|
|
|
сделать стартовой | добавить в избранное |
 |
|
Искусство, Культура, Литература
Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою |
Ручка "Помада". 
Пакеты с замком "Extra зиплок" (гриппер), комплект 100 штук (150x200 мм). Реферат з культурології на тему: Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою План Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою Співставлення феноменів “культура” і “цивілізація” Теорії культурно-історичних типів та локальних цивілізацій Культура як підґрунтя гармонізації протиріч між людиною і природою Своїм практичним ставленням до світу людина стверджує форми свого власного буття в ньому, створює свій особливий світ, відмінний від світу природи, опредметнює його, створює культуру. Культура в цьому вимірі постає як реальне узагальнення олюднення природи людською діяльністю, людина – як носій діяльності (і природна істота), як суб’єкт культури. Ті ж форми праці, осмислені з погляду етапів розвитку людини, є своєрідними формами культури. Таким чином, перше й вихідне визначення культури полягає в розумінні її як усього того, що створене людиною, на відміну всього того, що створене природою. Цим поняттям, так би мовити, проводиться своєрідна розмежувальна лінія між природним світом і світом соціальним, створеним людиною в результаті праці. Соціальне, як таке, що презентує особливу, людську форму руху матерії, і культура, як все надприродне, створене людиною, на відміну від “природи” за обсягом означають одну і ту ж сферу явищ. Як зазначають у цьому зв’язку В. Шинкарук і О. Яценко, культура, звичайно ж, є соціальним явищем, а соціальне за своєю специфікою, на відміну від природного буття, є культурою. Останнє не лише не виключає “природу” з “культури”, не “виганяє” її з історії, а, навпаки, підкреслює їх глибокий внутрішній взаємозв’язок, який існує в межах означеної єдності. Культура не лише відрізняється від природи, але й органічно зв’язана з нею, так або інакше включає її в себе. Основою їх взаємодії є ні що інше, як людська діяльність, праця. І це зрозуміло. Людина перетворює природу, створює предмети (за законами природи) не заради самих предметів, а заради людини. Тому предмет є предметним людським ставленням до людини й, одночасно, до себе самої, і навпаки. Людина здійснює свою діяльність адекватно закономірностям самого предмета, в силу чого предмет спонтанно розкриває свої внутрішні зв’язки, властивості, залежності. “Перетворювати” природу, втілювати в ній свої цілі людина може і повинна за законами самої природи і з її допомогою. В цьому суть цілеспрямованого освоєння природи, її соціалізації, олюднення. Саме тому культура і постає як реалізація в природі людських цілей за законами самої природи. Вона – сфера освоєння, олюднення природи людською працею в інтересах розвитку самої людини. Глибинний зміст філософського розуміння культури в тому й полягає, що це поняття фіксує людське ставлення до природи, рівень загальнолюдської значимості речі (предмета), її здатності ніби випромінювати з себе людський сенс, прислуговувати людині як її власне відображення. Культура є втіленням людського ставлення до природи, втіленням людяності – універсальності цього ставлення.
І міра цієї людяності (універсальності), виявлена по відношенню до природи, є мірою культури, її іманентним критерієм, мірою відповідності культури своєму власному поняттю людяності (універсальності), ставленням до природи і відповідно до будь-якого визначення самої людини. У процесі праці людина перетворює природні речі на необхідні для життя блага. Принциповим тут є твердження про цілеспрямоване, доцільне ставлення людини до природи. Культуротворчою є не всяка діяльність людини, а лише та, що здійснюється адекватно до закономірностей предмета (природи). Людина може і повинна перетворювати природу за законами природи, а не проти них. У такому разі праця стає засобом однобічно утилітарного споживання природних ресурсів з метою одержати максимальний прибуток. Руйнуючи природу, така праця руйнує і культуру. Культура є процесом і результатом реалізації в природі людських цілей за законами природи, сферою освоєння природи і її олюднення. Зрозуміло, що це можливо тільки в суспільстві і через нього. Предмет стає людським предметом, набуває людської форми лише тому, що сповнений не лише природного, а й суспільною змісту. Це означає, що суспільне входить в предметну область культури і що вона, в свою чергу, є його якісною характеристикою, мірою людського в соціумі, мірою його гуманізації. Матеріальні та духовні надбання людей є не чим іншим як предметним втіленням їх здібностей, сутнісних сил і відносин. Ці надбання – зовнішня форма існування культури. Дійсним же (внутрішнім) змістом її існування є розвиток людини як суспільної істоти, тобто вдосконалення її творчих сил, потреб, здібностей, форм спілкування тощо. Таким чином, культура постає і як сфера становлення, розвитку, соціалізації людини. Отже, як сфера олюднення природи, гуманізації соціуму і соціалізації особистості культура виступає якісною характеристикою створюваної людством дійсності, що є предметною сферою культури настільки, наскільки вона “дозволяє побачити в ній міру нашого власного людською розвитку, за якою ми визначаємо довжину пройденого нами історичного шляху” (В. Межуєв). Рис. 10. Забезпечення гармонізації відносин природи і суспільства Таким чином, історія людської культури доводить необхідність гармонійного взаємозв’язку людського культурного буття з природним універсумом. Чим далі культура у своєму еволюційному розвитку відривається від природи, тим більше міра гармонійності їхнього співвідношення стає мірою культурності людського існування. Тільки безперервний діалог “природа – культура” може бути основою стабільності існування людини, суспільства, а отже, і самої культури. 2. Співставлення феноменів “культура” і “цивілізація” На сьогодні усвідомлення проблеми співвідношення культури і цивілізації ще певною мірою не є повним, бо це є досить новий напрям в культурології. Складність проблеми міститься в тому, що обидві дефініції – як “цивілізація”, так і “культура” – мають багато визначень. Культура є специфічною характеристикою суспільства і відбиває досягнутий людством рівень історичного розвитку, який відбиває певне ставлення людини до природи і суспільства, а також розвиток творчих сил та здібностей особистості.
Культура містить в собі не тільки предметні результати діяльності людей (машини, технічні будівлі, результати пізнання, твори мистецтва, норми моралі і права), але й індивідуальні людські сили і здібності, які реалізуються в діяльності (світогляд, знання і фахові навички, рівень інтелектуального, естетичного, морального розвитку, засоби і форми спілкування людей й т.ін.). Ці положення зближують поняття “культура” і “цивілізація”. Останнє має кілька значень. Цивілізація (від лат. civilis – громадянський, державний) – це у широкому розумінні будь-яка форма існування живих істот, що наділені розумом. Поняття цивілізації з’являється у XVIII ст. у тісному зв’язку з терміном “культура”. І хоча часто цивілізація вважається синонімом культури в плані сукупності матеріальних і духовних досягнень суспільства, в науковому обігу це суттєво різні терміни. Культура – це спосіб і результат всієї людської діяльності на відміну від того, що вже існує в природі. Цивілізація – це доба класових суспільств на відміну від суспільств докласових, а також рівень культури найдавнішніх класових суспільств або тип, різновид їх культури (антична цивілізація, християнська цивілізація). У науковій літературі зустрічається також висхідне до Гегеля розуміння цивілізації як матеріально-технічної бази духовної культури, причому не обов’язково класового суспільства (наприклад, цивілізація неоліту). Звідси стає можливим висновок про різні рівні культури і цивілізації одного й того ж самого історичного періоду: культура може бути високою, цивілізація – низькою (античність). Світові цивілізації (за Ю. Яковцом): неолітична; раннєрабовласницька; антична; раннєфеодальна; пізньофеодальна; індустріальна; постіндустріальна. Таблиця 3. Типи цивілізацій Типи цивілізацій 1 непрогресивні форми існування аборигени Австралії, індіанці Америки, племена Африки, малі народи Сибіру та Північної Європи 2 циклічного розвитку країни Сходу 3 прогресивного розвитку греко-латинська і сучасна Європейська Таблиця 4. Цивілізаційні цикли Цивілізаційні цикли (за Е. Тоффлером) 1 сільськогосподарчий 2 індустріальний 3 постіндустріальний Таблиця 5. Розвиток цивілізації (за В. Степіним) Концепція цивілізаційного розвитку за В. Степіним 1 традиційна Схід 2 техногенна Захід Отже, можна зробити деякі висновки. Культура – це сукупність духовних можливостей людського суспільства того чи іншого ступеня розвитку. Цивілізація – сукупність умов, необхідних для здійснення цих можливостей. Культура завдає смисли і цілі суспільного і особистісного буття. Цивілізація забезпечує форми соціальної організації, технічні засоби, регламент громадської поведінки. Культура є ціннісною, пов’язаною з реалізацією людських цілей. Цивілізація перетворює ідеальні плани культури в реальні програми, до виконання яких залучаються значні маси людей. Вона визначає місце і роль людини в культурі, правила людського спілкування, в яких знаходять більш-менш адекватний вираз цілі та ідеали культури. Культура розглядається багатьма науковцями як зовнішній по відношенню до людини світ, що впливає на неї, але й протидіє людині.
Седьмое место занимают ценности интеллектуальной автономности независимость, интеллект, творчество. Восьмое место отведено ценностям гармонии мудрость, гармония, мир прекрасного, единство с природой, защита окружающей среды. Ценности гармонии и духовности в настоящее время не являются значимыми, несмотря на рассуждения российских философов о необычайной духовности русского народа. Это показывает, что российская культура постепенно утрачивает первородную связь с природой, замещая природу техногенными и информационными процессами. Подобная переориентация культуры с природной на техногенную свойственна современным западным обществам. В этом отношении Россия находится в русле единого мирового потока. Девятое место занимают отвергаемые ценности. Русские единодушно отвергают ценности из группы иерархии власть, влияние, ценности гедонизма (потакание себе, стремление к наслаждениям) и аскетизма (благочестие, скромность, умеренность). Русская культура по структуре ценностей относится к типу пограничных культур. Осваивая ценности современных западных культур (автономия, мастерство, равноправие), русские сохраняют приверженность традиционным национальным ценностям (национальная безопасность, социальный порядок, мир на земле)
2. Проблемы теории культуры в отечественной философии (А. Ф. Лосев, М. К. Мамардашвили)
4. Головні шкідники картоплі та заходи захисту культури від них
9. Технологічний проект овочевого цеху дієтичної їдальні на 82 місця
10. Петровские реформы в области культуры: плюсы и минусы в оценках С.М. Соловьёва и В.О. Ключевского
11. Інформаційне забезпечення діяльності організації
12. Роль лікувальної фізичної культури та дієтотерапії
13. Глобалізація як основа транснаціоналізації економіки
14. Гармонізація фізичного і розумового розвитку молодших школярів в процесі фізичного виховання
15. Полеміка як чинник раціоналізації релігійного дискурсу
16. Культура як соціальне явище
Доска магнитно-маркерная, 45x60 см. 
Бутылочка для кормления (от 3-х месяцев) Pigeon Перистальтик Плюс с широким горлом, 240 мл. 
Модульный массажный коврик "Орто-пазл. Лес". 17. Організація міжнародних автомобільних перевезень
18. Фіскальна політика як інструмент стабілізації
19. Пришвин М.М. Воспевающий природу
20. Дія факторів середовища на людину
21. Соціометрія і референтометрія як основні методи діагностування міжособистісних взаємин в організації
25. Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем", м. Дніпропетровск
27. Досвід роботи вчителя фізичної культури Кобеляцької ЗОШ І-ІІІ ст. №2 ім. О. Гончара Золотухіна О.В.
29. Аналіз фінансових результатів від реалізації зернових культур
30. Пятигорск, Парк культуры и отдыха им. С.М. Кирова (историческая справка)
31. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
32. МЕХАНІЗМ АКТИВІЗАЦІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Кастрюля со стеклянной крышкой, 4 л. 
Ручка перьевая "Golden Prestige", синяя, 0,8 мм, корпус хром/золото. 
Поильник-непроливайка "Малыши и малышки", со сменным носиком (с 4 месяцев), 150 мл. 34. “Идеальные типы” как метод исследования культуры по работам М. Вебера в его избранных произведениях
35. Менеджмент, як орган (апарат) управління організацією
36. Помножувач частоти великої кратності міліметрового діапазону з малими втратами
37. Фінансова санація та стабілізація діяльності підприємства
42. Взаємодія та взаєморозуміння в контексті культури ділового спілкування
43. Етика міжнародних ділових зустрічей
44. Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації
45. Організація діяльності "ПриватБанку"
47. Організація робочого місця бухгалтера
48. Мікробний антогонізм як основа використання антибіотиків
Кондитерский шприц с насадками "Mayer & Boch" (18 предметов). 
Карандаши цветные "Jumbo", 12 цветов. 
Трехколесный велосипед Funny Jaguar Lexus Trike Original Volt (цвет: фиолетовый). 49. Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
52. Міжнародний досвід юридичної відповідальності аудиторів перед третіми особами
53. Облік доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
59. Громадські організації як вид об’єднань громадян
60. Застосування права як особлива форма його реалізації
61. Організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
62. Послуга охорони як особливий вид господарської діяльності
63. Правові основи надання та виплати соціальних допомог сім’ям з дітьми в Україні
64. Служба міліції по охороні, триманню і конвоюванню затриманих та взятих під варту осіб
Комплект детского постельного белья в кроватку "Амели" (цвет: вишневый/белый). 
Автомобиль-каталка "Премиум-2". 
Карандаши цветные "Jumbo natur", 24 цвета, 24 штуки. 66. Дієслово як центральна частина мови
68. Історичні портрети К.М. Деревянко і І.Д. Черняховського
69. Перехід від родоплемінної організації первісних часів до перших державних утворень
73. Організація спеціалізованого цеху з виробництва м’ясних напівфабрикатів
75. Мистецтво як складова духовної культури суспільства
76. Розвиток уявлень про культуру в філософській думці від античності до сьогодення
77. Українські міста в контексті європейської культури
79. Вклади культури і мистецтва XX століття у світову цивілізацію
Игра "Зайкина горка" №1, классические цвета. 
Дырокол на 2-3-4 отверстия, 10 листов, черный. 
Настольная игра "Соображарий Junior". 81. Литература ХVIII века: М.В. Ломоносов, Д.И. Фонвизин, А.Н. Радищев
82. Міжнародна діяльність автомобільного концерну BMW
83. Організація збутової діяльності на підприємстві
93. Мікроорганізми як джерело створення безпечних антимікробних засобів
94. Морфофункціональні та біохімічні особливості системи еритрону за умов цукрового діабету 1-го типу
96. Оптимізація діагностики лімфопроліферативних новоутворень орбіти та придатків ока
Плед "Нордтекс. Палитра", 150х200 см. 
Игра настольная развивающая "Интересные профессии". 
Игровой набор Lalaloopsy "Карусель" для создания украшений из бусинок. 98. Оптимізація реконструктивної хірургії монокулярної травматичної катаракти у дітей
99. Оптимізація хірургічного лікування діабетичної стопи
Совок №5. 
