![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Розвиток у молодших школярів уявлень про портретний жанр на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах |
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка Кафедра образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну та методики їх викладання ДИПЛОМНА РОБОТА Розвиток у молодших школярів уявлень про портретний жанр на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах виконала студентка 31 групи факультету підготовки вчителів початкових класів, заочного відділення Пастушук Наталія Василівна науковий керівник Цибулько Михайло Богданович Тернопіль 2009 Зміст Вступ Розділ 1. Історія розвитку портретного жанру Розділ 2. Теоретичні основи малювання голови людини 1.1 Анатомо-конструктивні основи зображення голови людини 1.2 Врахування закономірностей будови голови людини у процесі малювання Розділ 3. Методика і практика формування у молодших школярів уявлень про портрет і автопортрет 2.1 Методика роботи над портретом і автопортретом 2.2 Організація і зміст експериментального дослідження, аналіз його результатів Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Демократизація освіти, надання їй державно-національної спрямованості вимагають від психолого-педагогічної науки пошуку нових шляхів якісного вдосконалення виховання підростаючої особистості. Йде робота над створенням такої моделі вихованості людини, яка дозволяла б їй оптимально вирішувати складні питання своєї життєтворчості, успішно досягати індивідуальні і суспільні цілі. У зв’язку з цим школа повинна забезпечити високу якість освітнього процесу, всебічний розвиток і виховання підростаючого покоління відповідно до нових завдань і потреб суспільства. На сучасному етапі розвитку освіти особлива увага звертається на її гуманітарний рівень. Це потребує внесення значних змін у зміст і процес навчання і виконання школярів. Формування ж всебічно розвиненої особистості неможливе без розвитку її естетичної сфери, тому мета естетичного виховання — формування духовно багатої людини, яка глибоко розуміє твори мистецтва, має високо розвинуті естетичні смаки, відчуває красу навколишнього світу і прагне до творчого перетворення дійсності за законами прекрасного. Естетичне ставлення людини до світу передбачає насамперед збудження позитивних почуттів у дитини, які поступово трансформуються в особистісні властивості людини. Це характерно для молодшого шкільного віку, у період активного особистісного розвитку учнів. Тому школа вже з перших років навчання має максимально використовувати можливості образотворчого мистецтва для збагачення емоційно-чуттєвого досвіду дітей. Як стверджують дослідження науковців-психологів , образотворче мистецтво значною мірою впливає на людську психіку, даючи змогу пережити естетичні відчуття. Особливістю сприймання творів мистецтва є естетичне переживання, своєрідність якого залежить від рівня художньо-естетичної підготовки особистості й зумовлюється складністю об'єкта сприймання. Вчені-дослідники трактують естетичне виховання, виходячи з проблеми естетичної й художньої цінності. Естетична цінність твору мистецтва є його певною синтетичною визначеністю. Художні цінності стимулюють естетичне переживання, створюють умови для конструювання естетичного предмета й пов'язаних із ним цінностей.
Образотворче мистецтво як навчальний предмет та вид діяльності відіграє велику роль в естетичному розвитку дітей. У цій галузі духовного життя людей завжди знаходять вираз почуття, думки, інтереси і переконання. Фарбами і лініями вони передають своє уявлення про життя і смерть, добро і зло, минуле і сучасне, а також свої мрії і бачення майбутнього. Твори мистецтва є могутнім засобом виховання підростаючого покоління, відтворюючи в образній формі істотні сторони предметів і явищ дійсності. У художніх полотнах світ відтворюється в його видимих проявах, доступних зоровому сприйманню. Як свідчать експериментальні психологічні дослідження , близько 70% усієї інформації людина сприймає органами зору. Тому естетичному сприйманню творів образотворчого мистецтва у практиці шкільного навчання надається істотного значення. Зважаючи на це, естетичне виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва повинно стати складовою процесу навчання школярів. Також психолого-педагогічні дослідження, проведені в рамках вивчення особливостей естетичного сприймання молодших школярів, показують, що в цьому віці учні відчувають значні труднощі у сприйманні творів портретного жанру . Форма голови людини надзвичайно складна і різноманітна. У кожної людини є свої неповторні особливості в будові черепа і пластичній характеристиці зовнішнього вигляду. В той же час загальна форма голови, її конструктивно-анатомічна основа має однакову для всіх закономірність будови. Щоб правильно зобразити голову людини, малюючому треба добре знати закономірність її формоутворення, співвідношення частин і їх взаємозв'язок. Але найголовніше, потрібно навчитися застосовувати одержані знання в процесі побудови зображення, а для цього необхідні багатократні вправи в засвоєнні цих навичок. При вивченні закономірностей будови форми голови і правил її зображення на площині паперу школяреві необхідно перш за все оволодіти методами аналізу і зображення загальної форми голови, на основі яких протікає первинний етап побудови зображення. Хоча цей етап роботи в академічному малюнку триває дуже короткий час, учень повинен не тільки зрозуміти його зміст, але і засвоїти на практиці за допомогою вправ. Відповідно до сучасних процесів в освіті методику проведення уроків образотворчого мистецтва не можна розглядати без елементів теорії і практики естетичного виховання та розвитку естетичних уявлень учнів. Це й зумовило вибір теми дипломної роботи – “Методика формування естетичного ставлення молодших школярів до творів портретного жанру”. Об’єкт дослідження – твори портретного жанру на уроках образотворчого мистецтва. Предмет дослідження – формування у молодших школярів естетичного ставлення до творів портретного жанру. Мета дипломної роботи – експериментально перевірити ефективність процесу формування естетичного ставлення молодших школярів до творів портретного жанру у ході образотворчої діяльності. Завдання дослідження: Вивчити стан дослідження проблеми у тематичній літературі. Визначити місце творів портретного жанру в естетичному вихованні школярів молодшого шкільного віку.
Визначити особливості методики формування естетичного ставлення учнів до творів живопису. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування естетичного ставлення учнів до творів портретного жанру. Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження; аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних та експериментальних даних; моделювання естетичного виховання школярів на уроках образотворчого мистецтва; порівняння отриманих експериментальних даних; емпіричні: спостереження за навчально-виховним процесом; бесіди з вчителями, учнями; анкетування вчителів; педагогічний експеримент. Структура дослідження. Дипломна робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Розділ 1. Історія розвитку портретного жанру Портрет як самостійний жанр мистецтва виник тоді, коли людина стала усвідомлювати себе самостійною особою. В давнину людина була частиною цілого, частиною суспільства, йому вона підпорядковувала власні устремління. Поява зображення конкретної людини була тоді неможливою. Лише в епоху Відродження, коли саме людина стає центром всесвіту, сформувався портретний жанр. Портрет – жанр образотворчого мистецтва, що передає неповторну своєрідність певної людини. Портретом називається і твір такого жанру . Кожен портрет передає індивідуальні особливості людини, риси, властиві тільки їй. Зображене на портреті називається моделлю або портретованим. Для художника важливо не тільки передати зовнішню схожість, але і зазирнути у внутрішній світ, душу своєї моделі, показати особливості характеру, переживання, емоційний стан. Важливими в портреті є всі деталі — поза моделі, одяг, оточення, аксесуари. Саме вони допомагають художнику показати суспільний стан портретованого і додати відчуття історичного часу. Перші портрети датовані глибокою старовиною. Фрески, знайдені при розкопках палацу на острові Кріт, донесли до нас риси обличчя молодих жінок. При всій схематичності зображень фрески можна вважати «протопортретами». Першими портретами, що намагалися передати індивідуальні риси, стали роботи майстрів Древнього Єгипту, Греції і Риму. Ці портрети були скульптурними і зображали поетів і мислителів, вчених і воєначальників і, звичайно, правителів. Родоначальником живописних портретів стали фаюмські портрети, названі за місцем знахідки (оазис Фаюм, Єгипет) . На сьогодні образотворче мистецтво зібрало величезну колекцію портретних зображень, включаючи спадщину багатьох майстрів минулого і сьогодення. У кожну епоху існували свої ідеали краси, панували різні стилі, змінювалися вимоги до портретного зображення. Для того, щоб відобразити, зберегти і донести до нащадків зображення особи, художники використовували різний матеріал. Виділяють портрети скульптурні, графічні і живописні. Також портрет може бути виконаний і нетрадиційно: у вигляді мозаїки, вишивки, аплікації і т.д. Перші портрети були скульптурними. У Давньому Єгипті вони були тісно пов'язані з релігійними віруваннями. Дух померлого, повертаючись в статую, пожвавив її, дарував їй вічне життя.
Почти все пространство полотна занимает группа людей, собравшихся у каменной стены, чтобы совершить скорбный ритуал предать земле тело замученной женщины, которую впоследствии объявят святой. К сожалению, полотно сохранилось плохо, но неповторимый почерк великого итальянца прослеживается довольно четко. Микеланджело да Караваджо. Погребение Святой Лючии, 1608 Караваджо редко обращался к портретному жанру, хотя персонажи его картин всегда исполнялись с натуры и представляли собой индивидуальные, глубоко продуманные образы. Одним из немногих произведений этого жанра стало изображение гроссмейстера Алофа де Виньякура вPполном рыцарском облачении. Вопреки ожиданиям, художник представил главу Мальтийского ордена не мудрым правителем, а самодовольным, жестоким человеком, отвернувшим от зрителя сытое, не освященное разумом лицо. Картины Караваджо приводили в ярость святых отцов, восхищали молодых художников и вызывали зависть у почтенных вельмож, обладавших всем, кроме таланта. Микеланджело да Караваджо. Портрет Алофа де Виньякура, 1608 Мастер прибыл на Мальту вP1607 году, вынужденно покинув Рим после убийства соперника по игре в мяч
2. Вивчення пейзажного жанру на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі
3. Розвиток комунікативно-мовленнєвих умінь молодших школярів при вивченні частин мови у 3 класі
5. Аналіз художнього твору на уроках читання у початкових класах
9. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
11. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми "Прислівник"
12. Розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів у роботі над фразеологізмами
13. Розвиток творчого мислення молодших школярів в процесі навчання
14. Система інтегрованих уроків, як засіб розумового розвитку молодших школярів
15. Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства
16. Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання
17. Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення
18. Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови
19. Розвиток мовлення молодших школярів
25. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
26. Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра
27. Гра як метод виховання молодших школярів
28. Методика формування навичок зображення форми у процесі графічної діяльності молодших школярів
29. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання пейзажу
31. Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ
32. Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів
33. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
34. Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів
35. Робота над удосконаленням орфоепічних навичок молодших школярів
36. Роль естетичного виховання у формуванні підростаючої особистості молодшого школяра
37. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
42. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
43. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
44. Формування мотивів природоохоронної діяльності у молодших школярів
45. Формування патріотичних почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
46. Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників
47. Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
48. Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
49. Формування у молодших школярів читацьких інтересів у процесі роботи з дитячою художньою книжкою
50. Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу
51. Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи
53. Диференційований підхід у процесі навчання молодших школярів розв’язувати текстові задачі
57. Виховання наполегливості молодших школярів у процесі позакласної ігрової діяльності
58. Вікові особливості молодших школярів та їх врахування у забезпеченні пізнавальної активності
59. Мотивація в структурі учбової діяльності молодших школярів
60. Особливості спілкування молодших школярів у шкільному колективі
61. Психодіагностика та корекція агресивної поведінки молодших школярів
63. Роль уваги у навчальній діяльності молодших школярів
64. Композиційні закономірності творів образотворчого мистецтва
65. Бесіда на уроках у початкових класах
66. Види позакласної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва у початкових класах
67. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
68. Гра, як провідний метод у роботі гуртка образотворчого мистецтва для першокласників
69. Гурток як вид позанавчальної роботи з образотворчого мистецтва в школі
73. Розвиток творчих здібностей школярів на уроках зарубіжної літератури
74. Розвиток процесів пам´яті в молодшому шкільному віці
75. Вплив спеціальних вправ на рівень фізичної підготовленості школярів молодшого шкільного віку
76. Підготовка вчителя молодших класів до організації та проведення уроку
77. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках математики
78. Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку
79. Розвиток психомоторики у дітей молодшого шкільного віку з порушенням мовлення
80. Розвиток силових здібностей школярів у різні вікові періоди
81. Региональная культура и история на уроках немецкого языка в средней школе
82. Научно-педагогическое обоснование урока английского языка в 8“б” классе Лингвистической гимназии №3
83. Жанр в искусстве, литературе и журналистике
84. Виды и жанры литературы средневековья
85. Использование художественной литературы на уроках истории
89. Развитие воображения младших школьников на уроках музыки
90. Опыт использования ЭВМ на уроках математики
91. Геометрический материал на уроках математики (наглядность)
93. Развитие творческой личности ребенка на уроке музыки
94. Воспитание внимания у подростков на уроке физкультуры
95. Бригадный подряд на уроках труда /портняжное дело/
96. Развитие теории урока в советской дидактике периода середины 50-х - середины 60-х годов
97. Развитие познавательной активности учащихся на уроках математики