|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Экономика и Финансы Менеджмент (Теория управления и организации)
Економічні та правові основи управління організацією |
Ночник-проектор "Звездное небо и планеты", фиолетовый. 
Коврик для запекания, силиконовый "Пекарь". Зміст Вступ 1. Принципи та методи управління 2. економічні основи управління організацією 2.1. Політика оплати праці 2.2. Управління фінансами підприємства 2.3. Управління виробничими інвестиціями 2.4. Управління витратами на підприємстві 2.5. Управління продуктивністю праці 3. правові основи управління організацією висновок Перелік посилань Вступ Аналіз досвіду розвитку промислово розвитих країн свідчить про те, що перехід від вузької спеціалізації до інтеграції спостерігається в змісті і характері управлінської діяльності. Вивчення тенденції розвитку суспільного виробництва показує постійне ускладнення його технологічної складової, структури реалізованих соціально-економічних цілей, поява нових форм власності і, як наслідок цих тенденцій, нарощування обсягу внутрішніх і зовнішніх зв'язків виробничих організацій. Відповідно ростуть обсяг і розмаїтість «стиків» при рішенні виробничо-технологічних і соціально-економічних задач керування. Кожен такий «стик» — потенційне джерело управлінських ситуацій, що вимагають інтеграції всіх складових (всіх елементів) системи. По оцінці фахівців, кінець XX в. — час динамічних умов конкуренції. Йде вже не просто боротьба компаній за свою «ринкову нішу», а «гонка за кожен метр» на всіх напрямках; прискорення нововведень, пошук висококваліфікованих кадрів, залучення споживачів у сферу корпоративного впливу. Нові підходи усе більш погоджуються з «глобалізацією бізнесу», переходом до нової моделі економічного росту. 1. Принципи та методи управління Принципи управління, актуальні і сьогодні, розробив сучасник Ф.Тейлора француз А.Файоль. Всі здійснювані на підприємстві операції він поділив на шість груп: технічні; комерційні; фінансові; обчислювальні; охорона майна і осіб; адміністративні. Власне до управління він відніс останню групу і вважав, що процес управління полягає в тому, щоб передбачати, організовувати, узгоджувати, розпоряджатися, контролювати. В управлінні сучасною економікою необхідно керуватись такими принципами: • чіткого розподілу праці; • додержання дисципліни і порядку; • повноваження і відповідальність; • використання мотивації високопродуктивної праці, • забезпечення рівної справедливості для всіх; • впевненості в постійності і стабільності роботи; • дотримання взаємовідносин із співробітниками згідно ієрархічного ланцюга; • заохочення ініціативи. Основою використовуваних методів управління є закони, закономірності і принципи суспільного виробництва, науково-технічний рівень розвитку фірми, підприємства, соціальні, правові і психологічні відносини між людьми. Meтоди управління поділяються на: • економічні; • адміністративно-правові; • соціально-психологічні. Економічні методи управління - це прийоми і способи управління, які мають в своїй основі використання економічних законів, економічних інтересів і показників. Ці методи включають: • матеріальну відповідальність; • стимулювання; • ціноутворення; • податки; • державне регулювання. Економічні методи управління це також система прийомів і способів впливу на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів (матеріальне стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, зарплата, собівартість, прибуток, ціна).
При цьому варто врахувати, що крім сугубо особистих учасник процесу переслідує і суспільні, і групові цілі. Як основні методи керування тут виступає система заробітної плати і преміювання, що повинна бути максимально зв'язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно зв'язати з результатами його діяльності в сфері відповідальності або з результатами діяльності усієї організації. Адміністративно-правові методи управління передбачають юридичний (правовий і адміністративний) вплив на відносини людей в процесі виробництва, оскільки ці відносини регулюються певними правовими нормами-законодавчими актами; положеннями; інструкціями; наказами І розпорядженнями. Адміністративно-правові методи передбачають і застосування відповідних матеріальних, адміністративних і карно-правових санкцій. Соціально-психологічні методи управління реалізують мотиви соціальної поведінки людини, оскільки традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив. Ці методи передбачують вивчення соціальних запитів та інтересів членів колективу, середовища виробництва, громадської думки. Всі ці методи повинні поєднуватись і створювати необхідний арсенал засобів для найефективнішого управління фірмою. Кожна фірма є унікальною, тому не існує єдиної моделі управління, але факторами, що визначають вибір цієї моделі є: - розмір організації; - характер продукції, що випускається; - характер середовища. 2. Економічні основи управління організацією 2.1. Політика оплати праці Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб'єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу. Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому виразі, що його за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці складається з основної заробітної плат й додаткової оплати праці. Розміри оплат найманою працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата працівника залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками та доплатами в розмірах, не вищих за встановлені чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці здебільшого залежить від кінцевих результатів діяльності підприємства. Зазвичай до додаткової оплати праці відносять премії, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а також надбавки й доплати, не передбачені чинним законодавством або встановлені понад розміри, дозволені останнім. За розрахунками середньої структури середньомісячного заробітку персоналу на виробничих підприємствах України протягом кількох останніх років, основна заробітна плата й додаткова оплата праці становлять відповідно 70—80 і 20—30% від загальної величини цього заробітку. За умов розвитку підприємництва та існування різних форм власності заробіток працівника вже не визначається розміром якогось гарантованого фонду оплати праці, а все більше залежить від кінцевих результатів і доходів від діяльності підприємства.
Треба враховувати, що й сам працівник усе частіше стає більш-менш реальним співвласником підприємства. Відтак винагороду працівникові-власнику треба нараховувати не тільки за працю, а й за вкладений у підприємство капітал. Ось чому, ураховуючи зміни в природі та механізмі формування заробітку працівника, замість поняття «заробітна плаї а» усе частіше використовують терміни «трудовий дохід», «винагорода», «оплата праці», «заробіток», «дохід». Але в будь-якому разі повна компенсація (грошова або негрошова) за витрачені зусилля, включаючи заробітну плату, повинна відбивати внесок кожного працівника, ефективність його праці. Дійовість оплати праці визначається тим, наскільки повно вона виконує свої основні функції — відтворювальну, стимулюючу, регулюючу й соціальну (рис. ). Рисунок 2.1. - Головні функції заробітної плати. Реалізація відтворювальної функції заробітної плати передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, який забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації та водночас дає змогу застосовувати обґрунтовані норми праці, що гарантують власнику отримання необхідного результату господарської діяльності. Функція стимулювання зводиться до того, що можливий рівень оплати праці має спонукати кожного працівника до найефективніших дій на своєму робочому місці. Регулююча функція оплати праці реалізує загальновживаний принцип диференціації рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань. Соціальну функцію заробітної плати спрямовано на забезпечення однакової оплати за однакову роботу; вона має поєднувати державне й договірне її регулювання, а також реалізовувати принцип соціальної справедливості щодо одержання власного доходу. 2.2. Управління фінансами підприємства Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругооборотом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їхнього розподілу й використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків), персоналом підприємства тощо. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства. Основні завдання фінансової діяльності такі: вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості; балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів; підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків. Головний зміст фінансової діяльності підприємства (організації) полягає в належному забезпеченні фінансування. Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на внутрішнє й зовнішнє. Внутрішнє фінансування здійснюється за рахунок коштів, одержаних від діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна. Зовнішнє фінансування використовує кошти, не пов'язані з діяльністю підприємства: внески власників у статутний капітал (безпосередньо або у формі купівлі акцій), кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії тощо.
Але далеко не скрізь така кадрова політика виправдала себе, приклади чого вже наводились. Для підготовки спеціалістів розвідувальної й контррозвідувальної справи у структурі Розвідочної управи передбачалося створення спеціальної "Школи виховання розвідчиків". Її управління складали: начальник (підлягав особисто військовому міністру), його помічник і канцелярист. Начальником школи призначалася військова чи цивільна людина, достатньо обізнана з роботою спеціальних служб. Викладачами школи запрошувалися при необхідності військові чи цивільні особи [471]. Номенклатура спеціальностей навчального закладу визначалася тими напрямками роботи, яких найбільше вимагала загальнополітична й оперативна обстановка в умовах воєнного часу. Тобто, школа мала готувати фахівців, здатних організувати розвідувальні й контррозвідувальні осередки в тилу ворога, на окупованій території, а також забезпечувати доставку інформації до Центру. Встановлювався однорічний термін навчання. У положенні про школу зазначалося, що її завдання - у "всебічній освіті курсантів", котрі мають оволодіти несенням спеціальної служби (пройти курс спецдисциплін - В.С.), ознайомитися з військовим, політичним і економічним становищем в УНР та за кордоном
1. Особливості управління організацією
2. Філософія управління організацією
3. Аналіз та удосконалення оперативного управління
4. Основи управління персоналом підприємств
9. Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів
10. Україна та міжнародні економічні організації
11. Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку
13. Екологічна економіка та управління природокористуванням
14. Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону
15. Товарне виробництво: загальні економічні основи, мета та еволюція
16. Характеристика сутності та змісту класичної школи управління
Детская горка, цвет: красный/желтый, скат 140 см. 
Магнитная игра для путешествий "Волшебный лес". 
Папка для тетрадей "Кошечка", А4. 17. Організаційна система управління природокористуванням України
18. Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
19. Інфляція, її суть, види та соціально-економічні наслідки
21. Кредитний ризик та методи управління ними
26. Державне управління і контроль у галузі вивчення використання та охорони надр
27. Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами виробництва та споживання
29. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
30. Управління процесом створення, реорганізації та ліквідації підприємства
31. Роль інформаційних систем в організації економічного аналізу та аудиту
32. Економічні реформи 50-х-60-х рр. в СРСР: плани та реальність
Доска пробковая, с алюминиевой рамой, 90x60 см. 
Настольная семейная игра "Гонки по цветовому коду". 
Сменный фильтр "Аквафор В-100-5", 3 штуки. 33. Управління асортиментом, якістю та продажем консервованих і заморожених томатопродуктів
36. Адаптація систем управління промисловими підприємствами в умовах трансформаційної економіки
41. Організаційна структура управління підприємством
42. Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
43. Організація функціонального управління на підприємстві ДП "Рівнестандартметрологія"
44. Особливості управління в організаційних формуваннях АПК
45. Поняття та класифікація управлінських рішень. Конфлікти в організації
46. Проблеми теорії та практики управління проектами у виробничій системі
47. Стратегія управління як основа менеджменту
48. Сутність лідерства та управління
Машинка "Бибикар (Bibicar)" с полиуретановыми колесами, красная. 
Пенал-косметичка "Pixie Crew" с силиконовой панелью для картинок (чёрный, синий). 
Набор детской посуды "Холодное сердце. Дисней", 3 предмета. 49. Удосконалення управління персоналом організації
50. Управління інтелектуальною власністю та її комерціалізація в університетах і дослідницьких центрах
51. Управління ресурсами та запасами
52. Формування організаційних структур управління підприємством
58. Державне управління сферою туризму та охороною культурної спадщини (регіональний аспект)
59. Методологічні та гносеологічні основи вивчення феномена безсмертя
60. Основи організації та роботи фондової біржі в Україні
61. Еколого-економічні проблеми водокористування та шляхи їх вирішення
62. Органи державного управління загальної компетенції
63. Економічна безпека підприємства в сучасних умовах та економічні ризики
64. Організація і управління як елемент суспільного виробництва
Качели, подвесные. 
Насос ножной (арт. TD 0468). 
Игра настольная развивающая "Весёлый транспорт". 66. Економіко-математичні моделі управління інвестиційним портфелем
68. Управління системою маркетингової діяльності на підприємтсві
69. Методи управління підприємством
73. Управління контрактною діяльністю на підприємстві
74. Основы управления в органах внутренних
75. Основы управления в органах внутренних дел
76. Управління фінансами України
78. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Санітарні норми та правила
79. Управління утворенням прибутку підприємства
80. Розробка концепції управління інноваційною діяльністю в Пол-тавській області
Бумага "IQ Color", А4, 160 г/м2, 250 листов, черный. 
Набор игрушек для ванны "Мимимишки". 
Беговел "Funny Wheels Basic" (цвет: желтый). 81. Акти державного управління
82. Економічні аспекти взаємодії суспільства і природи
83. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
84. Ділові прийоми, їх різновиди та особливості організації
85. Методи управління банківськими ризиками
89. Морфологічні та фізіологічні особливості зорового аналізатора
90. Тропічні та субтропічні плодові рослини
91. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
92. Організація, нормування та оплата праці на виробництві продукції садівництва
93. Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів
94. Основні організаційні заходи стабілізації виробництва та формування ринку зерна
95. Управління капіталом в сільськогосподарських підприємствах
96. Методи прийняття рішень у сфері управління нематеріальних активів
Набор первоклассника, для девочек, 16 предметов. 
Рапидограф, 0,13 мм. 
Комплект постельного белья евро "Самойловский текстиль. Незабудка", с наволочками 70х70 см. 97. Організація бухгалтерського обліку в Мексиці та Норвегії
98. Організація бухгалтерського обліку в США та Білорусії
99. Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
Совок №5. 
