|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Законодательство и право История государства и права зарубежных стран
Провал внутрішньої і зовнішньої політики російського царизму в роки Першої світової війни. Лютнева 1917 року революція в Росії та її історичне значення |
Фонарь желаний бумажный, оранжевый. 
Фонарь садовый «Тюльпан». 
Ручка "Помада". Міністерство освіти України Київський Національний Економічний Університет РЕФЕРАТ з політичної історії на тему: Провал внутрішньої і зовнішньої політики російського царизму в роки Першої світової війни. Лютнева 1917 року революція в Росії та її історичне значення Виконав: студент 1 курсу заочного факультету спеціальності економічна кібернетика група №2 Натрус В. М. Київ 1999 рік ПЛАН 1. Введення. 2. Загострення всіх суперечностей капіталізму, у тому числі внутрішніх суперечностей країн-учасниць Першої світової війни. Створення в них обстановки революційної кризи. 3. Політичне й моральне банкрутство російського самодержавства в роки Першої світової війни. Провал його внутрішньої і зовнішньої політики. 4. Підготовка Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. всім попереднім ходом соціально-економічного та політичного розвитку Росії. 5. Перша світова війна – прискорювач революційного піднесення. 6. Основні політичні сили, які діяли напередодні та в ході Лютневої буржуазно-демократичної революції. 7. Характер та історичне значення Лютневої революції 1917 року. Російська монархія не витримала випробовувань світової війни. Вона була зметена за декілька днів бурею Лютневої революції. Причинами падіння монархії були хаос в країні, криза в економіці, політиці, протиріччя монархії з широкими верствами суспільства. Каталізатором всіх цих негативних процесів стала участь Росії в Першій світовій війні. Із-за неспроможності Тимчасового уряду рішення проблеми досягнення миру для Росії, відбувся Жовтневий переворот. Радянська влада змогла вивести Росію з світової війни, але лише ціною значних територіальних поступок. Таким чином, задачі розширення території і сфер впливу Російської імперії, які стояли перед Росією в 1914 році, не були виконані. До 1914 року загострились політичні відношення в Центральній Європі, що згодом призвели до Першої Світової війні. Перша світова війна виникла в результаті загальної кризи капіталістичної системи світового господарства, нерівномірного розвитку капіталізму на стадії імперіалізму і прагнення ряду держав до переділу світу. Різко загострились протиріччя між найголовнішими імперіалістичними державами, викликані нерівномірністю їхнього економічного розвитку. Посилилася боротьба за сфери впливу, ринки збуту і джерела сировини. Головними передумовами війни були економічні протиріччя союзів великих держав, політичні розбіжності і суперечки між ними. Це була загарбницька, несправедлива війна між двома великими імперіалістичними угруповуваннями - австро-германським блоком і Антантою. Побоювання зростання революційного руху змусило імперіалістів прискорити розв`язання світової війни. В підготовці першої світової війни винні імперіалісти всіх країн. Однак головним, ведучим імперіалістичним протиріччям, що прискорило розв’язання цієї війни, було англійсько-германське протиріччя. Кожна з імперіалістичних держав, вступаючи в світову війну, переслідувала свої загарбницькі інтереси. Германія прагнула розгромити Англію, позбавити її морської могутності і переділити французькі, бельгійські і португальські колонії, затвердитися в багатих аравійських провінціях Турції, послабити Росію, відторгнути у неї польські губернії, Україну і Прибалтику, позбавивши її природних кордонів по Балтійському морю.
Австро-Угорщина розраховувала захопити Сербію і Чорногорію, встановити свою гегемонію на Балканах, відібрати у Росії частину польських губерній, Подолію і Волинь. Турція при підтримці Германії претендувала на територію російського Закавказзя. Англія прагнула зберегти свою морську і колоніальну могутність, розбити Німеччину як конкурента на світовому ринку. Крім того, Англія розраховувала на захоплення у Турції багатих нафтою Месопотамії і Палестини, на захоплення яких питала надію і Германія. Франція хотіла повернути Ельзас і Лотарингію, які забрала у неї Німеччина в 1871 р., і захопити Саарський басейн. Росія вступила в війну з Німеччиною і Австро-Угорщиною, домагаючись вільного виходу чорноморського флоту через Босфор і Дарданелли в Середземне море, а також приєднання Галичини і нижньої течії Немана. Італія, довго вагаючись між Троїстим союзом і Антантою, накінець зв'язала свою долю з Антантою і воювала на її стороні із-за проникнення на Балканський півострів. В той час коли увага імперіалістів західноєвропейських держав була прикована до театру військових дій в Європі, хижацький японський імперіалізм надав ультиматум Германії, зажадавши негайного відведення з далекосхідних вод і Тихого океану всіх германських збройних сил і передачі Японії Німеччиною території Цзяочжоу портом і фортецею Циндао. Германія відхилила ультиматум. 23 серпня 1914 р. Японія оголосила війну Германії. В продовж трьох років війни Сполучені Штати Америки займали нейтральну позицію, наживаючись на військових поставках обом воюючим коаліціям. Коли війна вже закінчувалась і воюючі сторони вкрай виснажили себе, США вступили в війну (квітень 1917г.), намагаючись продиктувати послабленим країнам умови миру, що забезпечують світове панування американського імперіалізму. Росія не була готова до війни і намагалася відвернути її. Російська армія до 1910 року залишалася безпорадною. І тільки к 1914 року відновлювались збройні сили (технічне і матеріальне положення залишалося поганим). Закон про будівлю флоту був прийнятий в 1912 році. В російській армії було 108- 124 гармати проти 160 німецьких, не було важкої артилерії і рушниць. Така відсталість не могла бути виправдана ані станом фінансів, ані промисловості. 25 червня був проголошений "передмобілізаційний період". Часткова мобілізація чотирьох військових округів - Київського, Казанського, Московського і Одеського. В Росії Перша Світова війна була прийнята як вітчизняна, всім народом. Але якщо верхи російської інтелігенції віддавали собі звіт про причини спалахнулої світової пожежі (боротьба держав за гегемонію, за вільні шляхи, проходи, за ринки і колонії), в якій Росії належала роль лише самозахисту, те середня російська інтелігенція, в тому числі офіцерство, задовольнялися тільки приводами - більш яскравими, доступними і зрозумілими. Народ піднімався на війну покірно, але без наснаги і без свідомості необхідності великої жертви. Після закінчення мобілізації і зосередження сил Антанти, співвідношення збройних сил у порівнянні з центральними державами, були 10 до 6. Положення Росії ускладнювалося величезними відстанями і недостатньою кількістю залізниць (ускладнювалось перебазування військ і їхнє зосередження).
Відстала промисловість не справлялась з потребами військового часу. На Західноєвропейському фронті супротивники змагались в мужності і в техніці, а на Східному, особливо в перші два роки, протиставляли убивчій техніці німців - мужність і. кров. До весни 1915 року назріла криза озброєння і боєприпасів. В травні були вперше створені військово-промислові комітети, що займалися посередництвом між скарбницею і промисловістю, розподілом військових замовлень, регулюванням зовнішніх закупок, ринку праці, транспорту, нормуванням цін на сировину. Весна 1915 року – важкі кровопролитні бої, ані патронів, ані снарядів. 1915 рік - наступ Австро-германських військ (до осені). В 1915 році центр ваги світової війни перейшов в Росію. Це був найбільш важкий рік війни. В жовтні була розбита сербська армія. Російське командування ніколи не відмовляло в допомозі своїм союзникам, в той час як в 1915 році було кинуте напризволяще. Тільки к весні 1916 року з'явилася важка артилерія і поповнилися запаси патронів та снарядів. З літа 1916 року створюються особливі наради з оборони. Склад цих органів визначався Державною Думою і затверджувався імператором. В задачі нових органів входило: вимагати від приватних підприємств прийняття військових замовлень і звітів по їхньому виконанню; звільняти директорів і керуючих державних і приватних підприємств, ревізувати торгові і промислові підприємства всіх виглядів і секторів. Були створені особливі наради по паливу, по продовольству, по перевезенням. Окремі одноотраслеві підприємства могли об'єднуватися в заводські наради. Основні зміни в державному апараті Російської імперії в період першої світової війни були продиктовані процесом мілітаризації економіки. Державне регулювання економіки придбало надзвичайні форми. До кінця 1916 року цілком чітко виявилась перевага Антанти як в чисельності збройних сил, так і в військовій техніці, особливо в артилерії, авіації і танках. В військову кампанію 1917 року Антанта на всіх фронтах вступила з 425 дивізіями проти 331 дивізії супротивника. Однак суперечності в військовому керівництві і корисні цілі учасників Антанти часто паралізували ці переваги, що яскраво виявилося в нескоординованості дій командування Антанти під час великих операцій в 1916 році. Перейшовши до стратегічної оборони, австро-германська коаліція, ще далеко не переможена, поставила світ перед фактом затяжної виснажливої війни. А кожний місяць, кожний тиждень війни тягнули за собою нові колосальні жертви. До кінця 1916 року обидві сторони втратили вбитими біля 6 млн. чоловік і біля 10 млн. пораненими і покаліченими. Під впливом величезних людських втрат на фронті і в тилу в усіх воюючих країнах минув шовіністичний чад перших місяців війни. З кожним роком наростав антивоєнний рух в тилові і на фронтах. Затягування війни невідхильно відбивалося в тому числі і на моральному дусі російської армії. Патріотичний підйом 1914 року давно було розгублено, експлуатація ідеї "слов'янської солідарності" також вичерпала себе. Оповідання про жорстокості німців теж не давали належного ефекту. Втома від війни відбивалася все більше і більше.
Нава й апсида перекрит стжковатими банями. Викро вкон мають романський характер, а розмр цегли й кладка стн переконують нас, що мамо перед собою памятник провнцонального будвництва з перелому XII-XIII ст. Зпомж нших памятникв волинського будвництва заслугу ще на увагу Васильквська церква в Овруч. Збудована в XII ст., вже в XIII ст. була знищена татарами, а в XIV ст. зруйнована литовським князем Гедимном з того часу вже не пдймалася з румовищ. В 1908 р. на румовищах овруцько церкви збудував архтект Щусв нову, що подбно, як Успенська катедра у Володимир Волинському, мала вдтворювати первсн форми з княжих часв. Галицька архтектурна школа Упадок Кива, як полтичного центра, супроводять ярк прояви його культурно знемоги. Кивське духовенство, письменники, мистц й ремсники, примушен шукати соб нових захиств для сво прац. Одн тягнуть у Суздаль, до Володимира над Клязмою, друг йдуть на захд, до центрв ново. Галицько-волинсько Держави. Творц нового полтичного органзму, то мри, що Ярослав Осьмомисл, Данило Романович та Володимир Василькович, дбають не тльки про успхи внутршньо й закордонно полтики, але й про створення пригожих умов для розвитку духовно й матеряльно культури краю
1. Зовнішня політика Англії у XVI-XVIII столітті
2. Зовнішня політика Німеччини в 30-х рр. ХХ ст.
3. Міжнародні відносини та зовнішня політика
4. Торговельна політика більшовиків в першій половині 20-х років ХХ ст.
5. Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
9. Основні засади зовнішньоекономічної політики України
10. Модель російської регіональної політики в XVI столітті
11. Внутрішня політика Людовіка IX Святого
12. Глобалізація сучасного світу – провідна тенденція світової політики
13. Зовнішня і міжнародна торговельна політика
14. Світова торгівля та зовнішньо-економічна діяльність підприємств
15. Торговельно-промислова палата. Зовнішньоекономічна політика України
16. Динаміка економічних показників. Структура зовнішньо-торгівельного обороту підриємства
Набор "Мимимишки. Кеша и Лисичка" (3 предмета). 
Паста-гель зубная детская "Weleda", 50 мл. 
Качели пластмассовые "Малыш". 17. Звітність суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності
18. Учетная политика предприятия (Облікова політика підприємства)
19. Національна політика СРСР в роки перебудови
20. Україна 20-х - початку 30-х років. Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр.
25. Державна регіональна економічна політика, її суть, мета та основні завдання
26. Роль міжнародних організацій системи ООН в управлінні економічною політикою
27. Кредитна політика комерційного банку
28. Сучасна структура банківської системи та її роль в здійсненні державної грошово-кредитної політики
29. Державна політика соціального страхування
30. Облікова політика ДП НАЕК "Енергоатом"
31. Облікова політика як елемент культури бізнесу
32. Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження
Кружка фарфоровая "Olympia", 300 мл. 
Самоклеящиеся этикетки, A4, 105x57 мм, 10 этикеток на листе, 100 листов. 
Простыня на резинке "Мокко", 160x200 см. 33. Аналіз політики із залучення позикових ресурсів та оцінки їх ефективності СНВТОВ "Васильківське"
34. Економіко- і політико-географічне положення України
35. Аналіз змісту та політико-правових наслідків конституційної реформи 2004 року
36. Механізми реалізації державної інноваційної політики в регіоні
37. Принципи розробки та оцінки державної політики України
41. Німецька освітня політика на окупованій території України (1941–1944 рр.) в історіографії
42. Політизація національного руху студентської молоді україни в роки першої російської революції
43. Політика суцільної колективізації
44. Регіональні особливості політики коренізації в Україні (на матеріалах Волині, Київщини і Поділля)
45. Царювання та політика Павла І
46. В’ячеслав Липинський – видатний український історик, політик, державний діяч
47. Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"
48. Аналіз цінової політики ВАТ "Фармак"
Сундук-бар, 40x30x75 см. 
Фоторамка "Clip" (70x100 см). 
Набор фломастеров "Korellos", 20 цветов. 49. Асортиментна політика підприємства
50. Маркетингова товарна політика
52. Товарна політика підприємства на прикладі ДП УВК "Nemiroff"
53. Управління ціновою політикою підприємства
57. Коммунітарна регіональна економічна політика в Європейському Союзі
58. Становлення європейської інтеграційної політики Великої Британії (1946 р. – до кін.1980-х років)
60. Кадрова політика
61. Кадрова політика організації
62. Державна політика в Україні
63. Економічні чинники регіональної політики в Україні
64. Лобізм як явище сучасної політики
Карандаши двухсторонние, 12 штук, 24 цвета. 
Набор для творчества "Шкатулка со стразами. Холодное сердце". 
Интеллектуальная игра "Сложи узор". 65. Міжнародна політика і світовий політичний процес
66. Політологія як наука і політика як суспільне явище
67. Політик і політичний режим
68. Політика США в умовах боротьби за українську державність в 1917-1923 роках
69. Політика як суспільне явище
73. Державна молодіжна політика на сучасному етапі
74. Розвиток освіти як напрям соціальної політики
76. Соціальна політика в Україні: основні напрями та протиріччя
77. Структура системи соціального захисту населення і політики України
79. Митний тариф як інструмент економічної політики держави
80. Сучасна митно-тарифна політика України
Конструктор "Цветной городок" большой (41 деталь). 
Портфолио школьника. 
Маска для сна с "памятью" "Морфей". 82. Бюджетна політика як важлива сфера діяльності держави
83. Грошово-кредитна політика України: проблеми становлення і тенденції розвитку
84. Державне регулювання соціальної політики
89. Вплив податкової політики на інвестиційну діяльність
90. Амортизаційна політика підприємства в ринкових умовах господарювання
91. Антимонопольна політика держави та її сутність
92. Грошово-кредитна політика держави
93. Державна промислова політика
94. Економічна політика як система: визначення, основні критерії, класифікація
95. Концепція непослідовності політики у часі
96. Нецінові фактори, недискреційна фіскальна політика, соціальний захист. Центральний банк України
Кондиционер для белья BioMio "BIO-SOFT" с экстрактом хлопка и эфирным маслом эвкалипта, 1,5. 
Автомобиль-каталка. 
Универсальная вкладка для дорожных горшков (оранжевый). 97. Особливості інноваційної політики розвинених країн
98. Політико-правове середовище МЕВ в Україні
99. Стабілізаційна політика в Україні: передумови, фактори, реалізація
