![]() |
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
![]() |
Искусство, Культура, Литература
Витоки української художньої культури |
Тема: ЗмістВступ Розділ1. Передслов'янська доба 1.1. Культура пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту 1.2. Культура Кіммерійсько-скіфської доби 1.3. Культура Сарматів 1.4. Вплив античних цивілізацій на культуру Північного Причорномор'я Розділ 2. Слов'янська доба 2.1. Світоглядні уявлення слов'ян 2.2. Розвиток мистецтва у східних слов'ян Висновки Список використаної літератури Вступ Історія первісної доби – найскладніший для реконструкції розділ історії, в якому поряд із безсумнівно встановленим ще дуже багато недослідженого і дискусійного. Первісна доба є початковим етапом історичного процесу, що охоплює величезний період часу – від появи на Землі людини до становлення перших соціально структурованих суспільств і держав, а також завжди супутнього їм виникнення впорядкованої писемності. Коли йдеться про мільйони і сотні тисяч років, точна хронологія подій практично неможлива. Та й самих подій у звичному розумінні цього слова, напевно, не було. З численних характеристик перших сторінок історії складається лише загальний ескіз становлення людства і культури. Культура – це єдина можлива для людини форма існування. Значущість культури для людства влучно виразив видатний культуролог Ю. Лотман. Одне з основних завдань людства, відзначав він, – прагнення вижити. Людство розвивається в постійному відставанні виробництва від потреб. Але протягом усієї своєї історії воно виділяло кращі сили для такої діяльності, що безпосередньо не пов'язана з виробництвом. Це означає: якщо для біологічного існування людства необхідно лише відповідне виробництво, то для існування людського суспільства потрібна культура. Культура – складна, самонастроювальна система. У ній можна спостерігати все можливе розмаїття типів зв'язків між елементами. Але сказати, завдяки якому типу зв'язків культура конструюється як система, можна, лише уточнивши, про яку конкретно культуру йде мова. Будь-яка реально існуюча культура є надскладна єдність просторово-часових функціональних, значимих зв'язків. Але немає єдиного для всіх суспільств принципу культурної інтеграції. У розвитку кожної національної культури значна роль належить активній взаємодії з іншими культурами. Але все ж таки стан кожної етнокультури визначається, передусім, внутрішніми процесами, а вже потім – зовнішнім впливом. Кожна національна культура обов'язково має в собі співвідношення національних та загальнолюдських цінностей, оскільки жодна культура не може розвиватися ізольовано. У складі національної української культури можна виділити цілий ряд елементів, які характеризують і визначають її розвиток. До них можна віднести культуроформуючі чинники географічного середовища, політичну і правову культуру побуту. Крім того, важливого значення у процесах розвитку національної культури набувають особливості національного характеру та менталітету народу. Історично так склалося, що протягом тривалого часу Українська культура перебувала у тіні інших культур. Саме ця обставина створила певний стереотип сприйняття її як вторинної і провінційної. Тим часом, самобутня культура українського народу є не лише повноправним і унікальним елементом світової культури, а і важливим чинником світового культурно-історичного процесу.
Становлення і розвиток культури України можливо висвітлити тільки з урахуванням контексту розвитку світової культури та цивілізації. Отже, усвідомлення феномену української культури означає сприйняття її як цілісної системи у хода історичного розвитку та взаємозв'язку з культурами інших народів. Розділ 1. Передслов’янська доба 1.1. Культура пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту Вивчення історії українського суспільства, як правило, починають з характеристики населення, яке проживало на території нинішньої України у найдавніші часи. Такий підхід переважає. Як цілісна етнічна спільність українці сформувалися порівняно недавно. Протягом тисячоліть на території сучасної України проживало багато народів, які мігрували, постійно змінювали один одного. Людські спільноти завжди розчленовувалися на дискретні групи, які ще називають племенами, невеликими народностями і навіть мікроетносами. У межах цих етнічних груп відбувалася трансляція культури від предків до нащадків, виникали й поширювалися культурні новації. Якою була спадкоємність між тими етнічними групами, які проживали на цій території тисячі років тому, визначити майже неможливо. Цілком ймовірно, що певні риси культури тих груп давніх індоєвропейців успадковані й нами, сучасними слов'янськими націями. Внаслідок постійних міграцій давнє населення України не було етнічно і культурно однорідним. До того ж не було і цілковитої зміни етносів, якась частина племені неодмінно залишалася на своїх обжитих місцях. Саме цим і могло забезпечуватися передання у спадок наступним поколінням культурного, світоглядного, мистецького досвіду. Так протягом тисячоліть різноетнічні народи створювали на території України певні культурні традиції, які з часом ставали підґрунтям української культури. Найдавніші пам'ятки мистецтва передісторичної людини на території України відносять до доби пізнього палеоліту(25-15 тис. років тому). Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної (Homo sapie s ). У процесі повсякденної трудової діяльності мислення людини розвивалося, вона набувала нових позитивних знань.У суспільстві складалися релігійні вірування, звичаї, виникало мистецтво Все це допомагало вижити первісній людині, яка майже цілком залежала від природного оточення. До пізньопалеолітичного часу належать широко відомі зразки прикладного та образотворчого мистецтва. Так,розкопки біля с. Мізинь (Чернігівська обл.) виявили прекрасні браслети, вирізані із бивня мамонта. Один із них – суцільний, другий складається з п'яти окремих пластин. На обох чудовий різьблений орнамент. Мізинські браслети належать до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи. До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані кістки мамонтів із мізинських помешкань та скульптури у формі невеликих статуеток, які відображали образ матері у родовій громаді. Цікаво що в мізинських статуетках немає виразно окресленої голови, а якщо є, то відсутнє обличчя. Крім жіночих статуеток зустрічаються фігури тварин з кістки і каменю. У Мізині відкрито цілу майстерню з набором кам'яних знарядь праці.
Знахідки мізинської культури старокам’яної доби зустрічаються і в інших районах України. Зображення на кістках тварин виявлені на Київщині, Полтавщині, на землях Західної України. Крім образотворчого мистецтва, в пізньопалеолітичну добу набули певного розвитку й інші види мистецтва – музика, обрядовий танок. Про це свідчать знахідки кістяних флейт, жіночих статуеток у позі танцю тощо. Чоловічі зображення епохи палеоліту трапляються рідко. Основну масу зображень складають тварини. Серед чинників, які впливали на формування стилю первісного мистецтва, не останнє місце посідала техніка виконання і матеріал. Художні вироби, датовані одним періодом, в яких використані схожі сюжети, виконані в різному матеріалі, суттєво різняться між собою. Фігурки, виконані у техніці об'ємної скульптури, як правило, більш стилізовані ніж графічні зображення, написані фарбою чи накреслені на кам'яних плитах. Малюнки на камені й кістці, глибоко вирізані загостреним кам'яним предметом, часто складають враження легких замальовок олівцем. Такі замальовки є серед найбільших ранніх художніх пам'яток палеолітичної доби. Отже, у палеолітичну епоху людина досягла відносно високого рівня матеріальної і духовної культури. Це стало основною для подальшого поступального суспільно-економічного та культурного розвитку людської цивілізації. Мезоліт, який прийшов на зміну палеоліту, характеризується подальшим розвитком техніки обробки каменю. Видатною пам'яткою духовного життя населення цього періоду є Кам'яна Могила, завдяки якій ми маємо змогу спостерігати елементи мистецької творчості, ідеологічних уявлень, побуту прадавніх племен. Кам'яна Могила розташована у степу поблизу с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області. Зараз вона має вигляд великого піщаного пагорба, заваленого кам'яними брилами. Колись давно це був кам'яний моноліт, під яким у грунті були прокопані печери. У гротах Могили виявлена велика кількість різноманітних зображень фігури людей, тварин, знаки у вигляді геометричних фігур тощо. Майже всі вони виконані у техніці різьблення. Знайдені також окремі предмети очевидно культового призначення. Особливий інтерес викликає так званий Грот Мамонта. На його стелі зображені фігури чотирьох биків, які утворивши коло, спрямовують свої роги у різні боки. Вочевидь, первісний художник змалював сцену нападу на тварин якихось хижаків. Трохи збоку відтворені три олені, які йдуть один за одним. На багатьох зображеннях збереглися сліди червоної фарби. Дослідники вважають, що Грот Мамонта відігравав роль своєрідного храму мисливської магії. На одній із картин гроту зображений шаман із піднесеними догори руками, який закликає диких звірів. Його оточують різне мисливське лаштування і вовчі ями. Доба неоліту, яка датується 4-3 тис. до н.е., була добою величезних змін у розбудові людської цивілізації. У неоліті вдосконалюються кам'яні знаряддя і виникають нові. Саме в неоліті людина починає займатися землеробством і скотарством. Особливої уваги заслуговує виникнення цього часу керамічного посуду. Він був простий за формою, погано обпалений. Ліпили його з глиняних джгутиків і обпалювали на відкритих вогнищах.
Вд редактора Структура пдручника вдтворю розвиток народно словесност вд витокв до сучасност, виникнення становлення жанрв, побутування текств з урахуванням сторичних умов. Кожний окремий жанр аналзуться у його зв'язку з ншими жанрово-тематичними групами укранського фольклору, з'ясовуться мсце кожного з них у жанровй структур в загальноукранському та позаукранському контекстах. Традицйн пдходи поднуються з елементами архетипно поетики, мфологчного аналзу т.п., кожне явище народно творчост розглядаться у зв'язку з професйною художньою лтературою. Звичайно, в однй книз неможливо охопити усе розмаття явищ укрансько словесност, тим бльше детально проникнути у х суть та специфку. Враховуючи, що усна народна творчсть вивчаться студентами-флологами на першому курс, автори книги свдомо уникають дискусйних у фольклористичнй науц проблем, не мають на мет охопити весь спектр снуючих на сьогодн концепцй та теорй, подаючи найголовнш положення для розумння становлення нацонально культурно спадщини, узагальнюючи основн здобутки втчизняних та зарубжних фольклориств
1. Витоки української культури. Міфо-релігійні уявлення східних слов’ян
2. Євген Чикаленко - меценат української культури
3. Розвиток української культури та мистецтва у другій половині XIX ст.
4. Основні етапи та особливості розвитку української культури XX ст.
5. Лекції з української та зарубіжної культури
9. І.П.Котляревський – зачинатель нової української літератури укр
11. Заходи щодо формування стада української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби
13. Проблеми вивчення історії української журналістики
14. Норми сучасної української мови у спілкуванні
15. Особливості перекладу політичного сленгу с української мови на англійську та назад
16. Проблеми впорядкування й удосконалення сучасної української термінології
17. Розвиток української лексикографії
18. Формування і становлення української юридичної термінології
19. Історія розвитку української мови
20. Концепт Воля в лексиці і фразеології української та англійської мов
21. Вивчення сучасної української літературної мови
25. Зовнішньополітичний курс Української держави Павла Скоропадського
26. Павло Скоропадський - гетьман Української Держави
27. Політична система Української козацької держави
28. Правовий зміст та наслідки Української селянської реформи 1861 р.
29. Процес перетворення української народності в націю
30. Ставлення кадетів до Української державності в період Центральної Ради (березень-липень 1917 р.)
31. Становлення української діаспори в пострадянських країнах
32. Суспільно-політичний устрій української держави у 1648-1657 рр.
33. Українська національна революція середини ХVІІ ст. Становлення української державності
34. Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.
35. Володимир Винниченко – видатний діяч української Центральної Ради
36. Українська культура 1980–90-х років
37. Українська культура кінця XVIII ст.–початку ХХ ст.
41. Значення української літератури. Найбільші надбання. Місце серед слов’янських та іноземних мов
42. Розвиток усної руської і зокрема української літератури
43. Тенденції розвитку української літератури 90-х років XX століття
44. Українсько-бельгійські відносини
45. Українсько-румунські відносини (1991-2008 рр.)
46. Українсько-словацькі відносини: формування системи міждержавного співробітництва (1990-ті роки)
48. Аналіз програми та підручників з української мови щодо вивчення частин мови в початковій школі
49. Вивчення мовленнєвого етикету на уроках української мови
50. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах
51. Моделювання уроків української мови в школах нового типу
52. Розвиток зв’язного мовлення учнів початкових класів на уроках української мови
53. Роль позашкільної роботи з української мови та літератури
57. Особливості української демонології
58. Українська культура. Архітектура Росії XVIII-XIX століття
59. Становлення класичної української філософії ХVIII–XIX століття
60. Реформування державного сектору в процесі ринкової трансформації української економіки
61. Культура України в 30-х рока
62. “Енеїда” І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі
63. Культура стародавнего Египта укр
64. Культура /Укр./
65. Вивчення новітньої історії України через призму поняття "політична культура"
66. Культура України періоду феодальних відносин
67. Трипільська культура та бронзовий вік на території України
68. Барокова культура в Україні
69. Культура козацької доби та українського бароко
73. Українське бароко як явище світової культури
74. Художня культура незалежної України: традиції та новації
75. Етнічна культура українського народу
76. Розвиток управлінської науки (менеджменту) в світі та в Україні
77. Християнство: витоки, секти. Християнство в Україні
78. Сексуальна культура сучасних українських підлітків: соціологічний аспект проблеми
79. Матеріальна та духовна культура євреїв Півдня України у XIX ст.
81. Атомна енергетика України і РПС
82. ПОДАТКИ ТА ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
83. Культура Казахстана 19 века
84. Викинги : жизнь, быт, культура, связь с русской нацией
85. История и культура народов Огненной Земли
89. Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)
90. Конституционный Суд Украины (Конституційний Суд України)
91. Політичні права і свободи громадян України
93. Малый бизнес характерные черты, преимущества и проблемы в социально-культурой сфере
94. Правосознание и правовая культура
95. Міграція робочої сили (юридичний аспект) (WinWord 97 (на укр языке))
96. Искусство в жизни общества. Искусство и "массовая культура"
98. Искусство и культура в древности
99. Расцвет критического реализма в театральной культуре и литературе России