![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Декоративно-вжиткове мистецтво як чинник формування художнього смаку школярів |
КУРСОВА РОБОТА НА ТЕМУ: &quo ;Декоративно-вжиткове мистецтво як чинник формування художнього смаку школярів&quo ; Зміст Вступ . . .с. 3 Розділ І. Значення вивчення творів декоративно-вжиткового мистецтва для 5 1.1. Декоративно-вжиткове мистецтво як чинник формування художнього смаку . с. 5 1.2. Види декоративно-вжиткового мистецтва. Вишивка (рушники), писанка . . . . с. 6 Розділ ІІ. Методичні аспекти вивчення національно-мистецьких традицій у позакласній виховній роботі . .с. 14 2.1. Екскурсія як складова навчально-виховної позакласної 14 2.2. Методика проведення екскурсій . . .с. 16 Висновки . . . с. 20 Список використаної літератури . . .с. 21 Додаток Вступ Незамінним засобом впливу на фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток особистості школяра є продумана і цілеспрямована організація виховної роботи у поза навчальний час, таку роботу називають позакласною та позашкільною. Позакласна робота – це різноманітна освітня і виховнв робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Важливим аспектом позакласної роботи є екскурсія. Вона має визначену мету поглиблення та конкретизації знань і вмінь з різних предметів, в нашому випадку – знань про художню культуру та національні мистецькі традиції України. Зараз в шкільній програмі є багато тем, вивчення яких включає в себе знання творів декоративно-вжиткового мистецтва: &quo ;Декоративно-вжиткове мистецтво та народні промисли&quo ;, &quo ;Народне мистецтво та основні центри художніх промислів&quo ;. Таким чином, екскурсія має величезне практичне та виховне значення в знайомстві учнів з декоративно-вжитковим мистецтвом. Дана курсова робота висвітлює основні питання знайомства учнів з національно-мистецькими традиціями України, що зараз є включеними до шкільної програми, шляхом спеціально організованої виховній роботі у поза навчальний час. В цьому полягає актуальність теми. Мета роботи – визначити методичні аспекти використання екскурсій як виховного засобу ознайомлення учнів з національно-мистецькими традиціями. Мета роботи визначає такі завдання: ознайомлення зі зразками декоративно-вжиткового мистецтва; дослідження типів та тематики екскурсій, як виду позакласної виховної діяльності; складання плану зразкової екскурсії з метою ознайомлення школярів з творами національного декоративно-вжиткового мистецтва. Об'єкт дослідження – процес знайомства школярів з національно-мистецькими традиціями шляхом позакласної діяльності. Предмет – зміст екскурсії з вивченням творів декоративно-вжиткового мистецтва як виховного засобу. Практична значущість дослідження полягає в сприянні поглибленню та узагальненню естетичних, мистецтвознавчих і культурологічних знань учнів, залучення школярів до світової культури, в сприянні розвитку інтелектуальності. Дослідження може бути використано студентами педвузів, учителями шкіл, ліцеїв, гімназій. Меті дослідження відповідає структура роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатка. Робота викладена на двадцяти чотирьох сторінках.
Розділ І. Значення вивчення творів декоративно-вжиткового мистецтва для школярів 1.1. Декоративно-вжиткове мистецтво як чинник формування художнього смаку Педагогічна цінність пізнання декоративно-вжиткового мистецтва пояснюється наступними важливими причинами: твори цих видів мистецтва дозволяють виховувати у школярах певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності, допомагають глибше пізнати художньо-виразні засоби інших видів зображувального мистецтва. Предметний світ, оточуючий людину, змінюється незвичайно швидко: виробництво товарів у різних країнах подвоюється приблизно кожні п'ятнадцять років, але необхідно розкривати естетичне значення творів декоративно-вжиткового мистецтва не лише сучасного часу, а й минулих епох. Знайомство школярів з декоративною образністю, особливо у творчості народних майстрів, сприяє розвитку у них естетичного відношення до дійсності. Джерела декоративної виразності народного мистецтва в умінні майстрів естетично осмислювати природу. Значення творів декоративно-вжиткового мистецтва для формування художнього смаку обумовлюється ще й тим, що в них специфічно переломлюються виразні засоби інших видів зображувального мистецтва – живопису, графіки, скульптури, архітектури. В деяких видах декоративно-вжиткового мистецтва – кераміці, художній обробці дерева, каменю, кістки та рогу – переважають скульптурні якості (наприклад, всесвітньо відома богородська дерев'яна іграшка). Вчителі повинні допомагати дітям зрозуміти художній задум твору, пояснити основні принципи декоративно-вжиткового мистецтва, яке виявляється по-перше в необхідності взаємозв'язку форми предмету з його функціональним призначенням, по-друге в співвідношенні форми та матеріалу, і по-третє – форми та прикрас. Людина, з розвиненим художнім смаком здатна зрозуміти і цінити стильову єдність предмету, відчувати зв'язок декоративного мистецтва з естетичними вимогами свого часу, або минулих епох. 2. Види декоративно-вжиткового мистецтва. Вишивка (рушники), писанка Основними видами декоративно-вжиткового мистецтва є: кераміка, вишивка, художнє ткацтво, килимарство, писанкарство, декоративний розпис, створення народного одягу, іграшок, витинанок, художня обробка дерева, металу, каменю, шкіри, скла, народне малярство тощо. Українська вишивка як вид декоративно-вжиткового мистецтва існує з незапам'ятних часів, її історія сягає своїм корінням у глибину віків, що доводиться даними археологічних розкопок. Вишивкою, за свідченням Геродота був прикрашений одяг скіфів. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, які датуються п'ятим сторіччям, при дослідженні показали ідентичність не лише одягу, а й вишивки українського народного костюма 18-19 сторіч. Арабський мандрівник 10-го сторіччя нашої ери у своїх розповідях про русів зазначає, що вони носили вишитий одяг. На жаль, пам'ятки української вишивки збереглись лише за останні кілька століть, але й цього достатньо, щоб виявити, що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з орнаментами, які прикрашали посуд давніх мешканців території України доби неоліту трипільської культури.
Вишиванням споконвіку займалися жінки, які з покоління в покоління передавали найтиповіші, найяскравіші зразки орнаменту, кольору, вишивальну техніку. Вишивки, передаючи характерні ознаки місцевості, різняться між собою орнаментом, технікою виконання та гамою барв. Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції використання їх не зникли. За мотивами орнаменти вишивок поділяються на три групи: геометричні, рослинні, зооморфні (тваринні) й відображають елементи символіки стародавніх вірувань, культів. Геометричні орнаменти, наприклад, притаманні всім видам народного мистецтва і всій слов'янській міфології. Різноманітні кружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрести символічно відображали уявлення наших предків про світобудову, тож їхнє значення відповідне. На основі стародавніх космогонічних символів у народі створена своя система назв. Це &quo ;баранячі роги&quo ;, &quo ;кучері&quo ;, &quo ;гребінчики&quo ;, &quo ;кривульки&quo ;, &quo ;сосонка&quo ;, &quo ;перерва&quo ; тощо. В основі рослинного орнаменту лежить культ поклоніння природі, рослині. Крім поширеного символу &quo ;дерево життя&quo ;, який зображається стилізовано у формі листя або гілок, у вишивках з рослинним орнаментом популярні стилізовані зображення Берегині, використання таких мотивів, як &quo ;виноград&quo ; – символ добробуту, щасливого одруження, &quo ;барвінок&quo ; – символ кохання тощо . На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини, а також звірі, що позначають три яруси &quo ;дерева життя&quo ;. Інколи вишивальниці використовують індивідуальні мотиви, які властиві баченню візерунка певної особи. Ними можуть бути заячі та вовчі зуби, волове око, риб'яча луска тощо. Полтавські вишивки виконуються хрестиком, плутаним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками, мережкою, ланцюжком тощо. Візерунки виконуються окремими швами і поєднанням кількох швів. Вишивають переважно білими нитками, зрідка – червоними та сірими, візерунок обводять чорними або кольоровими смугами. Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометричний орнамент із стилізованими гронами винограду, цвітом хмелю, ромбами, квадратами. Основні кольори білий, коралово-червоний, трапляється жовтий і голубий. Виконується вишивка хрестиком, знизуванням, гладдю. Для вишивок Закарпаття характерний мотив &quo ;кривуля&quo ; у різних техніках виконання. Переважає техніка &quo ;заволікання&quo ; і вишивання хрестиком, часто використовується вирізування та гаптування. Кольорова гама вишивок широка червоне поєднується з чорним, при цьому виділяється один з кольорів; поширені як білі, так і багатокольорові орнаменти. Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам – старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали, і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образи та накривали хліб на столі.
Кричевський був автором банкноти — 2 гривні (1918 p.), герба України та державної печатки. Іван Мозалевський — графік, автор ілюстрацій до книг, мініатюр на слоновій кістці. І. Мозалевський є автором кредитових білетів вартістю 1000 і 2000 гривень, видрукуваних 1918 року в Берліні. Григорій Золотов — відомий маляр і графік, викладач друкарської школи В. Кульженка Києві. Він є автором грошових знаків на 10 крб., видрукуваного .у Кам'янці-Подільському (1919), та 1000 крб. Олександр Красовський (1891 —1921) — графік, автор грошових знаків 'на 25 і 50 крб., видрукуваних у Києві в квітні 1918-го. Антін Приходько — графік, автор грошових знаків на 25 і 250 крб., видрукуваних 1919-го у Кам'янці-Подільському. Антін Середа (1890—1961) — графік, автор і майстер декоративного мистецтва, професор Художнього інституту в Києві. Автор поштових марок України (10, 20 шагів), видрукуваних у Києві в серпні 1918 року. Емісія грошей в Українській державі (1917 — 1920) КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ Гривня— див. «Ключові терміни і поняття» у темі 2
1. Розвиток творчої діяльності на уроках трудового навчання
2. Розвиток місцевого самоврядування і формування та розвиток бюджетних відносин
3. Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології
4. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
5. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
9. Розвиток перукарського мистецтва в різні історичні часи
11. Конфігурації композитних рамок в англомовному художньому тексті
12. Розвиток освіти в період Київської Русі і доби козаччини
13. Вексельний обЃг. Розвиток вексельних операцЃй на УкраѓнЃ та в Ѓнших економЃчно-розвинутих краѓнах
14. Розміщення і розвиток автомобільної промисловості України
15. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
16. Регіональний розвиток харчової промисловості України
17. Роль та функції експресем у художньому тексті
18. Нефі у турецькій літературі дивану та художньо-стилістичні особливості його сакінаме
19. Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у твоpчості Ліни Костенко
20. Художня культура стародавнього світу
26. Розвиток форм забезпечення банківських кредитів в Україні
27. Постембріональний розвиток тварин
28. Розвиток нервової тканини у безхвостих
29. Формування, ріст і розвиток мітохондрій в гаметогенезі та ранньому ембріогенезі хребетних
30. Вплив важких металів на ріст, розвиток та інші фізіологічні процеси у рослин
31. Розвиток швидкості у військовослужбовців
32. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
33. Розвиток продуктивних сил Канади
34. Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування
35. Державне регулювання в галузі туризму: становлення та розвиток в Україні
36. Напрямок впливу важливих органів самоврядування на розвиток закладів культури в регіонах
37. Розвиток господарсько-правової науки в період з другої половини 1950-х років по кінець 1980-х
41. Лінгвістична база даних українських художніх порівнянь
42. Мова та історія (розвиток мови)
43. Розвиток мовленнєвої культури учнів
44. Розвиток німецьких антропонімів в історичному та мовно-географічному аспектах
45. Система вправ на розвиток граматичних навичок
46. Антропоніми як самостійний інтертекстуальний елемент в англомовному художньому тексті
47. Розвиток комп’ютерної техніки в 1990–2000 рр.
48. Визвольна війна українського народу під керівництвом Хмельницького. Розвиток України в кінці XX ст.
49. Держава франків: становлення, розвиток та причини розпаду
50. Етнічний розвиток Русі-України
51. Життєвий рівень населення та розвиток культури в УРСР періоду застою (1965–1985 рр.)
52. М.В. Ломоносов та його вклад в розвиток хімічної науки, фізики та техніки
53. Політичний та економічний розвиток Боснії і Герцеговини у 1990-2005 рр.
57. Політичний та соціально-економічний розвиток Греції у 1990–2005 рр.
58. Політичний та соціально-економічний розвиток Сербії у 1990–2005 рр
59. Політичний та соціально-економічний розвиток Чехії у 1990-2005 роках
60. Промисловий розвиток українських земель у довоєнних п’ятирічках
61. Розвиток землеробництва та тваринництва на теренах України
62. Розвиток науки Антропологія в Україні
63. Розвиток польського руху опору в роки другої світової війни
64. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у ІХ–ХІV століттях
65. Соціально-економічний розвиток Київської Русі
66. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
67. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
68. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
69. Україна - Туреччина: розвиток відносин від давнини до сучасності
73. Декоративно-прикладне мистецтво Галичини
74. Експертиза творів скульптури, що становлять художню цінність
75. Культурний розвиток Київської Русі
76. Культурний розвиток України в XV-XVII ст.
77. Основні техніки художнього оформлення Петриківським розписом
78. Розвиток гончарства на Чернігівщині
79. Розвиток кіно
80. Розвиток уявлень про культуру в філософській думці від античності до сьогодення
81. Українська культура: становлення та розвиток
83. Художня культура незалежної України: традиції та новації
85. Карбування металів як один з давніх видів народного декоративно-прикладного мистецтва України
89. Способи відтворення художнього часу у постмодерністському англомовному тексті
91. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії "Мина Мазайло" Миколи Куліша
92. Художня своєрідність роману Ю. Мушкетика "Гайдамаки"
94. Вплив раннього хірургічного лікування на розвиток уролітіазу у обпечених
95. Вплив митно-тарифного регулювання на розвиток міжнародної торгівлі
96. Зовнішньоекономічні зв’язки Японії та розвиток економічних відносин з Україною
97. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі