![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Формування правильної дикції у молодших школярів |
ДИПЛОМНА РОБОТА Формування правильної дикції у молодших школярів ЗмістВступ Розділ 1. Теоретичні основи дикції як компонента техніки мовлення 1.1 Зміст та завдання розвитку дикції у початковій школі 1.2 Особливості артикуляції голосних і приголосних звуків Розділ 2. Методика формування дикції у молодших школярів 2.1 Робота вчителя початкових класів над усуненням вад вимови 2.2 Формування у молодших школярів практичних умінь і навичок з дикції 2.3 Шляхи розвитку дикції в учнів початкових класів у процесі експериментального дослідження Висновки Список використаної літератури Вступ Виховання нової людини, в якій гармонійно поєднуються духовне багатство, естетичні, моральні, розумові й фізичні якості, ставить перед школою завдання формувати людську особистість. Важливу функцію у цьому складному процесі відіграє художня література. Маючи зразки літературних творів, учитель, починаючи з початкових класів, успішно здійснює двоєдиний процес навчання і виховання дітей. Освітньо-виховні можливості художньої літератури невичерпні. Але застосувати їх у практичній діяльності вчитель може передусім через виразне читання художніх творів. Педагог має домогтися, щоб виразне слово стало одним із методів пізнання учнями літератури як виду мистецтва, спроможного активно впливати на особистість. Особливо наголошувала на значущості чіткого, виразного читання і мовлення в початковій школі М. Рибнікова, яка стверджувала, що «.це та перша і основна форма конкретного наочного навчання літератури, яка для нас важливіша від будь-якої іншої наочності зорового плану. Ми не заперечуємо наочності зорової, проте самою природою звучного слова визначений основний метод проникнення слова у свідомість — метод його виразної вимови» . Ці актуальні положення М. Рибнікової продовжив і талановито втілював у життя видатний педагог В. Горецький. Він приділяв постійну увагу слову, наголошуючи: «Проблема виховання словом — одна з життєвих і найгостріших проблем, над якими, на мій погляд, передусім треба працювати і в теоретичному і в практичному плані. Тонкість внутрішнього людського світу, благородство морально-емоційних відносин не утвердиш без високої культури словесного виховання» . Виразного читання і мовлення слід навчати всіх дітей, оскільки в кожного з них є певні природні творчі дані, які вчитель може поступово розвивати. Звичайно, що навіть при систематичній роботі над усним словом не всі учні стануть читцями-професіоналами чи акторами. Проте кожний з них зуміє правильно говорити, логічно виражати свої думки, емоційно впливати на співбесідника . Крім того, постійна робота над виразним мовленням сприяє розвитку в них таких цінних якостей, як творча уява, спостережливість, чутливе й уважне ставлення до оточуючої дійсності; виховує в дітей почуття колективізму, привчає їх відчувати себе вільно і впевнено під час виступів перед слухачами; пробуджує інтерес і любов до літератури, підвищує рівень культури мови, збагачує внутрішній світ. Оволодіти основами практики виразного читання й досягти високого результату словесної дії, тобто емоційного впливу на слухача під час мовлення, є навчальним завданням кожного школяра.
Проте насамперед „треба мати певні знання й уміння з техніки мовлення, зокрема володіти основами дикції” . Можна досконало знати положення виразного читання, але якщо не мати відповідно підготовленого, розвиненого мовленнєвого механізму, то високих результатів словесної дії не досягти. Справді, не можна вплинути на слухачів за допомогою мовлення, у якому явно чуються певні вади: нечітко, неправильно вимовляються окремі звуки, слова, вирази або надто різкий, неприємний або приглушений, хриплий голос, до того ж з частим невиправданим диханням. Отже, майстерність мовлення школяра, безпосередність словесної дії вимагають не тільки знань теорії і методики, навичок і умінь виразного читання, а й добре виробленої дикції — комплексу практичних основ вимови (досконале володіння мовним апаратом, уміння правильно користуватися в педагогічних, навчально-виховних цілях мовою і мовленням). Хоча теорія розвитку у молодших школярів основ дикції як елемента техніки мовлення, є досить розробленою (цю проблему досліджували Г. Артоболевський, А. Багмут, В. Бадер, М. Баженов, С. Бернштейн, І. Блінов, Л. Варзацька, Т. Завадська, Л. Горбушина, В. Горецький, Т. Запорожець, А. Капська, Т. Ладиженська, С. Нікольська, Г. Олійник, Л. Павлова, М. Рибнікова, Є.Язовицький та ін., проте прикладні аспекти формування відповідних навичок учнів з дикції висвітлені недостатньо. Особливо ця проблема є актуальною для початкової школи. Оволодіння основами техніки мовлення й, зокрема, дикцією, є необхідною умовою досягнення високої професійної підготовки, педагогічної техніки й майстерності вчителя початкових класів. Якщо педагог навчить учня вслухатися в його мовлення (увиразнене відповідними засобами), цим він збільшить його можливості пізнавати дійсність, збагачувати власне мовлення, що важливо у загальному і культурному розвитку школяра. Зважаючи на важливе значення умінь і навичок оволодіння дикцією учнями початкових класів, і була обрана темадипломної роботи «Формування правильної дикції у молодших школярів». Об’єкт дослідження – дикція як компонент техніки мовлення. Предмет дослідження – методика формування дикції у молодших школярів. Новизна нашого дослідження полягає у педагогічному й методичному обґрунтуванні основ розвитку дикції у молодших школярів та виявленні специфіки розвитку цих умінь на уроках читання в початковій школі. Метою роботи є дослідження методичних особливостей розвитку дикції в учнів початкових класів. Гіпотеза дослідження: якщо у систему роботи з читання систематично включати методично обґрунтовані вправи, що втілюють основні положення теорії і практики техніки мовлення, то це позитивно вплине на формування дикції в учнів початкових класів. Для досягнення мети роботи необхідно розв’язати такі завдання: 1. Виявити зміст та завдання формування дикції у початковій школі. 2. Описати особливості артикуляції голосних і приголосних звуків. 3. Охарактеризувати специфіку роботи вчителя початкових класів над усуненням вад вимови учнів. 4. Визначити методичні основи формування у молодших школярів практичних умінь і навичок з дикції.
5. Організувати і провести експериментальне дослідження, проаналізувати його результати. При написанні роботи були використані такі методи педагогічного дослідження: описовий, порівняльний, аналітико-синтетичний, експериментальний. Для цього використано такі форми роботи: а) аналіз тематичної літератури; б) спостереження; в) бесіди; г) узагальнення експериментальних даних. Практична значущість дипломної роботи випливає з актуальних завдань удосконалення навчально-виховного процесу загалом та уроків читання зокрема, а також з гуманістичних засад гармонійного розвитку особистості школяра. Матеріали дослідження можуть використовувати учителі початкової школи для ефективної реалізації виховного та розвивального потенціалу уроків читання, доповнення навчального матеріалу підручників та інших педагогічних та освітніх цілей. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Розділ 1. Теоретичні основи дикції як компонента техніки мовлення 1.1 Зміст та завдання розвитку дикції у початковій школі Щоб навчити учнів виразно читати, потрібно насамперед навчити їх володіти усним словом, яке має бути виразником їх думок, почуттів; навчити їх впливати на клас за допомогою інтонації. Це можливо лише тоді, коли вони оволодівають всіма засобами виразного читання: технікою мовлення, логікою мови та емоційно-образною виразністю читання. Техніка мовлення складається з таких елементів: дихання — фізіологічної основи мовлення; голосу — головного інструмента читця; дикції — чіткого правильного вимовляння звуків, слів, виразів . Без глибокого знання, практичного засвоєння елементів техніки мовлення не можна досягти виразності читання. Дикцією (лат. dic io — вимова) називають „манеру вимовляти звуки, склади, слова” . Вона є складовою частиною одного з найважливіших засобів виразності мовлення вчителя на уроці. На побутовому рівні в поняття дикції входить „виразна і чітка вимова всіх звуків мови, що полегшує слухове сприйняття мовлення” . Проте для вчителя початкових класів це – базовий інструмент його професійної діяльності. Бездоганна «стерильна» вимова стає основою, на яку педагог накладає індивідуальні мовні характеристики свого персонажа, розроблені відповідно до трактування образу. При необхідності в мові персонажа може з'являтися акцент або прононс, «окання», шепелявість і т. ін. Проте, поза сумнівом, подібними виразними засобами повною мірою здатним користуватися лише людина, котра досконало володіє артикуляцією і голосовим апаратом. Яскравість розробленої мовної характеристики і особливостей дикції персонажа робить його особливо виразним. Відповідно необхідно визначити підготовку вчителя і учня особливостями вимови. Будова артикуляційного апарату зображена на рис. 1. Рис. 1. Органи мовного апарату 1 – губи; 6 — кінчик язика; 2 – зуби; 7 — середня частина спинки; 3 — тверде піднебіння; 8 — задня частина спинки; 4—м'яке піднебіння; 9 — корінь язика; 5 — маленький язичок; 10 — надгортанник; 11 — голосові зв'язки. Пунктиром на рисунку показано положення при піднятому язичку.
Молитва, совершаемая должным образом, - это сила к добру, это одно из средств, используемых Господом для передачи людям драгоценных сокровищ истины. Но молитва не становится тем, чем она должна быть, поскольку речь произносящих ее весьма далека от совершенства. Сатана радуется, когда молитвы, возносимые к Богу, почти невозможно разобрать. Пусть народ Божий учится говорить и молиться таким образом, чтобы правильно излагать великие истины, которыми он владеет. Пусть свидетельство приносится и молитвы совершаются ясно и отчетливо. Таким образом Бог будет прославлен. Все должны наилучшим образом использовать дар речи. Бог требует более возвышенного, более совершенного служения. Он бесчестится из-за косноязычия или несовершенной дикции человека, который благодаря старательным усилиям мог бы стать Его достойным глашатаем. Слишком часто истина искажается несовершенством канала, через который она передается. Господь призывает всех, кто связан с Его служением, уделить внимание совершенствованию речи, чтобы эти люди могли достойным образом излагать доверенные им великие и торжественные истины
1. Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови
3. Використання дитячої літератури для формування екологічної культури молодших школярів
4. Методика формування ігрової діяльності у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
5. Методика формування у молодших школярів навичок живопису у процесі малювання натюрморту
9. Формування геометричних понять у молодших школярів
10. Формування графічних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання
11. Формування екологічної культури молодших школярів у сучасній початковій школі
12. Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів
13. Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення
14. Формування навички швидкого читання у молодших школярів
16. Формування у молодших школярів граматичних понять роду, числа і відмінка іменників
17. Формування у молодших школярів комунікативних умінь і навичок на уроках рідної мови
18. Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
19. Формування у молодших школярів організаційних умінь і навичок
20. Формування у молодших школярів читацьких інтересів у процесі роботи з дитячою художньою книжкою
21. Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу
25. Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі
26. Види трудової діяльності молодших школярів
27. Використання засобів логіко-емоційної виразності у читанні молодших школярів
28. Вплив темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра
29. Гра як метод виховання молодших школярів
31. Особливості методики корекції порушення постави молодших школярів засобами фізичних вправ
32. Особливості форм і методів навчання молодших школярів з урахуванням психічного розвитку дитини
33. Педагогічні основи використання загадок як засобу розумового виховання молодших школярів
34. Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів
35. Психологічні умови розвитку уваги у молодших школярів
36. Рівні роботи в розвитку мовлення молодшого школяра
37. Розвиток зв’язного мовлення молодших школярів при вивченні теми "Прислівник"
41. Розвиток у молодших школярів уявлень про народне мистецтво (на прикладі творчості Катерини Білокур)
42. Розвиток уяви та літературних здібностей молодших школярів
43. Самостійна учбова діяльність молодших школярів
44. Статеве виховання молодших школярів
45. Фізичне виховання молодших школярів у напрямку родина-школа
46. Формування здорового способу життя школярів засобами фізичної культури
47. Формування читацької компетентності у школярів
48. Шляхи розвитку у молодших школярів бережливого ставлення до природи
49. Засоби стимулювання навчальної активності молодших школярів
50. Збагачення словникового запасу молодших школярів під час засвоєння граматико-орфографічних знань
51. Евристична бесіда як метод розвитку пізнавальної активності молодших школярів
52. Виховання в сім’ї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра
53. Виховання наполегливості молодших школярів у процесі позакласної ігрової діяльності
57. Прояви агресивності молодших школярів
58. Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів
59. Розвиток мовлення молодших школярів
60. Роль уваги у навчальній діяльності молодших школярів
61. Вплив спеціальних вправ на рівень фізичної підготовленості школярів молодшого шкільного віку
62. Наступність у формуванні природничих знань у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку
64. Формування украiнськоi народностi. Походження та поширення назви "Украiна"
65. Правильные многогранники или тела Платона
67. Вплив моральних якостей вчителів на процес формування майбутніх громадян України
69. Как правильно выбрать весы для работы в лаборатории (аналитические и лабораторные весы Госметр)
73. Независимость событий в примере Бернштейна с правильным тетраэдром
74. Как правильно назначить цену за свою работу
75. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
76. Качественное лидерство: давайте команде правильные сигналы
77. Правильное применение удобрений
78. Формування духовності учнів у навчальному процесі
79. Развитие у ребенка понятий правильного и неправильного
80. Необходимые условия принятия правильных решений
81. "Правильно выбранное время"
82. Шляхи формування правової держави в Україні
83. Проверка полноты и правильности синтетического учета по валютному счету
84. Формування недержавного сектору економіки на прикл приватизації
85. О некоторых критериях правильности устной русской речи
89. АПК, його галузева структура і необхідність формування
90. Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації
92. CSS: правильное использование - залог успеха
93. Значение правильного питания
94. Авторитет батьків та їх вплив на формування особистості дитини
95. Как правильно оформить прием на работу нового сотрудника
96. Роль НБУ у формуванні банківської системи
98. Контроль НБУ у механізмі формування рівноваги на грошовому ринку