкої промисловості
4. Виникнення і розвиток соціальної педагогіки як галузі людинознавства
5. Роль релігії як соціального інституту в розвитку суспільства
10. Методологія позитивізму в галузі історичної науки і джерелознавства
11. Санітарна мікробіологія як наука
12. Зміст та структура документознавства як науки
13. Педагогіка як наука про виховання людини
14. Місце і роль політики та політології як науки в житті суспільства
Игра настольная "Тише, не будите спящего папу". 
Аппарат для приготовления домашнего творога и сыра "Нежное лакомство". 
Детское подвесное кресло Polini "Кокон" (цвет: голубой). 17. Соціальна психологія як наука
18. Даосизм і конфуціанство як релігійні течії
19. Молитва як чинник духовності: богословські та філософсько-релігієзнавчі виміри
20. Предмет релігієзнавства. Основні елементи і функції релігії
21. Релігія і наука – конфронтація чи синергія
25. Соціологія як наука про суспільство
26. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
27. Конфуцій. Конфуціанство як релігійно-філософське вчення
28. Наука й релігія в первісному суспільстві
30. Прикладна екологія як наука
32. Солнечная система в центре внимания науки
Клей для ткани UHU Textil, 19 г. 
Набор подарочный для новорождённого "Моя малышка". 
Набор керамической посуды Disney "Холодное сердце. Эльза", 3 предмета (в подарочной упаковке). 33. Греция: Политика. Искусство. Наука
34. Образование и наука конца 19 начала 20 века
35. Советская наука в годы Великой Отечественной войны
36. Понятие трудового права. Предмет науки трудового права
37. Теория государства и права как наука и учебная дисциплина
41. Истоки культурологической науки
42. Языкознание в системе наук
43. Просвещение, наука, педагогика в понимании персонажей комедии "Горе от ума"
44. Вклад М.В. Ломоносова в науку и литературу
45. А.В. Суворов. Наука побеждать
46. Д.И.Менделеев: не наукой единой
47. Наука и культура первой половины XIX в.
48. Научная революция Галилея - первый шаг к современной науке
Цветные карандаши Color Peps, трехгранные, 24 цвета. 
Светильник садовый плавающий на солнечных батареях "Лилия розовая". 
Набор детской складной мебели "Маша и Медведь. Азбука 3". 49. Петербургская Академия Наук в 18-19 веках
50. Развитие науки: революция или эволюция? Философские модели постпозитивизма
51. Науки
53. Треугольник РЕЛО (Трикутник Рьоло)
57. Практические смыслы педагогической науки
58. Политология в системе общественных наук
59. Метрология - наука о измерениях
61. Социальная психология как наука
62. Предмет и задачи психологии как науки
64. Журналистское расследование. Гибель ЯК-40 и Артема Боровика
Грамота "С гербом и флагом", вертикальная, 200 штук (количество томов: 200). 
Подгузники "Солнце и Луна. Нежное прикосновение", размер: 5/XL (11-25 кг), 48 штук. 
Увлекательная настольная игра "Зверобуквы", новая версия. 65. Религия и наука в контексте культуры
66. Социология - наука об обществе
67. Социология как наука. Предмет и функции социологии
68. Огюст Конт как основатель позитивной науки об обществе - социологии
69. СИНЕРГЕТИКА КАК НАУКА О САМООРГАНИЗАЦИИ
74. Искусство и наука. Союзники или соперники ?
75. Наука и власть. Наука в условиях тоталитаризма и доктринальной идеалогии
76. О соотношении философии и науки в мировоззрении русских философов
77. Философия как наука и тип мировоззрения
78. Идея развития в философии и науке
79. Наука и философия. Проблема соотношения. Варианты решения
80. Наука в системе образования
Микрофон "Караоке с мультяшками". 
Копилка-сейф с ключом, черная, металл. 
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Trike Original Volt (цвет: розовый). 81. Парапсихология: наука, или псевдонаука?
82. АДАМ СМИТ КАК ОСНОВАТЕЛЬ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ НАУКИ
84. Школы науки управления: процессный подход к управлению производством
85. Современные теории мотивации и исполнение их элементов в отечественной науке и практике
90. Предмет и метод экономической науки
91. Экономический анализ и смежные науки
92. Этапы развития экономической науки
93. Парадигмы постсоветской исторической науки: всяк сам себе историк?
94. Проблемы, возникшие перед наукой в период военно-стратегического паритета (1976-1985 гг.)
95. Наука и кризис цивилизации
96. Религия и нравы. Литература, науки, искусство в Древнем Риме
Перчатки одноразовые "Paclan", нитриловые, размер M, 100 штук. 
Ниблер силиконовый "Зайчик", розовый. 
Мягкая игрушка "Волк. Забивака", 21 см. 97. Академия наук и становление научного знания в России
98. Постмодернізм та українська історична наука
99. Релігійний фактор в історії Росії
Совок №5. 
