![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Законодательство и право
Право
Повноваження Президента України |
ПЛАНВступ3 Розділ 1. Визначення статусу Президента України5 1.1 Інститут президентства в Україні5 1.2 Визначення повноважень Президента України7 1.3 Рада національної безпеки і оборони як допоміжна інституція у діяльності Президента України10 1.4 Повноваження Секретаріату Президента України14 Розділ 2. Повноваження Президента в контексті конституційної реформи17 2.1 Історія конституційної реформи17 2.2 Основні проблеми, які потребують вирішення на основі конституційної реформи18 Розділ 3. Аналіз змін до Конституції України, які передбачають перерозподіл повноважень Президента України22 Висновок26 Список використаної літератури28 Вступ Дана курсова робота присвячена дослідженню конституційних засад, які визначають повноваження Президента України. Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни, Насамперед, Президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах. Треба мати на увазі, що відповідно до порядку обрання президента та обсягу його повноважень розрізняють президентські та парламентські республіки. Головна відмінність між ними полягає в тому, що у президентській республіці президент обирається народом і має широкі повноваження, зокрема незалежно від парламенту формує уряд, забезпечує здійснення виконавчої влади. У парламентській республіці Президент обирається парламентом, практично не має виконавчих повноважень, виконує виключно представницькі функції. Останнім часом набуває поширення напівпрезидентська республіка. В ній президент обирається народом, але парламенту надаються певні повноваження, пов'язані з контролем за його діяльністю підчас формування уряду і здійснення виконавчої влади. У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України &quo ;Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) України від 5 липня 1991 р. У Конституції України Президенту присвячено розділ V, який складається з 11 статей, що встановлюють порядок обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами. Основна мета даної курсової роботи полягає у вивченні особливостей конституційного регулювання щодо повноважень Президента України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань: дослідити особливості становлення інституту президентства в Україні; визначити повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України; розглянути взаємовідносини Президента з державними інституціями; проаналізувати як останні зміни до Конституції вплинули на повноваження Президента України. Предметом курсової роботи є відносини, які виникають з приводу виконання Президентом України своїх повноважень. Об’єктом курсової роботи є повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України. Курсова робота складається з трьох частин, в яких послідовно аналізується поставлена проблема. Розділ 1. Визначення статусу Президента України 1.1 Інститут президентства в Україні Інститут президентства в Україні був введений після проголошення Декларації про державний суверенітет шляхом прийняття Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки &quo ;Про заснування поста Президента Української РСР і внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР&quo ; від 5 липня 1991 р.
Відповідно до цього Закону в Конституцію УРСР було внесено норму, згідно з якою Президент є найвищою посадовою особою Української держави і главою виконавчої влади. Того ж 5 липня 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон &quo ;Про Президента України&quo ;, яким конкретизувала статус Президента в Україні, а також Закон &quo ;Про вибори Президента України&quo ;. Першого Президента сучасної України було обрано 1 грудня 1991 р. Конституційний договір 1995 р. визначав Президента як главу держави та главу виконавчої влади. Нова Конституція (розділ V) деталізувала роль Президента у державі. Згідно з Конституцією (ст. 102) Президент є главою держави і виступає від її імені (за Конституцією вищим органом виконавчої влади тепер є Кабінет Міністрів України). Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини. Конституційні засади порядку обрання Президента України встановлюються ст. 103 Конституції. Президент України обирається громадянами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років. Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів та володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два терміни підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку. Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України. Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України. Президент України складає таку присягу: &quo ;Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі&quo ;. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів. 1.2 Визначення повноважень Президента України Звання Президента України охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент України не був усунений з поста в порядку імпічменту.
Президент України: забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави; звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України; представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією; припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися; призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку; призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах; призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади; призначає половину складу Ради Національного банку України; призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради Україні і Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України; утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим; є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної безпеки і оборони України; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України; приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації—з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою; призначає третину складу Конституційного Суду України; утворює суди у визначеному законом порядку; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; здійснює помилування; створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби; підписує закони, прийняті Верховною Радою України; має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.
Але поступово український карбованець набув усіх ознак звичайної грошової одиниці, поширившись на весь український ринок. На його основі шляхом проведення економічних перетворень було приборкано інфляцію, забезпечено макроекономічну стабілізацію і створено необхідні передумови для запровадження постійної повноцінної національної валюти України — гривні. 10.2. Перша грошова реформа в Україні (1996 p.). Запровадження гривні Здійснилась і вже стала надбанням української історії надзвичайно важлива для нашої молодої держави подія. На п'ятому році незалежності Україна отримала один із найсуттєвіших атрибутів державності — повноцінну грошову одиницю — гривню, яка була введена в обіг 2 вересня 1996 року згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні». Проведення грошової реформи в Україні стало можливим завдяки здійсненню урядом і Національним банком упродовж 1995 року і в першій половині 1996-го політики, спрямованої на стабілізацію економічних процесів, що створило необхідні передумови для успішного проведення грошової реформи
1. Віктор Ющенко - Президент України
2. Обрання та функції Президента України
3. Перши президенти незалежної України (політичні портрети)
9. Гетьманство України: Богдан Хмельницький (Гетманство Украины. Богдан Хмельницкий)
11. Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку
12. Історія України
13. Історія соборності України
14. Гетьман Іван Мазепа - державний та політичний діяч України
15. Господарство України періоду утвердження капіталізму
16. Походження людини та її поява на території України
17. Історія держави та права України
18. Культура України в 30-х рока
20. Закон про зовнішньоекономічну діяьність України
21. Податкова політика України
25. Загальні питання права власності у відносинах з іноземцями за законодавством України
26. Поняття, форма та функції Конституції України
27. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
30. Бюджет України: актуальні проблеми
32. Місцеві бюджети України: становлення, роль в соціально-економічному розвитку регіонів
33. Управління фінансами України
34. Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
35. Організаційна система управління природокористуванням України
36. 3 найбільш визначні події у економічному (зовнішньоекономічному) житті України у 2004 -2005 роках
37. Інтеграція України у світове господарство
41. Особливості перехідної економіки України
42. Роль і значення АПК для господарства України
43. Авіаційний транспорт України
45. Проблема інвестування єкономіки України за рахунок внутрішніх резервів
46. Банківська система України
47. Механізм кредитування банками України
49. Розвиток і розміщення промислового комплексу України
51. Створення пiдприємств в Українi за Законом України
52. шпори з цивільного права України
58. Регіональний розвиток харчової промисловості України
59. Зародження партійно-радянської преси України
60. Проблеми золотоносності надр України
61. Входження Північного Причорномор’я Криму та Правобережної України до складу Росії укр
62. Порівняльна характеристика система освіти України та Південної Кореї укр
63. Верховна Рада України в системі органів влади
64. Ґрунти України
66. Аналіз журналістських розслідувань на матерілах газети "Голос України"
67. Ліквідність банківської системи України
73. Структура страхового законодавства України
74. Фінансова складова діяльності Погребищенського відділення ВАТ "Державний ощадний банк України"
76. Формування та розвиток банківської системи України
77. Банки на валютному ринку України
78. Банківська система України
79. Депозитні операції банків на фінансовому ринку України (за матеріалами АТЗТ "АК ПРОМІНВЕСТБАНК")
80. Законодавча база України про охорону праці
82. Чинники процесу антропогенезу на території України
83. Еколого-ценотичні особливості та представленість родини бобових у флорі України
84. Орендні відносини в сільському господарстві України. Проблеми і перспективи розвитку
85. Особливості вирощування кореневласних саджанців обліпихи в умовах правобережного лісостепу України
90. Організація обліку власного капіталу підприємства України
91. Проблеми діловодства на сторінках журналу "Кадровик України"
93. Літаки та засоби авіаційного ураження авіації Збройних Сил України
94. Законодавство України про цивільну оборону
96. Характеристика головних рекреаційних районів України в 2004-2008 рр.
97. Характеристика рекреаційних ресурсів України