![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Компьютеры, Программирование
Программное обеспечение
Реалізація суперскалярної обробки в Athlon 64.2. SpeedFan 4.27, тестування температури CPU, HHD, швидкості кулерів |
Реалізація суперскалярної обробки в A hlo 64. SpeedFa 4.27/ тестування температури CPU, HHD, швидкості кулерів. 1.Подуктивність і розрядність зовнішньої шини даних є основними характеристиками центрального процесора, що визначають швидкодію, з якою дані передаються в процесор або з нього. Коли говорять про шину процесора, найчастіше мають на увазі шину даних, представлену як набір з'єднань (або виводів) для передачі або прийому даних. Чим більше сигналів одночасно поступає на шину, тим більше за дані передається по ній за певний інтервал часу і тим швидше вона працює. Розрядність шини даних подібна до кількості смуг руху на швидкісній автомагістралі; точно так, як і збільшення кількості смуг дозволяє збільшити потік машин по трасі, збільшення розрядності дозволяє підвищити продуктивність. Дані в комп'ютері передаються у вигляді цифр через однакові проміжки часу. Для передачі одиничного біта даних в певний часовий інтервал посилається сигнал напруги високого рівня, а для передачі нульового біта даних — сигнал напруги низького рівня (біля Про В). Чим більше ліній, тим більше бітів можна передати за один і той же час. Сучасні процесори типу Pe ium мають 64-розрядні зовнішні шини даних. Це означає, що процесори Pe ium, включаючи Pe ium 4, A hlo ХР, A hlo 64 і навіть I a ium/I a ium 2, можуть передавати в системну пам'ять (або отримувати з неї) одночасно 64 битий (8 байт) даних. Уявімо собі, що шина — це автомагістраль з рухомими по ній автомобілями. Якщо автомагістраль має всього по одній смузі рухи в кожну сторону, то по ній в одному напрямі в певний момент часу може проїхати тільки одна машина. Якщо ви хочете збільшити пропускну спроможність дорогі, наприклад, удвічі, вам доведеться її розширити, додавши ще по одній смузі руху в кожному напрямі. Таким чином, 8-розрядну мікросхему можна представити у вигляді однополосной автомагістралі, оскільки в кожен момент часу по ній проходить тільки один байт даних (один байт рівний восьми бітам). Аналогічно цьому, 32-розрядна шина даних може передавати одночасно чотири байти інформації, а 64-розрядна подібна до швидкісної автостради з вісьма смугами руху. Розрядність шини даних процесора визначає також розрядність банку пам'яті. Це означає, що 32-розрядний процесор, наприклад класу 486, прочитує з пам'яті або записує в пам'ять 32 битий одночасно. Процесори класу Pe ium, включаючи Pe ium III, Celero , Pe ium 4, A hlo XP і Duro , а також 64-розрядні процесори I a ium і A hlo 64 прочитують з пам'яті або записують в пам'ять 64 битий одночасно. Оскільки стандартні 72-контактні модулі пам'яті SIMM мають розрядність, рівну всього лише 32, в більшості систем класу 486 встановлюють по одному модулю, а в більшості систем класу Pe ium — по два модулі одночасно. Розрядність модулів пам'яті DIMM рівна 64, тому в системах класу Pe ium встановлюють по одному модулю, що полегшує процес конфігурації системи, оскільки ці модулі можна встановлювати або видаляти поодинці. Кожен модуль DIMM має таку ж продуктивність, як і цілий банк пам'яті в системах Pe ium. Починаючи з 2003 року класичні принципи додавання модулів пам'яті DIMM почали мінятися, оскільки з'явилися двохканальні набори мікросхем I el 865/785 для процесорів Pe ium 4/Celero 4 і перші набори мікросхем для A hlo 64.
В цілях підвищення продуктивності пам'яті для цих і більшості інших, якщо не всіх, наборів мікросхем буде потрібно установку ідентичних пар модулів пам'яті DIMM. Модулі пам'яті RIMM (Rambus I li e Memory Modules) в деякому роді унікальні, оскільки використовують власний набір інструкцій. Ширина каналу пам'яті досягає 16 або 32 битий. Залежно від типу використовуваного модуля і набору мікросхем системної логіки, модулі встановлюються окремо або попарно. Шина адреси Шина адреси є набором провідників; по ним передається адреса елементу пам'яті, в яку або з якої пересилаються дані. Як і в шині даних, по кожному провідникові передається один біт адреси, відповідний одній цифрі в адресі. Збільшення кількості провідників (розрядів), використовуваних для формування адреси, дозволяє збільшити кількість осередків, що адресуються. Розрядність шини адреси визначає максимальний об'єм пам'яті, що адресується процесором. Уявіть собі наступне. Якщо шина даних порівнювалася з автострадою, а її розрядність — з кількістю смуг руху, то шину адреси можна асоціювати з нумерацією будинків або вулиць. Кількість ліній в шині еквівалентно кількості цифр в номері будинку. Наприклад, якщо на якійсь гіпотетичній вулиці номера будинків не можуть складатися більш ніж з двох цифр (десяткових), то кількість будинків на ній не може бути більше ста (від 00 до 99), тобто 102. При тризначних номерах кількість можливих адрес зростає до 103 (від 000 до 999) і так далі. У комп'ютерах застосовується двійкова система числення, тому при двохрозрядній адресації можна вибрати тільки чотири осередки (з адресами 00, 01, 10 і 11), тобто 22, при трьохрозрядній — вісім (від 000 до 111), тобто 2J. Наприклад, в процесорах 8086 і 8088 використовується 20-розрядна шина адреси, тому вони можуть адресувати 22° (1 048 576) байт, або 1 Мбайт пам'яті. Об'єми пам'яті, що адресується процесорами I el, приведені в табл. 3.3. Шини даних і адреси незалежні, і розробники мікросхем вибирають їх розрядність на свій розсуд, але, ніж більше розрядів в шині даних, тим більше їх і в шині адреси. Розрядність цих шин є показником можливостей процесора: кількість розрядів в шині даних визначає здатність процесора обмінюватися інформацією, а розрядність шини адреси — об'єм пам'яті, з яким він може працювати. Внутрішні регістри Кількість бітів даних, які може обробити процесор за один прийом, характеризується розрядністю внутрішніх регістрів. Регістр — це, по суті, елемент пам'яті усередині процесора; наприклад, процесор може складати числа, записані в двох різних регістрах, а результат зберігати в третьому регістрі. Розрядність регістра визначає кількість розрядів оброблюваних процесором даних, а також характеристики програмного забезпечення і команд, що виконуються чіпом. Наприклад, процесори з 32-розрядними внутрішніми регістрами можуть виконувати 32-розрядні команди, які обробляють дані 32-розрядними порціями, а процесори з 16-розрядними регістрами цього робити не можуть. У більшості всіх сучасних процесорів внутрішні регістри є 32-розрядними. Процесори I a ium і A hlo 64 мають 64-розрядні внутрішні регістри, які необхідні для повнішого використання функціональних можливостей нових версій операційних систем і програмного забезпечення.
У деяких дуже старих процесорах розрядність внутрішньої шини даних (а шина складається з ліній передачі даних і регістрів) перевищує розрядність зовнішньої. Наприклад, в процесорах 8088 і 386SX розрядність внутрішньої шини тільки удвічі більше розрядності зовнішньої шини. Такі процесори (їх часто називають половинчастими або гібридними) зазвичай є дешевшими варіантами початкових. Наприклад, в процесорі 386SX внутрішні операції 32-розрядні, а зв'язок із зовнішнім світом здійснюється через 16-розрядну зовнішню шину. Це дозволяє розробникам проектувати відносно дешеві системні плати з 16-розрядною шиною даних, зберігаючи при цьому сумісність з 32-розрядним процесором 386. Якщо розрядність внутрішніх регістрів більше розрядності зовнішньої шини даних, то для їх повного завантаження необхідно декілька циклів прочитування. Наприклад, в процесорах 386DX і 386SX внутрішні регістри 32-розрядні, але процесору 386SX для їх завантаження необхідно виконати два цикли прочитування, а процесору 386DX достатньо одного. Аналогічно передаються дані від регістрів до системної шини. У процесорах Pe ium шина даних 64-розрядна, а регістри 32-розрядні. Така побудова на перший погляд здається дивною, якщо не враховувати, що в цьому процесорі для обробки інформації служать два 32-розрядні паралельні конвеєри. Pe ium багато в чому подібний до двох 32-розрядних процесорів, об'єднаних в одному корпусі, а 64-розрядна шина даних дозволяє швидше заповнити робочі регістри. Архітектура процесора з декількома конвеєрами називається суперскалярною. Сучасні процесори шостого покоління, наприклад Pe ium HI/4 і A hlo XP, мають цілих шість внутрішніх конвеєрів для команд, що виконуються. Хоча деякі з вказаних внутрішніх конвеєрів спеціалізовані (тобто призначені для виконання спеціальних функцій), ці процесори можуть все ж таки виконувати шість (Pe ium 4) або дев'ять (A hlo XP) команд за один цикл. Режими процесора Всі 32-розрядні і пізніші процесори I el, починаючи з 386-го, можуть виконувати програми в декількох режимах. Режими процесора призначені для виконання програм в різних середовищах; у різних режимах можливості чіпа неоднакові, тому що команди виконуються по-різному. Залежно від режиму процесора змінюється схема управління пам'яттю системи і завданнями. Процесори можуть працювати в трьох режимах: реальному, захищеному і віртуальному реальному режимі (реальному усередині захищеного). Реальний режим У первинному IBM РС використовувався процесор 8088, який міг виконувати 16-розрядні команди, застосовуючи 16-розрядні внутрішні регістри, і адресувати тільки 1 Мбайт пам'яті, використовуючи 20 розрядів для адреси. Все програмне забезпечення РС спочатку було призначене для цього процесора; воно було розроблене на основі 16-розрядної системи команд і моделі пам'яті об'ємом 1 Мбайт. Наприклад, DOS, все програмне забезпечення DOS, Wi dows від 1 х до Зл: і всі застосування для Wi dows від 1 х до 3х написані з розрахунку на 16-розрядні команди. Ці 16-розрядні операційні системи і додатки були розроблені для виконання на первинному процесорі 8088. Пізніші процесори, наприклад 286, могли також виконувати ті ж самі 16-розрядні команди, що і первинний 8088, але набагато швидше.
Это решение может подтвердить реали- } зацию образца разработки, который спрячет подробности механизма соединения от большинства приложений, делая легким добавление поддержки для новых почтовых протоколов программного уровня. Другим примером является гибкость, с которой клиент может анализировать новые протоколы программного уровня или форматы данных; полученных из служб. Поставщики служб беспроводного Интернета могут периодически переконструировать свои службы. Гибкость вашего приложения MIDP может сохранить вам много времени и усилий, так что вы можете избежать переконструирования вашего приложения для приспособления к изменениям в сетевых службах и серверных компонентах. Взгляд на службу беспроводного Интернета с точки зрения архитектора позволит вам предвосхитить такого рода проблемы. Качества системного уровня. Качества системного уровня включают безопасность, управляемость и восстанавливаемость. Безопасность — это измерение того, насколько хорошо приложение блокирует вторжения и предотвращает повреждения, наносимые несанкционированными пользователями
2. Аналіз випуску готової продукції та її реалізації
3. Механізм реалізації форфейтингу
4. Контроль і ревізія виробничої діяльності та реалізації продукції, робіт і послуг
5. Облік готової продукції та її реалізації
9. Загальна характеристика договірних відносин щодо реалізації сільськогосподарської продукції
10. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
11. Реалізація і застосування права
12. Реалізація Конституції України
13. Специфіка реалізації положень теорії доказів і норм чинного КПК України
14. Шляхи вдосконалення реалізації соціальної функції держави
15. Роль ведучого в реалізації авторського задуму на Запорізькому телебаченні
16. Реалізація категорії ретроспекції в сучасних газетних текстах
17. Програмна реалізація криптографічного алгоритму RC5
18. Проектування web-додатку для обліку поставки та реалізації товарів
19. Реалізація функцій ABS(X), [X], {x}
25. Розробка і реалізація стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок
27. Оперативно-тактичні плани та бюджети як інструменти реалізації стратегічних планів і програм
29. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
30. Проект "Інноваційна вища освіта. Реалізація методології проектування техніки в межах НТУУ "КПІ"
31. Реалізація шляхів естетичного виховання першокласників у процесі формування каліграфічної навички
32. Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур
34. Особливості формування виручки від реалізації продукції в підприємствах комунальної власності
35. Аналіз виробництва та реалізації продукції
36. Аналіз реалізації продукції та прибутку від реалізації
37. Підприємство як основний суб’єкт реалізації нововведень
41. Біологічна активність S-заміщених похідних 2-метил-4-меркапто-8-метоксихіноліну
42. Акустичні характеристики звуків дихання та методи їх реєстрації і обробки
43. Модернізація механізму товаровідтягування побутової трикотажної машини "Українка-2"
44. Проект "Глобалстар". Геодезические спутники /ERS-1,ERS-2/
46. Адвокатура во 2 половине XIX в
47. Правовая система России во 2-й половине XlX - начале ХХ вв. Судебная реформа
48. 1. Документы первичного учёта в органах МВД, прокуратуре и судах. 2. Динамические ряды и их виды
50. Шпоры по зарубежной литературе 2-й половины 20 в.
51. Японо-Советско-Германские отношения перед 2 мировой войной
53. Приход фашистов к власти в Германии, как предпосылка к началу 2-ой мировой Войны
57. Организация файловых систем в OS (2 (WinWord)
61. Инфильтративный туберкулез легких S1-2,6 справа
62. Внешняя политика СССР накануне 2-й мировой
63. Проект трехкорпусной выпарной установки для концентрирования Gн=4,2 кг/с цельного молока
64. Расчет конденсационной турбины мощностью 165МВт на основе турбины-прототипа К-160-130-2 ХТГЗ
65. Газоочистка №2 ОАО "АВИСМА"
66. Автоматизация фильтровального отделения установки 39/2 (Депарафинизации масел)
67. 2. Особенности свойств резин как конструкционного материала
68. Проект зон ТО-2 и ПР с разработкой слесарно-механического отделения
69. Разработка технологического процесса ТО-2 автобуса ЛиАЗ-677
73. Шпаргалки по физике за 2 курс, 2 сесестр (УГТУ-УПИ)
74. Шпаргалка по философии (для 2 курса ТГТУ г.Тамбов)
75. Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його оптимізації
76. Особенности развития японской экономики после 2-ой мировой войны
77. Билеты по менеджменту за 1 семестр 2-го курса (2003г.)
78. Технико–экономический анализ ДРСУ-2 города Сочи
80. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
81. Общественно-политическое движение 2-ой половины ХIХ в.
82. Япония после 2-й мировой войны
83. Анархизм в Европе в 1/2 XX века
84. Внешняя политика России во 2 половине 19 века
89. В-2 - бомбардировщик 21 века
90. Рей Брэдбери. 451 по Фаренгейту
91. Искусство Римской империи 2 в. н.э.
92. Искусство второй половины Нового царства (14 - 2 вв. до н.э.)
93. Проблема "Отцов и детей"-2
94. Разбор рассказа Л. Андреева "В тумане"
95. "Вечная тайна истоков добра и зла" (по 2-ой главе "Мастера и Маргариты)
96. Построение линии пересечения 2-х конусов и цилиндра
98. Pl 2
99. Литература - Офтальмология (Офтальмологический паспорт студента 2)