|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Экономика и Финансы Международные экономические и валютно-кредитные отношения
Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення |
Карабин, 6x60 мм. Реферат на тему: «Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення» Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності та завдання її статистичного вивчення Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють діяльність вітчизняних та іноземних суб’єктів господарювання, що заснована на взаємовідносинах або на території України, або за її межами. Соціально-економічна сутність зовнішньоекономічних зв’язків виявляється у їх значенні для розвитку національної економіки, у вирішенні завдань внутрішньої та зовнішньої політики. ЗЕД вітчизняних підприємств визначається передусім експортно-імпортними операціями, які можуть мати різні види та форми. Вид зовнішньоекономічних зв’язків характеризують напрямом товарного потоку (експортні, імпортні) чи структурною ознакою. До форм зв’язку (зовнішнього прояву його сутності) відносять торгівлю, бартер, туризм, інжиніринг, франчайзинг, лізинг, інформаційний обмін, консалтинг тощо. ЗЕД ототожнюють, передусім, із зовнішньоторговельними операціями, оскільки їх питома вага у загальному обсязі сягає біля 80%. Окрім того, зовнішня торгівля товарами і послугами є найвагомішою складовою поточних операцій з «іншим світом» СНР. Статистика, досліджуючи зовнішньоекономічні зв’язки, формує базу даних, яка всебічно відображає стан економічних відносин х іншими державами. Ця інформація використовується для аналізу явищ та процесів у сфері міждержавних відносин, для прийняття стратегічних рішень. Стан та динамічні зміни у ЗЕД статистика характеризує з кількісного боку за різними ознаками на основі системи показників, які дають можливість виявлення певних закономірностей, що проявляються в зміні явища, структурних його зрушеннях, розпаоділі одиниць сукупності чи у взаємній залежності ознак. Дані статистики ЗЕД використовують державні та регіональні органи влади як підгрунття розробки програм чи моделювання тенденцій розвитку економіки в цілому зовнішньоекономічної сфери зокрема. Користувачами даних статистики ЗЕД виступають також безпосередні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності. Інформаційна база статистики ЗЕД використовується в аналітичних цілях при контролі наповнення бюджету країни, при регулюванні міждержавних потоків та ін. Окрім забезпечення зацікавлених організацій та осіб інформацією про стан і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, завдання статистики полягають у розробці методів розрахунку системи взаємовов’язаних показників, що характеризують динаміку та структуру ЗЕД. З переходом на міжнародні стандарти обліку зовнішньоекономічних операцій внесено зміни в організацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтується на даних митного обліку. Об’єкти спостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основу покладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТНЗЕД) – версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), що є міжнародною багатоцльовою класифікайційною системою.
Цифровий код ТНЗЕД складається з наступних елементів: перші шість цифр означають код товару; ті ж шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару за Комбінованою номенклаьурою Європейського союзу; дев’ята цифра призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій. Особливістю УКТЗЕД є те, що вона враховує національну специфіку товарообміну України з іншими країнами та містить докладну деталізацію товарів, що предствлені не тільки за конкретними найменуваннями , але і з урахуванням складу продуктів, технології їх виготовлення, основних технічних характеристик. Статистика міжнародної торгівлі Сутність та система показників статистики міжнародної торгівлі Міжнародна торгівля – це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівля всіх країн світу. Як потужний фактор розвитку національного господарства окремих країн та міжнародної економіки в цілому, вона складається із зустрічних потоків – експорту та імпорту і характеризується торговельним сальдо та торговельним оборотом. Дані, що характеризують міжнародну торгівлю України у 2002 році наведені. Як показують представлені дані, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі спостерігалься лише в торгівлі товарами з країнами СНД. В статистиці міжнародну торгівлю характеризують наступні показники: Обсяг загального експорту країни (Е). Обсяг загального імпорту країни (І) Їх величинав визначається сумуванням вартості товарів і послуг відповідно експортного та імпортного потоків. 3. Експортна квота () – відбиває значимість експорту для національного господарства і є способом обмеження пропозиції товарів на експорт, запобігання зниження експортних цін, а отже, і доходів від експорту. Квотування експорту може спрямовуватися на забезпечення пропозиції товару всередині країни та для недопущення надмірного підвищення цін на внутрішньому ринку. 4.Імпортна квота () – характиризує значимість імпорту для національноо господарства і є формою нетарифних обмежень ввезення товарів у країну. Може накладатися як на окремі види товару, так і на загальну масу товарів країни чи на групи країн. Розрізняють два види імпортної квоти: абслютна – встановлена кількість товарів, дозволених для ввезення, і тарифна – дозвіл на ввезення конкретного товару протягом визначеного періоду зі сплатою мита за пониженою ставкою. 5.Сальдо зовнішньої торгівлі () – харктеризує експортну орієнтацію економіки країни () чи імпортну залежність () 6.Зовнішньоторговельний оборот ()- характеризує загальний обсяг експортного та імпортного потоків. 7.Зовнішньоторговельна квота () – комплексний показник економіки, що характеризує частку зовнішньоторговельного оборотуу ВВП; 8.Питома вага експорту (імпорту) країни в загальному обсязі ()) – харктеризує географічну структуру міжнародної торгівлі 9.Ступінь залежності економіки країни від міжнародної торгівлі () – характеризує частку зовнішньоторговельного обороту у ВНП. Статистика зовнішньої торгівлі вивчає рух товарів через кодон, виконує облік виконаних робіт та послуг. Крім того, її завданнями є розробка системи показників, які характеризують розміри, динаміку і структуру зовнішньої торгівлі, аналіз факторів, що обумовлюють основні тенденції їх розвитку, а також вивчення взаємозв’язків між показниками зовнішньої торгівлі та іншими показниками економічної діяльності держави.
Статистика збариє й аналізує дані, які характеризують обсяг товарообороту3 з іншими державами; стан торговельного балансу ; обсяг експорту й імпорту та зміни в їх товарній структурі; географічний розподіл зовнішньоторговельного обороту. Це дозволяє аналізувати результати розвитку економічних зв’язків з іншими країнами, пропорційність зовнішньої торгівлі, темпи зміни експортно-імпортних операцій. Надзвичайно важливими для аналізу зовнішньоторговельних операцій, виявлення тенденцій і перспектив їх розвитку, для орієнтації країни у світовій торгівлі є показники, що характеризують географічнмий розподіл товарообороту. Методичні основи обліку послуг зовнішньої торгівлі Об’єктом статистичного спостереження статистики зовнішньоекономічних зв’язків є не тільки товари, ай зовнішньоекономічні послуги. За сотанні роки значення зовнішньої торгівлі послугами для розвику світової економіки значно зросло. Все більшого значення набувають такі спеціалізовані послуги, як проектно-конструкторські , будівельні та монтажні роботи, підготовка програмного забезпечення і технічного обслуговування обчислювальної техніки, маркетинг та ін. Послуги, що експортуються та імпортуються, не можуть підлягти митним процедурам, тому статистичне спостереження за цими операціями необхідно здійснювати шляхом введення статистичної звітності, опитування виробників та користувачв зовнішньоеокономічними послугами, реєстраційних записів валютно-фінансових органів. Статистичний відділ ООН рекомендує наступні методи отримання необхідних даних з послуг: опитування виробників та користувачів послуг про обсяги продажу особам (експорт) і закупока у осіб (імпор), які не мешкають в країні; реєстраційні записи валютно-фінансових органів про виплати, які були проведені за еордон та одержані з-за кордону у зв’язку з наданням послуг. Експорт та імпорт послуг може здійснюватися в різних формах: споживач може приїхати в країну виробника (туризм); виробник може приїхати в країну споживача (консультаційні послуги); виробник і споживач можуть зустрітися з а межами своїх відповідних країн (транспортні послуги); послуга може забезпечуватися за допомогою міжнародних електрозв’язків (комп’ютерні послуги). Транспортні послуги включають вантажні і пасажирські перевезення усіма видами транспорту, а також інші розподілені і допоможні послуги, включаючи оренду транспортного обладнання разом з екіпажем, транспортування трубопроводами, здійсненні резидентами однієї країни з метою обслуговування резидентів іншої країни. Основний обсяг перевезень як пасажирських, так і вантажних здійснюється транспортними компаніями шляхом експлуатації транспортних засобів і подібного обладнання. Подорожі, як компонент платіжного балансу, охоплює ті товари та послуги, які були придбані у економіки даної країни приїжджими особами протягом терміну їх перебування на економічній території даної країни, що не перевищує 1 рік. У величину цього показника не включаються міжнародні перевезення іноземних туристів, які відображаються у компоненті перевезення пасажирським тарнспортом.
Зі свого боку радянські історики вважають, що реформи відкрили для Росії епоху переходу від феодалізму до буржуазного, капіталістичного суспільства. Зрозуміло, реформи мали серйозні недоліки, але існує загальна згода, що без них подальша соціально-економічна модернізація імперії була б неможливою. На Україні, де кріпаки складали близько 42 % всього населення порівняно з 35 % в середньому по імперії, звільнення селян мало ще більші наслідки. Вдосконалення системи освіти, поширення юридичного захисту, зміцнення й поглиблення місцевого самоврядування — все це примножувало можливості вираження національних особливостей і місцевих інтересів. Звісно, що віднині різноманітні ідейні течії, включаючи ідеологію української національної ідентичності, легше могли знайти шлях до широких кіл громадськості. Зміни та реформи, що впроваджувалися в Австро-Угорській та Російській імперіях відповідно у 1848 р. та 1860-х роках, мали важливі подібні риси. Як захід, вимушений в обох імперіях, особливо Австрійській, ці реформи проводили «згори» режими, що продовжували утримувати політичну владу
1. Соціально-економічна сутність приватизації та її роль у трансформації відносин власності
2. Соціально-економічна концепція походження держави: її позитивні риси та недоліки
3. Економічна сутність вивчення аналізу статистики зовнішньої торгівлі
4. Економічна сутність основних фондів підприємства та шляхи їх відтворення
9. Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні
10. Соціально-педагогічна діяльність з дітьми схильними до алкоголізму
11. Сутність та систематизація митних режимів при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
12. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку політичної системи суспільства
13. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
14. Роль власності у соціально-економічних процесах
15. Економічна ефективність виробництва
16. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
Мультиплеер "Антошка". 
Ниблер силиконовый "Зайчик", голубой. 
Мягкий пол универсальный, зеленый, 33x33 см (9 деталей). 17. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
18. Економічна ефективність птахівництва
19. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
20. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
21. Соціально-економічний розвиток Австрії та Швейцарії
25. Політичний та соціально-економічний розвиток Болгарії у 1990–2005 рр.
26. Політичний та соціально-економічний розвиток Естонії у 1990–2005 рр.
27. Політичний та соціально-економічний розвиток Словаччини у 1993-2005 рр.
28. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
29. Соціально-економічний розвиток білоруських земель у ІХ–ХІV століттях
30. Соціально-економічний розвиток Київської Русі
31. Соціально-економічний розвиток України у XVII ст.
32. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIX ст.
Мультиплеер "Улыбка". 
Подушка, с лузгой гречихи, 50x68 см. 
Кондиционер для белья BioMio "BIO-SOFT" с экстрактом хлопка и эфирным маслом эвкалипта, 1,5. 33. Соціально-економічний розвиток Чехії та Словаччини у XVIII столітті
34. Соціально-економічні реформи Маргарет Тетчер
36. Соціально-педагогічна робота як нагальна потреба розвитку українського суспільства
41. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
42. Економічна ефективність організації виробництва пальто
43. Науково-технічний прогрес: напрямки та економічна ефективність. Порядок створення підприємства
44. Соціально-економічні наслідки монополії
45. Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність
46. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
47. Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
48. Контрольна з зовнішньоекономічної діяльності2
Батут. 
Кружка-хамелеон "Разогрей Звезду". 
Пенка для купания малышей "Arau Baby", 400 мл. 50. Облік зовнішньоекономічної діяльності
51. Організації обліку ЗЕД - зовнішньоекономічної діяльності
53. Соціальні проблеми в романах Дж. Стейнбека "Грона гніву" та "Зима тривоги нашої"
57. Ліцензування, квотування та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
58. Соціальний захист прав дітей, як складова діяльності соціального педагога
59. Поняття та структура Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності країн СНД
60. Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
61. Організація та напрями підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства
63. Сутність та соціальне призначення держави
64. Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
Игра настольная "Шакал". 
Спиннер трехлучевой "Цветомузыка", с bluetooth (белый). 
Набор из 100 шариков. 65. Зовнішня економічна діяльність
66. Сутність соціального контролю у сфері праці
67. Сутність технологій в соціальній роботі
68. Экономические, социальные и культурные права (Економічні, соціальні та культурні права)
69. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
75. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
76. Економіка праці та соціально-трудових відносин
77. Виховна діяльність бібліотек вищих навчальних закладів у сучасних соціально-комунікаційних умовах
78. Діяльність соціального педагога дозвіллєвої сфери
79. Про практичність соціальної психології
80. Соціальні ролі та особистість
Пеленка непромокаемая "Наша мама" детская (70х100 см). 
Микрофон "Пой со мной! Песенки Владимира Шаинского". 
Шкатулка ювелирная "Moretto", 18x13x5 см. 81. Планування економічного і соціального розвитку соціальних служб
82. Соціальність і культура. Життєвий простір
84. Економіка праці й соціально-трудові відносини
89. Економічна теорія предмет і методи вивчення
90. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
91. Маркетингова сутність реклами
92. Контрольна по зовнішньоекономічній діяльності
93. Поняття та сутність менеджменту
94. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
95. Соціальні групи
Бумага "Color Copy" А4, белая, 150 листов. 
Солнцезащитные шторки Spiegelburg "Капитан Шарки. Capt'n Sharky". 
Ручка-стилус шариковая сувенирная "Николай". 97. Міжнародна економічна система та її головні елементи
98. Сутність витрат та методи їх зниження
99. Право як спеціальне соціальне явище
Совок №5. 
Совок большой. 
