![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Литература, Лингвистика
Життя та творчість Олеся Гончара |
Міністерство освіти України Миколаївський політехнічний технікум Реферат з української літератури на тему “Життя та творчість Олеся Гончара” Миколаїв Олександр (Олесь) Гончар народився 3 квітня 1918 р. у слободі Суха тепер Кобелецького району Полтавської області у сім`ї робітників Терентія Сидоровича і Тетяни Гаврилівни Гончарів. Мати письменника померла зовсім молодою, він її майже не пам`ятав, а з розповідей бабусі знав, що мати дівчиною прийшла “з полтавського села до міста”, наймитувала у панів, згодом перейшла на завод, що випускав різні металеві вироби, &quo ;лопатою одгрібала цвяхи”. Тільки на фотографії ще в дитинстві довго розглядав її: поряд з батьком, бравим георгіївським кавалером з хрестом на грудях, стоїть вона - висока, вродлива, сумно задумлива, з тонкими рисами обличчя - і боляче було подумати, як ця тендітна жінка мусила виконувати грубу чоловічу роботу. Здається, вона й надірвалася на тій роботі. Як твердить сестра, - говорить Гончар, - старша за мене на кілька років, я народився тут, у цьому передмісті (Лощівка), хоч офіційно місцем мого народження вважається слобода Суха на Полтавщині - маленьке село, материна батьківщина, куди мене одразу ж після її смерті (1921 р.) забрали на вихогання дідусь та бабуся. Сестра виростала при мачусі, а я там у бабусі, чия безмежна ласка, доброта і любов замінили мені любов материнську. Отож дитинство майбутнього письменника минуло в степовому краї, на півдні Полтавщини. Завдяки своїй бабусі Єфросинії Євтихіївні О. Гончар виніс найтепліші спогади про дитинство: &quo ;Бабуся була неписьменною, але без неї, певно, я не став би письменником. В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все краще, що є в народі: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість. Її вплив на мій розвиток був величезний, і потім, у найважчі хвилини життя, я згадував її&quo ;. Від 1925 р. Олесь вчився у школі, в рідному селі. &quo ;Коли я вчився у школі - згадує письменник, - мову й літературу викладав старий учитель, що був особисто знайомий з О.С. Серафімовичем. Людина всебічно освічена, він зумів прищепити нам палку любов до рідного слова, красного письменництва&quo ;. Раніше в хаті Гончара був лише &quo ;Кобзар”. Тепер йому відкрилися й інші книги, що захоплювали, чарували. Велике враження справляли також книги сучасного письменництва, захоплювався оповіданнями Григорія Косинки. Вже з 13-ти років почав заробляти гроші, дописуючи до газети &quo ;Розгорнутим фронтом&quo ;, а згодом рік після закінчення семирічки (1933 р.), працював у штаті газети, аж поки не поступив за комсомольським скеруванням до Харківського технікуму журналістики ім. Островського. Худий, ослаблений голодом 1932 - 19ЗЗ рр., але з великим бажанням вчитись. Гончар відрізнявся від своїх ровесників стриманістю, скромністю, мовчазністю, серйозністю, працьовитістю. Раннє сирітство наклало свій відбиток на його характер. По закінченні технікуму недовго працює учителем у с. Мануйлівка, потім в обласній молодіжній газета &quo ;Ленінська зміна&quo ;.
З 1937р. активно публікується у пресі. З'явилися друком його перші новели – “Майстер щита”, “Цілюща вода”, “Черешні цвітуть”, а також повість “Стокозове поле”. У той час, як однокурсники Гончара, колишні сількори, практикували у написанні заміток, кореспонденцій, репортажів, він на шпальтах технікумівської газети &quo ;За кадри&quo ; виступав з підвальними статтями. Вже у студентські роки йому прочили велике майбутнє. 1938 р. Гончар став студентом філологічного факультету Харківського університету. &quo ;Коли я переступив поріг університету, у всьому місті, гадаю, не було людини, щасливішої за мене. Здійснилась завітна мрія&quo ;. Юнака захопила робота: він досліджував мову творів М. Коцюбинського, готує наукову роботу по поемі &quo ;Моісей&quo ; І. Франка, збирає матеріали про І. Сковороду. Саме в університеті О. Гончар потоваришував з Григорієм Тютюнником, Ш. Пилипенко, Д.Білоусом. 1941 р. Добровольцем пішов на фронт, хоча й мав відстрочку від призову в армію до закінчення університету. В складі студентського батальйону поблизу Білої Церкви зустрівся з ворогом у кровопролитних боях на річці Рось. Була гіркота відступу, трудні оточенські ночі, лікування після поранення в госпіталі далекого сибірського міста, був незабутній визвольний похід по країнах Європи - дорогами Румунії, Угорщини, Чехо-Словаччини. Груди фронтовика прикрасили ордени Червоної Зірки, Слави і три медалі “За відвагу”. Драматичні події війни він згодом опише у своїх романах “Людина і зброя” та &quo ;Циклон&quo ;. Пише поезії, видані в 1985 р. окремою книгою “Фронтові поезії&quo ;. Після закінчення війни і демобілізації з армії у грудні 1945 р. оселився у Дніпропетровську, у старшої сестри, там же у 1946 р. закінчив навчання в університеті, залишився асистентом на кафедрі української літератури. Поступивши до аспірантури інституту літератури АН УРСР, Гончар переїжджає до Києва. Так починається професійна діяльність письменника. До Гончара прийшли справжня слава і визнання. Трилогію &quo ;Прапороносці&quo ; було нагороджено двома Державними преміями 1948 р., 1949 р. Поруч із “Молодою гвардією” О. Фадєєва, роман “Прапороносці” став справжньою книгою доби. Вона, ця незвичайна книга, була, як кажуть дослідники, співмірна з настроями й думами радянського народу. Вона допомагала йому глибше усвідомити історичне значення нашої перемоги, своє призначення в захисті життя й миру на землі. 1946 – 1948 рр. - романи &quo ;Альпи&quo ;, “Голубий Дунай&quo ; (Державна Сталінська премія СРСР 1948 р.), &quo ;Злата Прага” (Державна Сталінська премія 1949 р.). Працюючи над епосом про народ на війні, письменник у 50-х роках закономірно прийшов до історико-революційного жанру. Його дилогія “Таврія” і “Перекоп” відтворює шлях українського народу до соціалізму. Новелістичні збірки “Південь”, “Дорога за хмари”, “Маша з Верховини”, а також повісті “Микита Братусь” і “Щоб світився вогник”, створені в 50-х роках, з`явились як перші ланки ліро-епічного циклу про красу людей праці, творців доби розвиненого соціалізму.
У 1959 р. очолив правління спілки письменників України, 12 років був незмінним головою, його обрали секретарем спілки письменників СРСР, працював головним редактором журналу &quo ;Вітчизна&quo ;. Справжнім творчим злетом для О. Гончара стали 60-ті роки - роман &quo ;Людина і зброя” (1960 р. - Державна премія УРСР ім. Шевченка), книга нарисів &quo ;Японські етюди&quo ; (1961 р.), роман у новелах &quo ;Тронка” (1963 р.), стояв біля колиски хвилі українського національного відродження. Серед новелістичних романів лише “Тронка” відзначена Ленінською премією. Своєю філософією і характерами цей твір найбільше суголосний життєвим проблемам другої половини XX сторіччя. В 1966 р. виступив на V з`їзді письменників України з доповіддю “Думаймо про велике&quo ;. У 1968 р. роман &quo ;Собор&quo ; вилучений з літературного обігу на 20 років. В 70-х роках виходять у світ романи “Циклон”, &quo ;Берег любові&quo ;, повість &quo ;Бригантина&quo ;, збірник статей “Про наше письменництво”. Повість “Бригантина” і роман “Берег любові” внутрішньо пов'язані з “Циклоном”: і філософськими роздумами над долею поколінь, і незнаним раніше заглибленням в усі “поверхи” людської психіки, в усі структурні взаємозв'язки людських характерів. Свідоме і підсвідоме, вроджене і набуте, тривке і нетривке в емоціях - все тепер цікавить письменника, фокусуючись у непохитній для нього істині, що ядром особистості є її світогляд, соціальна якість, як люди стають особистостями або як гублять цю особистість. У 1973 р. очолив Українській республіканський комітет Захисту Миру, член Всесвітньої Ради Миру. В творах Олеся Гончара, написаних протягом 60 – 70-х років, помітно еволюцію в його поетичному світі, безперервний рух його романних і новелістичних структур. З кожним оповіданням, романом чи повістю його світ збагачувався, розростався, розпросторювався, набирав життєвої багатомірності. Романи “Тронка”, “Циклон”, “Берег любові”, повість “Бригантина”, новели “За мить щастя”, “Кресафт”, “Пізнє прозріння” позначені рисами справжнього новаторства. Вони підносять українську прозу на вищий щабель, утверджують її дослідницький пафос, демонструючи невичерпні можливості в осягненні “коренів психіки” окремої людини і драматичного поліфонізму буття. У 1980 році вийшли в світ “Письменницькі роздуми” - збірка літературознавчих і публіцистичних праць, в яких підносяться проблеми вітчизняної та зарубіжної літератур, мистецтва, боротьби за мир. В середині 80-х років Гончар публікує оповідання &quo ;Геній в обмотках&quo ;, &quo ;Народний артист&quo ;, &quo ;Ніч мужності”, повість &quo ;Далекі вогнища&quo ;, &quo ;Чорний яр&quo ; та інші. Проте справжнім злетом став роман “Твоя зброя” (1980 р.) З 1978 р. О.Гончар - академік АН УРСР, йому присуджено звання Героя Соціалістичної праці. У жовтні 1990 р. Олесь Гончар на знак солідарності з голодуючими студентами написав заяву про вихід з лав КПРС, до якої вступив у 1946 р.
Нацократя обира останн. Вже самий виплива]ючий з деолог нацоналзму суспльно-флософський змст, що визна волю, творчсть яксн прикмети людсько ндивдуальност за виршальн фактори громадсько-пол]тичного життя,не годиться з принципоммеханчного пра]ва дано людини на зверхнсть, обумовленого лише самим випадковим фактом народження (ддичнсть влади). Соцальнй морал нацократ чужа також родова кастовсть упривлейовансть; критерм конструктивна, продукую]ча цннсть громадянина, що дина зумовлю його провдну роль в суспльств, без огляду на вище чи нижче фамльне походження Самий монархзм для укранських сторичних умов завжди був чужий неорганчний; в нашй же сучасност й будучност вн просто ста абсурдом.. Монархчн теор наших гетьманцв лишилися наскрзь штучним компльованням чужих, захдновропейських роялстичних дей, густо при]правлених соусом московсько-польських консервативних анахронзмв. Це перетворило гетьманську течю в звичай]ну соцальну реакцю, що всупереч логц та нтересам Укрансько Нац в згод з московсько-польськими реак]цйними елементами змага до реставрац капталстично-помщицького ладу на баз федеративного Союзу Трьох Русей
1. Стійкість до голодування і активність АДГ у Drosophila melanogaster із природних популяцій України
2. Життя і творчість Івана Франка
3. Життя і творчість Олександра Архипенка
4. Життя та творчість Брейгеля - художника епохи Відродження
5. Життя і творчість Степана Васильченко
9. Життя і філософська творчість Г.С. Сковороди
11. Камерний хор "Оранта". Концертна діяльність та творчі принципи роботи
12. Творча особистість журналіста
13. Творчість Леонардо Да Вінчі
14. Поетична творчість Юрія Клена
15. Творчість Богдана-Ігора Антонича
16. Творчість Володимира Сосюри у контексті літератури Донбасу
18. Творчість Олександра Довженка
19. Творчість письменників "Празької школи"
21. Казка - жанр усної народної творчості. Творчість А. Барто
25. Жизнь и творчество Рэя Бредбери (Життя і творчий шлях Рея Бредбері)
26. Життя та діяльність митрополита Петра Могили
27. Життя і творчий шлях Рея Бредбері
28. Життєвий і творчий шлях поета Артюра Рембо
30. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки
31. Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка
32. Життєвий та творчий шлях М. Хвильового
33. Життєвий та творчий шлях О. Уайльда
34. Михайло Драй-Хмара - життєвий і творчий шлях
36. Зайнятість і рівень життя населення України
37. Соціальність і культура. Життєвий простір
41. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
42. Створення, програми та діяльність Укр. і Рос. партій на поч. ХХ ст.
43. Маркетингова сутність реклами
44. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
45. Виробничо-торговельна діяльність підприемства
46. Макросередовище організації і необхідність його вивчення і врахування в стратегії розвитку
47. Сутність та зміст сучасного менеджменту
48. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
49. Діяльність римських магімтратів
50. Залежність виникнення неврозів у дітей від типу родини
51. Необережність як форма вини
52. Матераільна відповідальність працівників
53. Суспільна свідомість та її структура
57. Економічна сутність санації підприємств класична модель фінансової санації
58. Монопольна та конкурентна рівновага, цінова еластичність попиту
59. Рентабельність підприємства
60. Сутність витрат та методи їх зниження
61. Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
62. Поняття сущність та ознаки держави
63. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
64. Хімічна промисловість України
65. АПК, його галузева структура і необхідність формування
66. Грошові потоки, звітність, планування
67. Діяльність уряду України в галузі екології
68. Легка промисловість України укр
69. Співзвучність поезії І.Я.Фpанка з наpоднопісенною твоpчістю
73. Комічне як соціокультурна реальність
75. Астероїдна небезпека: міфи та реальність
76. Діяльність страхової компанії "Оранта"
77. Маркетингова діяльність комерційного банку
78. Монетарний режим таргетування обмінного курсу - сутність та зміст
79. Операції репо: сутність, зміст, техніка реалізації, огляд міжнародного досвіду
80. Правові засади банківської діяльності. Банківська діяльність та банківські операції
81. Сутність і значення соціального страхування
82. Сутність маржинальної торгівлі на валютному ринку
83. Сутність, класифікація і призначення кредитів комерційних банків в Україні
84. Фінансова стійкість комерційного банку
85. Комерційна діяльність СК "Універсальна"
90. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
91. Вплив регуляторів росту на продуктивність озимої пшениці в Бершадському районі
93. Економічна ефективність виробництва
94. Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення
95. Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення
96. Економічна ефективність птахівництва
97. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
98. Ефективність постачальницько-збутової діяльності сільськогосподарських підприємств
99. Земельні ресурси та ефективність їх використання СПТ "Урожай" Братського району