|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Формування ефективних інститутів в умовах трансформаційної економіки |
Ночник-проектор "Звездное небо, планеты", черный. 
Чашка "Неваляшка". 
Ручка "Шприц", желтая. Зміст Вступ ГЛАВА 1 СУТНІСТЬ ІНСТИТУТІВ ТА ЇХ МІСЦЕ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ СТРУКТУРІ СУСПІЛЬСТВА Інституціоналізм як методологічна та теоретична база дослідження інституціональної структури суспільства Інститути. Їх сутність та види Інституціональна система, та її структура ГЛАВА 2 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ІНСТИТУТІВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ 2.1 Інституціональна структура перехідної економіки та її особливості 2.2 Становлення ефективного інституту власності 2.3 Проблеми формування ефективних ринкових інститутів 2.4. Становлення громадянського суспільства як фактор підвищення ефективності інституціональних перетворень Висновки Література Вступ Актуальність теми дослідження. Різні напрями сучасного інституціоналізму (неоінституціоналізм, эволюционная економічна теория, теория регуляции і ін.) утворюють быстроразвивающуюся область теоретичних досліджень. Це пов’язано з суперечливим характером сучасних господарських трансформацій, які полягають як в глобальному русі до відкритішого, конкурентного ринкового середовища, так і в різноманітності національних і регіональних форм соціально-економічних відносин, що росте. Саме інституційна теорія здатна дати пояснення як загальним, так і специфічним тенденціям цих трансформацій, виробляти практичні рекомендації по доцільному реформуванню економіки, що особливо важливе для сучасної України. В той же час розвиток інституційної теорії зазнає певні труднощі, обумовлені недостатньою розробленістю наукового інструментарію, і, перш за все, тим, що центральна категорія цієї теорії - соціально- економічний інститут - трактується багатозначно і недостатньо безумовно. За кожним з трактувань ховається певний зміст і різне розуміння тієї ролі, яку категорія інститут грає в концептуальному дослідженні економічних систем. Не дивлячись на найширше використання терміну, питання про те, чому і як склалося суперечливе різноманіття в його розумінні, в якому співвідношенні і зв’язку знаходяться різні трактування категорії економічний інститут один з одним, з різним перебігом економічної думки і з реальними процесами в економічній історії, залишається відкритим і вимагає свого рішення. Інституційна структура суспільства, хоча і є стійкішою, ніж його функціональна структура, все ж таки знаходиться в стані постійної зміни. Особливості і тенденції інституційної динаміки визначають у свою чергу потенційні можливості досягнення високого рівня соціально-економічного розвитку. Разом з тим динаміка інституційних систем відноситься до числа недостатньо вивчених процесів як з теоретичної, так і з емпіричної точки зору. До цих пір в літературі активно дискутуються не тільки чинники генезису страновых інститутів, взаємозв’язку між інститутами різних рівнів, характер і ступінь впливу економічної практики на формування інституційної структури економіки, але і підходи до визначення і аналізу суті самого поняття інституту, а також до його ціннісної характеризації і емоційного забарвлення Особливість транзитивної економіки полягає в тому, що в ній відбуваються радикальні інституціональні зміни в системі політичних, правових, економічних і соціальних відносин.
Для аналізу транзитивних економік методологія інституціональної теорії здобуває особливе значення. У Україні структурні процеси, що відбуваються в суспільстві й економіці є практично некерований і неконтрольованими, вектор інституціональних змін не визначений і не формалізований. Ступінь розробленості проблеми. Проблеми змісту і функцій категорії соціально-економічний інститут зачіпаються в роботах зарубіжних економістів: представника сучасного традиційного інституціоналізма У. Нілу, присвячених Т. Веблену і його послідовникам У. Гамільтону і Ф. Фостеру; австрійського економіста Л. Лахманна, що розкриває погляди на цю категорію М. Вебера и К. Менгера; у роботах представників неоінституціоналізма Д. Норта, О.Уїльямсона. Самостійне, але таке ж фрагментарне дослідження міститься в книгах і статтях українських учених Білоконенко О., Клімко Г.Н., Нестеренко В.П.Воронов І.О. та ін. У цих роботах виявляється співвідношення між сучасним інституціоналізмом і деякими його історичними попередниками, досліджується сутніть інститутів та їх місце в соціально-єкономічій структурі суспільства. . Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в том, щоб історично і логічно пояснити існуюче різноманіття трактувань категорії &quo ;соціально-экономичений інститут&quo ;, встановити зв’язок і співвідношення між цими трактуваннями на основі виявлення об’єктивних функцій даної категорії в поясненні реальних соціально-економічних відносин і процесів. Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є інститути та їх місце в соціально-економічій структурі суспільства. Предметом дослідження служить функціональна роль що відводиться категорії інститут в соціально-економічних відносинах. Теоретична і практична значущість роботи. Проведений в дипломній роботі аналіз формування категорії &quo ;інститут&quo ;, запропонований в ній підхід до критеріїв цієї категорії, її функціям, змістовній структурі, класифікації форм повинні сприяти подальшому розвитку як сучасній інституційній економічній теорії, так і вивченню тенденції сучасної економічної думки. ГЛАВА 1 СУТНІСТЬ ІНСТИТУТІВ ТА ЇХ МІСЦЕ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІЙ СТРУКТУРІ СУСПІЛЬСТВА 1.1 Інституціоналізм, як методологічна та теоретична база дослідження інституціональної структури суспільства Інституціоналізм (від латинського i s i u um - установлення, установа) -один із провідних напрямків сучасної економічної думки, що розглядає економіку як нерівновагу систему, всі основні структури якої піддані постійним соціальним змінам. На початку XX ст. учені-економісти США, активізувавши аналіз монополістичних тенденцій, що посилилися, в економіці і сприяючи &quo ;антитрестовій&quo ; політиці власної країни, знайшли статус лідерів концепцій соціального контролю над економікою, здійснюваного різноманітними методами. Їх теорії поклали початок новому напряму економічної думки, який нині прийнято називати соціально-інституційним або просто інституціоналізмом. Інституционалізм - це в певному значенні альтернатива неокласичному напряму економічній теорії. Якщо неокласики виходять із смитианского тези про досконалість ринкового господарського механізму і саморегулируемости економіки і дотримуються &quo ;чистої економічної науки&quo ;, то інституціоналісти рушійною силою економіки разом з матеріальними чинниками вважають також духовні, моральні, правові і інші чинники, що розглядаються в історичному контексті.
Іншими словами, інституціоналізм як предмет свого аналізу висуває як економічні, так і неекономічні проблеми соціально-економічного розвитку. При цьому об’єкти дослідження, інститути, не підрозділяються на первинних або вторинних і не протиставляються один одному. Корінна межа інституціоналізма полягає в тому, що він перевертає вверх дном реальні залежності суспільного життя, зображаючи як вирішальний момент неекономічні явища і чинники. Предметом своїх досліджень інституціоналізм оголошує різного роду надбудовні явища - морально-етичні, правові, організаційні і тому подібне - і їх вплив на економічні відносини. Таким чином, неосновні, вторинні і третинні залежності зображаються як визначають і основних. Побудовані на такому ідеалістичному підході інституційні теорії фактично заперечують вирішальну роль економічних відносин людей в системі суспільних відносин. Разом з тим антимонополістична соціальна позиція інституціоналізма часом наштовхує його теоретиків на реалістичний підхід до характеристики рушійних сил соціально-економічних процесів. Так, Т. Веблен, трактуючи соціально-економічні інститути суспільства як свого роду звичаї, піднімається проте до розуміння їх обумовленості економічними процесами. Про соціально-економічні інститути він писав: &quo ;Такими інститутами є звичні способи здійснення процесу суспільного життя в її зв’язку з матеріальним оточенням, в якому живе суспільство&quo ;. І далі: &quo ;І можна сказати, що сили, що впливають на реорганізацію соціальних інститутів, є кінець кінцем майже цілком економічними за своєю природою&quo ; . Інституционалізм не має скільки-небудь єдиної економічної теорії. І особливий перебіг буржуазної політичної економії його представників об’єднує методологія. Всі вони розчиняють суспільно породжені відносини людей в інституціях і підміняють тим самим власне політичну економію вульгарною буржуазною соціологією, спираються на метод &quo ;соціальної психології&quo ; і плоский еволюціонізм, що не визнає революційних форм суспільного розвитку. Такий підхід до трактування рушійних сил соціально економічних явищ приводив до підміни політичної економії соціологією. Поява інституціоналізма викликана ідеологічними і практичними потребами немонополістичної буржуазії. Небезпека розкриття внутрішніх законів розвитку капіталізму і потреба цієї частини буржуазії в ідеологічному обгрунтуванні її інтересів і практичних рекомендаціях економічної науки зростали паралельно, у міру розвитку капіталістичного усуспільнення виробництва, його монополізації і одержавлення. Це обставина і пояснює відношення інституціоналізма як до передуванням йому, так і до наступного за ним перебігу буржуазної політичної економії. З одного боку, інституціоналізм виступає як свого роду спадкоємець історичної школи буржуазної політичної економії, описовий метод, що перейняв у неї, вульгарний еволюціонізм, заперечення абстрактного методу, загальних законів розвитку економіки різних країн. З іншого боку, інституціоналізм виступає як супротивник абстрактної, &quo ;чистої&quo ; теорії, типової для концепцій граничної корисності і граничної продуктивності.
Подбнсть врев рзних кран континентв, мрку автор, пояснються минулою соцально-економчною релгйною спльнстю, умовами замкнутого снування, вдсутнстю притоку селян перетворенням врев переважно в мських жителв, зайнятих ремеслами й торгвлею. ¶снування врев як особливо етнчно групи повязане не тльки з економчними причинами, хоч вони, як писав Енгельс, в кнцевому пдсумку виршальними. Але й полтичн т.Pп. умови, навть традиц, що живуть в головах людей, вдграють певну роль, хоч не виршальну.419 Ц моменти, продовжу Ейдельман, сприяють формуванню етнчно самосвдомост, тобто усвдомлення приналежност до певно етнчно групи, яка (свдомсть) вдобража спльнсть територ, вдособленсть мови, дйсне чи уявне походження, культурний уклад, специфчн релгйн уявлення. У цьому мсц Ейдельман посилаться на радянського дослдника Агева, який писав, що народнсть може бльш або менш тривалий час не мати спльно мови, дино територ, але вона не може зберегтися без етнчно самосвдомост, яка втлю етнчну спльнсть
2. Функціонування грошово-кредитної системи в умовах трансформації економіки
3. Удосконалення міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки
4. Проблема рівності і соціальної справедливості в умовах ринкової економіки
5. Ресурсно - природний потенціал Китаю та його вплив на формування економіки Китаю
9. Інвестування регіональної економіки та її ефективність в Україні
10. Криза в умовах ринкової економіки та основні чинники її виникнення
11. Соціальний захист населення в умовах ринкової економіки
12. Державне регулювання ринкової економіки
13. Особливості перехідної економіки України
14. Державне регулювання економіки
15. Основні інструменти грошово-кредитного регулювання економіки - процентна політика
Набор "Стучалка", 6 гвоздиков. 
Детское подвесное кресло Polini "Кокон" (цвет: оранжевый). 
Клей для дерева "Момент Столяр. ПВА Универсальный", 750 грамм. 17. Індустріалізація економіки в другій половині XIX ст.
18. Глобалізація як об’єктивна тенденція розвитку світової економіки
19. Міграція робочої сили як фактор розвитку світової економіки XXI століття
20. Перспективи розвитку соціально-орієнтованої економіки Швеції
21. Розвиток економіки Греции в 90-х р. та її участь в Європейському союзі
25. Туризм як основна галузь економіки Туреччини
27. Особливості оподаткування країн ринкової економіки. Порівняльна характеристика
28. Функціонування капіталу в різних сферах економіки
29. Альтернативні концепції теорії макроекономічного регулювання економіки: теорія і практика
30. Взаємозв’язок економіки і соціальної сфери
31. Державне регулювання економіки
32. Державне регулювання економіки
Кружка фарфоровая "Морская волна", 375 мл. 
3D-пазл "Рождественский домик 3" (с подсветкой). 
Трос буксировочный 12 тонн, 2 петли, сумка на молнии. 33. Державні замовлення виробникам як форма регулювання економіки
34. Інноваційний розвиток економіки регіонів
35. Інституційні чинники розвитку національної економіки
36. Концептуальні основи аналізу національної економіки
37. Макроекономічні показники і пропорції, як основа державного регулювання економіки
42. Ринкові відносини в аграрному секторі економіки
43. Сучасні моделі державного регулювання економіки
44. Фіскальна політика як засіб регулювання економіки
45. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
46. Конкурентоспроможність національної економіки і валютний курс: оцінка впливу, прогнозування динаміки
48. Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"
Сковорода чугунная с деревянной ручкой 2505/27, 27 см. 
Магический шар 8. 
Сковорода чугунная с деревянной ручкой 2505/25, 25 см. 49. Ефективність управлінської діяльності і шляхи її формування
50. Економіка соціальної орієнтації та проблеми її формування в постсоціалістичних країнах
51. Визначення економічної ефективності реконструкції кабельної лінії зв’язку
52. Аналіз економічної ефективності КГ "Зоря"
53. Економічна ефективність виробництва
57. Економічна ефективність рослинницьких галузей та шляхи її підвищення
58. Організація і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна
59. Проблеми ефективності виробництва та формування ринку зерна
61. Інтенсифікація та її економічна ефективність у сільському господарстві
64. Політичний устрій та соціально-економічний розвиток Київської Русі
Подушка "MediumSoft Стандарт", 70х70 см. 
Руль электронный "Я тоже рулю". 
Вкладыши "Полянка". 65. Етикет як умова виховання і формування цілісності особистості
69. Формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю
74. Взаємодія соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків
77. Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності
79. Формування національної свідомості засобами народної педагогіки
80. Специфіка становлення та еволюції партійної еліти в Румунії у трансформаційний період
Звуковой плакат "Говорящая азбука". 
Наушники "Philips SHE3550", черные. 
Таблетки для посудомоечной машины "All in 1", 21 штука. 84. Реформування ПДВ в умовах економічної кризи
85. Аналіз динаміки і циклічності економічних процесів
89. Економічна ефективність капіталовкладень
90. Економічна ефективність ринкових структур
92. Підвищення економічних показників з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти "Добропільська"
93. Роль інформації в сучасній економіці і формування ринку інформаційних послуг в Україні
94. Соціально – економічні аспекти використання інтелектуальної власності в сучасних умовах
96. Фіскальна політика держави, її особливості в трансформаційній економіці України
Таблетки для посудомоечных машин "Paclan Brileo. Classic", 110 штук. 
Конструктор 3 в 1 "Лесные сказки", 35 деталей. 
Шторка антимоскитная универсальная, с магнитными замками ТД7-008. 98. Цінові індекси ВВП та економічний добробут макроекономіки
99. Проблема формування ринку праці в сучасних умовах
