![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Поняття та ознаки вбивства |
Міністерство освіти і науки України Вінницький державний педагогічний університет ім. М Коцюбинського Кафедра правознавстваКурсова робота «Поняття та ознаки вбивства»Студентк 5-«Б» курсу Притула Валентина Василівна Науковий керівник – ст. викл. Сергійчук С.Л.Вінниця - 2008 ВступВбивство спрадавна вважалося злочином проти людини і засуджувалося як мораллю, так і системою норм і правил, що мають силу закону. Заборона на вбивство була одним з перших табу в людській культурі. Багато в чому це пояснювалося необхідністю продовження роду і зміцнення суспільства. Свобода вбивства загрожувала людству винищуванням, тому спочатку вбивство було засуджене і заборонене в локальних співтовариствах - союзах, племенах і т.д. У міру становлення крупніших людських співтовариств, аж до державних об'єднань, табу на вбивство придбало форму закону, обов'язкового для всіх членів співтовариства. Відомо, що перші законно-положення (як написані, систематизовані сукупності норм і правил поведінки, а також заборон) формуються на основі загальноприйнятих норм моралі, що сформувалися і закріпилися в законах. Вбивство трактується як злочин практично у всіх законодавчих системах - стародавніх і сучасних. Посягання на чуже життя може бути виправдане мораллю і законом лише у виняткових випадках. Для різних суспільств, культур, політичних систем, ці випадки різні. Наприклад, мусульманські норми і правила, закріплені в Корані, не передбачають покарання за вбивство невірного: “ І вбивайте їх, де зустрінете, адже спокуса - гірше, ніж убиение”. Тоді як вбивство правовірного по шаріату повинно каратися смертю. Одна з перших заповідей Біблейського Мойсея, що визнаються як іудеями, так і християнами, свідчить: “Не убий”. Старозавітні правила, що мали для стародавніх іудеїв силу закону, дуже конкретно визначають вбивство як антигромадське діяння. Якщо, згідно Біблії, перший вбивця на Землі Каїн був покараний вічним вигнанням, то згодом за заподіяну іншому смерть вважалася смерть: «Хто ударить людину, так, що він помре, та буде зраджений смерті, а якщо хто з наміром уб'є ближнього підступно (і прибіжить до жертовника), то і від жертовника мого бери його на смерть». У сучасних системах вбивство розглядається як один з найтяжчих злочинів і передбачає суворе покарання, аж до страти у ряді країн. Актуальність теми: концепція правової держави завжди пов'язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.Конституція України (ст. 27) закріпила головне природнє право кожної людини - право на життя: «Кожна людина має невід'ємне право на життя». Актуальності дослідження набуває у зв'язку з необхідністю осмислення відповідних положень нового КК України - перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування та подальшого вдосконалення. Мета і завдання дослідження: метою дослідження є комплексна кримінально-правова характеристика вбивств, передбачених статтями Кримінального Кодексу, та формулювання на її основі науково обгрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.
Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань: - дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки умисного вбивства; - проаналізувати спеціальну літературу з проблем кваліфікації умисних вбивств; - на підставі проведеного аналізу сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства, яке передбачає відповідальність за умисні вбивства; - сформулювати рекомендації по вдосконаленню положень постанови Пленуму Верховного Суду України &quo ;Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи&quo ;. Об'єктом дослідження є поняття та ознаки вбивств, типологія вбивств. Предметом дослідження є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за вказані види умисних вбивств, їх доктринальне розуміння та практика застосування. При цьому основна увага приділялася дослідженню відповідних ознак юридичних складів злочинів, передбачених статтями 116, 117, 118 КК, а також теорія криміналього права щодо поняття та ознак кримінального права України. У першому розділі курсової роботи розглянем поняття та ознаки вбивств, звернемо увагу на вбивство, як на один із найважчих видів злочину, який засуджується у різних країнах. Ознаками вбивста є його склад, і тому потрібно охарактеризувати склад злочину та його складові. Склад злочину складається з чотирьох ознак: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. У другому розділі розглянем коротку характеристику видів убивств. Кримінальний закон передбачає три види вбивств, які розглядаються як здійснені при пом'якшувальних обставинах: умисне вбивство, здійснене в стані сильного душового хвилювання (ст. 116 КК); умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК); умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або при перевищенні заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК) та вбивства при обтяжуючих обставинах: умисне вбивство двох або більше осіб; умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного була у стані вагітності; умисне вбивство заручника; умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю; вбивство вчинене способом, небезпечним для багатьох інших осіб; вбивство із корисливих мотивів; умисне вбивство з хуліганських мотивів; умисне вбивство, особи чи її близького родича, вчинене у звязку з виконанням потерпілим службового або громадського обовязку; умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення; вбивство, поєднане зі зґвалтуванням, або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом; умисне вбивство, вчинене на замовлення; умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузях кримінального права, кримінології, медицини, загальної психології. У роботі використовувались підручники таких авторів як: Кузнєцова В.В., Савченка А.В., Потебенька В., Бажанова М. І., Снігірьова О.П., Матвійчука В.В, Мельника М. І., Дзюби В.П. Всі названі автори дають детальну та обгрунтовану характеристику вбивств, їх видам та ознакам.
Під час роботи використана періодична література, особливо автори таких статей: Пилипчук П., Грищук В., Шульга Л., Остапенко А., та інші. Структурно робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури. Розділ ІОсновними завданнями, що постають перед юридичною наукою і державою, є забезпечення дотримання прав і свобод громадян. У статті 27 Конституції України зазначено: “Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини”. Вбивство є найтяжчим злочином, адже саме життя людини становить найвищу соціальну цінність. Життя є найважливішим благом, яке, у разі смерті людини, не може бути відновлено. Низка законодавчих і підзаконих актів України докладно регулює питання охорони та захисту життя і здоровя громадян (наприклад: Основи законодавства України про охорону здоровя, Закон України «Про запобігання захворювання на снід та соціальний захист населення», Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Деякі питання забзпечення надійної охорони житття та здоровя людини врегульовано міжнародним законодавством (наприклад: Єврпопейською конвенцією з прав людини від 4 листопада 1950р., ратифікованою Україною 17 липня 1997р.; Конвенцією ООН про катування та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність). Ці питання також висвітлено в постановах Пленуму ВС України «Про судову практику в справах про необхідну оборону» від 26 квітня 2002р. та «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоровя особи» від 7 лютого 2003р. Досліженню проблем кримінально-правової протидії злочинам проти життя та здоровя особи в юридичній літературі приділено достатньо уваги. Їх вивчали такі вчені: Бажанов М, Баулін Ю., Борисов В, Бородін С, Глушков Б, ГрищукВ,ЧитловД,ШульгаА. Конституція України (ст. 3) проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Злочини, які посягають на життя і здоров'я особи, визнаються одними з найнебезпечніших. Відповідальність за них передбачена розділом II Особливої частини КК, який називається «Злочини проти життя та здоров'я особи». Цим розділом охоплюється три види злочинних посягань: а) злочини проти життя особи; б) злочини проти здоров'я особи; в) злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров'я особи. В сучасній теорії кримінального права немає єдиного розуміння поняття вбивства. Одні автори вважають, що вбивство – протиправне, умисне чи з необережності позбавлення життя іншої людини. На думку інших авторів, вбивство – передбачене кримінальним законом, винне, суспільно небезпечне діяння, що посягає на життя інщої людини і спричиняє її смерть. Навроцький В.О. визнає вбивство як протиправне винне насильницьке позбавлення життя людини. Згідно чинного КК України (ч1 ст.115), вбивство – умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство відноситься до групи злочинів, які посягають на життя людини. Закон охороняє від злочинних посягань не життя саме по собі як поняття біологічне, повністю підпорядковане закономірностям природи, а життя людини, як необхідну передумову виникнення, існування і розвитку різноманітних суспільних відносин.
Сокольников на XV з'їзді ВКП(б), «ми не повинні думати, що зернові запаси селян — це ознака якоїсь куркульської війни проти пролетарської економічної системи й що ми повинні розпочати кампанію, щоб забрати їх. Якщо ми це зробимо, це означатиме лише повернення до реквізицій». Справі б могли зарадити правильне використання ринкових і фінансових заходів, а також певна міра обачливості. Однак комуністам бракувало і першого, і другого. Згідно з одним із авторів, загалом прихильним до режиму, «політика радянського уряду, який кожного року робив ставку на те, що цьогорічний урожай буде добрий, була відверто нереалістичною» (цит. за Р. Девісом). Словом, «режим поняття не мав, куди він прямує; рішенням, що їх він ухвалював, бракувало чіткості, й вони лише підривали сільське господарство» (за М. Левіним). На XV з'їзді ВКП(б) теж говорилося про це. Так, Камінський засуджував «коливання та непевність у цінах сільськогосподарської продукції», а як приклад навів офіційно встановлені ціни на льон, котрі змінювалися п'ять разів протягом двох років
1. Поняття сущність та ознаки держави
2. Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи
3. Поняття та форми державного устрою
4. Поняття та структура світового ринку
5. Поняття та види державних службовців. Управління в сфері іноземних справ
9. Поняття та система господарського законодавства
11. Поняття та класифікація систем радіоавтоматики
12. Поняття та основні завдання системи валютного регулювання і валютного контролю
13. Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
14. Поняття та основи формування громадянського суспільства в Україні
15. Поняття та структура Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країн СНД
17. Економічна теорія (основні поняття та терміни)
18. Поняття , ознаки та види господарських товариств
19. Поняття, ознаки, класифікація правочинів та їх місце в системі юридичних фактів
20. Світовий ринок: поняття, структура, умови та фактори кон’юнктури, ціни
21. Поняття, форма та функції Конституції України
25. Поняття документу та діловодства в бухгалтерському обліку
26. Підходи до визначення поняття "стадії цивільного процесу" в Україні та РФ
27. Поняття банкрутства в історичному та практичному значенні
29. Поняття підстави та умови матеріальної відповідальності за трудовим правом
30. Поняття процесуальних строків, їх види та значення
31. Поняття, види та форми договорів
32. Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти довкілля
33. Поняття, предмет та зміст господарського договору
34. Поняття, функції та система трудового права України
35. Юридична особа як суб’єкт цивільного права. Поняття створення та припинення юридичної особи
36. Поняття "українське відродження". Періодизація та регіоналістика "українського відродження"
37. Види попиту. Поняття товару та його суть
41. Поняття творчої особи та аналіз її якостей
42. Загальні поняття розвитку рухових здібностей школярів. Силові здібності та їх розвиток
43. Сутність та види інвестицій. Поняття левериджа і його види
44. Поняття екологічної безпеки та її правові форми
45. Поняття економічної інформації, її види та властивості
46. Головні поняття етики та естетики
48. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір
49. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
50. Цивільний та арбітражний процес
51. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
52. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
53. Право власностi та право повного господарського ведення: спiльне та вiдзнаки
61. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
62. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
63. Кредитнi операцiї комерцiйних банкiв, їх сутнiсть та ризикове середовище
64. Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
65. Кредитування підприємств та забезпечення кредитів
66. Сучасні форми та системи оплати праці
67. Розрахунок кошторису, та витрат на вироби народного вжитку
68. Міський бюджет: пріоритети та механізми
69. Iсторія виникнення та становлення державності України: 20 ст
73. Непівська суспільна модель, її протиріччя та причини згортання
74. Постмодернізм та українська історична наука
76. Перша та Друга Малоросійські Колегії
77. Декабристський рух та його поширення на Україні
78. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
79. Становлення, вiйськовий та соцiально-громадський устрiй Запорiзькоi Сiч
80. Обычаи и обряды украинского народа (Звичаи та обряди українського народа)
81. Соціальний та етнічний склад катакомбного населення
82. Повесть о любви Херея и Каллирои (Та peri Chairean kai Kalliroen)
83. Розслідування крадіжок державного та громадського майна
84. Рибні блюда Китаю (морепродукти: риба, краби, креветки та інше). Оформлення і подача блюд
85. М. Бойчук та його концепція розвитку українського мистецтва.
89. Матеріали до уроку по роману Гаргантюа та Пантагрюель
90. Виникнення науки и поняття логічного закону
91. Что такое остеохондроз и в чем таится опасность?
92. Печінка. Її будова, функції та хвороби
93. Світові ринки зброї та військового спорядження
94. Аналіз та удосконалення оперативного управління
98. Розробка та обгрунтування заходів щодо підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства
99. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління